Визначення типу та розробка принципової схеми сортувальної станції. обґрунтування розміщення інших станцій вузла на місцевості
Тип сортувальної станції визначається на підставі добових розмірів переробки вагонів на станції. Якщо обсяг переробки менше ніж 6000 вагонів за добу, то приймається одностороння (однокомплектна) сортувальна станція, інакше – двостороння (двокомплектна) сортувальна станція.
Розташування приймального, сортувального та відправного парків у комплекті слід приймати послідовним. При розмірах переробки на одній гірці більш 4000 вагонів за добу рекомендується проектувати пристрої для паралельного розпуску составів.
Для приклада, що розглядається в методичних вказівках, обсяг переробки складає 5844 вагонів за добу (розділ 2), тобто менше ніж 6000 вагонів за добу, то приймається одностороння сортувальна станція з послідовним розташуванням парків і можливістю паралельного розпуску составів.
Напрямок сортування вибирається так, щоб він збігався з переважним напрямком, тобто з напрямком прямування більшої частини вагонопотоків, що переробляються [1].
Для приклада, що розглядається в методичних вказівках, добовий вагонопотік у розформування (табл. 2.2) з напрямків А та В складає 2282 + 877 = 3159 вагонів, а з напрямків Б і Г – 1703 + 812 = 2515 вагонів. Оскільки вагонопотік з А та В більший ніж з Б і Г, то напрямок сортування приймається з А, В на Б, Г.
У контрольній роботі студент самостійно розробляє принципову схему сортувальної станції (у «рибках»), використовуючи типові схеми наведені в [1, с. 170, 173]. Принципова схема креслиться на аркуші паперу формату А4.
Для приклада, що розглядається в методичних вказівках, принципову схему сортувальної станції наведено на рис. 5.1.
Сортувальна станція не зв’язана безпосередньо з обслуговуванням населення міста, тому вона розміщується на деякій відстані від нього.
У вузлах з послідовним розташуванням основних станцій сортувальна станція розміщається з боку тих підходів, звідки прибуває максимальна кількість поїздів у переробку.
Пасажирська станція розміщується ближче до основних районів міста.
У комплексі з пасажирською станцією проектується пасажирська технічна станція, яку варто розміщувати між головними коліями з боку, що є протилежним прибуттю найбільшої кількості кінцевих пасажирських поїздів. Але за місцевими умовами при відповідному обґрунтуванні у контрольній роботі можливе інше розташування пасажирської технічної станції. Варіанти взаємного розташування пасажирської та пасажирської технічної станції наведено в [1, с. 322].
Рис. 5.1. Принципова схема сортувальної станції
Для приклада, що розглядається в методичних вказівках, із А та В прибуває 7 + 5 = 12 приміських поїздів, а з Б і Г 6 + 3 = 9 приміських поїздів (табл. 2.3). Отже, технічна пасажирська станція повинна розташуватися з боку підходів Б і Г.
Вантажна станція загального використання розташовується поблизу міста і повинна мати зручний зв’язок з сортувальною станцією.
Портову та промислову станції розміщують нижче міста за течією ріки.