Хірургічна анатомія природжених вад серця і великих судин. Принципи хірургічного лікування

Уроджені вади поділяють на:

-ізольовані(такі, що мають одну структурну ознаку, наприклад звуження легеневого стовбура)

-комбіновані(мають кілька ознак,наприклад тетрода Фалло)

-поєднані(поєднуються з вадами інших ділянок тіла, наприклад тетрода Фалло й атрезія стравоходу)

Вади несумісні з життям:

-клапанні вади(ненормальний стан клапанів серця та судин)

-вади, що пов’язані з утв.ненормальних сполучень між малим і великим колом кровообігу

-судинні вади, що пов’язані з аномаліями судин, які відх.від серця

Вади за кольром шкіри:

-білі(недостатній кровотік у великому колі)

-сині(ціаноз)

Найпоширенішими вродженими вадами є:
♦ Відкрита артеріальна протока.
Поки плід перебуває в утробі матері, більша частина його крові тече в обхід легень, які ще не працюють, з однієї судини в іншу через спеціальну протоку (ductus arteriosus). Після народження протока повинна закритися, і кров починає йти своїм нормальним маршрутом крізь легені. Якщо вона залишається відкритою, кров не йде своїм звичним руслом. Ця проблема дуже часто присутня у недоношених дітей.
Відповідна терапія може допомогти закрити цю протоку, в іншому разі застосовується хірургічне втручання, яке полягає в усуненні сполучення між аортою і легеневим стовбуром, для чого її перев’язують або прошивають металевими скобками.

♦ Вади серцевої перетинки.
Якщо в перетинці (septum), яка розділяє дві верхні або дві нижні камери серця, виникає отвір, кров не може циркулювати так, як це потрібно, серце в такому разі працює з перевантаженням. Хірург може закрити такий отвір, зашивши його або використавши клаптик тканини. Дуже маленькі отвори можуть закритися самі і не потребують корекції взагалі.

♦ Коарктація аорти.
Частина аорти, велика артерія, крізь яку кров іде від серця до інших частин тіла, може бути звужена настільки, що кров не може вільно рухатися. Хірург може видалити звужену частину, зшити відкриті кінці або замінити звужену частину протезом або судиною, взятою з іншої частини організму хворого. Іноді звужену судину можна розширити, поступово надуваючи введений у неї за допомогою катетера балон.

♦ Аномалії клапанів серця.
Деякі діти народжуються зі звуженими, закритими або напівзакритими клапанами, які перешкоджають нормальному потоку крові. Звичайно, ці клапани можуть бути виправлені хірургічно або замінені штучними. Введення катетера з балоном теж застосовується в лікуванні цих вад в якості альтернативи хірургічному втручанню.

♦ Тетрада Фалло.
Комбінація з чотирьох вроджених вад серця перешкоджає більшій частині крові потрапити до легень. У дитини можуть з’явитись епізоди ціанозу, вона може погано рости та розвиватися. Сучасні хірургічні методики дозволяють на ранніх стадіях виправити цей комплекс вад настільки, що діти можуть жити нормальним або майже нормальним життям.

Структурні ознаки тетради Фалло:

-стеноз або атрезія легеневого стовбура

-високий ДМШП(дефект міжшлуночкової перегородки)

-декстропозиция аорти- так звана аорта-вершниця: судина розташована над ДМШП і відходить одночасно від обох шлуночків

-гіпертрофія міокарда правого шлуночка.

НАБУТІ вади серця

Стеноз лівого передсердно-шлуночкового клпана(мі тральний). Основною причиною його розвитку є ремо ендокардит. Запальні ураження переходять на стулки клапанів і на сухожилкові хорди папілярних(сосочкоподібних) м’язів. Рубцеві зрощення стулок клапанів призводять до стенозу. Лівий передсердно-шлуночковий клапан страждає набагато більше, ніж правий. Стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору призводить до різкого розширення лівого передсердя та зменшення розміру лівого недовантаженого шлуночка. Комісуротомія лівого передсердно-шлуночкового клапана є найпоширенішою опе­рацією в серцевій хірургії. Вона пройшла кілька етапів розвитку. Під час "сліпої" комісуротомії намагалися, не розкриваючи порожнин серця, через тонку стінку лі­вого передсердя розірвати спайки клапанів.

За пальцевої комісуротомії не застосовують АШК. Відтискають ліве вушко й обводять його кисетним швом. Заводять у нього палець, яким намагаються розділити стулки зрошених клапанів лівого передсердно-шлуночкового отвору. Одразу після такого доступу та пальцевого обстеження стулок клапана через невеликий про­кол стінки лівого шлуночка заводять спеціальний інструмент комісуротом. За допо­могою пальця, розташованого в порожнині лівого передсердя, Його встановлюють у лівий передсердно-шлуночковий отвір і розсікають зрощені клапани.

Операція ефективна, але, оскільки причину захворювання (ревмокардит) не ліквідовано, часто виникають рестенози.

Недостатність лівого передсердно-шлуночкового клапана виникає з тієї самої при­чти, то і стеноз. Якщо запальний процес захоплює хорди та капілярні м’язи, вони рубцюються та скорочуються, через що стулки клапанів не закривають лівий перед­ирано- шлуночковий отвір під час систоли шлуночків. Унаслідок цього значна час­тина крові знову викидається в ліве передсердя (шлуночково-передсердна регургітація). Як набуті ураження лівого передсердно-шлуночкового клапана стеноз і недо­статність можуть розвиватися самостійно, а можуть (75 % випадків) і співіснувати.

Для лікування недостатності лівого передсердно-шлуночкового клапана може бути застосовано вальвулопластику, проте єдиним радикальним методом є протезу­вання штучного клапана. В умовах ШК розсіка­ють стінку лівого передсердя, деформований клапан відсікають, залишаючи його фіброзне кільце. Резектують капілярні м’язи, пересікають хорди. Через фіброзне кільце й обплетення клапана проводять П-подібні шви, які його укріплюють.