Облітераційний атеросклероз

Захворювання уражує осіб після 40 років, частіше — чоловіків. Атеросклерозний процес розвивається спочатку у великих (магістральних) судинах, поступово поши­рюючись на інші артерії, і супроводжується утворенням атеросклерозної бляшки.

Етіологія

Захворювання виникає на фоні високої концентрації ліпідів у крові, куріння, артеріальної гіпертензії, емоційних навантажень, спадковості, цукрового діабету, ожиріння.

Класифікація

Облітераційний атеросклероз класифікують за стадіями порушення крово­обігу.

I стадія — спостерігаються мерзлякуватість, втомлюваність, оніміння в дис­тальних відділах кінцівки, біль при фізичному навантаженні.

II стадія — ішемія напруги. Характерна поява переміжної кульгавості. Цю стадію поділяють на:

ІІА — без болю хворий долає дистанцію 300 м і більше;

ІІБ— поява болю при ходьбі менше 200 м.

III стадія — поява болю у кінцівці у спокої.

IV стадія — з'являються набряк, гіперемія, трофічні виразки, некрози.

Клінічна картина

Хворі скаржаться на відчуття холоду, оніміння в пальцях стопи, стомлюваність ніг при ходьбі і біль, через який вони вимушені зупинятись, — симптом переміж­ної кульгавості. З'являється постійний біль у дистальних відділах нижніх кінцівок, який зазвичай посилюється вночі. Результатом стають безсоння, повна відсутність апетиту, зміни психіки, а інколи розвиваються психози. Шкіра гомілки і стопи блі­да, суха настільки, що нагадує пергамент, спостерігаються деформація і потемнін­ня нігтів, гіперкератоз, атрофія м'язів, випадіння волосся. На пізній стадії ішемії з'являються набряки в дистальних відділах, тріщини і болючі виразки з блідо-сі­рим нальотом на стопі і пальцях. Захворювання закінчується гангреною пальців і стопи і супроводжується різко вираженим больовим синдромом.

Лікування

І. Консервативне.

1. Спазмолітики — папаверин, но-шпа, компламін.

2. Препарати, які поліпшують обмінні процеси в тканинах, — актовегін, солкосерил.

3. Препарати, які поліпшують мікроциркуляцію, — трентал, продектин, пентоксифілін, ксантинолу нікотинат, нікотинова кислота.

4. Внутрішньоартеріальне уведення лікарських речовин — судинорозширюваль­ні засоби, антибіотики, антикоагулянти.

5. Фізіотерапевтичні процедури — гіпербарична оксигенація, струми Бернара.

Рекомендується санаторно-курортне лікування.

II. Оперативне.

Проводяться реконструктивні операції при ішемії II, III, IV ступеня:

а) ендартеректомія — видалення ураженої частини артерії;

б) обхідне шунтування — відновлення кровотоку за допомогою судинного проте­за в обхід оклюзійної ділянки;

в) тромбоектомія — резекція тромбованої ділянки з пластикою аутовеною; проте­зування судини.

ХВОРОБА РЕЙНО

Це ангіотрофоневроз, супроводжуваний різко вираженими мікроциркуляторними розладами дрібних кінцевих артерій і артеріол. Починається непомітно. Жінки страждають у 5 разів частіше за чоловіків.

Основними причинами розвитку хвороби є хронічна травматизація пальців, тяжкі емоційні стреси, тривалі переохолодження, ендокринні порушення. В основі захворювання лежать порушення судинної іннервації.

Клінічна картина

Перебіг захворювання поділяють на три стадії.

І стадія — ангіоспастична — характеризується спазмом судин пальців рук або ніг (І—III пальці). У приблизно 40 % хворих спостерігається одночасне ураження пальців кистей і стоп. Пальці стають блідими, холодними на дотик, з'являється відчуття оніміння, що переходить у біль. Під впливом вазоактивних речовин роз­криваються капіляри і тканини починають споживати кисень з капілярної крові, набуваючи ціанотичного характеру. Через декілька хвилин спазм змінюється роз­ширенням судин і пальці стають яскраво-червоними, тепліють, потім у них відчу­вається сильний жар і різкий біль, а також з'являється набряклість у ділянці між-фалангових суглобів. При відновленні тонусу забарвлення пальців повертається до звичайного, зникає біль.

II стадія — ангіопаралітична — кисть і пальці набувають синюватого забарв­лення, напади збліднення повторюються рідко. Набряклість і пастозність пальців стають постійними.

III стадія — трофопаралітична — на пальцях утворюються осередки некрозу, захоплюючи м'які тканини І—II кінцевих фаланг. Після відторгнення некротич­них ділянок залишаються виразки, які повільно гояться, утворюючи болючі рубці, спаяні з кісткою.

Лікування

Медикаментозне, таке саме, що застосовується при інших облітераційних за­хворюваннях судин. За необхідності проводиться грудна симпатектомія, при не­кротичних ураженнях фаланг пальців — некректомія.