Про пакет MS Office System

Мета

Уміти користуватися програмою Провідник (Explorer) для огляду файлової структури, запуску програм; виконувати дій з файлами, папками та їхніми групами.

План

1.Подорож файловою структурою разом із Провідником.

2.Дії з об'єктами та їхніми групами.

Теоретичні відомості

1. Подорож файловою структурою разом із Провідником.

Програма Провідник (файл explorer.exe, рис. 12) призначена для навігації (подорожі) файловою структурою і виконання дій з її об'єктами: копіювання, переміщення, перейменування, відшу­кання файлів і папок тощо.

Рис. 12. Вікно програми Провідник.

Вікно складається з двох головних частин: дерева папок ліворуч і робочого поля зі змістом активної папки праворуч. Додатково можна увімкнути панель інструментів і рядок статусу. Панель інструментів користувач може налаштовувати на свій розсуд, додаючи за допомогою команди Вигляд нові кнопки, але на навчальних комп'ютерах ми не рекомендуємо це робити.

Програма дає змогу переглядати вміст папок, відкривати будь-яку папку і виконувати дії з її вмістом: запускати програми, переміщати, копіювати ярлики, файли, інші папки тощо.

Навігація файловою структурою. Щоб розкрити і пере­глянути вміст будь-якої закритої папки, потрібно або клацнути один раз на її значку на дереві (тобто у лівому вікні), або клацнути двічі на значку потрібної папки у правому вікні. Таким способом, наприклад, готують папку-сервер, яка містить об'єкти, що пере­силатимуть у папку, яку називатимемо клієнтом.

Розглянемо, як готують папку-клієнт до приймання об'єк­тів. Перед назвою папок на дереві може бути позначка « + » чи « - ». Відсутність позначки свідчить про те, що папка порожня або містить лише файли. Позначка « + » означає, що папка Закрита і ній є інші папки. Щоб побачити структуру цієї папки у вигляді гілки дерева, потрібно клацнути на позначці « + ». Щоб згорнути гілку дерева, слід клацнути на позначці « - ». Клацаючи на цих позначках, отримують доступ до певної папки. Тепер потрібні файли чи папки можна вибирати і перетягувати з папки-сервера у правому вікні на піктограму папки-клієнта, що є на дереві у лівому вікні. Папку-клієнт під час цього процесу від­кривати не потрібно. Якщо це необхідно зробити, то слід викликати контекстне меню потрібної папки і виконати команду Відкрити.

Файлова структура є багаторівневою. Найвищим рівнем є робочий стіл, який містить папки «Мій комп'ютер», Кошик тощо. На рис. 12 показано декілька рівнів файлової структури диска С:. Якщо клацнути на піктограмі папки Program Files, на її назві чи позначці « + », то вміст папки відобразиться у правому вікні, а у лівому отримаємо структуру папки.

Навігація у правому вікні здійснюється методом клацання на папках для руху вниз по структурі або на кнопці Вгору на полі інструментів для руху вгору. Вигляд значків тут можна змінювати на малі, великі, на таблицю. Назви файлів можуть відображатися з розширеннями або без них. Деколи це викликає незручність. Щоб розширення (bat, соm, exe, txt тощо) подавались на екран завжди, потрібно зняти передостанній прапорець на закладці Перегляд у вікні Параметри команди Вигляд, а у Windows ХР у вікні Параметри папки... пункту Сервіс.

Щоб у правому вікні побачити головні властивості об'єктів (назву, тип, обсяг, дату внесення останніх змін, дату створення, атрибут, власника, автора, тему, категорію тощо), піктограми слід подавати у вигляді таблиці. Сукупність властивостей, які відображатимуться, можна підібрати за допомогою команди Вибрати стовпці в таблиці... з пункту Вигляд головного меню програми. Якщо об'єктів багато, їх варто впорядковувати (за іменем, обсягом, датами, власниками, авторами тощо). Щоб впорядкувати об'єкти за зростанням значення деякої власти­вості, у її заголовку треба клацнути мишею. Щоб упорядкувати в зворотному напрямку, слід клацнути ще раз.

2.Дії з об'єктами та їхніми групами.

Переміщати, копіювати, вилучати можна один об'єкт або групу об'єктів. Групу утворюють способом виокремлення об'єктів, клацаючи мишею на назві
в режимі натиснутої клавіші Ctrl.

Виокремити (об'єднати в групу) всі об'єкти можна за допомо­гою комбінації Ctrl+A.

Щоб виокремити об'єкти від першого до заданого, достатньо клацнути мишею над першим і останнім у режимі натиснутої клавіші Shift.

Дії копіювання і переміщення об'єктів можна виконати двома головними способами: 1) за допомогою буфера обміну, використовуючи меню програми, панель інструментів чи комбі­націй клавіш; 2) методом перетягування піктограм об'єктів.

Використання буфера обміну. Розглянемо три важливі ком­бінації клавіш, які можна використовувати в різних програмах:

♦Ctrl+X — забрати вибрані об'єкти в буфер обміну;

♦Ctrl+C — копіювати вибрані об'єкти в буфер обміну;

♦Ctrl+V — вставляти зміст буфера у потрібне місце.

З методом перетягування ви знайомі. Цей метод реко­мендуємо застосовувати і в програмі Провідник. Зазвичай ви­брані об'єкти із заздалегідь відкритої папки-сервера перетягують у папки, що є на деревоподібній лівій частині вікна, корис­туючись смугою вертикального прокручування для відшукання папки-клієнта.

Стартова ситуація і завдання.

На робочому диску повинна бути папка групи, а в ній — влас­на папка. Використовуючи програму Провідник, власну папку по­трібно наповнити копіями будь-яких шести об'єктів, упорядку­вати їх і перемістити в папку AI. Слід скурпульозно дотримуватись ходу роботи, щоб результат відповідав еталону.

Хід роботи

1.Запустіть програму Провідник.

Увімкніть, якщо треба, панель інструментів командами Вигляд => Панель інструментів.

2. Перегляньте дерево папок, знайдіть і відкрийте «Мій
комп'ютер», диск С:, папку Temp.

Перепишіть назви і властивості трьох об'єктів у звіт, задавши вигляд значків Таблиця.

Перегляньте дерево, щоб знайти і відкрити папку «Недавні документи» у Windows ХР або «Документи» у Windows 9х.

Виберіть чотири будь-які піктограми з цієї чи іншої студентської папки і скопіюйте їх у власну папку спо­собом перетягування піктограм.

Для цього спочатку утворіть групу з піктограм, на дереві папок клацніть на значку « + » поряд з папкою групи, перетягніть гру­пу на піктограму власної папки, утримуючи праву клавішу миші. Відпустіть клавішу і виберіть з меню команду Копіювати.

5. Скопіюйте ще дві піктограми з папки «Недавні документи»
чи іншої папки у власну папку, використовуючи буфер
обміну.

Виберіть файли у папці і скопіюйте їх у буфер обміну засобами меню програми Провідник (пункт Копіювати) або панелі інструментів (кнопка ). На дереві папок клацніть правою клавішею миші на назві особистої папки (можете її відкрити, а можете і не відкривати) і вставте в неї вміст буфера обміну ко­мандою меню Вставити (або за допомогою кнопки ). Який із способів (перетягування піктограм чи використання буфера обміну) вам більше до вподоби (зручніший)?

6. Упорядкуйте назви піктограм у власній папці в алфавітному порядку.

Для цього праве вікно має функціонувати в режимі Таблиця (його задаємо в пункті Вигляд), а для впорядкування потрібно клацнути мишею на заголовку таблиці Назва (Name). Пере­пишіть упорядковані назви у звіт.

7. Упорядкуйте назви файлів в особистій папці за обсягом (Size), а потім за датою останніх змін (Date).

8. Створіть у власній папці таку структуру папок:

Власна

|_____ Провідник

| |___ А1

| |___ А2

|______ Командир

|___ В1

|__ В2

9. Перемістіть піктограми лише файлів і ярликів із власної папки у папку А1.

10. Створіть у власній папці папку з назвою Звіт4.

Активізуйте в одному з вікон робочий диск, знайдіть і від­крийте власну папку. Введіть назву Звіт4 і натисніть на кнопку OK.

11. Знайдіть і відкрийте папку А1 і скопіюйте її вміст у папку Звіт4.

Спочатку у сусідньому вікні відкрийте папку Звіт4. Файли в AI виокремлюють клацанням миші з натисненою клавішею Ctrl або клавішею Insert.

12. Перемістіть вміст А1 в В2.

13. У папці Звіт4 створіть ще текстовий документ, давши
йому назву Звіт, з текстом-відповіддю на одне будь-яке
контрольне запитання.

Спочатку активізуйте папку Звіт4, виконайте Shift+F4 для ви­клику редактора Notepad вперше. Набравши текст, не забудьте закрити вікно текстового документа зі збереженням.

14. Запустіть програму Провідник і продемонструйте викла­дачеві структуру і вміст власної папки.

15. Після закінчення роботи закрийте всі вікна.

Висновки

Програма Провідник — це найзручніший засіб виконання дій над папками та файлами, зокрема, методом перетягування піктограм з правого вікна на піктограму папки у лівому вікні.

З набуттям практичних навичок роботи в Windows поступово переходьте до постійного користування програмою Провідник.

Якщо хід роботи виконано прави­льно, власна папка повинна містити набір піктограм, папку Звіт4 з набором піктограм, папки Провідник, Коман­дир. Папка Провідник має містити по­рожні папки AI і А2, а папка Коман­дир — порожню папку В1 і папку В2 з набором піктограм (рис. 14).

Звіт має містити відповіді на запитання з пунктів 2, 6,10,11,13, 14

Рис.14. До звіту.

Контрольні запитання

1. Яке призначення програми Провідник?

2. Як запустити програму Провідник?

3. З чого складається вікно програми Провідник?

4. Яке призначення дерева об'єктів? Як відшукати папку?

5. Що означають символи « + » і «-» перед назвою папки?

6. Які є способи виконання дій з об'єктами?

7. Як розкрити папку? Як відкрити вікно ще одної папки?

8. Що таке група об'єктів і як об'єкт долучити до групи?

9. Як переміщувати об'єкти засобами Провідника?

10. Як об'єднати у групу всі об'єкти?

11. Як виконати копіювання засобами програми Провідник?

12. Як об'єднати в групу об'єкти від першого до заданого?

13. Як упорядкувати піктограми засобами програми Провідник?

Практична робота №5

Тема

Total Commander. Робота з файлами і каталогами

■

Мета

Уміти користуватися програмою Total Commander для огляду файлової структури, запуску програм; виконувати дій з файлами, папками та їхніми групами.

План

Програма Total Commander.

Теоретичні відомості

Total Commander (ТС) — це програма для виконання дій над об'єктами за допомогою вікон двох папок (зокрема, дисків), одне з яких є активним (віддавачем, сервером), а інше — пасивним (приймачем, клієнтом).
Раніше ця програма називалася Windows Commander.

Для ТС збережені головні принципи роботи, характерні для програм з двовіконним інтерфейсом (Norton Commander, FARтощо).

Розглянемо вікно програми ТС (рис. 13). Воно містить меню, панель інструментів, два робочі вікна (які називають панелями) з рядками заголовків, засоби для активізації дисків, вертикальні смуги прокручування, рядок статусу, командний рядок, рядок функціональних клавіш.

Одне з робочих вікон (ліве) є активним, інше — пасивним. Характерні риси активного вікна: 1) наявність ледве замітної пунктирної рамки для виокремлення об'єктів; 2) відображення активного шляху перед командним рядком; 3) виокремлений кольором рядок заголовків.

За допомогою ТС особливо зручно:

♦візуально відшукувати папки і файли;

♦упорядковувати назви файлів і папок;

♦переглядати файли (FЗ);

♦створювати(Shift+F4) і редагувати (F4) текстові документи;

♦копіювати (F5);

♦переміщати чи перейменовувати об'єкти (F6);

♦створювати папку (F7);

♦вилучати об'єкти (F8);

♦архівувати, розархівовувати файли;

♦запускати програми на виконання тощо.

Щоб відкрити папку, слід клацнути на ній двічі, а щоб закрити (піднятися на рівень угору), слід клацнути на значку, який має вигляд двох горизонтальних крапок.

Рис.13. Вікно програми Total Commander ( Windows Commander).

Програма має багатомовний інтерфейс, зручну панель інс­трументів, що дублює команди меню і дає змогу швидко запус­кати часто вживані програми, а також звичний для користувачів з досвідом рядок функціональних клавіш F3-F8. За допомогою команд головного меню файли можна архівувати, поділяти на частини, шифрувати і розшифровувати, групувати, надавати права доступу тощо.

Total Commander має особливо зручні засоби організації FTP-зв'язку, призначеного для пересилання файлів з комп'ютера на комп'ютер в Інтернеті чи Інтранеті.

Стартова ситуація і завдання.

На робочому диску повинна бути папка групи, а в ній — влас­на папка. Використовуючи програму ТС, власну папку по­трібно наповнити копіями будь-яких шести об'єктів, упорядку­вати їх і перемістити в папку AI. Використовуючи програму ТС, слід наповнити папку В2, створити і наповнити папку Звіт4, за­стосувати архіватор і наповнити власну папку. Слід скурпульозно дотримуватись ходу роботи, щоб результат відповідав еталону.

Хід роботи

1. Запустіть програму Total Commander.

Для запуску програми двічі клацніть на її ярлику. У безплатній демоверсії програми вимагається додатково клацнути на одній з трьох кнопок для запуску програми. Яке вікно {ліве чи праве) у ТС тепер є активним, а яке — пасивним?

2. Активізуйте інше вікно.

Сусіднє вікно активізуйте клавішею Tab. Скористайтеся смугою прокручування, щоб переглянути вміст активної папки. Перепишіть повну назву активної папки у звіт. На якому диску вона розміщена?

3. Увімкніть російськомовний чи україномовний інтерфейс програми.

Конфігурація => Параметри => Мови => виберіть мову з меню.

4. Дослідіть кнопки панелі інструментів ТС.

Наведіть вказівник миші на кнопки панелі інструментів, заче­кайте мить до появи пояснень призначення кнопки. Пере­пишіть призначення кнопок у звіт.

5. Дослідіть кнопки панелі інструментів Повно, Коротко.

Натисніть на них і спостерігайте за змінами подання інформації в активному вікні власної папки.

6. Дослідіть кнопки панелі інструментів для впорядкування
файлів За іменем, За розширенням, За обсягом, За датою.

Натисніть щі них і спостерігайте за змінами розташування назв піктограм у вікні.

7. Створіть у власній папці папку з назвою Звіт4.

Активізуйте в одному з вікон робочий диск, знайдіть і від­крийте власну папку. Для створення нової папки натисніть на клавішу F7 на клавіатурі чи клацніть на її кнопці (F7 СоздДир) у вікні. Введіть назву Звіт4 і натисніть на кнопку OK.

8. Знайдіть і відкрийте папку А1 і скопіюйте її вміст у папку Звіт4.

Спочатку у сусідньому вікні відкрийте папку Звіт4. Файли в AI виокремлюють клацанням миші з натисненою клавішею Ctrl або клавішею Insert. Копіювання — F5.

9. Перемістіть вміст А1 в В2.
Переміщення — F6.

10. У папці Звіт4 створіть ще текстовий документ, давши
йому назву Звіт, з текстом-відповіддю на одне будь-яке
контрольне запитання.

Спочатку активізуйте папку Звіт4, виконайте Shift+F4 для ви­клику редактора Notepad вперше. Набравши текст, не забудьте закрити вікно текстового документа зі збереженням.

11. Зархівуйте файли у папці Звіт4 одним із доступних про-
грамі ТС архіваторів. Спочатку файли об'єднайте у групу.
Архів помістіть у папці Звіт4.

Архів — це файл, в який у стисненому вигляді поміщають інші файли. Детальніше архіви вивчатимемо в роботі № 5. Варто, щоб у сусідньому вікні була відкрита та ж сама папка Звіт4. У цьому разі архів поміщатиметься сюди автоматично. Виберіть групу файлів => Файли => Архівувати (pack) файли => виберіть архіватор Zip, Rar тощо=>. Змініть назву архіву із зазначенням шляху або погодьтеся з тою, що запропонує програма у діалоговому вікні, якщо папка Звіт4 була відкрита заздалегідь => OK. Перепишіть у звіт назву файлу-архіву і його обсяг. Куди програма помістила файл-архів?

12. Відшукайте файл-архів (візуально, за іменем чи датою створення) і перемістіть його у власну папку.

Розархівуйте архів у власну папку.

Корисно, щоб в обох вікнах була відкрита власна папка. Виберіть файл-архів =>Файли => Розархівувати (unpack) файли => Зазначте шлях до власної папки, наприклад D:\ME-15\Прізвище, або погодьтеся з тим, що запропонує програма => OK. Куди програма помістила розархівовані файли?

14. Вилучіть файл-архів.

Після закінчення роботи закрийте всі вікна.

Висновки

Програма Total Commander — це аналог відомої віддавна програми Norton Commander (NC). Вона стане у пригоді тим, хто має досвід роботи з NC, або тим, кому до вподоби робота з двовіконним інтерфейсом.

З набуттям практичних навичок роботи в Windows поступово переходьте до постійного користування програмою Провідник.

Рис.14. До звіту.

Контрольні запитання

1. Яке призначення програми Total Commander?

2. Як об'єднати в групу об'єкти від першого до заданого?

3. Яке призначення клавіші F3 у програмі ТС?

4. Яке призначення клавіші F4 у програмі ТС?

5. Яке призначення клавіші F5 у програмі ТС?

6. Яке призначення клавіші F6 у програмі ТС?

7. Яке призначення клавіші F7 у програмі ТС?

8. Яке призначення клавіші F8 у програмі ТС?

9. Як упорядкувати піктограми засобами програми Провідник?

10. Як активізувати сусіднє вікно в ТС?

11. Як переглянути текстовий файл у ТС?

12. Як створити текстовий документ у ТС?

13. Як відредагувати текстовий документ у ТС?

14. Як виконати копіювання у ТС?

15. Як виконати переміщення у ТС?

16. Як створити папку в ТС?

17. Як вилучити об'єкт у ТС?

18. Як запустити програму ТС?

19. Як поміняти мовний інтерфейс у програмі ТС?

20. Яке призначення комбінації клавіш Shift+F4 у ТС?

21. Які кнопки є на панелі інструментів вікна програми ТС?

22. Що спільного є між програмами Провідник і ТС?

MS Office. Редактор текстів MS Word

Практична робота № 6

Тема: MS Word. Створення документів. Введення і редагування тексту.

Мета: Уміти підготувати програму-редактор до роботи і створити нескладний текстовий документ.

План

1. Про пакет MS Office System.

2. Вікно програми MS Word.

3. Налаштування редактора.

4. Діалогові вікна.

5. Правила введення тексту.

6. Деякі команди головного меню.

Хід роботи

Теоретичні відомості

Про пакет MS Office System.

MS Office System 2003 — це інтегрований пакет, який містить такі програми:

♦ редактор текстів MS Word;

♦ електронну таблицю MS Excel;

♦ СКБД MS Access;

♦ конструктор презентацій MS PowerPoint;

♦ електронний секретар-організатор MS Outlook;

♦ видавничу систему MS Publisher;

♦ векторний редактор ділової графіки MS Visio;

♦ універсальний записник MS OneNote;

♦ конструктор бланків MS InfoPath;

♦ конструктор проектів MS Project;

♦ конструктор веб-сайтів MS FrontPage і ще деякі програми.

Усі програми пакета можуть функціонувати незалежно.

Однак ефективної роботи користувач може досягти шляхом використання декількох програм і експлуатації зручних механізмів обміну даними між ними. Усі програми мають схожі меню, принципи їх використання подібні. Пакет MS Office існує в різних версіях і модифікаціях, тому наповненість конкретного пакета програмами може бути іншою.

Вивчення пакета розпочнемо з програми MS Word — текстового редактора, який призначений Для створення, редагування і форматування текстових документів.

2. Вікно програми MS Word.

Текстовий редактор MS Word можна запустити декількома способами: за допомогою ярлика програми чи документа, панелі MS Office, пункту Програми головного меню ОС тощо.

Розгляньте меню програми (рис. 1). Командами Файл=>Відкрити відкривають існуючий документ, а Файл=>Створити (Новий) — створюють новий. Відкриється вікно текстового редактора, що міститиме вікно документа з власною назвою, наприклад Документі, яку згодом можна буде змінити. Формат (розширення назви файлу) документа — doc. Зауважимо, що програма дає змогу зберігати документи у різних форматах (txt, rtf тощо), зокрема, у форматах інших текстових редакторів.

Вікно програми складається з:

• рядка, в якому є назви програми, документа та кнопки керування вікном програми (мінімізувати, згорнути, закрити)
• рядка меню з кнопками керування вікном документа;
• панелей інструментів і лінійки, якщо вони ввімкнені;
• робочого поля документа зі смугами прокручування кнопками задання вигляду документа (у лівому нижньому куті);
• рядка статусу (стану), що містить деякі відомості про поточну сторінку документа: номер сторінки, позицію курсору тощо

У MS Word XP і MS Word 2003 вікно документа може містити вертикальну панель, яку називають областю завдань (задач). Вона розташовується ліворуч чи праворуч від робочого поля.

Власне тут користувач має конкретизувати свої дії щодо створення чи використання документа, виконавши, наприклад, команди Створити, Новий документ тощо. Після цього область завдань рекомендують закрити, клацнувши мишею на кнопці закривання чи виконавши команди Вигляд -> Область завдань.

Налаштування редактора.

Наявність у робочому полі І-подібного (текстового) курсору дає змогу вводити текст. Однак часто перед першим сеансом користувач готує середовище до роботи. За допомогою команд меню або кнопок панелей інструментів він може задати потрібні параметри функціонування програми або режими відображення елементів вікна на екрані. Найчастіше виконують такі підготовчі дії:

• вмикають панелі інструментів і лінійку (команда Вигляд);
• задають параметри сторінки: її розмір і поля (Файл => Параметри сторінки);
• вибирають вигляд документа (Вигляд);
• задають розмір абзацного відступу;
• задають назву шрифту, розмір символів, спосіб вирівнювання тексту тощо;
• вмикають чи вимикають засоби перевірки правопису;
• присвоюють паролі документу, якщо його треба захистити.

Насамперед треба ввімкнути лінійку, а також увімкнути потрібні й вимкнути зайві панелі інструментів. Увімкнути чи вимкнути панелі інструментів можна за допомогою команди Панелі інструментів (Toolbars) з пункту Вигляд (View) головного меню. Найчастіше користуються такими панелями: Стандартна, Форматування, Рисування. Інші панелі рекомендуємо вимкнути.

Підсвічена (натиснута) кнопка на панелі чи в меню відповідає увімкненому режиму, а сіра (не натиснута ) — вимкненому.

Є декілька режимів відображення документа на екрані (пункт Вигляд, див. рис. 19): звичайний, електронний (веб- документ), розмітка сторінки, структура, читання. Для введення тексту задають звичайний (normal) або режим розмітки (layout). В електронному режимі документ побачите таким, яким він буде на веб-сторінці. Для перегляду заголовків великого документа (звіту, книжки тощо) призначений режим Структура. Режим Читання доступний лише в останніх версіях програми. Він зручний для читання великих текстів (художньої літератури), оскільки подає тексти на екран по одній чи дві сторінки, як у книжці.

Лінійку вмикають (командою Лінійка), щоб простежити за горизонтальними і вертикальними розмірами робочого поля сторінки, задати відступ тексту від лівого краю поля (нижній лівий трикутник), відступ від правого краю (нижній правий трикутник), абзацний відступ у першому рядку (верхній трикутник), позиції і види табуляції (до лівого краю, до правого краю, до центру, відносно десяткової крапки) тощо. Відступи у поточному абзаці чи вибраному тексті регулюють, перетягуючи на лінійці мишею трикутники і символи видів табуляції. Символи видів табуляції використовують для вирівнювання даних у стовпцях тобто для створення вручну таблиць без меж (див. словник перед ходом роботи). Інші параметри функціонування програми задають на закладках діалогового вікна команди Параметри (Options), що є у пункті Сервіс (Tools). Саме тут можна увімкнути чи вимкнути режими відображення меж тексту, малюнків, області завдань, анімаційних ефектів, смуг прокручування, вертикальної лінійки, виринаючих підказок, вирізнення кольором, полів між сторінками, фонових кольорів, символів форматування, кодів полів, рядка стану, засобів перевірки орфографії (помилки будуть підкреслені червоною хвилястою лінією) та граматики (зелена лінія) тощо.

4. Діалогові вікна

Діалогові вікна відкриваються після виконання команд головного меню, які закінчуються трьома крапками. Елементи діалогового вікна: закладки, текстові поля, кнопки, поля-списки, поля-лічильники, вимикачі, радіокнопки тощо (рис. 18). Правила роботи користувача з діалоговими вікна ми для всіх Windowsпрограм однакові.

Щоб розгорнути закладку, на її назві треба клацнути мишею. Не натискайте внизу на кнопку ОК (чи Готово), доки не переглянете всі потрібні закладки, бо завчасно закриєте діалогове вікно.

У текстове поле вводять текст. Для цього треба клацнути у ньому, щоб з'явився І-подібний курсор.

Якщо праворуч від поля списку є кнопка , то, клацнувши на ній, отримаємо список назв чи дій, з якого можна вибрати потрібну. Якщо у полі лічильника є число, а поряд дві кнопки штовхачі , то, клацаючи над ними, можна збільшити або зменшити значення цього числа.

Параметр (режим) може бути або заданий (увімкнений), або незаданий (вимкнений). Параметри згруповані на закладках за призначенням і бувають незалежні та залежні.

Для ввімкнення чи вимкнення параметра треба клацнути у полі його вимикача (прямокутник , незалежний параметр) чи радіокнопки (кружечок , залежний параметр).

Незалежні параметри з деякої групи параметрів можуть бути задані одночасно. Увімкнений режим буде позначений пташкою у прямокутнику . Серед залежних режимів (параметрів) увімкненим може бути тільки один. Він зображається чорним кружечком у колі

Якщо деякі параметри та режими треба задати не лише для поточного, але й для документів, які створюватимуться у майбутньому, то потрібно натиснути на кнопку За замовчуванням (якщо є така кнопка). Відмовитися від щойно внесених змін у діалоговому вікні можна, якщо натиснути на кнопку Скасувати(Cancel).

Задавши чи перевіривши значення параметрів, закрийте діалогове вікно. Роботу з документом можна продовжити лише після того, коли закрили діалогове вікно.

Правила введення тексту.

Увімкнувши панелі інструментів та лінійку (якщо вони були вимкнені), задавши та перевіривши значення параметрів, можна вводити текст. Головні правила введення текстів:

• не натискайте на клавішу вводу для переходу на новий рядок, оскільки такий перехід відбувається автоматично;
• не натискайте на клавішу пропуск для створення абзац них відступів і центрування тексту, оскільки для цього є спеці альні засоби;
• робіть лише один пропуск між словами, не забувайте робити пропуск після коми і крапки;
• не натискайте на клавішу Backspace, щоб перевести курсор до позиції з помилкою, користуйтесь для цього клавішами-стрілками;
• щоб отримати велику букву, натисніть на клавішу Shift;
• стежте, щоб не був постійно ввімкненим режим Caps Lock, інакше всі букви будуть великими;
• пам'ятайте, що наступний абзац утворюється після натискання на клавішу вводу; він успадкує вигляд (кажуть також стиль) попереднього абзацу;
• деякі важливі символи, яких немає на клавіатурі, створюють так: апостроф (') — Ctrl + двічі «Є» або Alt + 0146 на цифровій частині клавіатури праворуч, § — Alt + 0167, тире - Ctrl + «-» праворуч тощо;
• ще два способи вставляння нестандартних символів поля гають у використанні команди Автозаміна і програми «Таблиця символів» (Character Map) із розділу службових стандартний програм головного меню MS Windows.

6. Деякі команди головного меню.

Розглянемо найважливіші дії, які можна виконати над текстовим документом за допомогою команд з пункту Файл (рис. 3) чи кнопок стандартної панелі інструментів, що їх дублюють:

створити новий (Створити новий..., Ctrl+N);

відкрити старий (Відкрити..., Ctrl+O);

зберегти на диску (Зберегти, Ctrl+S);

зберегти з новою назвою (Зберегти як...);

зберегти як веб-сторінку...;

закрити (Закрити, Alt+F4);

друкувати (Друкувати..., Ctrl+P);

оглянути (Попередній перегляд);

задати параметри сторінки (Параметри сторінки...) тощо.

Щоб надрукувати документ, потрібно виконати команду Друкувати з меню Файл або натиснути на комбінацію Ctrl+P чи на кнопку із зображенням принтера на стандартній панелі. У діалоговому вікні Друк треба задати тип принтера, обсяг матеріалу: одна сторінка, всі сторінки, сторінки із заданими номерами, лише певний фрагмент, кількість копій, якість друку, в разі потреби додаткові параметри.

Закінчити роботу з редактором можна або засобами пунктів меню Файл=>Вийти, або закривши всі вікна (Alt+F4). Під час зберігання файлу стежте, щоб файл був збережений не в будь-якій папці, а в тій, яка призначена для цього документа. Для цього під час виконання команди Зберегти як... потрібно відкрити список Папка і вибрати у ньому потрібну папку на заданому диску.

Зауважимо, що меню команд Файл і Вигляд дещо відрізняються у різних версіях програми.

Словник:

Вигляд	Вид	View
Створити	Создать	New
Редагувати	Правка	Edit
Лінійка	Линейка	Ruler
Розмітка сторінки	Разметка страницы	Page Layout
Параметри сторінки	Параметры страницы	Page Setup
Панелі інструментів	Панели инструментов	Toolbars
Переноси	Переносы	Hyphenation
Попередній перегляд	Предварительний. просмотр	Print Preview
Книжкова	Книжная	Portrait
Сервіс/Параметри	Сервис/Параметры	Tools/Options
Загальні	Общие	General
Правопис	Правописание	Spell & Grammer
Мова	Язык	Language
Зберігання	Сохранение	Save
Межі	Границы	Borders
Заливання	Заливка	Shading
Буквиця	Буквица	Drop Cap

ХІД РОБОТИ

1. Запустіть текстовий редактор і розгляньте його меню.

Запуск рекомендується виконати за допомогою ярлика програми з буквою W чи офісної панелі. Перепишіть у звіт по шість команди з меню Файл, Редагувати і Вигляд.

2. Увімкніть Стандартну панель інструментів та Форматування і лінійку. Вимкніть зайві панелі. Задайте вигляд документа Розмітка сторінки. Якщо уже все задано, то перейдіть до пункту 3.

Вигляд=>Панелі інструментів=>Натисніть кнопку з назвою потрібної панелі.

Вигляд=>Лінійка.

Вигляд=>Розмітка сторінки.

3. Задайте параметри сторінки.

Файл=>Параметри сторінки=>На першій закладці Поля задайте всі чотири поля сторінки по 3 см => Розгорніть другу закладку Розміри паперу, клацнувши на назві, і переконайтеся що формат сторінки — А4, а орієнтація — Книжкова (верти кальна, в Office XP цей параметр задають на першій закладці). За крийте діалогове вікно Параметри сторінки, натиснувши на ОК

4. Змініть шрифт та його розмір (наприклад, задайте шрифт Times New Roman Cyr, розмір 14 пунктів).

Скористайтеся відповідними кнопками на панелі форматування (рис. 4). На рисунку зображено, що кнопка вирівнювання до лівого краю увімкнена, а кнопки вирівнювання до центру, до правого краю, до обох боків вимкнені.

5. Переконайтеся, що вигляд шрифту нормальний, і за дайте спосіб вирівнювання тексту — до обох боків.

Кнопки жирний (Ж), курсив (К), підкреслений (П) не нажаті.

6. Перевірте, чи задані сантиметри як одиниці вимірювання на лінійці.

Сервіс=>Параметри...=>На закладці Загальні задайте одиниці вимірювання — сантиметри =>Перейдіть на закладку Вигляд.

7. На закладці Вигляд задайте режими Показувати:

а) смуги прокручування, б) виділення кольором, в) виринаючі підказки, г) область завдань, д) анімацію тексту, е) межі тексту, є) малюнки (рисунки).

8. На закладці Правопис перевірте, чи задано параметра Автоматично перевіряти орфографію і Завжди пропонувати заміну неправильного слова.

Сервіс=>Параметри...=> На закладці Правопис задайте ці (перший і третій) режими.

9. Виберіть мову для перевірки правопису — українську чи російську.

Сервіс=>Мова=>Виберіть мову зі списку — українська=>ОК

10. Задайте режим автоматичного перенесення слів.

Сервіс=>Мова=>Розташування переносів=>Автоматичне розташування переносів=>ОК. Зауважимо, що для української чи російської мови цей режим без додаткових засобів (словників чи програм, наприклад «Рута» тощо) не функціонує, тому переноси часто доводиться робити вручну.

11. Задайте відступ першого рядка абзацу 1 см.

Перемістіть верхній трикутник на лінійці праворуч на 1 см.