До практичного заняття № 2

До практичного заняття № 1

Тема: "Вступ. Фонетика. Поняття про звуки"

Мета заняття:

· познайомити студентів з історією латинської мови;

· вивчити латинський алфавіт;

· правильно називати і вимовляти латинські голосні, читати латинські слова з голосними;

· вимовляти дифтонги, розпізнавати їх в латинських словах, читати;

· правильно називати латинські приголосні, вимовляти їх в латинських словах;

· правильно вимовляти буквосполучення «ngu», «qu», «ti» - розпізнавати їх в латинських словах, читати;

· вимовляти буквосполучення з придихом «h» в словах грецького походження, читати.

План заняття

1. Нарис історії латинської мови та її роль у розвитку світової культури.

2. Зв'язок латинської мови з старогрецькою.

3. Роль латинської та грецької мов у створенні медичної термінології.

4. Латинський алфавіт.

5. Класифікація латинських звуків: голосні, приголосні, їх вимова.

6. Дифтонги.

7. Буквосполучення «ngu», «qu», «ti», їх вимова.

8. Буквосполучення з придихом «h», їх вимова.

Список використаної літератури

1. Шевченко Є.М. Латинська мова і основи медичної термінології: Навчальний посібник. 3-тє вид.,-К.: Тандем, 2001 – 176 с.

2. Светличная Е.И., Толок И.А. Латинский язык:Учебник. – Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2002. – 384 с. – (Учеб. лит. для студентов фармац. вузов и ф-тов).

3. Козовик І.Я., Шипайло Л.Д. Латинська мова: Підручник. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вища шк., 1993. – 248 с. – Латин., укр.

Хід практичного заняття

Самостійно опрацювати навчальноий матеріал "Нарис історії латинської мови" і відповісти на питання:

І. Вступ

Для того, щоб стати гарним спеціалістом у любій галузі медичної науки студент поряд із засвоєнням теоретичних знань та практичних навичок повинен навчитися розуміти й правильно використовувати велику кількість спеціальних термінів, засвоївши для цього певну кількість словотворчих елементів, грецьких та латинських коренів – основного будівельного матеріалу медичної термінології. Тому мета вивчення латинської мови полягає в тому, щоб допомогти студентам оволодіти тими необхідними знаннями з латинської граматики, які допоможуть студентам у вивченні медичної термінології.

Свою назву латинська мова (Lingua Latina) отримала від племені латинян, котрі населяли невелику, але важливу в економічному відношенні область Лацій (Latium), яка розташована у центральній частині сучасної Італії вздовж нижньої течії річки Тібр від початку І тисячоліття до н.е.

Минали роки, римляни підкорили Італію, потім Грецію, поширили свою владу не лише на весь Апеннінський півострів, але й на Піренейський, на величезні простори Північної Африки, у Малій Азії, значній частині Західної і Південної Європи. Шляхом завойовницьких війн римляни підкорили також Македонію, Сірію, Єгипет, Галію, Британію і цілий ряд інших земель. Рим стає рабовласницькою імперією. На всій цій величезній території панувала латинська мова, яка поширювалась із зміцненням влади римлян на завойованих землях і стає офіційною державною мовою.

Після завоювання римлянами Греції – країни більш високого рівня культури починається так званий період двомовності, коли поряд з латинською мовою одночасно існує і грецька. Латинська мова запозичила значну частину грецьких слів, а також грецьку медичну термінологію, засновником якої був лікар Гіппократ. У процесі розвитку деякі з грецьких термінів латинізувались, наприклад: cranium – череп, arteria - артерія, therapia - лікування, при цьому деякі з них зберегли грецькі закінчення, наприклад: diabetes - діабет, dyspnoё - задишка тощо.

Понад півтори тисячі років латинська мова була для Європи мовою культури і науки, зокрема медицини.

Широкого розповсюдження набула латинська мова в Україні. Особливі вимоги щодо її вивчення ставилися перед студентами Києво-Могилянської академії. Вихованцями академії були відомі учені-лікарі: засновник акушерства, ботаніки та фітотерапії Н. Амбодик-Максимович, офтальмолог і терапевт І. Калинський-Геліта та інші.

Як мова міжнародної наукової термінології латина не втратила свого значення і сьогодні. Цілий ряд наук – хімія, математика, фізика, зоологія, ботаніка тощо – дотепер використовує її як матеріал для утворення нових термінів. Найбільше користуються латинською мовою медицина і фармація. Назви хвороб, їхніх симптомів, анатомічна номенклатура, назви лікарських препаратів тощо – це все слова латинського і грецького походження.

Латинська і грецька термінологія єдині в цілому світі, що допомагає вченим різних країн краще розуміти один одного.

ІІ. Фонетика

ІІ.1. Латинський алфавіт

Друковані букви	Писані букви	Назва	Вимова
Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Xx Yy Z z	Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Xx Yy Zz	а бe цe дe е eф ґе га і йот ка ель ем ен о пе ку ер ес те у ве ікс іпсилон (ігрек) зет	[а] [б] [ц], [к] [д] [e] [ф] [ґ] [г] [і], [й] [й] [к] [ль] [м] [н] [о] [п] [к] [р] [с], [з] [т] [у], [в] [в] [кс], [кз] [і] [з], [ц]

ІІ. 2. Класифікація звуків

Латинський алфавіт має 25 літер.

Звуки в латинській мові, як і в українській, поділяються на:

- голосні: a, e, i, o, u, y;

- приголосні: b, c, d, f, g, h, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v.

Серед голосних розрізняють:

- одноголосні: a, e, i, o, u, y;

- двоголосні (дифтонги): ae, oe, au, eu.

Серед приголосних розрізняють:

- приголосні одиничні: b, c, d, f, g, h, k, l, m, n, p, q, r, s, t, v;

- приголосні складні: x, z.

ІІ.3. Вимова голосних

Голосні	Вимова	Приклади слів	Переклад	Вимова слів
Аа	[a]	natura, ana par	природа порівну рівний	[натура] [ана] [пар]
Ее	[e]	ego semen	я насіння	[его] [семен]
Іі	[i]	infusum ibi	настій там	[інфузум] [ібі]
Оо	[o]	organismus oblate olla officina	організм облатка баночка аптека	[організмус] [облятa] [олля] [офіціна]
Uu	[y]	ut unus	щоб вживання, застосування	[ут] [унус]
Yy*	[i]	amylum butyrum Eucalyptus	крохмаль масло (тверде) евкаліпт	[амілюм] [бутірум] [евкаліптус]

Nota bene! Буква "іпсилон" вимовляється як "і", і зустрічається в словах грецького походження, або в грецьких коренях і префіксах.

Запам’ятайте!

Грецькі корені:

· pyr - означає "жар, вогонь", наприклад – Antipyrinum** – антипірин;

· oxy – означає "кислота, кислий", наприклад - Oxygenium – кисень;

· hydr- означає "вода", наприклад – Hydrogenium – водень, Hydrargyrum – ртуть.

· myo (міо) м’яз myoma – м’язова пухлина

· myc (мік) грибок mycosis – захворювання, спичинене грибками

Грецькі префікси:

· hyper – над, вище;

· hypo – під, нижче;

· dys – розлад, порушення;

· syn-(sym-) – разом, зєднання;

· poly – багато.

____________________

* Французи називали букву "іпсилон" "ігреком", тобто "і" грецьке.

** Назви препаратів латинською мовою не перекладаються, а перекладаються українськими буквами, але без закінчення "ум".

ІІ.4. Вимова дифтонгів

Дифтонги	Вимова	Приклади слів	Переклад	Вимова слів
ае*	[е]	preparatum aegrotus diaeta gangraena	препарат хворий дієта гангрена (омертвіння)	[препаратум] [егротус] [дієта] [гангрена]
ое	[е]	oedema coeruleus Foeniculum	набряк блакитний кріп	[едема] [церулєс] [фенікулюм]
аи	[ау-ав]	Aurum autumnus trauma	золото осінь травма	[аурум] [аутумнус] [траума]
еи	[еу-ев]	Eucalyptus pneumonia Europa	евкаліпт пневмонія Європа	[еукаліптус] [пнеумоніа] [еуропа]

________________

* Якщо сполучення ае, ое не створюють дифтонга, то над "е" ставлять дві крапки "ё" і таке сполучення слід вимовляти роздільно, наприклад: Aloё – алой, pnoё – дихання, aёr – повітря.

ІІ.5. Вимова приголосних

Приголосні	Вимова	Приклади слів	Переклад	Вимова слів
Bb	[б]	bene, bonus	добре, добрий	[бене], [бонус]
Dd	[д]	durus, dies	твердий, день	[дурус], [діес]
Ff	[ф]	Foeniculum	кріп	[фенікулюм]
Gg	[г]	gutta, gramma	крапля, грам	[гутта], [грамма]
Mm	[м]	manus, mare	рука, море	[манус], [маре]
Nn	[н]	nomen, numerus	номер, ім'я	[номен], [нумерус]
Pp	[п]	purus, par	чистий, рівний	[пурус], [пар]
Rr	[р]	remedium	лікарський засіб	[ремедіум]
Tt	[т]	terra	земля	[терра]
Vv	[в]	via, vitrum	дорога, склянка	[віа], [вітрум]

ІІ.6. Особливі випадки вимови приголосних

Приголосні	Вимова	Приклади слів	Переклад	Вимова слів
Сс	[ц] – перед "е", "і", "у", "ае", "ое"   [к] – Перед a, o, u приголосними в кінці слова, в усіх інших випадках	cera cinereum Hyoscyamus caecum coeruleus Calcium costa Cuprum crisis lac	воск сірий блекота сліпа кишка блакитний кальцій ребро мідь кризис молоко	[цера] [церудєус] [хіосціамус] [цекум] [церулєус] [кальціум] [коста] [купрум] [крізіс] [ляк]
Hh	[r] читається м’яко	herba homo Hydrargyrum	трава людина ртуть	[херба] [хомо] [хідраргірум]
Кк	[к] в словах не латинського походження	Kalium Kaolinum	калій каолін	[каліум] [каолінум]
Ll	[ель] [-ль]	lac lagena olla	молоко пляшечка баночка	[ляк] [лягена] [олля]
Qq qu	[k] [kв]	Quercus Quantum satis quartus quinque	дуб скільки треба   четвертий п’ять	[кверкус] [квантум сатіс]   [квартус] [квінкве]
Ss	[з]   [с]	Rosa dosis narcosis sirupus succus	роза доза наркоз   сироп сік	[роза] [дозіс] [наркозіс]   [сіроп] [суккус]
Xx	[кс]	radix Xeroformium pix	корінь ксероформ дьоготь	[радікс] [ксероформіум] [пікс]
Zz	[з], [ц]	Zea Dibazolum benzoicus	кукурудза дибазол бензойний	[дзеа] [дібадзолюм] [бендзоікус]

ІІ.7. Буквосполучення приголосних з голосними.

Букво-сполучення	Вимова	Приклади слів	Переклад	Вимова слів
ngu	[нгв] – перед голосною   [нгу] – перед приголосною	lingua unguentum sanguis, але angulus singularis	язик мазь кров, але кут однина	[лінгва] [унгвентум] [сангвіс], але [ангулюс] [сінгуляріс]

Ti

[ці] – перед голосною   [ті] – перед приголосною та після букв s та x solutio injectio destillata але mixtio combustio розчин ін’єкція   дистильована   суміш, змішую опік [солюціо] [ін'єкціо]   [дестіллята]   [мікстіо] [комбустіо] qu [кв] Liquor quattuor quinque рідина чотири п’ять [ліквор] [кваттуор] [квінкве] su [св] – перед буквами а та е   [су] – в усіх інших випадках consuetudo suillus adeps suillus звичка   жир, сало свинячий жир [консветудо]   [суіллюс] [адепс суіллюс]  

Nota bene!

В латинській мові немає сполучень cv, kv, замість них вживається буквосполучення qu:

- замість сполучення ngv – ngu;

- замість сполучення cs, ks – буква x.

ІІ.8. Буквосполучення з придиховим "h" (Диграфи).

Диграфи – це сполучення двох букв.

Диграфи вживаються в словах, запозичених з грецької мови і вимовляються як один звук. Таких диграфів в латинській мові чотири: ch, th, ph, rh.

Правило 1. ch вимовляється як українське[х]

Наприклад: Chamomilla [хамомілля] – ромашка

charta [харта] - папір

chronicus [хронікус] – хронічний

Правило 2. ph вимовляється як українське[ф]

Наприклад: Phosphorus [фосфорус] – фосфор

thyphus [тіфус] - тиф

pharynx [фарінкс] – глотка

Правило 3. th вимовляється як українське[т]

Наприклад: Thermopsis [термопсіс] – термопсіс

Althaea [алтеа] - алтея

aether [етер] – ефір

Правило 4. rh вимовляється як українське[р]

Наприклад: rhizoma [різома] – кореневище

Rheum [реум] - ревінь

Glycyrrhiza [гліцірріза] – солодковий корінь, солодка (синонім Liquiritia)

III. Тренувальні вправи

Вправа 1. Прочитати слова, пояснити вимову голосних:

1. Ána -порівну, ála -крило, agitáre -збовтувати, ánte -перед, artéria –артерія.

2. Égo -я, emplástrum -пластир, fémur -стегно, térra -земля, emúlsum -емульсія, pes –нога, стопа.

3. Infúsum –водний настій, iniéctio –впорскування, вливання, antídotum -протиотрута, índex –вказівний палець.

4. Óleum –олія, масло, órganon -орган, óptimus -найкращий, abdómen -живіт, stóma -рот.

5. Úlna –ліктева кістка, túmor -пухлина, mánus –кисть руки, pínus -сосна, súlfur -сірка.

6. Sýstole –скороченя серця, symptóma –ознака, симптом, pyaemía –гноєкрів’я, зараження крові, syndesmósis –фібріозне з’єднання кісток, dyspepsía –розлад травлення, hyperaemía –переповнення кров’ю будь-якої частини тіла,myocárdium –міокард–серцевий м’яз, hypodermáticus -підшкірний.

Вправа 2. Прочитати слова, пояснити вимову дифтонгів і вживання “y”:

1. Paediáter -педіатр, praeparátum -препарат, vértebrae -хребці, diaéta -дієта, cóstae vérae –справжні ребра.

2. Aloë -алое, díploë –губчаста речовина, oedéma -набряк, oedemáticus -набряклий, lagoéna -пляшка, amoéba - амеба.

3. Audítus -слух,audíre- слухати, autoplástica -автопластика, aúris -вухо.

4. Pneumonía –запалення легенів, Eucalýptus -евкаліпт, eúpnoë –нормальне дихання, neurósis -невроз, Európa -Європа.

5. Dysentería –дизентерія,кривавий понос, myocárdium -серцевий м’яз, peróxydum –перекис, пероксид, Hydrogénium -водень, hýdrops -водянка, hypogástrium –підчеревна область.

Вправа 3. Прочитати слова, звернути увагу на правила читання букви “c”:

Cávum -порожнина, lácrima -сльоза, cránium -череп, fractúra -перелом, crísta -гребінь, médicus -лікар, médici -лікарі, cérebrum -мозок, cérvix -шия, córpus -тіло, coéna -обід, canális -канал, cartilágo -хрящ, salicýlicum -саліциловий, caécus -сліпий.

Вправа 4. Визначити, в яких словах “s” читається як “с”, а в яких як “з”:

Sáccharum -цукор, óculus -око, clavícula -лопатка, nacrósis -наркоз, dósis -доза, gelatinósis -желатиновий, súlfur -сірка, úsum -вживання, emúlsum -емульсія, emplástrum -пластир, infúsum -настій, sýmptoma -ознака, dens -зуб, neoplásma -новоутворення.

Вправа 5. Прочитати слова, звернути увагу на читання приголосних букв “x” та “z”:

Óxydum -окис, pax -мир, orýza -рис, mixtúra –мікстура, суміш, córtex -кора, zoológia -зоологія, extráctum -витяжка, zíncum -цинк.

Вправа 6. Прочитайте вголос, зверніть увагу на вимову дивтогнів ae, oe, eu, au:

Octoestrólum, Oestradiólum, Haematogénum, paediáter, idáeus, oedéma, áër, Aëvítum, pro roentgéno, purpúreus, Áurum, áureus, Raunatínum, Rhéum, Hippóphaë, seu, praescríbere, áuctor, Foenículum, Eucalýptus, Hieróchloë, Leucogénum, Eucómmia, Cratáegus, audíre, lúteus, Áloë.

Вправа 7. Прочитати вголос, звернути увагу на вимову диграфів ch, ph, th, rh:

Chóle, Phósphorus, Théa, rhizóma, Rhéum, Orthosíphon, Chlórum, Rhámnus cathártica, Líthium, Chamomílla, phóbia, Rhus, Thiopentálum, Thyreoidínum, pharmacopóea, chárta, Chenopódium, Schizándra, Méntha, Chína.

ІV. Перевірити засвоєння теми заняття:

1.Назвати голосні звуки.

2.Латинські приголосні.

3.Що таке дифтонги? Назвати їх.

4.Буквосполучення «ngu», «qu», «ti», «su», їх вимова.

5.Буквосполучення з придихом «h».

V. Домашнє завдання:Є.М. Шевченко, с. 4-12; Лексичний мінімум §12, с. 12; вправи с. 13.

Інструкція

до практичного заняття № 2

Тема: "Наголос в латинських словах"

Мета заняття навчитися:

· розділяти латинські слова на склади;

· визначати довготу або короткість передостаннього складу;

· правильно ставити наголос в латинських словах.

План

1. Склад слова. Поділ слів на склади.

2. Довгий і короткий голосний у передостанньому складі.

3. Наголос. Правила наголошення.

Список використаної літератури

1. Шевченко Є.М. Латинська мова і основи медичної термінології: Навчальний посібник. 3-тє вид.,-К.: Тандем, 2001 – 176 с.

2. Светличная Е.И., Толок И.А. Латинский язык:Учебник. – Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2002. – 384 с. – (Учеб. лит. для студентов фармац. вузов и ф-тов).

3. Козовик І.Я., Шипайло Л.Д. Латинська мова: Підручник. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вища шк., 1993. – 248 с. – Латин., укр.

Хід практичного заняття

І. Контроль виконання домашнього завдання.

1. Назвати голосні літери латинського алфавіту та правила їх читання.

2. В яких коренях і префіксах вживається «іпсилон»?

3. Що таке дифтонг?

4. Які дифтонги є в латинській мові і як вони вимовляються?

5. Як читається буква «с». Приклади.

6. В яких випадках «s» читається як українське «з»?

7. Які буквосполучення зустрічаються в словах латинської мови та як вони читаються?

8. В якому випадку «ti» читається як «ці»?

ІІ. Читання вправ (с. 13.)

ІІІ. Диктант слів.

ІV. Перевірка знаннь за допомогою тестів:

Варіант 1.

1. Латинська мова належить до мов:	А. Державних Б. Медичної термінології В. Ботанічної термінології Г. Фармацевтичної термінології Д. Міжнародної наукової термінології
2. Латинська мова дістала свою назву від:	А. Назви міста Б. Назви народів В. Імені вченого Г. Назви країни Д. Назви півострова
3. Словo "Cor - серце" відноситься до термінології:	А. Анатомічної Б. Клінічної В. Ботанічної Г. Фармацевтичної Д. Хімічної
4. Буква "Сс" у слові "costa" вимовляється як:	А. [ц] Б. [к] В. [с] Г. [з] Д. [кс]
5. Буква "Zz" вимовляється як [ц] у слові:	А.Oryza Б. Zea В. Benzoicum Г. Influenza Д. Dibazolum
6. У слові ''schola'' буквосполучення ''sch'' вимовляється як:	А. [ш] Б. [сх] В. [х] Г. [ч] Д. [сч]
7. Буквосполучення вимовляється як [кв] у слові:	А.Lingua Б. Unguentum В. Aqua Г. Angulus Д. Cutis
8. В латинській мові немає буквосполучення:	А.''ngu'' Б.''su'' В. ''cs'' Г. ''qu'' Д. ''ti''
9. До клінічної термінології відносяться назви:	А.Препаратів Б. Частин людського тіла В. Рослин Г. Хвороб та їх ознак Д. Хімічних елементів

Варіант 2

1. Дифтонг вимовляється як два голосних звука у слові:	А. Foenicum Б. Poёta В. Praeparatum Г. Aegrotus Д. Oedema
2. У слові «Zigomа» буква «z» вимовляється як:	А. [ц] Б. [с] В. [ди] Г. [дз] Д. [дс]
3. У слові «rhizomа» буквосполучення «rh» вимовляється як:	А. [m] Б. [p] В. [pr] Г. [r] Д. [px]
4. Буквосполучення "ti" вимовляється як «ці»:	А. combustio Б. ostio В. mixtio Г. solutio Д. cutis
5. Словo "Cholera" відноситься до термінології:	А. Анатомічної Б. Клінічної В. Ботанічної Г. Фармацевтичної Д. Хімічної
6. В латинській мові немає буквосполучення:	А.''ngu'' Б.''su'' В. ''cs'' Г. ''qu'' Д. ''ti''
7. Латинська мова дістала свою назву від:	А. Назви міста Б. Назви народів В. Імені вченого Г. Назви країни Д. Назви півострова
8. Грецький корінь є в терміні:	А. Novocainum Б. Praeparatum В. Eucaliptus Г. Antipyrinum Д. Butyrum
9. До фармацевтичної термінології відносяться назви:	А.Препаратів Б. Частин людського тіла В. Рослин Г. Хвороб та їх ознак Д. Хімічних елементів

V. Знайомство з навчальним матеріалом за темою та планом заняття.

Поділ слів на склади.

Правило 1.Число складів у слові визначається кількістю голосних. У слові стільки складів, скільки голосних.

Правило 2.Якщо приголосний стоїть між двома голосними, то він належить до наступного складу, наприклад: do-mus – дім, Ka-li-um – калій,cra-ni-um – череп.

Правило 3.Якщо між голосними декілька приголосних, то останній, а іноді і передостанній приголосний належить до наступного складу, наприклад: con-tac-tus – дотик, con-flic-tus – сутичка, an-nus – рік, ver-teb-ra – хребець.

Правило 4.Префікси у словах відділяються, наприклад: dys-pep-

-si-a - розлад травлення, in-di-vi-si - нерозділені.

Правило 5.Дифтонги і диграфи на склади не розбиваються, наприклад: Eu-ca-lyp-tus, Al-thae-a, au-ris – вухо, oe-de-ma – набряк.

Правила про наголос.

Правило 1.При постановці наголосу підрахунок складів у латинських словах ведеться від кінця слова:

5 4 3 2 1

me-di-ca-men-tum – ліки

4 3 2 1

Re-me-di-um

Правило 2.Наголос в латинських словах ніколи не ставиться на першому складі від кінця слова (за винятком односкладових слів).

Правило 3.Наголос може стояти на другому або третьому складі від кінця слова. Наголос ставиться на другому від кінця слова складі, якщо він довгий і на третьому, якщо другий короткий.

		Голосний звук, склад

Правило 4. Другий склад довгий, якщо:

1) другий склад утворений дифтонгом, наприклад: Al-thae-a - алтей, phar-ma-co-poe-a – фармакопея, gan-grae-na – гангрена;

2) голосна другого складу стоїть перед двома або більше приголосними, наприклад: un-guen-tum - мазь, em-plast-rum – пластир, li-ga-men-tum – зв’язка;

3) перед голосною другого складу стоять букви "x" або "z", наприклад: O-rý-za - рис, com-plé-xus - з'єднання, ref-lé-xus – рефлекс;

4) другий склад утворений довгим суфіксом, наприклад:

-al: a-ni-ma-lis - тваринний,

-ar: coch-le-a-ris - чайний,

-at: o-xy-g´a-tus - окиснений,

-ur: tin-ctu-ra - настоянка,

sig-na-tu-ra- сигнатура,

tu-ra- перелом,

- in: A-nal-gi-num - Анальгін,

- os: a-quo-sus - водний.

Правило 5.Другий склад від кінця короткий, якщо:

1) голосна другого складу стоїть перед голосною, наприклад: gos-sý-pi-um – вата, ó-le-um – олія, crá-ni-um - череп, ar-té-ri-a - артерія;

2) голосна другого складу стоїть перед буквою "h", наприклад: cón-tra-ho- з’єдную, éx-tra-hunt - витягую, екстрагую;

3) голосна другого складу стоїть перед сполученням букв: b, c, d, g, p, t з буквою l або r, наприклад: vér-teb-ra – позвонок, cé-reb-rum - мозок;

4) другий склад утворений коротким суфіксом, наприклад:

-ul: pi-lu-la - пілюля

-ol: al-ve-o-lus - альвеола, канал

-il: sub-ti-lis - дрібний

-ic: bo-ri-cus - борний

-id: fri-gi-dus - холодний

Правило 6. Якщо за вказаними правилами не можна визначити місце наголосу, слід звернутися до словника. Знак довготи (¯) вказує на наголос, знак короткості (ˇ) вказує на не наголошений склад.

VI. Тренувальні вправи

Вправа 1. Поставити наголос, обгрунтувати правила постановки наголосу:

Gutta, olla, Calendula, officinalis, signatura, Erythraea, oxycedrus, Arnĭca, nitrosum, Schizandra, Tilia, materia, Strophanthus, tinctura Valerianae, Oriza satīva, contraho, species antiasthmaticae, sacculum chartaceus, Adōnis vernalis, Solanum tuberosum, gelatinosus, camphoratus, mixtura, solutio, Urtīca, Octoestrōlum, Viburnum, tabuletta, extrahit, Viola, Aethazōlum, Methylēnum coeruleum, Belladonna, Aloë abrorescens, Sophŏra japonica, Salvia, gelatīna, Kalanchoë, Bistorta, Periplŏca, pharmacopoea, argilla, emplastrum, chloridum, pilula, Gentiana, Betula, cormus, signatura, sanguis, Veratrum, Phellodendron, citricum, oxalicum, hydrochloridum, glandula.

Вправа 2. Прочитати вголос, пояснити правила читання та постановки наголосу:

Materia, urea, Glaucus, acētum, utĭlis, bacillus, bacterium, Kanamycinum, Polymyxinum, gonorrhoea, Salmonella typhi, Penicillinum brevicaule, Clavĭceps purpurea, Staphylococcus aureus, Aureomyces kanamycetiosus, benzōlum, Aethylium, Phosphŏrus, spirochaeta, familia, Salmonella, Solanaceae, histolyticus, aceticum, Digitālis ferruginea, pertussis, capsulatus, Thea chinensis, extractum standartisatum, pasta Zinci, fructus Rosae, sal carolinum factitium, Lavandula spica, medicamentum, globulus, Zygophȳta, toxoplasma, nomen perplexum, Cyclodolum, Phytolysinum, hydroiodidum, Senecio platyphylloides, Hydrastis canadensis, Platanthēra bifolia, cerebrum, frontalis, alveolus, ventriculus, Tilia cordata, complexus, diaeta, limpidus.

VІІ. Перевірка засвоєння теми заняття:

1. Коли передостанній склад слова довгий?

2. Коли він короткий?

3. На який склад падає наголос, якщо передостанній склад слова короткий?

4. На який склад в латинській мові ніколи не ставиться наголос?

VIII. Домашнє завдання:Є.М. Шевченко, с. 13-16; Лексичний мінімум §15, с. 14-15; вправи §16 с. 15.

Інструкція