Організація роботи медичних складів

Безперебійне, чітке, своєчасне постачання з'єднань, медичних закладів медичним майном, медичною і санітарною технікою багато в чому залежатиме від діяльності і організації роботи органів управління, правильного підбору і розставляння кадрів, злагодженої і ритмічної роботи медичних складів.

Медичні склади, як правило, розгортаються в районах, прилеглих до шосейних і ґрунтових доріг на основних напрямах підвезення і евакуації вантажів. У системі забезпечення медичним майном, медичною і санітарною технікою медичні склади здійснюють:

– прийом, зберігання, відпуск (видачу) медичного майна, медичної і санітарної техніки медичним закладам;

– формування і переформовування комплектів медичного майна;

– ремонт медичної апаратури, медичної і санітарної техніки;

– накопичення, зберігання, облік і поновлення недоторканних запасів медичного майна.

Виробнича діяльність польових медичних складів (корпусу, госпітальної бази) характеризується рядом істотних особливостей:

1. Великий об'єм вантажно-розвантажувальних робіт, з різною вантажоємкістю, що зумовлює потребу залучення великої кількості людей в якості вантажників. Наприклад, для навантаження-розвантаження однієї вантажної автомашини з медичним майном у транспортній тарі необхідна бригада (ланка) вантажників з 3-4 чоловік впродовж 20-30 хвилин.

Одним з основних показників, що характеризує виробничу діяльність медичних складів є вантажообіг, тобто кількість вантажів, що надійшли і були відправлені складом за певний період. Вантажообіг обчислюється у вартісних, вагових і об'ємних одиницях м³ (вагон, автомобіль, контейнер та ін.).

Об'ємні показники використовуються для розрахунків необхідних складських сховищ, транспорту та ін.

Як розрахункова одиниця приймається умовний двовісний вагон з внутрішнім об'ємом 38 м², вантажопідйомністю 20 т.

Оскільки вага медичного майна при повному використанні вантажоємкості транспортного засобу менше вантажопідйомності цього транспортного засобу, використовується коефіцієнт вантажопідйомності (Кг), що обчислюється як відношення маси в тоннах конкретного виду матеріального засобу, завантаженого в цей транспортний засіб при максимальному використанні його завантажувальної місткості (V1) до вантажопідйомності транспортного засобу (V2).

Коефіцієнт вантажопідйомності окремих видів медичного майна коливається від 0,2 (перев'язувальні засоби) до 1,0 (хірургічний інструмент, апарати). Для укрупнених розрахунків для медичного майна Кг приймається =0,5. Тоді, з урахуванням Кг медичного майна маса вантажу одного умовного 2-хосного вагону складе:

2. Однією з головних вимог, що висуваються до польових медичних складів є постійна готовність до видачі (відпуску, відвантаження) медичного майна і до переміщення медичного складу на нове місце розгортання. Тому усе медичне майно на складах зберігається в тарі.

Тара - це виріб для зберігання майна від втрат, збереження його кількості та якісних показників, забезпечення можливості механізувати навантажувально-розвантажувальні роботи, ефективно використовувати транспортні засоби і складські приміщення.

Водночас, тара складає від 10 до 50% від загальної ваги медичного майна, що зберігається і перевозиться.

Згідно діючої нормативної документації вироблювана в країні тара має бути уніфікована, тобто мати єдині типорозміри і відповідати певним вимогам по конструкції, вихідним матеріалам, міцності та ін. показникам.

Як стандартний (модульний) тарний ящик використовується тесовий ящик вагою 10-15 кг, вагою брутто 40-60 кг, розрахований на 5-кратне повернення, розміром 630 х 390 х 440 мм (0,11 м3).

Модуль (від латів. modulus - міра) одиниця міри, що служить одиницею виміру (постійного множника) для надання співмірності споруді в цілому і її частинам зокрема.

Типорозміри модульного тарного ящика служать постійним множником для розрахунку вантажоємкості кузовів автомобілів, контейнерів, вагонів, трюмів кораблів та ін.

На медичних складах медичне майно зберігається в тарі (ящики укладання №1,2,3,4) укладання. Решта медичного майна – в тарі заводів-постачальників (комплекти спеціального призначення, споживча тара, барабани, клітини, бочки, кошики, пакунки та ін.) і транспортній тарі, виготовленій на тарних підприємствах.

Для укрупнених розрахунків використовують типорозміри модульного стандартного ящика вагою 10-15 кг, вага брутто 50 кг

В цьому випадку:

– вантажоємкість автомобіля вантажопідйомністю 5 т, типу ЗИЛ-130 у стандартних ящиках складе - 50 ящиків;

– двовісного умовного вагону вантажопідйомністю 20 т - 200;

– чотиривісного вагону вантажопідйомністю 40 т - 400;

– універсального контейнера вантажопідйомністю 2,5; 5; 10 т - 25, 50, 100 ящиків відповідно.

Одним з основних напрямів зниження трудовитрат і підвищення продуктивності праці при навантажувально-розвантажувальних роботах є розвиток системи контейнерних і пакетних перевезень і зберігання вантажів.

1. Пакетування.

Пакетний спосіб транспортування і зберігання медичного майна полягає в тому, що матеріальні засоби, упаковані в стандартну тару, закріплюються за допомогою пакувальної металевої стрічки або інших кріпильних засобів на універсальні стандартні (модульні) плоскі піддони 800х1200 мм, рідше за 1000х1200 мм.

Пакети потім легко беруться захопленнями (вилами) навантажувально-розвантажувальних механічних засобів (автонавантажувач, електрокар).

Модульний піддон співвимірний усім видам тари (відповідно до нормативної документації), кузовам транспортних засобів, контейнерам, складським приміщенням.

1.1. Окрім стандартних модульних піддонів застосовуються:

– ящичні піддони (для вантажів у споживчій тарі);

– вертикальні касети (для медичних газів);

– касети для санітарних носилок по 10 шт. в касеті, які формуються в пакети від 10 до 60 шт. 2200 х 850 х 1570 мм.

1.2. Для укрупнених розрахунків за початковий приймається пакет, сформований з вантажів у стандартній ящичній (транспортній) тарі 630 х 390 х 440 мм на стандартному плоскому піддоні 800 х 1200 мм :

– кількість місць в пакеті (2 х 4) - 8;

– розмір пакету, мм - 800 х 1200 х1600;

– маса пакету, кг - - 400;

– об'єм пакету, м³ - 1,5

1.3. При зберіганні медичного майна на піддонах на 1 м² складської площі повинно бути передбачено 2-2,5 піддони.

1.4. Для усереднених розрахунків на один пакет об'ємом 1,5 м³ передбачається один 1м², а для медичного майна НЗ - 1,2 м².

1.5. Максимальна висота пакету, призначеного для перевезення залізничним транспортом залежить від системи укладання пакетів у вагоні :

– одноярусна - 1800 мм;

– двохярусна - 1150 мм;

– трьохярусна - 770 мм.

1.6. Загальна висота завантаженого пакетами автомобіля не повинна перевищувати 3,8 м.

2. Контейнеризація перевезень і зберігання вантажів.

2.1. Контейнеризація перевезень дозволяє максимально понизити трудовитрати при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт. Контейнери транспортуються на залізничних платформах або автомобільними контейнеровозами, автопричепами (трейлерами). Контейнери дозволяють використати полегшену (і дешеву) тару (тонкостінні ящики, полімерні, картонні, споживча й торгово-збутова упаковка та ін.). Застосування полегшеної тари і упаковки дозволяє обладнати контейнери внутрішніми пристроями: стелажами, стійками, прокладеннями, амортизаторами тощо.

Знаючи типорозміри контейнера, легко підрахувати вантажоємкість контейнера за стандартними ящиками або пакетами.

2.2. Особливі труднощі виникають при розгортанні польових медичних складів. У табельних нормах медичних складів не передбачені засоби розгортання і устаткування медичних складів, за винятком брезентів і ящиків укладань.

Передбачається, що для зберігання медичного майна будуть використані наявні в районі розгортання приміщення, які необхідно буде обладнати і облаштувати.

Нині науковими установами медичної служби розробляються засоби розгортання і укриття на новій основі, які повинні прийти на зміну наметам.

Так, для швидкого розгортання великих медичних установ, у тому числі медичних складів, розроблені спеціальні збірно-розбірні споруди, конструкція яких забезпечує стикування по торцевим стінкам і тамбурам, утворюючи приміщення великої площі.

2.3. Іншим напрямом створення умов для зберігання медичного майна є використання універсальних і спеціалізованих великогабаритних контейнерів вантажопідйомністю 10, 20, 30 т.

Спеціалізовані контейнери обладнані висувними штанговими опорами з гідро- (пневмо-) приводом, що дозволяє без використання кранів знімати (встановлювати) контейнер на причіп контейнеровоза.

3. Місткість медичного складу.

3.1. Місткість складу прийнято виражати або в об'ємних одиницях - м³, умовних 2-осных вагонах (38 м³), транспортній тарі (стандартні тесові ящики (модульні), або у вагових одиницях - тоннах.

Можна перерахувати місткість складу (сховищ) в пакети.

3.2. Для зберігання одного умовного 2-хосного вагону вантажопідйомністю 20 т, внутрішній об'єм 38 м³ :

– потрібно складської площі - 25 м²;

– для зберігання медичного майна «НЗ» - 30 м²;

– для зберігання однієї пересувної медичної установки (АП-2, ДДА-3, ДДА-66, ВМЛ, РМ-П та ін.) - 30 м²;

– однієї пересувної медичної установки на причепі (ДДП-2, СДП-2, СДП-3 та ін.) - 13-15 м².

4. Норми запасів медичного майна установ і складів.

Норма запасу медичного майна

– маса, т - 25

– місць, ящиків - 500

Норма запасів майна медичного складу:

– маса, т - 60

– місць, ящиків - 1200

Норма запасів майна медичного складу:

– маса, т - 400-450

– місць, ящиків - 8000

Норма запасів майна медичного складу:

– маса, т - 20-25

– місць, ящиків - 400-500

Тема 5: «Визначення потреби в медичному майні на період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій»

Організація повного безперебійного і своєчасного забезпечення населення в умовах НС – одна з важливих складових соціальної та економічної політики держави в цілому і невід’ємна частина загальної політики держави у сфері охорони здоров'я. Проблема ефективності організації забезпечення населення ЛЗ в умовах НС включає декілька аспектів: медичний, економічний і соціальний. Медична ефективність проявляється скороченням тривалості і підвищенням результативності лікування потерпілих, зменшенням кількості повторних госпіталізацій і амбулаторних звернень за рахунок використання нових технологій і методик лікування, а також наявності у достатній кількості ЛЗ. Економічна ефективність характеризується зменшенням витрат на лікування постраждалого населення за рахунок використання найефективніших ЛЗ; запобіганням витратам, пов'язаним з втратою працездатності і її компенсацією; запобіганням виробничим витратам, які виникають внаслідок тривалої непрацездатності кваліфікованих працівників. Соціальна ефективність забезпечення населення ЛЗ вимірюється рівнем запобігання ускладненням захворювань, зменшенням інвалідності та смертності, а також поліпшенням якості життя потерпілих (зменшення болю, дискомфорту).

До основних принципів визначення потреби в ЛЗ на період ліквідації наслідків НС належать:

1) принцип прогнозування наслідків НС за найбільш песимістичним варіантом;

2) принцип розподілу ЛЗ на групи відповідно до їх класифікації;

3) принцип мінімізації витрат і раціональної фармакотерапії.

В період виникнення НС потреба населення в медичному майні виражається, головним чином, в розрахунково-постачальницьких одиницях (РПО) і комплектах спеціального призначення і розраховується з урахуванням величини і структури очікуваних санітарних втрат, імовірного завантаження етапів медичної евакуації, встановлених для них видів і об'єму медичної допомоги, інших чинників. При визначенні потреби в кожному комплекті, необхідному для надання долікарської і першої лікарської допомоги в медичних пунктах (П_вр), спочатку встановлюється величина очікуваних санітарних втрат від тих видів зброї, при поразках якими використовується вміст комплекту. Потім визначається, в якій кількості від усіх уражених цими видами зброї (тобто від СП_вр) для надання долікарської і першої лікарської допомоги знадобиться комплект. Після цього за медико-тактичною характеристикою встановлюються розрахункові можливості одного комплекту по наданню медичної допомоги в медичному пункті частини. На завершальному етапі розраховується потреба щодо кожного комплекту за формулою:

,

де СП_вр - очікувані санітарні втрати;

К_вр – кількість комплектів для надання долікарської і першої лікарської допомоги;

Р – розрахункові можливості одного комплекту по наданню медичної допомоги.

Аналогічним чином визначається потреба в комплектах спеціального призначення, необхідних для надання першої лікарської і кваліфікованої допомоги (П_вр).

При цьому для розрахунків використовується формула:

,

де СП_кв - очікуване надходження поранених і уражених тими видами зброї, при яких використовується медичне майно комплекту;

К_кв - коефіцієнт використання комплекту при наданні кваліфікованої медичної допомоги;

Р - розрахункові можливості комплекту по наданню медичної допомоги.

Вірогідна витрата комплектів спеціального призначення на усіх етапах медичної евакуації розраховується додаванням відповідних значень П_вр і П_кв.

Загальна потреба в медичному майні спеціального призначення у разі виникнення НС, окрім потреби на забезпечення очікуваних санітарних втрат, включає також потребу на заповнення втрат майна і створення резерву (Р_рез) до кінця НС мінус наявність комплектів до кінця попередньої операції (К_ком)

По= (П_вр + П_кв) +П_бп+ Р_рез - К_ком

Визначення потреби в ЛЗ з нормованою витратою здійснюють згідно з вимогами нормативних документів з урахуванням даних про фактичну витрату кожного ЛЗ за умови дотримання правил призначення, виписування і відпуску. Визначення потреби проводять за формулою:

P = N x Q

де Р - потреба в конкретному препараті;

N - норма витрати на одного пацієнта або на 1000 пацієнтів згідно із затвердженим стандартом, протоколом або методом лікування чи за даними емпіричних досліджень;

Q - фактична кількість пацієнтів.

Для прогнозування потреби в препаратах специфічної дії використовують формулу:

P = R x Qk x Qv

де R - витрата препарату на одного пацієнта на курс лікування відповідно до стандарту (протоколу або методики) лікування;

Qk - кількість курсів лікування за період, на який визначається потреба;

Qv - кількість пацієнтів.

Під час прогнозування потреби в ЛЗ широкого спектру дії використовують методи математичного моделювання (однофакторного моделювання за впливом одного чинника; багатофакторного моделювання з урахуванням впливу декількох чинників), логіко-економічні методи, які дають можливість компетентним фахівцям, на основі аналізу персоніфікованих даних щодо реальної витрати ЛЗ і експертних оцінок, кількісно і якісно аргументувати прогноз потреби в ЛЗ.

Особливості визначення потреби в лікарських засобах на період ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Визначення потреби в ЛЗ проводять на першу, другу, третю і кожну наступну годину усього періоду ліквідації наслідків НС в цілому для усієї зони НС і кожного медичного формування і лікувального закладу окремо. Результати визначення потреби в ЛЗ на перші три доби приймають за основу для створення регіональних і місцевих резервів ЛЗ.

Процес визначення потреби в ЛЗ на період ліквідації наслідків НС можна умовно розподілити на три складові:

- збір необхідних початкових даних і їх аналіз;

- інформаційна взаємодія учасників медичного забезпечення ураженого населення;

- прогнозування потреби в ЛЗ за номенклатурою і кількістю.

Тема 6:«Порядок розгортання й організації роботи аптечних закладів у пристосованих приміщеннях. Забезпечення якості лікарських засобів при зберіганні й транспортуванні в умовах надзвичайних ситуацій»

Якість предметів медичного майна і придатність до застосування ЛЗ залежить від правильності їх зберігання і транспортування, а також від міри впливу різноманітних чинників НС природного і техногенного походження і уражуючої дії сучасного виду зброї. Усі чинники впливу на якісний стан ЛЗ можна розділити на 3 групи:

Ø Чинники природного походження (сонячне світло, високі і низькі температури повітря, вологість повітря, атмосферні опади);

Ø Чинники військового походження (катастрофічне затоплення, руйнування будівель, радіоактивне і хімічне забруднення значних територій);

Ø Чинники НС природного і техногенного походження (ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, електромагнітний імпульс і радіоактивне забруднення територій в результаті ядерного вибуху, зараження ЛЗ і інших предметів медичного майна бойовими отруйними речовинами і збудниками інфекційних захворювань внаслідок застосування хімічної і біологічної зброї).

Процеси, що відбуваються при зберіганні ЛЗ і інших предметів медичного майна, можуть привести до змін їх хімічного складу і фізичних властивостей (поява осаду, зміна кольору або агрегатного стану ЛЗ, втрата еластичності і стійка деформація гумових виробів).

Найбільш небезпечними чинниками впливу на якісний стан ЛЗ і предметів медичного майна є чинники ядерної зброї. При проходженні ударної хвилі склади медичного майна знищуються або ушкоджуються внаслідок метального впливу швидкого тиску повітря.

Вражаюча дія світлового випромінювання на ЛЗ і предмети медичного майна визначається кількістю світлової енергії, яка потрапляє на одиницю площі поверхні, а також часом випромінювання. Найбільш чутливі до впливу світлового випромінювання засоби, що відносяться до легкозаймистих рідин, речовин і матеріалів.

Під впливом іонізуючого випромінювання в ЛЗ відбувається радіаційно-хімічні перетворення, які в деяких випадках істотно міняють їх фармакологічні властивості (специфічну ефективність, токсичність). Високу чутливість до впливу іонізуючого випромінювання мають розведені водні розчини лікарських речовин з високою молекулярною масою. Використання розчинів для ін'єкцій та інфузій, які потрапили під вплив іонізуючого випромінювання у високих дозах, допускається тільки після проведення експертизи у відповідній лабораторії з контролю якості ЛЗ.

В результаті впливу електромагнітного імпульсу, який виникає у момент ядерного вибуху, на дротяні і кабельні лінії електромереж в них виникає потужна електрична напруга, через яку відбувається прорив ізоляції провідників, короткі замикання, ушкодження вхідних елементів апаратури. Ця електрична напруга може ушкоджувати електричну медичну апаратуру, яка знаходиться в сховищах на значній відстані від епіцентру вибуху, за рахунок виникнення потужної індуктивної напруги в електричних схемах медичної апаратури.

Лікарські засоби і предмети медичного майна, які зберігаються без упаковки або в упаковці, яка не забезпечує необхідного захисту, можуть бути уражені отруйними речовинами (ОР) в крапельно-рідкому, аерозольному чи пароподібному (газоподібному) стані.

Стійкі ОР (Vx -гази, зоман, зарин, іприт, люїзит та ін.) представляють найбільшу небезпеку. Вони здатні викликати небезпечне зараження ЛЗ і предметів медичного майна на декілька днів і тижнів. Нестійкі ОР ( фосген, хлор, синільна кислота та ін.) внаслідок своєї летючості, як правило, заражають ЛЗ і предмети медичного майна на короткий термін. Характер зараження ОР різних предметів медичного майна залежить від властивостей матеріалів, на які діють ОР, і їх поверхні. Краплі ОР не всмоктуються в не забарвлені метали і скло, залишаючись на їх поверхні. Крапельно-рідкі ОР проникають в дерево на глибину до 10 мм, у фанеру - до 4 мм. Немало видів фарб і лакофарбних покриттів, брезентів, картону, багатошарового паперу просочуються краплями ОР наскрізь. ОР у вигляді аерозолів всмоктуються в дерево і фанеру на глибину до 0,5 мм

Попередній контроль медичного майна на зараженість ОР проводять провізори-аналітики або інші позаштатні хіміки-дозиметристи за допомогою військових приладів хімічної розвідки, які дають можливість виявити відомі ОВ в повітрі, воді, на медичному майні і продовольстві, а також визначити наявність у воді та деяких препаратах алкалоїдів і солей важких металів. Методика індикації ОР приведена в інструкціях, які додаються до приладів.

Біологічна зброя (БЗ) –різноманітні види БЗ, які можуть безпосередньо заражати недостатньо захищені ЛЗ і предмети медичного майна. Зараження БЗ можливе також в результаті контакту з інфекційними хворими, бацилоносіями, зараженими бацилами і комахами. Сучасні бактерійні рецептури характеризуються тривалістю дії, яка досягає декількох місяців при низьких температурах і похмурій погоді. Це зумовлює тривалість зараження Бз. Використати ЛЗ і предмети медичного майна, заражені БЗ, дозволено тільки після проведення дезинфекції і контролю за повнотою її здійснення.