Черевна та тазова порожнини.

КУРСОВА РОБОТА

з патологічної анатомії

на тему: „Патологоанатомічний розтин трупа індика”

Виконав: студент 5 курсу

групи 0802-1

факультету ветеринарної медицини

Діброва В.В.

Перевірив: к.вет.н., професор

Зон Г.А.

Суми 2012

Зміст

1. Протокол патологоанатомічного розтину трупа...............3

1.1. Вступ...................................................................................3

1.2.Описова частина.................................................................4

1.3.Заключна частина...............................................................9

2. Епікріз...................................................................................10

3.Опис виготовленого макропрепарату.................................12

4.Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині, знешкодження місця розтину і охорони довкілля, заходів про утилізації і знешкодженню трупа і трупних залишків.....................................................................13

5.Додаток..................................................................................15

6.Список використаної літератури.........................................17

Протокол №1

Патологоанатомічного розтину трупа індика 4-місячного віку, великої білої породи, що належить ПП” Радість” с. Токарі, Сумського району.

Вступ

Розтин було проведено 11.11.2011р. об 11 годині студентами групи 0802-1 Севастьянов В.В. , Діброва В.В. і асестував

Кирута О.А у селекційній залі кафедри вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці факультету ветеринарної медицини СНАУ у присутності студентів групи 0802-1 факультету ветеринарної медицини під керівництвом к.вет.н., доцента Панасенка О.С.

Короткі анамнестичні відомості.

Тварина утримувалася в типовому курнику. Ветеринарно-санітарний стан господарства задовільний. Раціон тварини складався з комбікорму і зерна, умови зберігання яких не відповідали санітарно-гігієнічним нормам. Один раз на квартал проводять планову дегельмінтизацію препаратами широкого спектру дії.

Зі слів власника тварині спочатку давали спеціальний комбікорм, потім різко перейшли на звичайний , а ще пізніше на пшеницю.

Труп загиблого індика був доставлений машиною власника до селекційної зали СНАУ. З метою патологоанатомічної оцінки стану органів був проведений розтин трупа індика.

1.2.Описова частина. I. Зовнішній огляд трупа.

Труп індика 4-місячного віку, великої білої породи, білої масті.

Загальний огляд трупа.

Положення трупа в момент огляду – праве бокове, кінцівки дещо зігнуті, шия витягнута. Будова тіла пропорційна, вгодованість-нижча за середню. Грудна клітка правельної форми, симетрична. Черево рівне. Маса –3 кг.

Посмертні зміни: охолодження трупа рівномірне, трупне заклякання виражене. Трупні плями відсутні, кров зсівша.

Зовнішні покриви – пір’я білe,добре утримується в фолікулах. Шкіра блідо-рожевого кольору, тонка, відповідає віку, еластична, помірно волога.

Похідні шкіри – копитця правильно розвинені, без деформації.

Природні отвори – очні щілини не розкриті, повіки цілісні.

Носові отвори –без змін, витікання відсутні. Слизові оболонки цілісні, анемічні, помірно вологі, гладкі, без ушкоджень.

Ротова порожнина – дзьоб-цілісний злегка відкритий, нашарування відсутні, рот. Язик-рожевий, щільнуватий, рисунок збережений. Видима слизова оболонка ротової порожнини блідо рожевого кольору, помірно волога,без пошкоджень, сторонні тіла відсутні.

Клоака закрита, помірно волога, блискуча, цілісна,витікання відсутні, слизова оболонка блідо-рожева, без пошкоджень.

3. Дослідження трупа після зняття шкіри.

Підшкірна клітковина – слабо розвинена, біло-жовтого кольору, волога, судини слабо кровонаповнені, кров зсівша. В області голови помітно крововиливи.

Скелетна мускулатура – помірної щільності, світло червоного кольору, волога. Малюнок м’язів збережений, без набряків та крововиливів. Судини добре кровонаповненні. Морфологія міжм’язевої сполучної тканини збережена.

Бурса в нормі.

Кістки – конфігурація правильна, щільної консистенції, міцні, цілісні; окістя цілісне, щільно прилягає до кісток. Кістковий мозок не досліджували.

Суглоби – конфігурація правильна, рухомі, капсула цілісна, поверхня суглоба біла, гладенька, волога, чиста, синовіальна рідина прозора, в’язка.

Сухожилки та їх піхви – розвинені, міцні, біло-жовті, пошкодження відсутні.

4. Органи голови та шиї.

Ротова порожнина – слизова оболонка ротової порожнини блідо-рожева, волога, вміст відсутній; слизова оболонка щік, ясен, твердого та м’якого піднебіння бліда з синюватим відтінком, волога, блискуча, без пошкоджень і нашарування.

Язик – не збільшений в об’ємі, видовженої форми та загострений на кінці, слизова оболонка червона, з синюшним відтінком, на розрізі червоного кольору, рисунок м’язових волокон виражений добре.

Глотка і стравохід – прохідність не порушена, вміст відсутній, слизова оболонка блідорожевого кольору, волога, блискуча з добре вираженими поздовжніми складками.

Гортань та шийна частина трахеї – слизова оболонка волога, блискуча, бліда, цілісна. Трахеальні хрящі еластичні і цілісні.

Тимус – розвинений за віком, рожевого кольору, краї загострені, капсула не напружена, м’якої консистенції, на розрізі рисунок виражений, колір зберігається.

Носова порожнина – слизова оболонка рожева з синюшним відтінком, волога, цілісна; носова перегородка не потовщена, цілісна, носові раковини цілісні, вміст відсутній.

Грудна порожнина.

При розтині грудної порожнини органи знаходяться у природному положенні.

Реберна та легенева плеври блідо – рожевого кольору, вологі, блискучі, еластичні, гладенькі. Ребра та реберні хрящі без видимих змін.

Серце – сіро – червоного кольору, конусоподібної форми, виражена делятація , дряблої консистенції, поверхня розрізу сухувата.

Епікард – гладкий, на блискучий, не потовщений.

Міокард – в нормі, в‘ялий, рисунок – виражений.

Ендокард – сіро-рожевий, гладенький, мутний.

Порожнина серця: в нормі, клапани серця гладкі, еластичні, блискучі.

Струни – білі, еластичні, цілісні, міцні на розрив, добре прикріплені, отвори цілісні, правильної форми.

Магістральні судини – грудна частина аорти, артерії, яремної вени без видимих змін; стінки нормальної товщини, міцні на розрив; інтима рожевого кольору, гладенька, блискуча, згустки крові гладенькі, вологі, слабо прикріплені до стінок судин та легко видаляються.

Легені – в нормі, яскраво – червоного кольору, не спалі, краї правильної форми, консистенція з поверхні і на розрізі – щільна. При розрізі легень рисунок збережений.

Грудна частина трахеї та бронхів – просвіт трахеї не збільшений, слизова оболонка волога, блід рожевого кольору.

Черевна та тазова порожнини.

Сторонній вміст відсутній.

Положення органів – анатомічно правильне, купол діафрагми на рівні ребра. Діафрагма темно – рожевого кольору, гладенька, блискуча. Кровонаповнення судин слабке.

Очеревина ( пристінкова та вісцеральна ) – світло – червоного кольору, блискуча, волога, гладка. Жир відсутній.

Селезінка округлої форми, краї її заокруглені, капсула ненапружена, темно – вишневого кольору, блискуча, гладка, еластична, добре кровонаповнена, м’якої консистенції, рисунок збережений, пульпа темно – червоного кольору, з вираженою зернистістю, зскрібок пульпи помірний.

Печінка в нормі від темно – вишневого кольору, гладка, консистенція еластична, на розрізі рисунок стертий. Зскрібок помірний, кров не стікає, на ножі залишаються краплі жиру. Жовчні протоки розширені із жовтим вмістом. Сторонні звуки при розрізі відсутні.

Підшлункова залоза – положення природне, форма видовжена, величини в межах анатомічних форм, блідо – рожевого кольору, м’якої консистенції, на розрізі рисунок виражений, частково кровонаповнена.

М’язевий шлуночок – положення фізіологічно правильне, форма правильна, консистенція щільна, майже порожній. Сторонні тіла відсутні. Слизова оболонка блідо – рожева, волога, тьмяна. Прохідність не порушена. М’язова і серозна оболонки цілісні. Помітно відкладання жиру навколо шлуночку.

Тонкий кишечник – положення природне, прохідність не порушена при вході в 12-ти палу кишку множинні крововиливи, слизова оболонка червонуватого кольору . При розрізі помітно паразитів ниткоподібної форми.

Товстий кишечник – положення природне, правильне, не наповнений, вміст відсутній, прохідність кишок не порушена. Стінка товстого кишечника не потовщена, міцна, оболонки червонуватого кольору.

Слизова – червонувата, набрякла.

Нирки – темно вишневого кольору, щільнуватої консистенції,збільшені, поверхня нирок гладка, капсула напружена, прозора, сірувата. Рисунок на розрізі змазаний, слабо розмежовані корковий і мозковий шари.

Наднирники – в межах анатомічних норм, щільнуватої консистенції, рисунок на розрізі збережений.

Сечоводи – прохідність не порушена, розмір в межах анатомічних норм, вміст відсутній, оболонки – блідо – рожеві, вологі, без пошкоджень.

Статеві органи не досліджували, у зв’язку з діагностичною недоцільністю.

7. Череп і хребет. Головний і спинний мозок, їх оболонки.

Вчерепній коробці помітні розкльови ,є ділянки розм’якшення та переломи , мозкові оболонки – помітно крововиливи . Головний мозок не досліджували.

Хребет – рівний, хвостові хребці не пошкоджені, щільні, цілісні, потовщення і деформації відсутні.

Спинний мозок – порушена цілісність.

1.3. Заключна частина. Патологоанатомічний діагноз.

1. Вогнищева зерниста дистрофія міокарда (Degeneratio parenhimatosa lokalis cordis );

2. Гостра застійна гіперемія та набряк легень (Hyperaemia venosis acuta et oedema pulmonum);

3. Вогнищева жирова дистрофія печінки (Dystrophia lypomatosa lokalis hepatic)

4. Вогнищевий гострий катарально – геморагічний ентерит (Enteritis kataralis haemorrhagika acuta lokalis)

5. Гостре серозне запалення брижових лімфатичних вузлів (Limphhodenitis mediastinalis serosa acutis)

6. Загальна дегідратація організма (Degidratacio comunis)

Додаткові дослідження не проводили.

Патологоанатомічний висновок: На підставі анамнезу, клінічних ознак та комплексу патологоанатомічних змін можна зробити висновок, що безпосередньою причиною смерті стала блокада центру дихання, викликана набряком легень на фоні катарально – геморагічного ентериту, ускладненого зернистою дистрофією серця та жировою дистрофією печінки. Дані ознаки характерні для токсикозу.

2. Епікріз.

Токсикоз– аліментарне отруєння тварин, що характеризується розладом травлення, діареєю і швидеою загибеллю тварин, особливо молодняка.

Етіологія:Основною причиною захворювання є отруйні речовини – нітрити, нітрати, мікотоксини, продукти гниття, бактеріальні токсини, що містяться в небоброякісних кормах або з’являються в них при порушенні умов зберігання кормів.

Патогенез:Токсини, потрапляючи в організм з кормом, призводять до запалення та порушення травлення. Поява прпи цьому в кишечнику ексудату та надмірне утворення слизу змінюють фізико – хімічне середовище погіршенням бактеріостатичних та бактерицидних властивостей вмісту кишечнику, що спричиняє виникнення дисбактеріозу й тим самим зумовлює інтенсивний розвиток патогенної мікрофлори. Посилюються процеси бродління і гниття. Внаслідок бродіння утворюються молочна,оцтова, пропіонова кислоти, а також метан,

вуглекислий газ, водень та інші гази. Розлади травлення призводять до швидкої загальної дегідратації організму.

Токсини, ушкоджуючи ендотелій і стінки кровоносних судин, спрпичиняють в них некробіотичні процеси і, всмоктуючись в кров, виявляють резорбтивну (загальнотоксичну) дію. При цьому уражуються органи гемопоезу, серцево-судинної, нервової та інших систем.

Загальна інтоксикація призводить до послаблення серцево – судинної діяльності і затрудненні кровообігу в легенях, що спричиняє їх набряк. Внаслідок порушення обміну речовин та тканинної гіпоксії виникла жирова дистрофія печінки.

Симптоми:Захворювання виникаєраптово. Температура в межах норми. Спостерігається порушення апетиту, посилену перпистальтику кишок, запор змінюється проносом, кал рідкий із домішками газів, слизу, крові. Швидко розвивається зневоднення та інтоксикація. Пульс частий, виникає задишка. Пізніше температура тіла знижується, з’являються судоми окремих груп м’язів і тварина гине.

Патолого-анатомічні зміни: На розтині знаходять дегідратацію тканин, западання очей в орбіти, сухість шкіри. Слизова оболонка тонкого відділу кишечнику темно – червоного кольору, набрякла, вміст червоний. Брижові лімфовузли збільшені, сіро – червоного кольору. Піддаються ураженню паренхіматозні органи та міокард, в яких спостерігають, відповідно, жирову та білкову дистрофії. Селезінка не реагує. Прпи інтенсивному ураженні серцево – судинної системи виявляють ознаки застою крові в малому колі та набряку легень.

Диференційна діагностика: Ентерити бактеріальної етіології (колібактеріози, сальмонельози), вірусної етіології (вірусний гастроентерит свиней), аутоімунна та аліментарна диспепппсії. В даному випадку доречним буде проведення токсикологічного дослідження кормів на предмет виявлення кормових мікотоксинів, а також мікробіологічного дослідження.

Виготовлення і аналіз макропрепарата.

За курсом „ Основи музейної справи” мною виготовлено макропрепарат” – „ Тромбоз легеневих судин”.

Тромбоз – це прижиттєве утворення щільних кров’яних згустків у кровоносних судинах або порожнинах серця. Утворений з фібрину і формених елементів крові згусток називається тромбом.

Механізм розвитку. В основі тромбозу лежать різні процеси, які між собою взаємозалежні і взаємозумовлені: аглютинація тромбоцитів, коагуляція фібриногену й утворення фібрину аглютинація еритроцитів і преципітація білків плазми крові.

У патогенезі тромбозу важливу роль відіграє ряд місцевих і загальних факторів (умов), які, взаємодіючи між собою, сприяють зсіданню крові й утворенню тромбу. До місцевих чинників тромбоутворення відносять ушкодження стінки судини та сповільнення течії крові, а до загальних – зміну якісного складу крові та порушення взаємовідносин між зсідаючою і антизсідаючою системами, які забезпечують рідкий стан крові в судинній системі.

Крім цього, інколи тромби можуть утворюватись внаслідок злипання еритроцитів і преципітації білків плазми крові в судинах мікроциркуляторного русла при опіках, обмороженнях, отруєннях та деяких інфекційних хворобах.

Морфологія тромбу. Зовнішій вигляд і будова тромбів залежать від причини, умов і швидкості їх утворення. Тромби за своїм зовнішнім виглядом і мікроскопічною будовою поділяють на білі, червоні, змішані і гіалінові.

У виготовленому макропрепараті тромб нагадує посмертні згустки крові і заповнює весь просвіт судини. Він темно – червоного кольору, складається з тромбоцитів, сітки фібрину та еритроцитів і лейкоцитів у співвідношенні, яке відповідає нормальній крові.

Для виготовлення макропрепарату спочатку проводили його фіксацію впродовж 2-ох тижнів, при цьому фіксуючу рідину змінювали кожні 2 доби.

Фіксацію проводили у скляному посуді, кількість фіксуючої рідини була в 4 рази більша за матеріал. В результаті цього орган ущільнився, рівномірно зафарбувався з поверхні і на розрізі в брудно – сірий колір. Готовий препарат прикріпили до скляної пластинки вщільнену білими нитками і помістили в 1 л ємкість, після чого препарат промивали впродовж 5 хвилин проточною водою. Далі в банку обережно налили 10% - ний розчин формаліну і герметично закрили металевою кришкою. Макропрепарат проетикетували: зверху на кришці номер, збоку на банці номер, номер теми та назва макропрепарату.

4. Опис основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині, знешкодження місця розтину і охорони довкілля, заходів про утилізації і знешкодження трупа і трупних залишків.

Труп розтинала у секційній залі віварія СНАУ. При проведенні розтину я була одягнена у спецодяг: халат, шапочка, фартух, гумові рукавички та нарукавники. Для розтину були використані: скальпелі, ножиці, пінцет та ножиці для перерізання ребер. Труп розтинала на спеціальному столі. Після розтину труп винесли у спеціально обладнану яму Беккері для утилізації біологічно – термічним способом.

Стіл, інструменти та підлогу секційної зали вимили водою та продезінфікували. Кювети та інструменти дезінфікувала 3% - ним розчином хлораміну.

Після проведення прозтину, зняла гумові рукавички, руки вимила теплою водою з господарським милом.

В секційній залі вмикали бактерицидні лампи (дц-30) на 30 хвилин.