Лістеріоз овець: діагностика,профілактика та заходи ліквідації

Лістеріоз –Listeriosis-природно –осередкова хв. різних видів тв. і птахів ,що харак септичними явищами,ураженням ЦНС і статевих орг..

Діагностика Діагноз хвороби встановлюють на підставі комплексу епізоотологічних, патологоанатомічних даних, а також результатів лабораторного дослідження відповідно з методичними вказівками з лабораторної діагностики лістеріозу.
Для дослідження в лабораторію направляють трупи дрібних тварин або голову (головний мозок), шматочки печінки, селезінки , нирки, лімфатичні вузли, уражені ділянки легенів, абортований плід і його оболонки, закінчення з статевих органів абортировавших самок, молоко з уражених часток вимені при маститах або при підозрі на прихований мастит.

Матеріал посилають свіжий або консервований в 30%-ном розчині гліцерину. Для прижиттєвої діагностики для серологічного дослідження надсилають кров або сироватку крові від хворих і підозрілих на захворювання тварин (бажано парні сироватки, взяті з інтервалом 7 ... 14 днів).
Бактеріологічна діагностика включає мікроскопію вихідного матеріалу, посіви на живильні середовища, ідентифікацію виділених культур по культурально-біохімічними, тинкторіальними і серологічним властивостям, а також постановку біологічної проби на лабораторних тварин. Вирішальне значення належить виділенню культури. Причому, якщо культура лістерії в бактеріальної формі не виділена, але є обгрунтовані підозри на лістеріоз, проводять додаткове дослідження на виявлення L-форм лістерії. Для прискореної діагностики лістеріозу можна застосовувати пряму або непряму реакцію імунофлюоресценції (РІФ) та ІФА. Для ідентифікації використовують також лістеріозні бактеріофаги. Для виявлення приховано хворих тварин і лістеріоносітелей проводять серологічні дослідження (РА і РСК, РНГА). При дослідженні парних сироваток наростання титру в 2 ... 4 рази і більше підтверджує діагноз на лістеріоз.

Профілактика. В цілях профілактики лістеріозу необхідно комплектувати ферми тваринами з благополучних щодо лістеріозу господарств, проводити клінічний огляд і при необхідності лабораторні дослідження тварин, а також забезпечувати тварин повноцінними кормами, дотримуватися ветеринарно-са-тарні вимоги і знищувати гризунів. Заходи боротьби. Господарства (ферми), в яких виявили захворювання тварин лістеріозом, оголошують неблагополучними і в них вводять обмеження. При цьому проводять поголовний огляд і термометрію тварин. Хворих з ознаками ураження центральної нервової системи направляють на забій. Підозрілих по захворювання ізолюють і лікують. Решту тварин вакцинують або з профілактичною метою дають їм антибіотики. Сироватку крові тварин досліджують за допомогою РА і РСК. Позитивно реагують також ізолюють і лікують. Періодично проводять дератизацію (знищення гризунів) в тваринницьких приміщеннях, в сховищах кормів та лабораторні дослідження відловлених звірків на лістеріоз. Приміщення, де перебували хворі тварини, очищають і дезінфікують 3%-ним гарячим розчином гідро-Ксідо натрію, 5%-ною емульсією ксілонафта, 20%-ної суспензією свіжогашеного вапна (гідроксид кальцію), освітленим розчином хлорного вапна, що містить не менше 2% активного хлору. Гній знезаражують біотермічним.
При ВСЕ туш і внутрішніх органів голова і уражені внутрішні органи (печінка, селезінка, серце, кишки, мають некротичні ураження) від хворих лістеріозом тварин підлягають технічній утилізації. При виснаженні або дегенеративних змінах в мускулатуру тушу з усіма внутрішніми органами утилізують. За відсутності патологічних змін у мускулатурі і внутрішніх органах тушу направляють на проварювання. Молоко від хворих корів кип'ятять. Обмеження з господарства знімають через 2 міс після останнього випадку виділення клінічно хворих тварин і отримання негативних результатів по РСК (РА, РНГА), а також проведення заключної дезінфекції приміщень і території ферм. Особливу увагу звертають на дотримання працівниками тваринництва заходів особистої профілактики

Лептоспіроз.

Лептоспіроз (Leptospirosis)-природно-осередкова хвороба с-г тварин,домашніх,промислових і диких,що проявляється в типових випадках гарячкою,жовтяницею,гемоглобінурією ,некрозом слиз.об.та шкіри ,у свиней масовими абортами,народженням і загибеллю нежиттєздатного молодняку.

Діагностика. Установлюють комплексно на основі епізоотологічних даних,клінічних ознак,патологоанатомічних змін та результатів лаб дос.

Лабораторна діагностика. Проводиться відповідно до чинних методичних вказівок з лаб діагностики лептоспірозу тв.. Для прижиттєвої діагностики відбирають по 3-5мл крові хв..тв у перші 1-5діб гарячки,абортовані плоди ,а також сечу від свиней-лептоспіроносіїв. Для посмертної діагностики направляють трупи дрібних тварин і гризунів ,від великих тварин-серце,паренхіматозні органи(обов’язково нирки),сечовий міхур із сечею,спинномозкову рідину. Влітку патологічний матеріал досліджують не пізніше ніж через 3-6 год з моменту взяття,взимку або при зберіганні патологічного матеріалу в охолодженому вигляді-через 10-12 год . Запропонований спосіб мікроскопічного виявлення лепто спір із навколосерцевої рідини,транссудатів грудної та черевної порожнин дає змогу швидко і безпомилково встановлювати діагноз на лептоспіроз безпосередньо в гос. З метою виділення чистої культури лепто спір проводять посіви на спеціальні живильні середовища Терських,Любашенка або Уленгута лише з того патологічного матеріалу ,в якому попередньою мікроскопією виявлено лептоспіри . Наявність росту лептоспір контролюють мікроскопією в темному полі роздавлених крапель,які готують з посівів,починаючи з 8-10доби культивування. Серотипову належність виділених лепто спір визначають за допомогою перехресної реакції мікроаглютинації (РМА)з діагностичними аглютинувальними сироватками. Для біологічної проби заражають двох молодих (5-7денних)кроленят,морських свинок ,яким патологічний матеріал в об’ємі 2-2.5мл вводять у черевну порожнину. Після загибелі заражених лаб. Тв. проводять мікроскопічні дос. в темному полі мікроскопа препаратів,виготовлених з їхніх органів і крові ,а також посіви на живильні середовища. Якщо тв.. не загинули,їх убивають(на 16-ту добу зараження) і дос. сироватки їхньої крові за РМА. Мікроскопічне виявлення лептоспір у патологічному матеріалі або позитивна РМА у розведенні сироватки 1:10 і вище свідчать про позитивні результати біопроби.

Серологічна діагностика при лептоспірозі ґрунтується на результатах дос. парних сироваток за РМА. Як антиген використовують 7-10 денні культури лепто спір різних серотипів,які постійно вирощують у діагностичних лаб. Реакцію ставлять на плексигласових пластинках,досліджують у темному полі мікроскопа на наявність візованих та склеєних лепто спір(павучків)у різних розведеннях сироваток. Результати реакції оцінюють за п’ятибальною системою хрестиками:(++++)-аглютиновано й лізовано 100%лептоспір,(+++)-75% лепто спір,(++)-25% лепто спір,(-)аглютинація й лізис відсутні. Позитивною вважають реакцію ,яка оцінюється не менш ніж 2хрестиками за умови відсутності аглютинації та лізису в контролі . під час повторного дос.сироваток крові тих самих тв. через 7-10 діб реакцію виконують і оцінюють аналогічно. Зростання в РМА титру антитіл у п’ять і більше разів свідчить про наявність лептоспірозної інфекції у дос. тв. Сироватки крові від вакцинованих свиней та овець можуть досліджуватись з діагностичною метою на лептоспіроз не раніше ніж через 2 міс,а ВРХ-3 міс. після щеплення

Діагноз на лептоспіроз вважається установленим,а гос. Неблагополучним щодо хвороби,якщо з пат матеріалу або з орг. лаб тв. ,заражених досліджуваним пат матеріалом,виділено культуру лепто спір,під час мікроскопічного дос в крові або суспензії з орг. загиблих тв. Чи абортованого плоду ,в сечі чи орг. лаб тв. ,загиблих після зараження дос. матеріалом ,виявлено лептоспіри,у сироватках крові більш ніж 20%дос тв. Виявлено антитіла в титрі 1:50 у невакинованих тв. ,у титрах 1:100 і більше у вакцинованих тв. У разі виявлення меншої к-сті позитивних серологічних реакцій проводять мікроскопічне дос сечі . При негативних результатах через 15-30 діб повторно досліджують сироватку крові і сечу тих самих тв. Виявлення при повторному дос лепто спір чи антитіл у тв.,які не мали їх раніше,або зростання титру антитіл у 5 і більше разів свідчить про неблагополучний стан гос. Лептоспіроз вважають причиною аборту ,якщо лептоспіри виявлено в орг. чи рідинах плоду або навколоплідних водах ,установлено наявність антитіл до лепто спір у сироватці крові плоду за РМА у розведенні 1:5 і більше .