Тема 3. ЛЕЙКОЦИТОЗИ, ЛЕЙКОПЕНІЇ

І. Актуальність теми

Важливість вивчення патології лейкоцитів зумовлена їх функціо­наль­ною активністю. Патологія лейкоцитів проявляється у порушенні лейкопоезу, кількісних і якісних змінах лейкоцитів у периферійній кро­ві. Ці зміни можуть бути наслідком як первинного ураження клітин лейкоцитарного ряду при порушенні їх утворення, дозрівання, руйну­вання, так і вторинними, що виникають у відповідь на патологічні про­цеси, які виникають у тканинах і органах інших фізіологічних систем. Знання функціональних особливостей лейко­цитів дозволить прогно­зу­вати перебіг захворювань, які супроводжуються порушеннями в систе­мі лейкоцитів, і проводити їх патогенетичне лікування.

ІІ. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

1. Знати поняття «лейкоцитоз», «лейкопенія», «лейкоцитарна фор­мула», «ядерний індекс».
2. Знати етіологію і патогенез патологічних змін лейкоцитів.
3. Знати роль виробничих і побутових факторів в етіології лей­коцитозів і лейкопеній.
4. Вміти виявляти і вірно оцінювати кількісні і якісні зміни лей­коцитів.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Гістологія	Види лейкоцитів, їх структура
Нормальна фізіологія	Види лейкоцитів, їх функціональ­ні особ­ливості, кількість лейкоцитів в нормі; особливості лейкоцитар­ної формули у дітей, підрахунок кількості лейкоцитів та лейкоцитарної формули.

ІV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Лейкоцитоз	збільшення загальної кількості лейкоцитів в крові понад 9×109/л
Абсолютний лейкоцитоз	підвищення абсолютної кількості лейко­ци­тів у крові внаслідок посиленого лейкопоезу реактивного чи пухлинного характеру або збільшеного надходження лейкоцитів з кіст­ковомозкового депо у кровоносні судини
Відносний лейкоцитоз	збільшення кількості лейкоцитів у крові внаслідок переходу лейкоцитів з прис­тін­кового пулу у циркулюючий або у випадку зменшення об’єму плазми (відповідно роз­вивається перерозподільний та гемокон­центраційний лейкоцитоз)
Лейкопенія	зменшення загальної кількості лейкоцитів нижче 4×109/л
Агранулоцитоз	різке зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів до 0,75×109/л і менше) на тлі лейкопенії (1×109/л і менше)
Алейкія	ураження кісткового мозку з різким приг­ніченням і навіть повною відсутністю мієло- та лімфопоезу
Лейкемоїдна реакція	зміни у крові та кістковому мозку у вигляді збільшення кількості незрілих форм лейко­цитів, що подібне до лейкозу, проте відріз­няється від нього за етіологією, патогенезом і клінічним перебігом

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Якісні зміни лейкоцитів та їх характеристика.

2. Лейкоцитози: визначення та принципи класифікації.

3. Етіологія різних видів лейкоцитозів.

4. Механізми розвитку лейкоцитозів.

5. Поняття про ядерне зрушення лейкоцитарної формули, його різновиди.

1. Характеристика зрушення лейкоцитарної формули вліво.
2. Характеристика зрушення лейкоцитарної формули вправо.
3. Лейкопенія: визначення та принципи класифікації.
4. Етіологія різних видів лейкопеній.
5. Механізми розвитку лейкопеній,
6. Патогенез основних клінічних проявів при лейкопеніях.
7. Етіологія та патогенез агранулоцитозів.
8. Патогенез основних клінічних проявів при агранулоцитозах.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Визначити кількість лейкоцитів у тварин з експеримен­та­льним лейкоцитозом і лейкопенією

Дослід 2. Підрахувати лейкограму.

Завдання	Вказівки до завдання
Мікроскопувати мазок під імер­сійним об’єктивом. Під­рахувати 100 (200) лейко­ци­тів у різних ділянках мазка і записати вміст (у %) окре­мих видів лейкоцитів. Замалювати картину крові тварин з лейкоцитозом і лей­копенією	Мазок умовно розділити на чоти­ри поля. У кожному полі підрахувати 25 лей­коцитів, пересуваючи мазок по ламаній лінії. При підрахунку окремих видів лейко­цитів користуватися лічи­льником. Користуватись кольоровими олів­цями.

Дослід 3. Вирахувати абсолютний вміст окремих видів лейкоцитів

Дослід 4. Вивчити мазки крові хворих з різноманітними видами лейкоцитозів.

Завдання	Вказівки до завдання
Дослідити мазки крові хво­рих з різноманітними вида­ми лейкоцитозів.   Знайти і замалювати дегене­ративні форми лейкоцитів.	Звернути увагу на еозинофілію при алергічних захворюваннях, лімфоцитоз при інфекційному мононуклеозі, нейт­рофілію при гнійно-септичних станах. Користуватись кольоровими олівцями.

VI. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

А. Завдання для самоконтролю:

Завдання	Вказівки до завдання
Намалювати зрілі клітини гранулоци­тарного і агранулоцитарного рядів.	Малювати кольоровими олів­цями
Навести показники лейкоцитарної фор­мули в нормі	Подати у відсотках і вказати абсолютні значення кожного виду лейкоцитів.
Назвати етіологічні фактори і описати патогенез реактивного посилення ней­трофіло- і еозинофілопоезу.	Вказати зміни в крові, які ви­никають при цьому.
Дати визначення агранулоцитозу і наз­вати основні механізми його виник­нення.
Охарактеризувати регенеративно-деге­неративне та гіперрегенеративне ядерне зрушення нейтрофільних гранулоцитів, назвати механізми їх виникнення.	Вказати, як при цьому змі­ню­ється загальна кількість лей­коцитів крові і клітинний склад нейтрофільного ряду.

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Скласти лейкограму, яка свідчить про лімфоцитоз. Вказати ве­ли­чини вмісту лейкоцитів у нормі, можливі причини лімфоцитозу і механізми його виникнення,

Задача 2. Після дії іонізуючого випромінювання у тварин розвинулася гостра променева хвороба.

Описати характерні зміни лейкоцитів по стадіях променевої хвороби.

Задача 3. Вказати в чому полягає подібність і відмінність змін лей­коцитів при сепсисі, що перебігає з гіперрегенеративним ядерним зрушенням вліво і хронічному мієлолейкозі.

Задача 4. У хворого з ішемічною хворобою серця в аналізі крові: Ер. – 4,5× 10¹²/л, Hb – 120 г/л, КП – 0,8. Ле – 48×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 1%, Е – 3%, промієлоцити – 1%, мієлоцити – 12%, Ю – 19%, П/я – 27%, С/я – 30%, Л – 6%, М – 1%.

Вкажіть причину і механізм розвитку даного лейкоцитозу.

Задача 5. У хворого М., 53 р., що поступив до хірургічної клініки з діагнозом флегмона стегна, незважаючи на оперативне втручання, загальний стан зали­шився важким, спостерігалася висока температура тіла (39–40,5°С) з добовим коливанням 3–5°С, тахікардія, задишка. Аналіз крові: Ер. – 3×10¹²/л, Hb – 80 г/л, КП – 0,8; Ле – 80×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, П – 3 %, М – 7%, Ю – 20%, П/я – 28%, С/я – 30%, Л – 11%, М – 1%. Тромбоцити – 220×10⁹/л, ШОЕ – 50 мм/год.

3 якою патологією крові необхідно диференціювати дані зміни у хворого?

Задача 6.Хвора К., 35 р., знаходиться в клініці з приводу абсцесу легені. Аналіз крові: Ер. – 3,9×10¹²/л, Hb – 120 г/л, КП – 0,9. Ле – 25×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 3%, Ю – 4%, П/я – 16%, С/я – 58%, Л – 15%, М – 4%. У мазку: нейтрофіли з токсичною зернистістю цитоплазми.

Про що свідчить токсична зернистість цитоплазми нейтрофілів?

Задача 7.Хвора С., 27 р., рентгенлаборант за спеціальністю. Посту­пила в клініку з підозрою на гострий лейкоз. За місяць до поступлення з’явилась наростаюча слабість, підвищена кровоточивість. Аналіз крові при поступ­лен­ні: Ер. – 1,46×10¹²/л, Hb – 42 г/л, КП – 0,85. Ле – 3,1×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 1%, Ю – 0%, П/я – 2%, С/я – 18%, Л – 68%, М – 11%. Тромбоцити – 97×10⁹/л. В мазку: нормохромія, ретикулоцити – 0,1 %.

Який механізм виникнення гематологічних змін?

Задача 8.Хворий Д., 20 років, скаржиться на підвищення температури з ознобом, біль у горлі при ковтанні. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, слизова зіву гіперемована, на мигдаликах гнійні нальоти, підщелепні лімфовузли збільшені, болючі при пальпації. Аналіз крові: Ер. – 4,4×10¹²/л, Нb – 140 г/л, ретикулоцити – 0,9%. Ле – 17×10⁹/л^,. Лейкоцитарна формула: Б – 0%, Е – 1%, метамієлоцити – 5%, П/я –17%, С/я –53%, Л – 20%, М – 4%. Тромбоцити – 240×10⁹/л. ШОЕ – 27 мм/год.

Вкажіть вид лейкоцитозу і зрушення лейкоформули в даному випадку.

Задача 9.Хворий Р., 6 р., поступив до клініки зі скаргами на загальну слабість, зниження апетиту, схуднення, невизначені тупі болі в животі. Аналіз крові: Ер. – 4,4×10⁹/л, Hb – 128 г/л, КП – 0,87; Ле – 13,6×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 1%, Е – 18%, Ю – 0%, П – 4%, С – 47%, Л – 23%, М – 7%. Тромбоцити – 210×10⁹/л. У мазку: нормохромія, ретикулоцити – 0,7 %.

Які зміни складу периферійної крові є у дитини?

Задача 10.Хвора В., 25 років, поступила до клініки зі скаргами на багаторазові приступи чихання з рясними водянистими виділеннями з носа, закладеність і свербіння носа, свербіння повік, сльозотечу, світлобоязнь. Подібний стан спостерігався протягом останніх 4-х років в період з початку червня до кінця липня. Аналіз крові:. Ер. – 4,2×10¹² /л, Нb – 140 г/л, ретикулоцити – 0,7%. Ле – 9,0×10⁹/л. Лейкоцитарнаформула:Б – 0%, Е – 14%, метамієлоцити – 0%, П/я – 4%, С/я – 50%, Л – 27%, М – 5%. Тромбоцити – 250×10⁹/л. ШОЕ – 20 мм/год.

Поясніть зміни у гемограмі в патогенезі даного захворювання.

Задача 11. У хворого з абсцесом сідничної ділянки в аналізі крові: Ер. – 3,8× 10¹²/л, Hb – 115 г/л. Ле – 18,0×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0,5%, Е – 2,5%, П/я – 18%, С/я – 51%, Л – 20%, М – 8%.

Яка форма лейкоцитозу має місце у хворого?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.
2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова:

1. Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові. Фізіологіч­ні та клінічні основи: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 176 с.
2. Дзісь Є.І., Томашевська О.Я. Гематологія. Розлади та неоплазії клітин крові. – Львів: Кварт, 2007. – 220 с.

Тема 4. ЛЕЙКОЗИ

І. Актуальність теми

Серед захворювань системи крові, лейкози займають перше місце (40%). Спостерігається постійний ріст захворюваності і смертності від лейкозів. Підвищення частоти захворюваності і смертності відмічається за рахунок прог­ресивного росту гострих лейкозів, на які припадає до 60% всіх випадків. Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчать про те, що лейкози зустрічаються в усіх країнах світу і спостерігаються в будь-якому віці. В зв’язку з цим, а також з недостатньо чіткими відомостями про етіологію і патогенез, низькою ефективністю існуючих методів лікування, проблема лейкозів на да­ний час є актуальною і потребує детального вивчення.

ІІ. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

1. Знати визначення лейкозів, їх етіологію та патогенез.
2. Знати принцип класифікації лейкозів; різновиди гострих і хронічних лейкозів.
3. Знати гематологічні особливості гострих і хронічних лейкозів.
4. Вміти диференціювати за даними лейкограми хворих на лейкоз гострий мієлобластний лейкоз, хронічний лімфо- і мієлолейкоз.
5. Знати про загальні порушення в організмі при лейкозах.
6. Знати основні принципи терапії лейкозів.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Гістологія	Види лейкоцитів, їх структурні особливості.
Нормальна фізіологія	Види і функціональні особливості лейкоцитів; підрахунок кількості лейкоцитів і лейкоцитарної формули в нормі. Диференціювання окремих видів лейкоцитів.

ІV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Гемобластоз	клональна пухлинна хвороба, що виникає з кровотворних клітин
Лейкоз	системне захворювання крові пухлинної природи з обов’язковим ураженням кровотворної тканини, виникненням вогнищ екстра медулярного кровотворення і появою у периферійній крові бластних клітин
Лімфоми	загальна назва пухлин, що утворюються з лімфоїдних клітин, які містяться переважно поза кістковим мозком (у лімфатичних вузлах, селезінці, скупченні лімфоїдної тканини в різних органах: кишках, носових пазухах та ін.)
Лімфогранульоматоз	злоякісна пухлинна хвороба лімфатичної системи з утворенням у лімфатичних вузлах поліморфноклітин­них гранульом, в яких містяться атипові багатоядерні клітини Березовського-Ріда-Штернберга, природа яких не встановлена

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Уявлення про гемобластози, характеристика їх основних груп.
2. Визначення поняття лейкози та принципи їх класифікації.
3. Основні етіологічні чинники в розвитку лейкозів, їх характеристика.
4. Типові закономірності та особливості патогенезу лейкозів.
5. Морфологічна, цитогенетична, цитохімічна та імунофенотипічна характеристика лейкозів.
6. Особливості картини периферійної крові при гострих і хронічних формах лейкозу.
7. Гематологічна характеристика гострого мієлобластного лейкозу.
8. Гематологічна характеристика хронічного мієлолейкозу.
9. Гематологічна характеристика хронічного лімфолейкозу.

10. Загальні порушення в організмі при лейкозах.

11. Принципи діагностики і лікування лейкозів.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Вивчити мазки крові хворих на лейкоз.

Завдання	Вказівки до завдання
Підрахувати і записати лейкограму. Замалювати картину крові.	Мазок крові умовно розділити на чотири поля і підрахувати 25 лейкоцитів в кожному, пересуваючи мазок по ламаній лінії. При підрахунку окремих видів лейкоцитів користуватися лічильником.
На основі дослідження зробити висновки про вид лейкозу.

VI. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

А. Завдання для самоконтролю:

Завдання	Вказівки до завдання
Назвати причини і механізм розвитку лейкозів.	При виконанні завдання необхідно звернути увагу на теорії виникнення лейкозів і вказати факти, які підтверджують ці теорії.
Навести класифікацію лейкозів.	Вказати принципи, на яких базується класифікація лейкозів.
Назвати основні проя­ви пухлинної прогресії при лейкозах.	Вказати не менше трьох її проявів.
Дати характеристику гострих і хронічних лейкозів.	Вказати на особливості картини периферійної крові при гострих і хронічних лейкозах.

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Хворий В., 38 р., протягом останнього року став відмічати підвищену втому, загальну слабість. Після дослідження крові направлений в стаціонар. Аналіз крові: Ер. – 4,1×10¹²/л, Hb – 119 г/л, КП – 0,87. Ретикулоцити – 0,7%. Лейкоцити – 57×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 0%, С – 9%, лімфобласти – 7%, лімфоцити – 81%, М – 3%. Тромбоцити – 160×10⁹/л. В мазку: нормохромія, велика кількість тіней Боткіна-Гумпрехта.

Про яку патологію системи крові свідчить дана гемограма?

Задача 2. Хворий В., 26 р., поступив до терапевтичного відділення з приводу ексудативного плевриту. В анамнезі – рецидивуюча ангіна, бронхопневмонія, фурункульоз. Об’єктивно: бліда шкіра, збільшені, але не болючі і не спаяні між собою лімфатичні вузли (шийні, підщелепні, акселярні, пахові), збільшені селезінка і печінка, правосторонній ексудативний плеврит. Аналіз крові: Ер. – 2,8×10¹²/л, Hb – 90 г/л. Лейкоцити – 100×10⁹/л. Лейкограма: Б – 0%, Е – 1%, С – 9%, лімфобласти – 1%, пролімфоцити – 5%, лімфоцити – 80%, моноцити – 4%. Тромбоцити – 160×10⁹/л. ШОЕ – 25 мм/год. У мазку переважають мікрогенерації лімфоцитів, багато тіней Боткіна-Гумпрехта.

Пояснити механізм змін кількості еритроцитів у хворого.

Задача 3. Хворий Т.,54 р., звернувся до лікаря зприводу болів у лівому підребер’ї. Близько трьох місяців тому став відмічати підвищену втому, загальну слабість. Дані симптоми пояснював перевтомою на роботі. Аналіз крові: Ер. – 3,5×10¹²/л, Hb – 110 г/л, КП – 0,94. Лейкоцити – 23×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 4%, Е – 6%, мієлобласти – 2%, промієлоцити – 8%, мієлоцити – 16%, Ю – 20%, П – 16%, С– 12%, Л – 12%, М – 4%. Тромбоцити – 160×10⁹/л. У мазку: нормохромія, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Ретикулоцити – 0,4%.

Дайте характеристику виявленої патології:

- за пошкодженим кровотворним паростком;

- за ступенем зрілості клітин ушкодженого ростка;

- за кількістю лейкоцитів у периферійній крові.

Задача 4.Хвора А., 42 р., поступила в клініку зі скаргами на загальну слабість, підвищення температури тіла, біль у кістках і суглобах. Аналіз крові при поступленні: Ер. – 2,8×10¹²/л, Hb – 84 г/л, КП – 0,9. Ретикулоцити – 0,4%.Лейкоцити – 82×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, мієлобласти – 68%, С – 20%; Л – 10%, М – 2%. Тромбоцити – 142×10⁹/л. В мазку: нормохромія, анізоцитоз, пойкілоцитоз.

Вкажіть класи клітин гемопоезу, які могли б бути можливими джерелами пухлинного клону в даному випадку?

Задача 5. У хворого в аналізі крові: Ер. – 3,6×10⁹/л, Нb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 30×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 9%, Е – 8%, мієлобласти – 2%, промієлоцити – 3%, мієлоцити – 4%, Ю – 1%, П – 11%, С – 43%, Л – 15%, М – 4%. Тромбоцити – 210×10⁹/л.

Який механізм розвитку даних змін?

Задача 6.Хвора М., 17 р., звернулась до лікаря з приводу множинних плямистих крововиливів на шкірі. Раніше відмічала поодинокі крововиливи, але не звертала на них особливої уваги, пояснюючи їх дрібними травмами. При дослідженні крові виявлено: Ер. – 3,6×10¹²/л, Hb – 100 г/л, КП – 0,83. Лейкоцити – 6,5×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 1%, С – 18 %, лімфобласти – 67%, лімфоцити – 12%, М – 2%. Тромбоцити – 60×10⁹/л. В мазку: нормохромія, помірний анізоцитоз і пойкілоцитоз. Ретикулоцити – 1,2%.

Який патогенез крововиливів у хворої?

Задача 7.Хвора К., 24 р., поступила в клініку у важкому стані: наростаюча слабість, загальмованість, підвищення температури тіла до 39°С. Двостороння пневмонія, дрібноточкові висипання на шкірі. Печінка, селезінка помірно збільшені. Аналіз крові: Ер. – 1,2×10¹²/л, Hb – 40 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 2,4×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0%, Ю – 0%, П – 0%, С – 21%, Л – 16%, М – 6%, бластні клітини – 57%. Тромбоцити – 89×10⁹/л. В мазку: бластні клітини великого розміру, неправильної форми з великим ядром. За основними цитохімічними ознаками бластні клітини належать до клітин моноцитарного ряду.

1. Яка патологія системи крові виявлена у хворої?
2. Про які зміни в лейкопоезі свідчить поява в периферійній крові бластних клітин у даному випадку?
3. Які цитохімічні ознаки свідчать про приналежність бластних клітин до клітин моноцитарного ряду?

Задача 8.Хворий В., 15 р., скаржиться на періодичні приступи болів у ділянці гомілок і м'яких тканин передпліччя. Об’єктивних змін з боку шкіри та конфігурації кінцівок нема. Аналіз крові: еритроцити – 2,3×10¹²/л, Hb – 60 г/л, КП – 0,8. Лейкоцити – 137×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0%, Е – 0,5%, П – 0,5%, С – 12%, Л – 18%, М – 6%, бластні клітини – 63%. Тромбоцити – 140×10⁹/л. В мазку: бластні клітини великих розмірів, неправильної форми з різко вакуолізованою цитоплазмою, що містить грубу зернистість. За основними цитохімічними озна­ками бластні клітини належать до клітин мієлоїдного ряду.

1. Про яку патологію системи крові свідчить даний аналіз крові?
2. Який механізм виявлених змін з боку червоної крові?

Задача 9. У хворого в аналізі крові: Ер. – 3,6×10⁹/л, Нb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 30×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 1%, Е – 3%, Ю – 0%, П – 4%, С – 43%, Л – 15%, монобласти – 2%, промоноцити – 3%, М – 14%. Тромбоцити – 210×10⁹/л. В мазку: атипові моноцити з фрагментацією ядра.

Вкажіть, для якої патології системи крові характерна вказані зміни.

Задача 10.Хворий А., 22 р., поступив в клініку зі скаргами на слабість, підвищення температури тіла, пітливість, болі в горлі при ковтанні. Аналіз крові: Ер. – 3,0×10¹²/л, Нb– 70 г/л. Ретикулоцити – 0,2%. Лейкоцити – 45×10⁹/л. Лейкоцитарна формула:Б – 1%, Е – 2%, бластні клітини – 79%, мієлоцити – 0%, метамієлоцити – 0%, П – 0%, С – 13%, Л – 4%, М – 1%. Тромбоцити – 100×10⁹/л. ШОЕ – 34 мм/год. У мазку крові: анізоцитоз, пойкілоцитоз, анізохромія.

З чим пов’язана зміна реактивності організму при даному захворюванні.

Задача 11.У хворого після екстракції зуба лунка загоюється погано. З неї виділяється сукровиця. Аналіз крові: Ер. – 3,6×10¹²/л, Hb – 140 г/л, КП – 1,0. Лейкоцити – 25×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 8%, Е – 8%, мієлобласти – 3%, промієлоцити – 2%, мієлоцити – 3%, Ю – 1%, П – 12%, С – 44%, Л – 16%, М – 3%. Тромбоцити – 220×10⁹/л.

Поясніть патогенез симптомів захворювання

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.
2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова: