Яка в нормі верхня межа АТ у здорової людини (по даним ВООЗ)?

1.120/80 мм рт ст.

2.130/90 мм рт ст.

3.145/95 мм рт ст.

4.155/100 мм рт ст.

5.160/95 мм рт ст.

24. Тривалий великий пульс на яремних венах спостерігається при:

1.недостатності мітрального клапана

2.стенозі гирла аорти

3.недостатності клапнів аорти

4.стенозі мітрального отвору

5.недостатності трьохстулкового клапана

25 .Шум «дзиги» спостерігається при:

1. недостатності трьохстулкового клапана

2.анемії (гідремії)

3.мітральних вадах

4.аортальних вадах

5.тиреотоксикозі

26.Збільшення частоти пульсу називається:

1.Тахікардією

2. Тахісфігмією.

3. Брадикардією.

4. Асистолією

5. Брадисфігмією

27.Ритм пульсу змінюється при:

1. Екстрасистолії

2. Захворюваннях ендокринної системи.

3. Анемії (гідремії)

4. При ураженні міокарда

5.Під час сну.

В. Задачі для самоконтролю:

1. У хворої 27 років відсутній пульс на лівій променевій артерії. Чим може бути зумовлений такий патологічний стан? На яких артеріях ще можна дослідити пульс?

2. У хворого при першому вимірюванні АТ визначено рівень 90/40 мм. рт. ст. Яку тактику слід обрати з таким хворим? Скільки разів слід проводити тонометрію?

3. При дослідженні АТ на верхній кінцівці - 140/100 мм. рт. ст., а на нижній - 155/110 мм. рт. ст. Як пояснити такі значення АТ? Яка різниця АТ в фізіологічних умовах у здорової людини?

4. При дослідженні пульсу на a. tibialis i a. plantalis пульс відсутній на лівій нижній кінцівці, а при дослідженні на a. poplitea – ослаблений. Про який патологічний стан слід думати?

5. У хворого при дослідженні частоти пульсу – 98 уд/хв., а при вимірюванні температури тіла виявляється підвищення до 38,4° С. Чим може бути зумовлена така частота пульсу, чи пов'язане це з підвищенням температури тіла?

Тестові питання для перевірки готовності до вивчення теми № 3:

1. Яка середня тривалість лікувальної ванни?

1. 5–10 хвилин.

2. 15–20 хвилин.

3. 25–30 хвилин.

4. 40–50 хвилин.

5. До 1 години.

2. У хворого під час прийому електропроцедури раптово з’явились стискаючі болі в ділянці серця, серцебиття. Що повинна зробити медсестра, яка відпускає процедуру?

1. Припинити відпуск процедури.

2. Зробити ін’єкцію кордіаміну та продовжити процедуру.

3. Викликати лікаря, а до його приходу продовжувати процедуру.

4. Дати понюхати ватку з нашатирним спиртом.

5. Дати хворому корвалол та продовжувати процедуру.

3. У хворого через 10 годин після сеансу ртутно-кварцевого опромінювання з’явилась інтенсивна гіперемія шкіри спини. Стан пацієнта супровождувався відчуттям жару і пекучим болем шкіри. Які дії медичної сестри в такій ситуації?

1. Зробити масаж.

2. Протерти шкіру в місцях ураження камфорним спиртом.

3. Змастити шкіру маззю з гідрокортизоном.

4. Накласти холодний компрес на шкіру спини.

5. Накласти теплий компрес на шкіру спини.

4. Через який час після прийому їжі можна відпускати лікувальну ванну?

1. Через 1–2 години після сніданку.

2. Через 30–45 хвилин після сніданку.

3. Тільки до прийому їжі.

4. Не раніше 4 годин після прийому їжі.

5. Через 3 години після обіду.

5. Через який час після прийому їжі можна відпускати лікувальну ванну?

1. Через 1–2 години після сніданку.

2. За 30–40 хвилин до обіду.

3. Через 1–2 години після обіду.

4. Не раніше 4 годин після прийому їжі.

5. Через 4 години після обіду.

6. У хворого біль у правому колінному суглобі. У Вашому розпорядженні є мазь, яка містить у своєму складі знеболюючий засіб. Яку процедуру із застосуванням мазі Ви проведете хворому?

1. Теплий компрес з маззю на суглоб.

2. Накладання мазі на суглоб.

3. Холодний компрес з маззю на суглоб.

4. Втирання мазі в ділянку суглоба.

5. Накладання волого–висихаючої пов’язки з маззю на суглоб.

7. Які ускладнення можуть виникнути при застосуванні міхура з льодом?

1. Пухирі на шкірі.

2. Прорив інфільтрату.

3. Нагноєння інфільтрату.

4. Виразки шкіри.

5. Затвердіння інфільтрату.

8. Яка тривалість застосування компресу?

1. 30 хвилин.

2. 2–3 години.

3. 6–7 годин.

4. 8–10 годин.

5. 24 години.

9. У яких випадках Ви застосуєте холодний компрес?

1. Напад ядухи.

2. Ниркова колька.

3. Гнійний інфільтрат.

4. Печінкова колька.

5. Крововилив у суглоб внаслідок травматичного ушкодження.

10. Яка тривалість перебування банок на шкірі хворого?

1. 5–10 хвилин.

2. До 15 хвилин.

3. 15–20 хвилин.

4. До 30 хвилин.

5. 25–40 хвилин.

11. Визначте серед запропонованого переліку ділянки, на які банки ставити не показано:

1. Ділянка серця.

2. Поперек.

3. Паравертебральні ділянки.

4. Підключичні ділянки.

5. Підлопаткові ділянки.

12. При яких патологічних станах застосування гірчичників протипоказане?

1. Кашель сухий.

2. Запалення трахії (трахеїт).

3. Запалення легень.

4. Гіпертонічна хвороба.

5. Пухлина легень.

13. Які ознаки вірного одноразового застосування гірчичників?

1. Виникнення дрібних пухирців на шкірі.

2. Виникнення пігментації шкіри.

3. Відсутність почервоніння шкіри в ділянці застосування.

4. Почервоніння шкіри, відчуття жару в ділянці застосування.

5. Почервоніння шкіри та набряк підшкірної клітковини в ділянці застосування.

14. Чим спричинена подразнююча дія гірчичників?

1. Терпеновими сполуками.

2. Ефірними оліями.

3. Органічними кислотами.

4. Фенольними сполуками.

5. Спиртами.

15. Після пропускання через шприц і голку бензидинового реактиву його забарвлення стало зеленим. Про що свідчить поява такого кольору реактиву?

1. Наявність залишків ліків в шприці.

2. Наявність залишків крові в шприці.

3. Шприц хімічно чистий.

4. В шприці наявні домішки розчину гідрокарбонату натрію.

5. В шприці наявні домішки миючого засобу.

16. На багаторазовий інструментарій, який після використання був замочений в розчині миючого засобу, а потім промитий проточною водою, нанесено кілька крапель 1% спиртового розчину фенолфталеїну. Про що може свідчити поява рожевого забарвлення?

1. Наявність залишків ліків.

2. Наявність залишків крові.

3. Наявність залишків миючого засобу.

4. Рожевий колір зумовлений забарвленням самого реактиву.

5. Рожевий колір свідчить про якісне проведення передстерилізаційної обробки.

17. Скільки водної витяжки (настою) лікарських рослин міститься в 1 столовій ложці?

1. 30 мл.

2. 20 мл.

3. 15 мл.

4. 10 мл.

5. 5 мл.

18. Яка тривалість зберігання у холодильнику настоїв та відварів?

1. До 1 доби.

2. До 3 діб.

3. До 5 діб.

4. 1–5 годин.

5. До 10–12 годин.

19. Яка тривалість зберігання у холодильнику стерильних розчинів у флаконах?

1. До 1 доби.

2. До 3 діб.

3. До 10 діб.

4. Кілька годин.

5. До 1 місяця.

20. Що таке терапевтична доза препарату?

1. Доза, спроможна поряд із лікувальною дією викликати отруєння організму.

2. Доза, здатна викликати смерть хворого.

3. Доза, в якій препарат проявляє лікувальну дію без помітних проявів токсичності.

4. Доза, в якій препарат може викликати алергічну реакцію.

5. Доза, лікувальний ефект від якої настає тільки після кількратного її застосування.

21. Яким чином слід підготувати міхур з льодом?

1. Налити холодну воду у міхур, після чого заморозити.

2. Налити гарячу воду у міхур, остудити, після чого заморозити.

3. Налити дистильовану воду у міхур, після чого заморозити.

4. Дрібно наколоти лід з морозильника і заповнити міхур на 2/3.

5. Заморожений у вигляді середніх грудок лід покласти до міхура, заповнивши його на 1/3–2/3 об’єму.

22. Яка тривалість знаходження міхура з льодом на тілі хворого?

1. До 1–2 годин, роблячи перерву кожні 20–30 хвилин.

2. До 5 годин за умови безперервного знаходження на шкірі хворого.

3. До 3 годин за умови безперервного знаходження на шкірі хворого.

4. До 10 годин, роблячи перерву кожні 1–2 години на 10 хвилин.

5. Не більше 20 хвилин.

23. Як правильно застосувати водяну грілку?

1. Наповнити водою температури 40 °С та покласти безпосередньо на тіло хворого.

2. Наповнити водою температури 50 °С та покласти безпосередньо на тіло хворого.

3. Наповнити кип’ятком, дати охолонути, покласти на тіло хворого.

4. Наповнити водою температури 70 °С, обгорнути сухим рушником та покласти на тіло хворого.

5. Наповнити водою температури 70 °С, обгорнути вологим чистим рушником та покласти на тіло хворого.

24. Із скількох шарів має складатись вологий компрес?

1. Двох.

2. Трьох.

3. Чотирьох.

4. П’яти.

5. Шести.

25. Який з перерахованих способів уведення препаратів належать до зовнішніх:

1. Пероральний.

2. Через пряму кишку.

3. Підшкірний.

4. Аплікації.

5. Під язик.

26. Який з перерахованих способів уведення препаратів належать до парентеральних:

1. Per os.

2. Внутрішньошкірний.

3. Per rectum.

4. У кон’юктивальний мішок.

5. Під язик.

Матеріали для самоконтролю: