Завдання 3. Заповнити таблицю. Клінічні прояви шигельозу в залежності від тяжкості перебігу: Середньо-тяжкий перебіг Тяжкий перебіг Кількість випорожнень
Клінічні прояви шигельозу в залежності від тяжкості перебігу:
| Середньо-тяжкий перебіг | Тяжкий перебіг | |
| Кількість випорожнень | ||
| Блювання | ||
| Ознаки зневоднення | ||
| Біль в животі | ||
| Бурчання в животі | ||
| Характер випорожнень | ||
| Наявність крові у випорожненнях | ||
| Наявність слизу у випорожненнях | ||
| Імперативні позиви | ||
| Тенезми |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- Оволодіти методикою обстеження хворого на шигельоз, амебіаз
- Провести курацію хворого на шигельоз, амебіаз
- Скласти план лабораторного обстеження
- Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на шигельоз, амебіаз
- Розпізнати ускладнення шигельозу, амебіазу
- Скласти план лікування хворого на шигельоз, амебіаз
- Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
- Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „Шигельоз”, „Амебіаз”.
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики
Шигельозу .
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. 2. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на шигельоз Провести курацію хворого | І. З‘ясувати скарги хворого. ІІ. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез ІІІ. Провести об‘єктивне обстеження. 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого; - шкіра, слизові оболонки; 2. Травна система: - огляд язика; - пальпація живота; - випорожнень. 3. Серцево-судинна система: - пульс; - артеріальний тиск; - аускультація серця. 4. Дихальна система: 5. Сечова система | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації - уражень травного тракту Звернути увагу на переважно гострий початок захворювання; термін, послідовність виникнення, динаміку - гарячки; - болю в животі, його локалізацію; - тенезмів, несправжніх позивів на дефекацію, характеру випорожнень (гемоколіту), - характеру випорожнень; - інших симптомів Виявити перенесені хвороби. Виявити дані стосовно реалізації фекально-орального механізму передачі, звернути увагу на перебування хворого у регіонах із підвищеним ризиком зараження, спілкування з хворим на шигельоз, вживання термічно необроблених харчових продуктів, сирої води. Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - загальну слабкість; - температуру тіла; - блідість, сухість шкіри, слизових; - тургор шкіри; Звернути увагу на: – наявність блювання; - обкладеність язика; - виражений спазм, ущільнення, біль товстої кишки, особливо сигмоподібної; - при колітичній формі випорожнення поступово втрачають каловий характер, мають домішки слизу і прожилків крові, часто – у вигляді «ректального плювка», - можуть бути на початку шигельозу – часті, рясні, водянисті випорожнення з домішками неперетравленої їжі, пізніше – із слизом і прожилками крові Звернути увагу на: - помірна тахікардія; - помірно знижений АТ; - помірна глухість тонів серця. Відсутність змін за типового перебігу шигельозу. Звернути увагу на: - рідко можливі дизуричні явища |
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати. | 1. Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3. Копроцитограма. 4. Біохімічні методи. 5.Бактеріологічне дослідження випорожнень (можливе дослідження блювотних мас). 6. Експрес-діагностика – люмінесцентна мікроскопія; - радіоімунний аналіз (РІА) 7. Серологічні методи: – РА - РНГА 8. Додаткові методи: ректороманоскопія | Звернути увагу на типові зміни: помірний нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, незначне прискорення ШОЕ. При тяжкому перебігу – протеїнурія, еритроцитурія, лейкоцитурія. Наявність слизу, скупчення лейкоцитів, еритроцитів, епітеліальних клітин при мікроскопічному дослідженні, наявність лактаферину. У разі виникнення ускладнень (ІТШ, гемоліттико-уремічний синдром, ДШ) – відповідні зміни. Результат залежить від техніки, кратності, термінів забору і посіву матеріалу. Останній необхідно робити якомога раніше, обов'язково до початку антимікробного лікування, випорожнення збирають в знезаражений без хімічних дезінфектантів посуд і терміново доставляють в лабораторію. Для засіву використовують середовища Плоскірева, Ендо. При дослідженні випорожнень відповідь може бути отримана вже через 2-5 годин. Виявлення шигельозного антигену у нативних випорожненнях за допомогою протишигельозних аглютинуючих сироваток, адсорбованих на активованому вугіллі. Досить специфічна. Діагностичний титр при шигельозі Флекснера 1:400, для інших збудників – 1:100. Мінімальний діагностичний титр – 1:160. Дослідження сироваток крові проводять в динаміці на 5-7-й та 10-17-й день від початку захворювання. Явища катарального, ерозивного та виразкового проктосигмоідіту. Показана з диференційно-діагностичною метою. |
Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики амебіазу.
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. 2. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на амебіаз Провести курацію хворого | І. З‘ясувати скарги хворого. ІІ. З‘ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез ІІІ. Провести об‘єктивне обстеження. 1. Загальний огляд: - загальний стан хворого; - шкіра, слизові оболонки; 2. Травна система: - огляд язика; - пальпація живота; - характеристика випорожнень. 3. Серцево – судинна система: 4. Дихальна система: - аускультація легень: 5. Нервова система: | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - гемоколіту з тенденцією до рецидивуючого перебігу; - загальної інтоксикації; - органних уражень Звернути увагу на переважно поступовий початок захворювання; термін, послідовність виникнення, динаміку - астенії, втрату маси тіла; - температури; - болю в животі, його локалізацію; - характеру випорожнень; - ознаки ураження печінки, легенів при позакишковому амебіазі; - інших симптомів З’ясувати перенесені хвороби. Виявити дані стосовно реалізації фекально-орального механізму передачі, звернути увагу на перебування хворого у країнах з тропічним і субтропічним кліматом, у місцевості з поганим водопостачанням. Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - загальну слабкість; - температуру тіла; - схуднення, астенію - блідість; можливу жовтяницю; - при шкірному амебіазі – наявність ерозій та виразок з чорними краями в перианальній ділянці, на промежині та сідницях; Звернути увагу на: - обкладеність язика; - біль уздовж товстої кишки, переважно сліпої та висхідної, їх спазм; - гепатомегалія при ураженні печінки - рідкі випорожнення, значна кількість склоподібного слизу з кров’ю («малинове желе»); - почергова зміна проносу і закрепу (при хронічному кишковому амебіазі); Зміни неспецифічні, відповідають ступеню вираженості інтоксикаційного синдрому та наявності ускладнень Зміни наявні при позакишковому амебіазі: Звернути увагу на: - наявність кашлю, кровохаркання; - велику кількість харкотиння шоколадного кольору (при з’єднанні вогнища ураження з бронхом); - наявність ознак пневмонії, сухого або ексудативного плевриту; Зміни наявні при позакишковому амебіазі: Неврологічна симптоматика відповідає локалізації та розмірам абсцесу мозку. |
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати | 1. Загальний аналіз крові. 2. Загальний аналіз сечі. 3. Копроцитограма. 4. Біохімічні методи. 5. Паразитоскопічне дослідження (кал, гній, зібраний з поверхні виразок) 6. Паразитологічне дослідження (додатковий метод). 7. Серологічні методи: - РНГА - ІФА - РНІФ 8. ПЛР 9. . Додаткові методи: - ректороманоскопія - іригографія - УЗД - рентгенографія органів грудної клітини, КТ - пункція абсцесу | При гострому амебіазі – зміни, як правило, відсутні. При хронічному – гіпохромна анемія, еозинофілія, моноцитоз, лімфоцитоз, прискорення ШОЕ, при абсцесі печінки – нейтрофільний лейкоцитоз зі зсувом формули вліво, прискорена ШОЕ. За типового перебігу – зміни відсутні. У великій кількості склоподібний слиз, еритроцити, еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена. Відсутність змін за типового перебігу. Досліджують нативні й оброблені розчином Люголя або залізного гематоксиліну (за Ганденгайном) мазки: - при гострому кишковому амебіазі або загостренні хронічного має значення виявлення великої вегетативної форми; - у реконвалесцентів, в період ремісії хронічного амебіазу, у носіїв знаходять дрібні просвітні форми амеб і цисти; - при амебіазі внутрішніх органів у вмісті з патологічних вогнищ, у зішкребках з виразок на шкірі виявляють тканинні форми амеб. NB! збирати треба рідку частину випорожнень, що містить слиз, і негайно доставляти їх в лабораторію, або в консерванті Барроу. Предметний столик мікроскопа та ізотонічний розчин натрію хлориду перед мікроскопією прогріти до 37-38?С (вегетативні форми перестають рухатись при охолодженні через 20-30 хв., і виявити їх серед елементів калу неможливо). NB! У кишечнику людини можуть знаходитися 5 видів непатогенних амеб. Виділення амеб при культивуванні на штучних живильних середовищах (середовища Робінсона). Зараження лабораторних тварин. Найбільш чутлива, діагностичний титр 1:128 і вище. Позитивна з 2-3 тижня. Ig M та G Діагностичний титр 1:80 і вище На незміненій слизовій оболонці - виразки діаметром до 10-20 мм, частіше розташовані на складках, з набряклими, підритими краями, облямовані зоною гіперемії, дно вкрите гноєм і некротичними масами, при хронічному процесі – виразки, кисти, поліпи, амебоми (інфільтрати). Нерівномірне заповнення відділів товстої кишки, її спазм. Для виявлення уражень печінки. Для виявлення уражень легень. Для виявлення уражень печінки та легень. Отримання густої рідини шоколадного кольору з подальшою її мікроскопією. |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
Тематика УДРС та НДРС:
· Детальний опис ускладнень шигельозу;
· Детальний опис шкірного амебіазу;
· Диференціальні ознаки амеб, що живуть у кишечнику людини (за результатами паразитологічного дослідження);
· Детальний опис кишкових ускладнень амебіазу.
Ентеровірусні захворювання. Поліомієліт
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
· етіологію ентеровірусних інфекцій, поліомієліту, чинники патогенності збудників;
· епідеміологію ентеровірусних інфекцій, поліомієліту;
· патогенез;
· клінічні прояви ентеровірусних інфекцій, поліомієліту (типових форм і ускладнень);
· клініко-епідеміологічні особливості поліомієліту, ентеровірусних інфекцій
· патогенез, терміни виникнення і клінічні прояви ускладнень поліомієліту, ентеровірусних інфекцій;
· лабораторну діагностику поліомієліту, ентеровірусних інфекцій;
· принципи лікування, тактику ведення хворих у разі виникнення невідкладних станів і ускладнень;
· принципи профілактики;
· прогноз поліомієліту, ентеровірусних інфекцій.
2.3. Студент повинен вміти:
· дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого з поліомієлітом, ентеровірусними інфекціями;
· зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
· обстежувати хворого і виявити основні симптоми і синдроми ентеровірусних інфекцій, поліомієліту, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного відправлення хворого в стаціонар,
· на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення поліомієліту та ентеровірусних інфекцій, невідкладні стани;
· оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу “ентеровірусна інфекція” (екстрене повідомлення в районну СЕС);
· скласти план обстеження хворого;
· інтерпретувати результати лабораторного обстеження;
· аналізувати результати специфічних методів діагностики залежно від матеріалу і тривалості хвороби;
· скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології;
· надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;
· скласти план протиепідемічних і профілактичних заходів в осередку інфекції;
· дати рекомендації щодо режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи:
2.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Уміти | |
| Попередні дисципліни | |||
| Мікробіологія | Властивості ентеро- та поліовірусів; методи специфічної діагностики | Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики ентеровірусних інфекцій, поліомієліту. | |
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо). | Оцінити дані лабораторного обстеження. | |
| Патофізіологія | Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу. | Інтерпретувати патологічні зміни за наслідками лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу. | |
| Епідеміологія | Епід. процесс (джерело, механізм зараження, шляхи передачі ) при поліомієліті та ентеровірусних інфекціях; поширеність патології в Україні і в світі. | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні і профілактичні заходи в осередку інфекції. | |
| Неврологія | Патогенез, клінічні ознаки серозних менінгітів, мієліту (з паралічами), енцефаліту. | Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи. | |
| Дерматологія | Патогенез, клінічну характеристику висипів. | Розпізнаті характер висипу хворого з ентеровірусною інфекцією («Бостонська екзантема», короподібний і краснухоподібий висип тощо). | |
| Хірургія | Диференційні діагностичні ознаки, пов'язані з міалгією, тактику невідкладної допомоги. | Своєчасно поставити діагноз цих симптомів (епідемічна міалгія), призначити відповідне обстеження і надати невідкладну допомогу. | |
| Офтальмологія | Диференційний діагноз епідемічного геморагічного кон’юнктивіту | Своєчасно поставити діагноз. | |
| Внутрішня медицина | Методи і основні етапи клінічного обстеження хворого, особливо пов'язані з перикардитом і міокардитом, що спричинюються вірусами Коксакі В, ECHO, поліовірусами. | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані (ЕКГ, УЗД). | |
| Фармакологія. | Фамакокінетику і фармакодинаміку, побічні дії засобів патогенетичної терапії. | Виписати рецепти. | |
| Реанімація та інтенсивна терапія | Невідкладні стани: · Менінгіт, енцефаліт · Перикардит, міокардит, серцева недостатність · Пневмонія, ателектаз легень | Своєчасно діагностувати і надати невідкладну допомогу при невідкладних станах: · Менінгіт, енцефаліт · Перикардит, міокардит серцева недостатність · Пневмонія, ателектаз легень | |
| Наступні дисципліни | |||
| Сімейна медицина | Патогенез, епідеміологію, динаміку кинічних проявів, можливі ускладнення ентеровірусних інфекцій, поліомієліту. Особливості клінічного перебігу. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати поліомієліт, форми ентеровірусної інфекції, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу у разі потреби. | |
| Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення поліомієліту, ентеровірусних інфекцій. Особливості клінічного перебігу ентеровірусних захворювань. Принципи профілактики і лікування. | Розпізнати форму ентеровірусної інфекції, поліомієліту, їх ускладнення; призначити обстеження, інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. | |
2.2. Література
Основна:
Інфекційні хвороби: за ред. О.А. Голубовської, «Медицина», 2012. – 728 с.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2008. – Т.1 –с. 691-700.
Допоміжна:
Избранные вопросы терапии инфекционных больных/ под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант, 2005. – 751-760 с.
3. Питання для теоретичної підготовки:
1. До якої групи інфекційних хвороб за механізмом передачі належать ентеровірусні інфекції?
2. Шляхи передачі ентеровірусних інфекцій.
3. Етіологія ентеровірусних інфекцій.
4. Стадії патогенезу ентеровірусних інфекцій.
5. Морфологічні зміни в органах-мішенях при ентеровірусних інфекціях.
6. Форми клінічного перебігу ентеровірусних захворювань.
7. Клінічні прояви ускладнень при ентеровірусних захворюваннях.
8. План обстеження хворого з підозрою на ентеровірусну інфекцію.
9.Методи специфічної діагностики ентеровірусних інфекцій.
10. Принципи терапії ентеровірусних захворювань.
11. Профілактика ентеровірусних інфекцій.
12. Епідеміологія поліомієліту.
13. Стадії патогенезу поліомієліту.
14. Класифікація клінічних форм поліомієліту
15. Клінічна картина клінічних форм поліомієліту.
16. Ускладнення поліомієліту.
17. План обстеження хворого на поліомієліт.
18. Методи специфічної діагностики поліомієліту, інтерпретація результатів обстеження хворого.
19. Принципи лікування хворого на поліомієліт.
20. Профілактика поліомієліту.
4. Завдання для самостійного контролю
Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:
Джерелом поліомієлітної інфекції є:
А) травоїдні тварини;
Б) птахи;
В) риба;
Г) людина;
Д) кліщі.
Вірна відповідь:
Завдання 2. Вирішити задачу
Задача 1
Хворому 17 років. В період відпочинку на Чорному морі захворювання почалося раптово. З'явився озноб, підвищилася температура тіла (до 39-40,0°С), дворазові рідкі випорожнення і майже одночасно сильний біль, що локалізувався в м'язах живота (більше біля пупка) і в нижніх відділах грудної клітки. Біль посилювався при русі, кашлі. Напади болю продовжувалися 5-10 хв і повторювалися через 30-60 хв. Гарячка тривала 2-3 дні. Потім виникла друга хвиля гарячки з новим нападом болю.
Об-но: Шкіра без висипу. Над легенями везикулярне дихання. Пульс - 78 ударів за хвилину. Тони серця звучні. АТ – 110/75 мм рт. ст. Менінгеальних ознак не виявлено.
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати
на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на ентеровірусні інфекції, поліомієліт
· Провести курацію хворого на ентеровірусні інфекції, поліомієліт
· Скласти план лабораторного обстеження хворого на ентеровірусні інфекції, поліомієліт
· Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на ентеровірусні інфекції, поліомієліт
· Розпізнати ускладнення ентеровірусних інфекцій, поліомієліту
· Скласти план лікування хворого на ентеровірусні інфекції, поліомієліт
· Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу ентеровірусних інфекцій, поліомієліту
5.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики на ентеровірусні хвороби та поліомієліт
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. | Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на ентеровірусну інфекцію, поліомієліт | З'ясувати скарги: | Відокремити скарги, які характеризують синдроми: - загальної інтоксикації; - органних уражень. |
| Провести курацію хворого | З'ясувати анамнез: 1. Анамнез хвороби: 2. Анамнез життя 3. Епіданамнез II. Провести об'єктивне обстеження. 1. Загальний огляд: загальний стан хворого: шкіра слизова оболонка ротоглотки; Травна система: - огляд язика; - характеристика випорожнювань. 3. Серцево - судинна система: - пульс; - АТ; - аускультація серця. 4.Нервова система | Звернути увагу на початок хвороби: термін, послідовність виникнення симптомів, динаміку: - гарячки; - головного болю; - ураження НС; - діареї; - висипу; - інших симптомів. Виявити перенесені хвороби. Виявити дані щодо реалізації фекально-орального і повітряно-краплинного механізму передачі, звернути увагу на перебування хворого в районах з підвищеним ризиком зараження ентеровірусної інфекції. Пам'ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів обумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології та ін. Звернути увагу на: - температуру тіла; - міалгії; - блідість шкіри; - кон'юнктивіт; - наявність, локалізацію, характер висипу. - ураження везикульозного характеру; Звернути увагу: - сухий, обкладений язик; - діарею без домішок; Звернути увагу: - тахікардію; - гіпотонію; - тахіаритмію, часто з ритмом галопу і блокадами; шум тертя перикарду - сильний головний біль; - ригідність потиличних м'язів; - симптоми Керніга, Брудзинського ін. | |
| 3. | Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати. | 1. Загальний аналіз крові та сечі. 2. Виділення вірусу 3. Серологічні методи: - РН, РЗК, РТГА ІФА. | Відсутність значних змін. Із слизу і змивів слизової ротоглотки, спинномозково рідини, випорожнень Використовують парні сироватки (перша до 4—5-го дня хвороби, друга - після 14-го дня хвороби). Діагностичним вважається наростання титру антитіл в 4 рази і більше. Використовують реакцію нейтралізації з еталонними штамами ентеровірусів (на тканинних культурах або мишах-сосунках), РЗК, РТГА, реакцію преципітації в гелі. |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажанням студента)
Тематика УДРС та НДРС:
· Роль ентеровірусів у виникненні соматичної патології
· Проблеми ерадикації поліомієліту в сучасних умовах
Тема 3Нематодози (ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, трихінельоз, стронгілоїдоз). Цестодози (теніоз/цистицеркоз, теніаринхоз, гіменолепідоз, ехінококоз). Трематодози (опісторхоз).
Нематодози (ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, токсокароз)
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
· загальні відомості про гельмінтози
· сучасну класифікацію гельмінтозів
· принципи діагностики та лікування гельмінтозів
· етіологію нематодозів, фактори патогенності збудника
· епідеміологію нематодозів, що вивчаються, ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, трихінельоз, стронгілоїдоз та токсокароз
· патогенез, клінічні прояви, ускладнення, діагностику, лікування та профілактику ентеробіозу
· патогенез, клінічні прояви, ускладнення, діагностику, лікування і профілактику аскаридозу
· патогенез, основні клінічні прояви, ускладнення, діагностику, лікування та профілактику трихоцефальозу
· патогенез, клінічні прояви, ускладнення, діагностику, лікування та профілактику трихінельозу
· патогенез, клінічні прояви, ускладнення, діагностику, лікування і профілактику стронгілоїдозу
· основні ланки патогенезу, клінічні прояви, ускладнення, діагностику, лікування та профілактику токсокарозу
1.2. Студент повинен вміти:
· Зібрати анамнез і оцінити епідеміологічні дані при ентеробіозі, аскаридозі, трихоцефальозі, трихінельозі, стронгілоїдозі та токсокарозі;
· Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми, які є характерними для ентеробіозу, аскаридозу, трихоцефальозу, трихінельозу, стронгілоїдозу та токсокарозу, обґрунтувати клінічний діагноз, вирішити питання щодо необхідності стаціонарного лікування при кожному із цих гельмінтозів окремо;
· На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення нематодозів: ентеробіозу, аскаридозу, трихоцефальозу, трихінельозу, стронгілоїдозу та токсокарозу;
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення) виявленого нематодозу;
· Скласти план лабораторного та додаткового обстеження хворого на нематодози;
· Інтерпретувати результати лабораторного обстеження при нематодозах;
· Оцінити результати специфічних методів діагностики
· Скласти індивідуальний план лікування ентеробіозу, аскаридозу, трихоцефальозу, трихінельозу, стронгілоїдозу та токсокарозу, з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу;
· Дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, профілактики та нагляду в періоді реконвалесценції при ентеробіозі, аскаридозі, трихоцефальозі, трихінельозі, стронгілоїдозі і токсокарозі.
2. Міжпредметне інтегрування:
2.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
| Дисципліни | Знати | Вміти | |
| Попередні дисципліни | |||
| Біологія | Особливості морфології нематод, їх життєвий цикл | Дати оцінку механізму інвазії | |
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімічне дослідження крові тощо) | Оцінити дані лабораторного обстеження. | |
| Патофізіологія | Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу | Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу. Спрогнозувати імунологічні зрушення в організмі зараженого на гельмінтоз | |
| Епідеміологія | Епід. процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі ) при різних нематодозах, а саме, ентеробіозі, аскаридозі, трихоцефальозі, стронгілоїдозі та токсокарозі; поширеність їх в Україні і в світі | Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інвазії | |
| Внутрішня медицина | Методи та правила проведення клінічного обстеження хворого на ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, трихінельоз, стронгілоїдоз та токсокароз | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження, визначити наявність патологічних симптомів, оцінити одержані дані клінічного обстеження | |
| Фармакологія | Фармакодинаміку та фармакокінетику препаратів, які застосовують при лікуванні круглих черв'яків, можливі побічні ефекти | Виписати рецепти | |
| Терапія | Основні клінічні прояви захворювань, що перебігають з ураженням травного тракту, органів дихання | Оцінити одержані дані клінічного обстеження хворого, своєчасно встановити діагноз та призначити лабораторне обстеження | |
| Хірургія | Клінічні симптоми апендициту, перитоніту | Встановити діагноз можливих ускладнень, призначити обстеження, надати невідкладну допомогу | |
| Наступні дисципліни | |||
| Сімейна медицина | Епідеміологію, патогенез, особливості клінічного перебігу різних фаз розвитку нематодозів (ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, токсокароз), можливі ускладнення, принципи лікування та профілактики | Розпізнавати ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, трихінельоз, стронгілоїдоз та токсокароз, їх ускладнення, інтерпретувати результати лабораторного обстеження (неспецифічного та специфічного); надати невідкладну допомогу у разі необхідності. | |
| Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування та профілактики інфекційних захворювань. Епідеміологію, патогенез, клінічні прояви різних фаз патогенезу нематодозів, можливі ускладнення. Критерії діагнозу, принципи лікування (етіотропна, патогенетична та симптоматична терапія), профілактика | Розпізнавати нематодози та їх ускладнення, інтерпретувати результати лабораторних досліджень (загальноклінічної та специфічної діагностики). Призначити лікування. | |
2.2. Рекомендована література:
Основна:
Інфекційні хвороби ( за ред. Голубовської О.А.) – Київ ВСВ «МЕДИЦИНА» 2012. – с.176-201
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2008. – Т.1–с.748-803.
Допоміжна:
Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант, 2011. – 1036 с.
Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007.
Бронштейн А.М. Токмалаев А.К. Паразитарные болезни человека: протозоозы и гельминтозы. – М.: Издательство Российского университета дружбы народов, 2002. – 206 с.
Сокол А.С., Овчаренко П.А., Галат В.Ф. Тропические паразитарные болезни человека и животных. – К.: Издательство УСХА, 1992. – 168 с.
Питання для теоретичного опрацювання
1. Загальні відомості про гельмінтів
2. Сучасна класифікація гельмінтів
3. Які гельмінтози належать до нематодозів?
4. Препарати, що використовуються для лікування нематодозів.
5. Особливості життєвого циклу гостриків
6. Особливості забору матеріалу для лабораторного обстеження на ентеробіоз.
7. Критерії діагнозу ентеробіозу.
8. Шляхи зараження ентеробіозом.
9. Основні заходи профілактики при ентеробіозі
10. Механізм зараження аскаридозом.
11. Фактори та шляхи передачі при аскаридозі.
12. Фази патогенезу аскаридозу.
13. Клінічні прояви міграційної та кишкової фаз аскаридозу.
14. Ускладнення аскаридозу.
15. Гемограма в ранній (міграційній) фазі аскаридозу.
16. Принципи лікування аскаридозу.
17. Фактори передачі інвазії при трихоцефальозі?
18. Де в кишечнику паразитує волосоголовець?
19. Які особливості харчування волосоголовця?
20. Ускладнення трихоцефальозу.
21. Основні критерії діагнозу трихоцефальозу.
22. Лікування та профілактика трихоцефальозу.
23. Джерело інвазії при трихінельозі.
24. Механізм інвазії при трихінельозі.
25. Методи діагностики трихінельозу.
26. Опорні симптоми трихінельозу.
27. Ускладнення трихінельозу.
28. Лікування та профілактика трихінельозу.
29. В яких відділах травного тракту паразитує збудник стронгілоїдозу?
30. Шляхи зараження стронгілоїдозом.
31. Основні клінічні синдроми стронгілоїдозу.
32. Механізм інвазії при стронгілоїдозі.
33. Контингенти ризику для зараження стронгілоїдозом.
34. Життєвий цикл збудника стронгілоїдозу.
35. Клінічні стадії хвороби при стронгілоїдозі.
36. Ускладнення стронгілоїдозу.
37. Матеріал для лабораторного дослідження на стронгілоїдоз.
38. Лікування та профілактика стронгілоїдозу
39. В яких органах людини паразитує збудник токсокарозу?
40. Шляхи зараження токсокарозом.
41. Життєвий цикл токсокар.
42. Основні клінічні синдроми токсокарозу.
43. Ускладнення токсокарозу.
44. Діагностика токсокарозу.
45. Лікування токсокарозу.
Завдання для самостійного опрацювання
Завдання 1. Вибрати правильну відповідь
- При яких нематодозах можлива аутоінвазія?
А. Ентеробіоз
Б. Аскаридоз
В. Стронгілоїдоз
Г. Трихоцефальоз
Д. Трихінельоз
Вірна відповідь:
Завдання 2. Вирішити задачу
Задача 1 (a=2)
Хвора 16 років поступила до гінекологічного відділення зі скаргами на свербіж та виділення зі статевих органів серозного характеру, де було встановлено діагноз вульвовагініту. За два тижні до звернення відмічала свербіж в ділянці ануса, особливо в нічний час, а в фекаліях бачила білі тонесенькі стрічки. Направлена на консультацію до інфекціоніста.
Об’єктивно: температура тіла нормальна, хвора роздратована. Гемодинаміка стабільна, патології з боку органів черевної порожнини та грудної клітки не виявлено. Глюкоза крові 3,7 ммоль/л.
1.Попередній діагноз.
2.План обстеження.
3.Лікування.