Діагностика отруєнь фотосенсибілізуючими рослинами
Діагностика отруєння рослинами-фотосенсибілізаторами основана на даних анамнезу, клінічного обстеження, морфологічних змін і ботанічного дослідження кормів. При отруєні конюшиною проводять лабораторні дослідження на предмет виявлення синильної кислоти. Для проведення лабораторного дослідження необхідно правильно відібрати проби. Відбір проб здійснюється відповідно до державних стандартів, методичних рекомендацій.
Відбір проб для дослідження включає декілька етапів: відбір виїмок, вибірок, разових проб
· Виїмка - невелика кількість продукції, відібрана із однієї партії.
· Вибірка - певна кількість одиничної продукції, що відібрано за один
прийом від кожної одиниці упаковки, для формування вихідного зразка.
· Разова проба - проба, відібрана із кожної упаковки чи одиниці продукції
· Формування вхідного зразка, загальної проби, середньої проби
· Формування середнього зразка
· Виділення наважок для аналізу
При проведені ботанічного аналізу на наявність отруйних рослин досліджують травостій природних пасовищ і посівних угідь. Але одночасно ведеться оцінка рослинності навколо ферм, складів і інших приміщень, вигонів, скотопрогонів, на узбіччі доріг, лісопосадках, біля водойм та інших місцях, де тварини можуть контактувати з отруйними рослинами. При цьому наявні отруйні рослини відбирають з кореневою системою в декількох екземплярах для ботанічного дослідження. Для визначення ступеню засмічення рослинності природних чи посівних площ отруйними рослинами потрібно відібрати середню пробу названої рослинності разом з отруйними рослинами. Для цього від вегетатуючих рослин, до яких є вільний доступ, проби беруть по діагоналі поля у 7-10 місцях. Від вегетатуючих рослин, до яких є вільний доступ, проби відбирають по двом суміжним сторонам поля. Відбір проб у закритому ґрунті проводиться методом конверту. Після усереднення загальної маси зрізаних рослин, відбирають їх частину (10-100 кг) і шляхом виділення всіх екземплярів отруйних рослин (кожного виду окремо) та послідуючого зважування визначають відсоток від загальної маси, що досліджувалась чи досліджуваної площі. Сухі грубі корми (сіно, солома) відбираються в кількості 5 кг з кожних 25 т не тюкованої і 50 т тюкованої партії сіна чи соломи. Для відбору середнього зразку тюки розпаковують і відбирають корми пластами з кожного окремо, наприклад, з першого пласта відбирають із самого краю, з другого тюка далі від краю і т.д. Середній зразок не тюкованих грубих кормів відбирається шляхом виймання зразків із скирт по 200-250 г не менш як із 20 різних місць. В усіх випадках відбір проб повинен здійснюватись так, щоб зберегти анатомічну цілісність і ботанічний склад рослин. Проби складають на брезент і обережно перемішують, а потім із різних місць відбирають 1 кг для аналізів. При ботанічному аналізі досліджуваний зразок розбирають за складом трав на групи: злакові, бобові, інші кормові трави, не кормові (крім отруйних і шкідливих), отруйні і шкідливі рослини. Масу кожної групи вираховують у відсотках за формулою:
Х= а* 100/в,
де а - маса окремої групи рослин в г,
в - маса зразка.
Проби силосованих кормів беруть із силосних споруд різними способами, але на деякій відстані від стінок, на різній глибині. Якщо корм засилосований в ямі, то проби беруть із середини в одному місці. Зразки вміщують у герметичні банки чи кульки, на їх дно вмішують хлороформ, або суміш хлороформу з толуолом із розрахунку 5 мл на 1 кг силосу. Бажано щоб у пробі зберігалась, цілісність частин засилосованих рослин, щоб розрізнялись стебла та листя (в доброякісному силосі), щоб не було сторонніх запахів, порушення структури рослин, потемніння, ослизнення (недоброякісний силос).
Зернові та мучнисті корми відбирають щупом із різних місць, через усю товщу шару і зсипають на брезент. Якщо корми в мішках, то відбирають
зразки із 10% місць. Пробу розсипають рівним шаром до 3 см і методом квартування відбирають середній зразок масою 300 - 1000 г для аналізів.