Для диференціального рівняння першого порядку
Розв’язком задачі Коші для диференціального рівняння
є функція, що задовольняє рівняння та початкову умову y(x0)=y0. Наближення згідно означення похідної у рівнянні виразом y’≈( уi+1-yi)/h, де
h= xn+1 - xn, дозволяє одержати формулу Ейлера послідовного обчислення значень функції для розв’язку задачі Коші:
.
Покажемо на прикладі як використовуючи метод Ейлера, виконати перші п’ять кроків наближення значення розв’язку задачі Коші для диференціального рівняння першого порядку:
при h= xn+1 - xn = 0,2 з початковою умовою x0=0; y0=1.
З початкової умови маємо значення x0=0; y0=1. Тоді
Продовжуючи одержуємо значення розв’язку:
i | x | y |
0,2 | 1,40 | |
0,4 | 1,98 | |
0,6 | 2,83 | |
0,8 | 4,11 | |
6,01 |
Проте метод Ейлера має похибку порядку h, а отже на практиці використовують модифікації цього методу, що одержали назву методів Рунге-Кута:
;
Використовуючи метод Рунге-Кута, виконати перші кроки обчислення значень розв’язку задачі Коші для диференціального рівняння першого порядку:
при h= xn+1 - xn = 0,5. Початкова умова x0=0; y0=1.
З початкової умови x0=0; y0=1. Тоді
Продовжуючи одержуємо значення розв’язку:
i | x | y |
0,5 | 2,818 | |
8,522 | ||
1,5 | 25,606 | |
61,104 |
Пакет Maple дозволяє будувати як загальний розв’язок диференціальних рівнянь так і розв’язок задачі Коші оператором
dsolve ( );
Зокрема, для побудови загального розв’язку диференціального рівняння оператор
дозволяє одержати розв’язок
.
У випадку задачі Коші записуємо
одержуючи розв’язок
.
Графіки розв’язків задачі Коші при різних початкових умовах (інтегральні криві диференціального рівняння) будуємо оператором
На графіку бачимо три інтегральні криві, що є розв’язками диференціаль-ного рівняння при початкових значеннях -2;1;3.
Рис. 4.
Проте в багатьох випадках функція, що є розв’язком задачі Коші не записується у явній формі і може визначатись лише числовими методами.
Такий розв’язок будується у формі відповідної процедури.
Після вводу одержуємо
Сформовану процедуру можна використовувати для обчислення значень. Зокрема рядок
дає значення
.
За потреби значення числового розв’язку можна вивести масивом
Одержуючи таблицю значень розв’язку задачі Коші:
Завдання 6
Використовуючи метод поділу навпіл, обчислити перші три кроки наближення кореня рівняння на проміжку . Обчислення проводити з точністю 0,01. Результат записати визначивши середню точку тричі звуженого інтервалу.
Спочатку необхідно пересвідчитись,що проміжок містить лише одинкорінь рівняння: . Це можна виконати шляхом табулювання значень функції чи графічно. Функція один раз міняє знак на проміжку .
Для заданої функції проміжку умова виконується.
x | 0 | 0,2 | 0,4 | 0,6 | 0,8 | 1 | |
y | -1 | -1,27 | -0,86 | 0,296 | 2,232 | 5 | |
| |||||||
Рис. 5
Згідно методу поділу навпіл (діхотомії) на кожному кроці наближення визначається середня точка інтервалу . З одержаних таким поділом частин залишаємо відрізок на кінцях якого функція міняє знак. Якщо виконується умова
то обираємо .
В протилежному випадку .
Використаємо запропоновану ітераційну схему.
Умова не виконується отже
.
Умова виконується отже
.
Умова виконується отже
Четверте наближення кореня рівняння
вважаємо достатнім при запропонованій точності
.
Приймаємо корінь рівняння:
Завдання 7
Визначити точку мінімуму функції двох змінних
.
За допомогою градієнтного методу найшвидшого спуску, виконати два кроки наближення.
Знайдемо вектор градієнта, що визначає напрям найшвидшої зміни функції:
.
Оскільки відомо, що задана функція може мати лише одну екстремальну точку початкове наближення вибираємо довільно
Методом найшвидшого спуску наступне наближення обчислюємо за формулою
Виконаємо перший крок наближення:
,
Визначаючи значення параметра мінімізуємо одержану функцію однієї змінної. Очевидно
Перше наближення: і
Виконаємо другий крок.
,
Значення параметра визначаємо з умови мініму одержаної функції.
Друге наближення: і .
Зауважимо, що довжина вектора градієнту на кожному кроці зменшується, що є ознакою наближення до точки екстремуму.Необхідна умова екстремуму .
Для заданої в умові функції з необхідної умови екстремуму, що складає систему двох лінійних ріинянь, легко визначити координати точки екстремуму: і оцінити ефективність обчислених наближень:
.