Організація й техніка проведення щеплень

Мета заняття. Ознайомити студентів з організацією проведення масових щеплень тварин; із приладами та інструментами, що застосовуються при цьому; технікою проведення щеплень; складанням списків на щеплених тварин, із правилами утримання, догляду, годівлі та ветеринарного нагляду за щепленими тваринами.

Місце проведення заняття. Лабораторія кафедри епізоотології та тваринницькі ферми.

Матеріали, прилади та об’єкти, необхідні для проведення заняття. Сільськогосподарські тварини й птиця; шприци різних систем і місткостей, шприци-автомати та напівавтомати як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва, апарат Боброва, скляні лійки з трубками, піпетки очні, щіточки, голки ін’єкційні різних систем, голки для взяття крові, ножиці Купера, пінцети анатомічні, стерилізатори, термометри максимальні, вата, марля, рушники, мило, фенол, настойка йоду, спирт етиловий, 10%-й розчин натрію їдкого та хлорамін.

Методичні вказівки. Викладач ознайомлює студентів з організацією та видами щеплень тварин. Звертає увагу на необхідність проведення клінічного огляду перед щепленням, на обладнання місця проведення щеплень. Нагадує способи фіксації тварин та птиці й проведення оцінки якості біологічних препаратів. Показує, як підготувати поле ін’єкції і демонструє різні способи введення в організм тварини біологічних препаратів. Ознайомлює студентів із порядком утримання, догляду, годівлі та здійсненням ветеринарного нагляду за щепленими тваринами. Знайомить із правилами оформлення документації на щеплених тварин.

ВИДИ ЩЕПЛЕНЬ

Серед заходів, спрямованих на охорону сільськогосподарських тварин і птиці від інфекційних захворювань, що завдають великої шкоди тваринництву, значну увагу приділяють запобіжним щепленням.

Проводять їх у господарствах і населених пунктах, неблагополучних щодо інфекційних захворювань із метою створення у сприйнятливих тварин чи птиці імунітету.

Залежно від призначення, щеплення бувають активні (вакцинами) і пасивні(сироватками, глобулінами). Крім того, активні щеплення можуть бути запобіжними й вимушеними, а пасивні – запобіжними й лікувальними.

Активні запобіжні щеплення проводять сприйнятливим тваринам і птиці в неблагополучних щодо інфекційних захворювань, господарствах і населених пунктах, яким загрожує занесення інфекції із сусідніх неблагополучних господарств. Крім того, роблять щеплення тваринам, яких навесні виводять на пасовища, неблагополучні щодо сибірки, емфізематозного карбункула, або якщо на цих пасовищах заготовляють сіно чи траву для годівлі тварин.

Активні вимушені щеплення проводять при появі в господарстві чи населеному пункті інфекційного захворювання. Щеплюють лише клінічно здорових із нормальною температурою тіла тварин, які ще не мають імунітету.

Пасивні щеплення проводять із метою негайного утворення у тварин чи птиці імунітету проти того чи іншого інфекційного захворювання за рахунок готових антитіл, що знаходяться в сироватці.

Пасивні запобіжні щеплення проводять клінічно здоровим, з нормальною температурою тіла, тваринам (птиці), але підозрілим у зараженні, які мали контакт із хворими тваринами (птицею), були з ними в одних приміщеннях, таборах чи пасовищах.

Пасивні лікувальні щеплення проводять хворим і підозрілим у захворюванні тваринам (птиці).

При проведенні запобіжних чи вимушених щеплень слід пам'ятати, що вони є лише однією з важливих ланок у загальному комплексі профілактичних чи протиепізоотичних заходів і їх проведення, ні в якому разі не повинно виключати необхідності проведення одночасно й інших ветеринарно-санітарних, зоотехнічних та зоогігієнічних заходів.

Наши рекомендации