Розподіленість термінів в простих категоричних судженнях
Тема 4. Судження.
Лекція 8. Розподіленість термінів. Складні судження.
5.1. Загальна характеристика та структура суджень.
5.2. Класифікація суджень
5.3. Відношення між простими категоричними судженнями за істинністю
5.4. Розподіленість термінів в простих категоричних судженнях
5.5. Складні судження
Розподіленість термінів в простих категоричних судженнях
Розподіленими називаються ті терміни, які взяті в судженні в повному об'ємі, тобто об'єм яких повністю включається до об'єму іншого терміну цього судження, або повністю з нього виключається.
Відповідно, нерозподіленими будуть ті терміни, об'єм яких частково включається в об'єм іншого терміна, або частково з нього виключається.
За допомогою кругів Ейлера ми маємо змогу прослідкувати, яким чином співвідносяться між собою терміни в судженнях.
В загальностверджувальних судженнях (А) можливі два варіанти співвідношення термінів:
1) Підпорядкування, коли об'єм суб'єкта повністю входить до об'єму предиката:
Наприклад, всі громадяни України мають право на працю
2) Тотожності, коли об'єми суб'єкта та предиката співпадають.
Наприклад, всі квадрати (S) є прямокутними ромбами (Р).
Таким чином, в загальностверджувальних судженнях суб'єкт завжди розподілений. Це видно не тільки з діаграм, але й з того, що тут є квантор "всі".
Предикат може бути розподіленим – в випадку, коли суб'єкт і предикат знаходяться в відношенні тотожності (мал. 10), а може бути нерозподіленим, коли предикат є підпорядковуючим поняттям по відношенню до суб'єкта (мал. 9).
В загальнозаперечних судження (Е) буде тільки один варіант співвідношення термінів:
Наприклад, людина (S) не може жити поза суспільством (Р).
В судженнях цого типу обидва терміни є розподіленими, оскільки вони є несумісними, тобто повністю виключають один одного.
В частковостверджувальних (І) знову два варіанти:
1) підпорядкування, але коли підпорядкованим буде предикат;
Деякі юристи – адвокати
Частковостверджувальні судження такого типу називають інколи виділяючими;
2) і, звичайно, перетину.
деякі юристи – спортсмени
В частковостверджувальних судженнях (І) суб'єкт завжди буде нерозподіленим. Це видно як з діаграм, так і з того, що квантором тут буде слово "деякі", яке саме по собі означає, що суб'єкт береться не в повному об'ємі, а тільки частково.
Предикат може бути розподіленим, коли він буде підпорядкованим поняттям по відношенню до суб'єкта (мал. 12), і нерозподіленим, коли суб'єкт і предикат знаходяться в відношенні перетину (мал. 13)
В частковозаперечних судженнях (О) виразити співвідношення термінів за допомогою кругів Ейлера неможливо. Тут можна використати так звані діаграми Ейлера-Венна, які відрізняються від кругів Ейлера тим, що в них можна позначати не тільки ті області, які належать обом множинам, але й ті, які не належать одній з них, або не належать обом. Візьмемо приклад: деякі студенти (S) не є відмінниками (Р).
Зобразимо відношення між термінами цього судження за допомогою діаграми:
Ми одержали відношення перетину.
Тепер візьмемо трохи інакше судження:
деякі ссавці (S) не є плацентарними тваринами (Р) або деякі студенти не є заочниками.
Це буде відношення підпорядкування.
Тобто ми одержали такі ж відношення між термінами, як і в частковостверджувальних судженнях. Різниця буде в тому, що в частковостверджувальних судженнях ми звертали увагу на ті області об’ємів термінів, які є для них спільними, а в частковозаперечних судженнях нас цікавить те, що в термінах не збігається.
Звичайно, що частина студентів все-таки є відмінниками, але в даному судженні ця частина нас не цікавить. В ньому говориться про тих студентів, які відмінниками не є. Це значить, що кожен відмінник, в тому числі той, який є студентом, виключається з розгляду в даному судженні.
Це ж стосується і другого прикладу. Фактично в цьму прикладі нас цікавлять сумчасті. А ні один сумчатий не належить до плацентарних.
Таким чином, предикат в частковостверджувальних судженнях буде кожен раз розподіленим, тобто буде повністю виключатися з об’єму суб’єкта.
Складні судження