Тема 2. ГЕМОЛІТИЧНІ АНЕМІЇ ТА АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯМ ЕРИТРОПОЕЗУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З РОЗДІЛУ:

«Патофізіологія органів і систем»

ЧАСТИНА І

Львів 2010

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри патологічної фізіології

Завідувач кафедри

професор Регеда М.С._________

«___»«____________» 2009 р.

протокол №_______

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З РОЗДІЛУ:

«Патофізіологія органів і систем»

ЧАСТИНА І

Навчальна дисципліна	патологічна фізіологія
Модуль № 2	Патофізіологія органів і систем
Змістовний модуль № 4	Патофізіологія системи крові
Курс	3
Факультет	медичний

Львів 2010

Методичні вказівки на практичні заняття для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» підготували:

д.мед.н., професор Регеда М.С., к.м.н., ас. Пороховська Н.В., к.м.н., доц. Любінець Л.А., к.м.н., доц. Лукович І.М., к.м.н., доц. Качмарська М.О., ас. Колішецька М.А., к.м.н., ас. Никитюк Г.П., к.м.н., ас. Садляк О.В., к.м.н., ас. Вервега Б.М., к.м.н., доц. Найда Л.Я.

Методичні вказівки на практичні заняття з патологічної фізіології для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» складено згідно вимог програми з патологічної фізіології для студентів медичного факультету вищих медичних навчаль­них закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (Київ, 2006).

Відповідальний за випуск:

проректор з навчальної роботи професор М.Р. Гжегоцький

Рецензенти:

Петришин Ю.С. – к.м.н., доцент кафедри нормальної фізіології Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

Вовк В.І. – к.м.н., доцент кафедри патологічної анатомії Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

Затверджено профільною комісією з медико-біологічних дисцип­лін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 35 від 11 січня 2010 року).

ЗМІСТ

Тема 1. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ. ЕРИТРОЦИТОЗИ. АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ КРОВОВТРАТОЮ 6

Тема 2. ГЕМОЛІТИЧНІ АНЕМІЇ ТА АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ ПО­РУШЕННЯМ ЕРИТРОПОЕЗУ 16

Тема 3. ЛЕЙКОЦИТОЗИ, ЛЕЙКОПЕНІЇ. 26

Тема 4. ЛЕЙКОЗИ.. 36

Тема 5. ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ.. 43

Тема 1. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ. ЕРИТРОЦИТОЗИ. АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ КРОВОВТРАТОЮ

І. Актуальність теми

Кров є тканиною внутрішнього середовища і виконує ряд важливих для організму людини функцій. У нормальних фізіологічних умовах незмінно підтримується постійність морфологічного і хімічного складу, а також фізико-хімічних властивостей крові. Зміна будь-яких показників може призвести до порушення нормального функціонування організму, діяльності тих чи інших його систем і органів. У багатьох випадках зміни складу крові є вторинними, зумовленими порушенням фізіологічної діяльності різноманітних систем або органів (наприклад, азотемія при захворюванні нирок, гіперглікемія при діабеті і т.п.). Справедливою є думка про те, що кров у тій чи іншій мірі відображає багато з того, що відбувається в організмі. Тому вивчення патології крові є необхідним для діагностики і контролю за ходом розвитку хвороби і ефективністю терапії.

ІІ. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

1. Знати види порушень об’єму крові.
2. Знати визначення анемій і їх класифікацію.
3. Знати етіологію і патогенез гострої та хронічної анемії.
4. Вміти оцінити кількісні зміни еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, дегенеративні зміни еритроцитів при постгеморагічних анеміях.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Гістологія	Структура і функції еритроцита
нормальна фізіологія	Кількість в нормі еритроцитів, гемог­лобіну, кольорового показника; об’єм циркулюючої крові, гематокрит. Визначення кількості еритроцитів, гемоглобіну, підрахунок кольорового показника.

ІV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Гематокрит	співвідношення об’єму формених елементів крові до об’єму плазми (в нормі у чоловіків 0,41–0,48, у жінок 0,36–0,44)
Нормоволемія	характеризується нормальним об’ємом крові у поєднанні зі зменшенням чи збільшенням гематокриту
Гіперволемія	характеризується збільшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту
Гіповолемія	характеризується зменшенням об’єму крові у поєднанні із зменшенням чи збільшенням гематокриту
Крововтрата	патологічний процес, що виникає внаслідок кровотечі і характеризується комплексом порушень і компенсаторних реакцій організму у відповідь на зменшення об’єму циркулюючої крові та гіпоксію.
Еритрон	сукупність нерухомих і циркулюючих клітин еритроцитарного ряду, які розташовані інтра- екстравазально і перебувають на всіх стадіях розвитку
Еритроцит	безядерна клітина у формі двояковвігнутого диску діаметром 7-8 мкм. Кількість еритроцитів у жінок 3,7– 4,7×1012/л, у чоловіків 4,0–5,5×1012/л
Кольоровий показник	показник, що свідчить про ступінь насичення еритроцита гемоглобіном. Кількість гемоглобіну у жінок 120–140 г/л, у чоловіків 130–160 г/л
Еритроцитоз	Збільшення в крові кількості еритроцитів понад 6×1012/л
Анемія	Гематологічний синдром або самостійне захворювання, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і/або гемоглобіну в одиниці об’єму крові у поєднанні з їх якісними змінами

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Гіпо- і гіперволемія, види, причини і механізми розвитку.
2. Крововтрата: етіологія, патогенез.
3. Патологічні зміни і пристосувально-компенсаторні реакції в патогенезі крововтрати.
4. Прояви і наслідки крововтрати (гіповолемія, анемія, недостатність кровообігу, шок).
5. Принципи терапії крововтрати.
6. Поняття про гемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики.
7. Еритроцитози: визначення поняття, види, етіологія, патогенез.
8. Анемія: визначення поняття, принципи класифікації.
9. Регенеративні, дегенеративні форми еритроцитів та клітини патологічної регенерації.

10. Етіологія і патогенез гострої і хронічної постгеморагічної анемії.

11. Картина периферійної крові при постгеморагічних анеміях (зміни кількості еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника, якісні зміни еритроцитів).

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Підрахувати кількість еритроцитів у експериментальних тварин.

Завдання	Вказівки до завдання
Досліджувану кров набрати змішувачем для еритроцитів до мітки 0,5 і розвести 1% р-ном натрію хлориду до мітки 101.	За 3–4 дні до заняття протягом 2 днів під шкіру спини кролика ввести розчин солянокислого фенілгідразину з розрахунку 0,01 г на 1 кг/маси. Кров у кролика взяти при проколі ін’єкційною голкою крайової вени вуха.
Після струшування змі­шувача на протязі 2 хв. випустити декілька кра­пель суміші і заповнити камеру Горяєва.	Притерти в камері шліфоване скельце до появи кілець Ньютона. Необхідно опустити конденсор.
Під малим збільшенням мікроскопу знайти сітку камери Горяєва. Підра­хувати еритроцити в 5 великих квадратах сітки (кожний великий квадрат розділений на 80 малих) по діагоналі.	Еритроцити в кожному квадраті рахують в середині нього, на лівій і верхній межі.

Дослід 2. Визначити у експериментальних тварин вміст гемоглобіну в крові методом Салі.

Завдання	Вказівки до завдання
В градуйовану пробірку гемометра Салі на­лити до нижньої мітки 0,1 н соляної кислоти.
Капіляром набрати 0,02 мл крові, видути її в пробірку, змішати з соляною кислотою і че­рез 5 хв. дистильованою водою довести до кольо­ру стандартного розчину в бокових пробірках. Розрахувати вміст гемоглобіну в г/л.	Опустити капіляр до дна пробірки, промити 2–3 рази соляною кислотою.

Дослід 3. Підрахунок кольорового показника у експериментальних тварин.

Дослід 4. Вивчити регенеративні форми еритроцитів при постгеморагічній анемії.

Завдання	Вказівки до завдання
Приготувати і зафарбувати мазки крові суправітальним методом. На предметне скло з попередньо зробленим і висушеним мазком фарби (1% спиртовий розчин бриліант-крезилового синього) нанести тонкий мазок крові і швидко помістити на 5–8 хв. у вологу камеру. Після висушування мазків на повітрі розглянути їх під імерсійним об’єктивом мікроскопу. Замалювати ретикулоцити.	Волога камера повинна знаходитись на робочому місці, де готують мазки.   Користуватись кольоровими олівцями

V. ЗМІСТ ТЕМИ

VI. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

А. Завдання для самоконтролю:

№	Завдання	Вказівки до завдання
	Перерахувати термінові механізми компенсації при гострій крововтраті.	Вказати зміни в крові, які виникають при цьому.
	Вказати за рахунок чого і в які терміни після крововтрати відбувається нормалізація білкового складу крові
	Охарактеризувати хронічну постгеморагічну анемію.	Пояснити до якого різновиду анемій належить дана анемія, беручи до уваги 6 принципів класифікації анемій.
	Описати картину крові при гострій і хронічній постгеморагічній анемії.	Кров при гострій постгеморагічній анемії досліджувати на 5-ий день після масивної крововтрати.
	Намалювати клітини фізіологічної регенерації еритроцитів.	Малювати кольоровими олівцями.
	Перерахувати якісні зміни еритроцитів	Вказати регенеративні, дегенеративні форми та клітини патологічної регенерації

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. У вагітної жінки токсикоз, який проявляється нестримною блювотою.

Яке порушення загального об’єму крові розвинеться у жінки?

Задача 2. У хворого з хронічним захворюванням нирок розвинулась важка анемія.

Який взаємозв’язок функції нирок з розвитком анемії?

Задача 3. Хворий Д., 35 р., поступив в клініку з приводу кульового поранення грудної клітки. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ – 70/40 мм рт. ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. Результати аналізу крові: Ер. – 3,0×10¹²/л, Hb – 66 г/л, ретикулоцити – 12%, лейкоцити – 10×10⁹/л . В мазку крові: багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити.

Розрахуйте кольоровий показник.

Задача 4. В аналізі крові: Ер. – 4,3×10¹² /л, Hb – 138 г/л, КП – 0,7, ретикулоцити – 4,2%, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі нормобласти, поліхроматофіли.

На основі даних аналізу дайте характеристику виду анемії.

Задача 5.Хвора Д., 42 р., поступила в гінекологічну клініку зі скаргами на тривалі (від 2 до 3 тижнів) і значні циклічні кровотечі протягом останнього року. Клінічно: шкіра бліда, частий пульс, міома тіла матки. Аналіз крові: Ер. – 2,8×10¹²/л, Hb – 60 г/л, КП – 0,6, ретикулоцити – 0,05%, лейкоцити – 4·10⁹ /л. В мазку гіпохромія еритроцитів, мікроанізоцитоз, пойкілоцитоз. Вміст заліза в сироватці крові 6 мкмоль/л (N– 13–30 мкмоль/л).

Поясніть механізм виникнення даної патології.

Задача 6.Хвора 50 р., звернулась до стоматолога з приводу гострого зубного болю. При огляді: виражений червонувато-ціанотичний відтінок шкіри, ціаноз губ. Слизова порожнини рота червонувато-ціанотич­на. Аналіз крові: Ер. – 8×10¹²/л, Hb – 192 г/л, КП – 0,72, Ле – 20×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 2%, Е – 4%, Ю – 8%, П – 12%, С – 42%, Л – 27%, М – 5%. ШОЕ – 2 мм/год.

Чим пояснити червонувато-ціанотичний колір шкіри і слизових, зменшення ШОЕ?

Задача 7.Трьом групам експериментальних тварин з постгеморагічною анемією вводили наступні гормональні препарати: одній групі – андрогени, другій – естрогени, третій – глюкокортикоїди.

Вкажіть під впливом яких з вказаних гормонів буде спостерігатися активація еритропоезу.

Задача 8. У дитини хворої на гемофілії спостерігаються підвищена кровоточивість, що проявляється повторними крововиливами. В аналізі крові: Ер. – 3,2×10¹²/л, гемоглобін – 61 г/л, КП – 0,6, ретикулоцити – 0,06. Ле – 4,9×10⁹/л. Тромбоцити – 220×10⁹/л.

Які регенеративні можливості кісткового мозку у даному випадку?

Задача 9. У хворого, 40 р., діагностовано хворобу Вакеза, яка є різновидом хронічного лейкозу.

Вкажіть механізм розвитку даного захворювання.

Задача 10.Хворий К., 34 р., поступив до стаціонару з підозрою на шлункову кровотечу. При дослідженні крові виявили: Ер. – 3×10¹²/л, Hb – 100 г/л, КП – 1, Ле – 3,4×10⁹/л. Лейкоцитарна формула: Б – 0, Е – 0, Ю – 0, П – 1, С – 50, Л – 40, М – 9. Тромбоцити – 120×10⁹/л. В мазку: нормохромія, ретикулоцити – 0,7%.

Поясніть, чим зумовлене зниження вмісту тромбоцитів у периферійній крові в даному випадку?

Задача 11.Ухворого Ш., 54 р. на 5 день після оперативного втручання дослідили кров: Ер. – 3,6×10¹²/л, Hb – 95 г/л, КП – 0,78, Ле – 16×10⁹ /л. Лейкоцитарна формула: Б – 1, Е – 3, мієлоцити – 1, Ю – 2, П – 8, С – 64, Л – 18, М – 3. В мазку: невиражений анізоцитоз. пойкілоцитоз, ретикулоцити – 3,8%.

Які з цих змін вказують на включення компенсаторних механізмів з боку кровотворення?

Задача 12.У жінки 29 років при проведенні ультразвукового дослідження виявлено збільшення нирки. З допомогою комп’ютерної томографії діагностовано новоутвір у верхньому полюсі нирки. Гістологічне дослідження пунктату новоутвору показало наявність гіпернефроми. При обстеженні хворої: Ер. – 8,2×10¹²/л; Hb – 193 г/л, ретикулоцити – 11%. Ле – 4,4×10⁹/л. Тромбоцити – 305×10⁹/л. Гематокрит – 0,63. Еритропоетин на 18% перевищує норму; АТ – 160/90 мм рт. ст.

Охарактеризуйте дані лабораторних досліджень і зробіть висновок.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.
2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова:

1. Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові. Фізіологіч­ні та клінічні основи: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 176 с.
2. Дзісь Є.І., Томашевська О.Я. Гематологія. Розлади та неоплазії клітин крові. – Львів: Кварт, 2007. – 220 с.

Тема 2. ГЕМОЛІТИЧНІ АНЕМІЇ ТА АНЕМІЇ, СПРИЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯМ ЕРИТРОПОЕЗУ

І. Актуальність теми

Вивчення етіології і патогенезу різних форм анемій є дуже важливим, оскільки при цих захворюваннях порушується основна функція еритроцитів – транспорт кисню до тканин організму. При цьому в організмі виникають важкі порушення, пов’язані в першу чергу з гіпоксією. Тому вивчення причин і механізмів розвитку анемій є необхідним для ефективного їх лікування.

ІІ. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

1. Знати основні причини виникнення і патогенез гемолітичної анемії і анемій, що пов’язані з порушенням еритропоезу.

2. Вміти характеризувати основні гематологічні прояви анемій.

3. Вміти оцінювати кількісні і якісні зміни еритроцитів та гемоглобіну при гемолітичних, залізодефіцитних та В₁₂-фолієводе­фіцитних анеміях.

4. Знати роль виробничих і побутових факторів у виникненні анемії.

5. Знати причини розвитку гемолітичної, залізодефіцитної та В₁₂-фолієводефіцитних анемій у новонароджених і дітей раннього віку.

6. Знати про важливість деяких клінічних симптомів (гунтеровський глосит, атрофія слизової оболонки язика, схильність до карієсу зубів) для діагностики залізодефіцитної та В₁₂-фолієво­дефіцитних анемій.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ(міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Гістологія	Структура еритроцитів, види і структура гемоглобіну.
Нормальна фізіологія	функції еритроцитів; кількість еритроцитів, гемоглобіну, кольоровий показник в нормі. Підрахунок кількості еритроцитів, гемоглобіну, розрахунок кольорового показника
Біохімія	Основні шляхи метаболізму в еритроциті.

ІV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Анемія	гематологічний синдром або самостійне захворювання, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і/або гемоглобіну в одиниці об’єму крові у поєднанні з їх якісними змінами
Гемолітична анемія	виникає внаслідок підвищеного еритроді­ерезу, коли руйнування еритроцитів переважає їх утворення
Дизеритропоетична анемія	виникає внаслідок порушення еритропоезу
Дизрегуляторна анемія	пов’язана із порушенням регуляції еритропоезу внаслідок зниження синтезу еритропоетину або підвищення синтезу його інгібіторів
Залізодефіцитна анемія	зумовлена дефіцитом заліза в організмі, який виникає при порушенні балансу між його надходженням, використанням і втратою з організму
В12-фолієводефіцитна анемія	виникає внаслідок дефіциту вітаміну В12 і фолієвої кислоти
Мегалобластна анемія	пов’язана з порушенням синтезу нуклеїнових кислот і заміною еритробластного типу кровотворення на мегалобластний
Гіпо- і апластична анемія	характеризується значним зниженням утворення еритроцитів. Зазвичай поєднується з гранулоцитпенією і тромбоцитопенією внаслідок гіпоплазії чи аплазії червоного кісткового мозку

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Гемолітичні анемії: визначення та класифікація гемолітичних анемій.
2. Механізми розвитку гемолітичних анемій
3. Набуті гемолітичні анемії (етіологія, патогенез, картина периферійної крові).
4. Спадкові мембранопатії (етіологія, види, патогенез, картина периферійної крові).
5. Види гемоглобінопатій, механізм їх розвитку та гематологічна характеристика.
6. Ензимопатії. Механізм розвитку гемолітичної анемії пов’яза­ної із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Фавізм як приклад даного виду анемій.
7. Дизеритропоетичні анемії: визначення поняття та їх класифікація.
8. Залізодефіцитні анемії (етіологія, патогенез, картина перифе­рійної крові).
9. В₁₂-фолієводефіцитна анемія (етіологія, патогенез, картина периферійної крові).

10. Характеристика загальних порушень в організмі при дефіциті вітаміну В₁₂ та фолієвої кислоти.

11. Гіпо- і апластичні анемії (етіологія, патогенез, картина периферійної крові).

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Вивчити під мікроскопом мазки хворих різними видами анемій

Завдання	Вказівки до завдання
Вивчити під мікроскопом мазки хворих різними видами анемій	Замалювати картину крові при гемолі­тичній, В12-фолієводефіцитній і залізо­дефіцитній анеміях

VI. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

А. Завдання для самоконтролю:

№	Завдання	Вказівки до завдання
	Назвати види гемоглобіну, що міститься в еритроцитах в нормі та при α- і β-таласемії	Привести буквенні позначення і число ланцюгів глобіну в молекулі гемоглобіну
	Описати механізм і місце гемолізу еритроцитів при гемолітичній ане­мії новонароджених
	Назвати причини виникнення залізодефіцитної анемії	Вказати не менше 5 етіологічних факторів, що її зумовлюють
	Замалювати якісні зміни еритроцитів, що спостерігаються при залізодефіцитній анемії	Малювати кольоровими олівцями
	Дати гематологічну характеристику В12-фолієводефіцитної анемії	Кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, кольоровий показник, мазок крові:

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. У жінки на сьомому місяці вагітності стала швидко наростати анемія: Е – 2,7×10¹²/л, Нb – 90 г/л. В мазку: анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі мегалоцити, ретикулоцити – 0.

Розрахуйте кольоровий показник .

Задача 2. Через 4 роки після тотальної резекції шлунку хворий звернувся із скаргами на відчуття печії в язиці, виразки на слизовій порожнині роту, швидку втому, мерехтіння перед очима. При огляді слизова бліда, сосочки язика атрофовані. Був поставлений діагноз агастрична перніціозна анемія.

Яка роль шлунку у виникненні анемії?

Задача 3. У хворого зі скаргами на неприємні відчуття в роті, печію в язиці, загальну слабість при огляді – виразки на слизовій порожнині роту, сосочки язика атрофовані. Попередній діагноз – анемія Адісона-Бірмера.

Порушення в яких системах спостерігаються при даному виді анемій?

Задача 4. Робітник фармацевтичного виробництва звернувся до лікаря із скаргами на біль при ковтанні, загальну слабість, носові кровотечі, підвищення температури тіла, значну кровоточивість ясен, множинні підшкірні крововиливи. В крові: Ер. – 2,2×10¹²/л, Нb – 48 г/л, КП – 0,65. Ле – 2,1×10⁹/л, нейтропенія з відносним лімфоцитозом. Тромбоцити – 35×10⁹/л.

Які характерні особливості еритроцитів при даному виді анемій?

Задача 5.В аналізі крові: Еp. – 1,2×10¹²/л, Нb – 48 г/л, КП – 1,6; ретикулоцити – 0, анізоцитоз, пойкілоцитоз, поодинокі мегалобласти, мегалоцити, тільця Жолі, кільця Кебота.

Поясніть патогенез розвитку даної анемії.

Задача 6.У відносно здорової дитини у віці 12 років виявлений гемоглобіноз (НbS).

Який механізм розвитку анемії при структурних порушеннях гемоглобіну?

Задача 7.Хвора Т., 3-х років (за національністю азербайджанка), поступила до дитячої клініки у важкому стані з приводу пневмонії і гематурії. Об’єктивні клінічні дані: шкіра і склери жовтушні, часте поверхневе дихання, адинамія, правостороння крупозна пневмонія, селезінка і печінка збільшені, сеча чорного кольору, містить гемоглобін і гемосидерин. Аналіз крові: Ер. – 2,3×10¹²/л, Нb – 68 г/л, КП – 0,9; лейкоцити – 15×10⁹/л, нейтрофільний лейкоцитоз зі зсувом вліво. ШОЕ – 25 мм/год. Мазок крові: пойкілоцитоз, анізоцитоз, поодинокі серповидні еритроцити, поліхроматофіли. При електрофорезі гемоглобіну виявлені НbА і НbS. Проба з натрія метабісульфітом (відновник) виявила феномен серповидності еритроцитів.

Чи є патогенетичний зв’язок між пневмонією і даним захворюванням крові?

Задача 8.Хвора В., 40 р., поступила в клініку на обстеження з приводу болей в животі нез’ясованого походження. Аналіз крові при поступленні: Еp. – 3,8×10¹²/л, Нb – 68 г/л, КП – 0,51. Ле – 5,4×10¹²/л. Лейкоформула: Б – 1, Е – 2, Ю – 0, П – 6, С – 54, Л – 30, М – 7. Тромбоцити – 280×10⁹/л. В мазку: гіпохромія, значна кількість мікроцитів, пойкілоцитоз, анулоцитоз, ретикулоцити – 1,2%.

Які зміни складу периферійної крові є у хворої?

Задача 9.Хвора Г., 19 р., поступила до клініки на обстеження. З дитинства відмічалось зниження гемоглобіну до 90-95 г/л. Лікування препаратами заліза було неефективним. Аналіз крові при поступлення: Еp. – 3,2×10¹²/л, Нb – 85 г/л, КП – 0,78, Ле – 5,6×10⁹/л. Лейкоформула: Б – 0, Е – 3, Ю – 0, П – 4, С – 8, Л – 29, М – 5. Тромбоцити – 210×10⁹/л. В мазку: анізоцитоз, пойкілоцитоз, мішеневидні еритроцити, ретикулоцити – 16%.

Яка патологія системи крові представлена на даній гемограмі?

Задача 10. Хвора 16 років поступила в клініку зі скаргами на фізичну втому і психічну млявість, серцебиття, шум у вухах, постійну сонливість. Об’єктивно: «алебастрова» блідість шкіри, спотворення смаку і нюху; аменорея, гіпофункція статевих залоз. В крові: Еp. – 3×10¹²/л, Нb – 45 г/л, ретикулоцити – 0,1 ‰. Ле – 7,3×10¹²/л, залізо сироватки – 9,8 мкмоль/л.

Які причини можуть його зумовити?

Задача 11. Хворий 54 років, складач друкарні поступив у клініку зі скаргами на загальну слабкість, головну біль, поганий сон. При дослідженні крові виявлено: Еp. – 3,2×10¹²/л, Нb – 69 г/л, КП – 0,65. Лейкоцити – 6,1×10⁹/л. В мазку: гіпохромія, мікроанізоцитоз, поодинокі поліхроматофіли, еритроцити з базофільною зернистістю, ретикулоцити – 1,8%. Рівень заліза сироватки – 63 мкмоль/л.

Які клінічні симптоми будуть спостерігатись при цій патології?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.
2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова: