Використання методу „мати-кенгуру” вдома
СРС №1
Тема: «Порядок проведення обовязкових профiлактичних медичних оглядiв дитини вiком до 3 рокiв»
Задание:
1. Изучите цели и основные задания профилактического медицинского осмотра ребёнка 7, 8, 10 и 11 месяцев в детской поликлинике, пользуясь выпиской из приказа №149 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»от20.03.2008( см. ниже).
2. Проведите в детской поликлинике совместно с участковой медсестрой профилактический медицинский осмотр ребёнка 7, 8, 10 или 11 месяцев.
3. Результаты работы занесите в Форму 112-У «История развития ребёнка» и тетрадь СРС
Выписка из приказа №149 от 20.03.2008
«Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»
| Огляди дитини у віці 7, 8, 10, 11 місяців медсестрою в амбулаторних умовах | |
| Мета | Динамічне спостереження за станом здоров’я дитини, консультування. |
| Основні завдання | 1.Оцінка стану здоров’я дитини. Особливу увагу звернути на: - стан шкіри та слизових (блідість, ціаноз); - частоту дихання; - клінічні ознаки інфекції; - ознаки рахіту, анемії; - частота та характер випорожнень, сечовиділення. 2.Оцінка вигодовування та харчування дитини. 3.Оцінка фізичного розвитку дитини. 4.Оцінка психомоторного розвитку дитини. 5. Негайне інформування лікаря у разі виявлення ознак відхилення від стандартних показників фізичного розвитку дитини, відставання у психомоторному розвитку та клінічних симптомів захворювання. |
| Цільове консуль- тування | 1. Вигодовування та харчування. 2. Догляд з метою розвитку. 3. Профілактика травматизму та нещасних випадків. 4. Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 5. Профілактичні щеплення. |
СРС № 2
Тема: Анатомо-физиологические особенности органов и систем ребёнка.
1.Изучите АФО детского возраста
2.Заполните таблицу
АФО детского возраста
АФО нервной системы:
¡ Вес головного мозга 1/8-1/9 массы тела ( у взрослых 1/40)
¡ Мозговая ткань богата водой
¡ Хорошее кровоснабжение головного мозга, отток крови замедлен, гематоэнцефалический барьер хорошо проницаем
¡ Борозды выражены слабо( макроскопически похож на мозг взрослого к 5 годам)
¡ Мозжечок развит слабо
¡ Серое вещество плохо дифференцируется от белого
¡ Нейроны веретенообразные, разветвлений мало
¡ Миелинизация нервных волокон незакончена к моменту рождения, продолжается до 7 лет
¡ Наиболее активно развивается головной мозг до 6-8 лет
¡ Спиной мозг при рождении более законченный по строению. Длиннее, чем у взрослого. Общее колличество спино-мозговой жидкости небольшое
Функциональные особенности нервной системы
При рождении хорошо выражены безусловные рефлексы
¡ На их основе формируются условные рефлексы (1-я сигнальная система), т.е. ребёнок учиться выполнять целенаправленные действия и говорить (2-я сигнальная система - речь)
АФО кожи:
¡ Эпидермис с тонким роговым слоем. Базальная мембрана рыхлая, недоразвита
¡ Густая сеть широких капилляров
¡ Сальные железы хорошо функционируют
¡ Потовые железы функционируют плохо
¡ Волосы новорожденного не имеют стержня, сменяются на 1-м году жизни
¡ Брови и ресницы выражены слабо
¡ Дыхательная, выделительная, синтезирующая, регенераторная, чувствительная функции кожи развиты хорошо; защитная и терморегуляция –плохо
АФО подкожно-жировой клетчатки:
¡ Выражена на щеках, конечностях, меньше – на животе
¡ По составу – больше твердых жирных кислот
АФО костной системы:
¡ Мало минеральных веществ, много органических
¡ Много хрящевой ткани
¡ В зонах роста хорошее кровоснабжение
¡ Надкостница толстая, эластичная
¡ Позвоночник при рождении без изгибов
¡ Положение рёбер – под прямым углом от позвоночника
¡ Большой родничок закрывается к 12-15 мес, малый к 3 мес.
¡ Прорезывание зубов начинается в среднем с 6 месяцев
¡ Кол-во молочных зубов=n-4, где n-количество меяцев
¡ 20 молочных зуба, прорезывание до 2-2,5лет, смена на постоянные с 5-6 лет
АФО мышечной системы:
¡ Мышцы развиты недостаточно, мышечные волокна тонкие
¡ Хорошее кровоснабжение
¡ Хорошая растяжимость мышц
¡ Мышечный рельеф появляется к 5-7 годам
¡ Физиологический гипертонус мышц-сгибателей при рождении (сохраняется до 2мес на верхних конечностях, до 3-4 мес – на нижних)
Особенности строения, способствующие акту сосания:
n В толще щёк жировые комочки Биша
n Валикообразные утолщения на дёснах
n Поперечная исчерченность губ
n Большой, но короткий и широкий язык
АФО ЖКТ:
n Полость рта относительно небольшая
n Слизистая полости рта нежная, богата кровеносными сосудами
n Слюнные железы ребёнка развиты плохо до 3-4 месяцев, 4-6 мес. – физиологическое слюнотечение
n Пищевод воронкообразной формы, относительно длиннее, слизистая богата кровеносными сосудами
n Желудок расположен горизонтально до 1 года
n Кардиальный сфинктер желудка плохо развит, пилорический - хорошо
n Вместимость желудка у новорожденного – 35 мл, в 3 мес – 100мл, 1 год – 250 мл
n Ферментативная активность желудочного сока низкая
n Кишечник относительно длиннее, хорошее кровоснабжение, много ворсинок
n Высокая проницаемость стенки кишечника
n Брыжейка длинная
n Большой и малый сальники плохо развиты
n Печень относительно больше, дольки плохо дифференцированы, функционально незрелая
n Плохая связь слизистого и подслизистого слоёв прямой кишки
n Стул при грудном вскармливании жёлтый, кашецеобразный, с кислым запахом, преобладает бифидумфлора. На искусственном – густые, беловато-жёлтые испражнения.
АФО дыхательной системы:
n Нос короткий, слизистая хорошо васкуляризирована, нежная
n Носовые ходы узкие
n Нижний носовой ход отсутствует
n Придаточные пазухи носа недоразвиты при рождении
n Евстахиева труба короткая и широкая
n Гортань воронкообразной формы, подслизистый слой рыхлый, хорошее кровоснабжение
n Трахея узкая, хрящи податливы
n Бронхи узкие, правый является продолжением трахеи
n Лёгкие менее воздушны и более полнокровны
n Диафрагма расположена высоко
Физиологические особенности системы дыхания у детей:
n Недостаточная регуляция дыхательного центра
n Низкая дренажная и защитная функция бронхиального дерева
n Склонность слизистых оболочек и подслизистого слоя к набуханию
n Частое дыхание( у новорожденных 40-60 в мин, у взрослых 15-16)
n Дыхание неритмичное, поверхностное
n У новорожденных тип дыхания брюшной
n До 3-х лет дыхание пуэрильное(при аускультации)
АФО сердечно-сосудистой системы:
n Относительно большая масса сердца
n Форма сердца до 6 лет - шаровидная, овальная, после 6 лет – удлинённый овал
n Миокард с тонкими мышечными волокнами
n Лёгочной ствол шире аорты до 10 лет
n Капиллярная сеть развита
n Отношение просвета артерий к венам 1:1 (у взрослых 1:2)
Функциональные особенности сердечно-сосудистой системы:
n Пульс более частый, лабильный
n Кровообращение совершается быстрее
n АД ниже, чем у взрослых
Формула Молчанова для детей старше 1 года: АДсист.долж=80+2n, АДдиаст.долж=1/2-2/3АД сист.долж. (n- количество лет).
До 1 года: АД сист.долж=70+n, АДдиаст=1\2-2\3АДсист.долж. (n- кол-во месяцев)
АФО органов мочевыделительной системы:
n Почки начинают функционировать сразу после рождения и работают интенсивней, чем у взрослого
n Почки относительно крупнее, чем у взрослого, расположены ниже
n Почки к рождению дольчатые, к году дольчатость исчезает
n Мочеточники более извилистые, мышечная ткань их развиты слабо
n Мочевой пузырь расположен выше, прилегает к передней брюшной стенке
n В первые дни мочеиспускание 5-6р/сут, до 6мес-20-25р/сут, к 1 году 15-16
n Vсут.долж=600+100(n-1), n- кол-во лет
АФО эндокринной системы
n Гипофиз, щитовидная, вилочковая железы и эндокринная часть поджелудочной железы созревают рано и активно функционируют в раннем и дошкольном возрасте
n Надпочечники созревают медленнее (к 10-12 годам)
n Половые железы активно функционируют в период полового созревания
АФО кроветворения и крови у детей:
n У новорожденного кроветворение протекает в костном мозге всех костей, с 6 мес костный мозг превращается в жир и к 12-15 годам. Кроветворение сохраняется только в плоских костях, рёбрах, телах позвонков и проксимальных частях костей плеча и предплечья
n Кровь новорожденных характеризуется высоким содержанием гемоглобина и эритроцитов
n При рождении Нb 180-240г/л, эритроциты 5,3-7,2 , к 7-10 дню снижается
n Кровь новорожденных содержит молодые формы эритроцитов (ретикулоциты)
n В лейкоцитарной формуле новорожденных 60-70 нейтрофилы
n На 5-й день происходит 1-й перекрест в лейкоцитарной формуле и идёт увеличение количества лимфоцитов на фоне снижения количества нейтрофилов
n В 5 лет происходит 2-й перекрест (уравнивание количества лимфоцитов и нейтрофилов)и в дальнейшем увеличивается количество нейтрофилов
Нервно-психическое развитие ребёнка раннего детского возраста
10-20 дней Удерживает в поле зрения предмет (ступенчатое слежение)
1 месяц Фиксирует взгляд на неподвижном предмете. Начинает плавно следить за движущимся предметом. Прислушивается к звукам, голосу взрослого. Начинает улыбаться. Лёжа на животе, пытается поднять и удерживать голову.
2 месяца Длительно фиксирует взгляд на лице взрослого или неподвижном предмете. Появляется навык длительного слежения за движущейся игрушкой или взрослым (до одного метра). Совершает ищущие повороты головы на звук. Приподнимается и непродолжительно удерживает голову, лёжа на животе. Начинает произносить отдельные звуки.
3 месяца Находясь в вертикальном положении, способен длительно удерживать взгляд на лице взрослого или игрушке. Оживлённо реагирует на попытки общения с ним. Способен несколько минут лежать на животе, опираясь на предплечья и высоко подняв голову. При поддержке за подмышки крепко упирается ногами с максимальной нагрузкой на тазобедренные суставы. Удерживает голову в вертикальном положении (на руках у взрослого).
4 месяца Начинает узнавать близких родственников, отвечая позитивными эмоциями. Ищет глазами невидимый источник звука. Позитивные эмоции выражает смехом. Способен захватывать висящую игрушку и длительно её рассматривать. Начинает «гулить». Придерживает руками грудь матери или бутылочку во время кормления.
5 месяцев По-разному реагирует на попытки контакта близких и незнакомых людей. Способен узнавать голос матери, различать строгие и ласковые интонации при обращении к нему. Быстро берёт игрушку из рук взрослого и удерживает её. Начинает подолгу лежать на животе, опираясь на ладони выпрямленных рук; переворачивается со спины на живот; ровно и устойчиво стоит на ногах при поддержке за подмышки. Способен есть с ложки густую пищу.
6 месяцев Способен различать своё и чужое имя; берёт игрушку из разных положений и подолгу ею занимается, перекладывает из одной руки в другую; может переворачиваться с живота на спину и передвигаться, переставляя руки и немного ползая. Начинает произносить отдельные слоги (начало лепета). Хорошо ест с ложки, снимая пищу губами.
7 месяцев Активно занимается с игрушкой (стучит, размахивает, бросает); хорошо ползает. В ответ на вопрос «Где?» способен находить взглядом предмет, постоянно находящийся на одном месте. Пьёт из чашки.
8 месяцев Подолгу занимается с игрушками, подражая действиям взрослого (катает, стучит, вынимает и т.д.). Самостоятельно садится и ложится, встаёт и переступает, держась за барьер. На вопрос «Где?» находит несколько предметов на своих местах, по команде взрослого выполняет выученные ранее действия (например: «ладушки», «дай ручку» и пр.).
9 месяцев Способен совершать плясовые движения под звучащую музыку. Осуществляет разнообразные манипуляции с предметами в зависимости от их свойств и качеств (катает, гремит, открывает и т.д.). Переходит от предмета к предмету, слегка придерживаясь за них руками. На вопрос «Где?» находит несколько предметов, независимо от их местоположения. Знает своё имя. Подражает взрослому, повторяет за ним слоги.
10 месяцевПо просьбе взрослого выполняет различные действия: открывает, закрывает, вынимает и пр.Совершает первые самостоятельные попытки подняться по лестнице. По просьбе «Дай» находит и даёт знакомые предметы.
11 месяцев Овладевает новыми движениями и начинает выполнять их по слову взрослого: накладывает, снимает, одевает кольцо и т.д. Способен самостоятельно стоять, делать первые самостоятельные шаги. Первые попытки обобщения в понимаемой речи. Произносит первые слова, обозначения («дай»,ав-ав»,«на», «па»).
12 месяцев Способен узнавать на фотографии знакомых, выполнять самостоятельно разученные действия с игрушками (катает, кормит, водит); переносит разученные действия с одного предмета на другой. Самостоятельно сидит без опоры. Понимает (без показа) названия предметов, действий, имена взрослых, выполняет поручения (принеси, отдай, найди и т.д.); Различает значения слов «можно» и «нельзя». Легко подражает новым слогам, произносит до 10 слов.
1 год 3 мес.Самостоятельно ходит, приседает, наклоняется. Умеет воспроизводить в игре команды взрослых (кормить куклу, собрать пирамидку). Начинает употреблять «облегчённые» слова (машина: «би-би», собака: «ав-ав» и пр.).
1 год 6 мес. Способен из предметов разной формы по предлагаемому образцу или слову подбирать предметы аналогичного вида. Движения более координированные, перешагивает через препятствия шагом (через палку). Способен воспроизводить часто наблюдаемые действия. В момент сильной заинтересованности или удивления называет предметы; произносит 30-40 слов. По команде выбирает среди нескольких внешне сходных предметов два одинаковых по значению, но разных по цвету и величине.
1 год 9 мес. Способен различать 3 разных по величине предмета. Начинает собирать примитивные конструкции (строит ворота, скамейки, домики). Для общения пользуется простыми предложениями; отвечает на вопросы при рассматривании сюжетных картинок. Предпринимает самостоятельные попытки одеваться или раздеваться.
2 года Способен перешагивать через препятствия, чередуя шаг; воспроизводит ряд логически связанных игровых действий (купает и вытирает куклу). Словарный запас — 300-400 слов. Понимает короткие рассказы о событиях, знакомых ребёнку по опыту (показатель проверяется в семье).
2года 6 мес.Способен подбирать по образцу разнообразные предметы 4-х цветов (красный, синий, жёлтый, зелёный). «Приставным шагом» перешагивает через несколько препятствий, лежащих на полу. Осуществляет взаимосвязанные или последовательные 2-5 этапные игровые действия (кормит куклу, укладывает спать, идёт гулять). Самостоятельно одевается, но ещё не умеет застёгивать пуговицы, завязывать шнурки. Активно использует вопросы «Кто?» и «Где?»
3 годаСпособен выполнять определённую роль в игре, например, играя с куклой, действует от имени матери или доктора. Употребляет сложные предложения, вопросы «Когда?», «Почему?». Словарный запас — 1200-1500 слов. Одевается самостоятельно, без или с небольшой помощью взрослого, застёгивает пуговицы, завязывает шнурки.
Заполните таблицу
| Основные задания | Указания | Ответы |
| Выучить: АФО кожи и слизистых оболочек АФО подкожной клетчатки АФО костно-мышечной системы АФО системы органов дыхания АФО органов кровообращения АФО системы кроветворения АФО эндокринной системы АФО почек и мочевыделительной системы. | 1. Особенности строения кожи 2. Функции сальных и потовых желёз 3. Развитие придатков кожи (волосы, ногти) 4.Перечислите функции кожи и отметить их особенности у детей 5. Перечислить мероприятия по гигиеническому уходу за кожей и слизистыми 1. Укажите основные отличия состава жира у детей 2.Когда и где наиболее рано и в большей степени развит подкожно-жировой слой у детей раннего возраста 3.Как определить степень развития подкожно-жирового слоя у детей. 1. Укажите отличия химического состава костной ткани у детей. 2. Анатомические особенности скелета у детей: -головы -грудной клетки -таза -конечностей -позвоночника 3. Перечислите основные особенности строения мышц у детей. 4. Что значит «гипертонус сгибателей конечностей» и в каком возрасте наблюдается в норме у детей? 5. Как определить мышечную силу у детей раннего возраста? 1. Назовите анатомические особенности верхних дыхательных путей. 2. Назовите анатомические особенности лёгких. 3.Укажите частоту дыхательных движений у -новорожденных - в 1 год - в 5 лет - в 10 лет 4. Перечислите основные физиологические особенности системы органов дыхания у детей 5.Как подсчитать частоту дыхания у детей грудного возраста? 1. Перечислите особенности кровообращения плода. 2. Назовите особенности строения сердца и сосудов у детей. 3. На основании каких данных можно судить о деятельности ССС у детей. 4. Рассчитайте величину систолического и диастолического давления у ребёнка 5 лет. 5. Укажите ЧСС у: - новорожденного - в 1 год - в 5 лет - в 10 лет 1. Перечислите органы кроветворения во внутриутробном периоде. 2. Перечислите органы кроветворения в постнатальном периоде. 3. Перепишите таблицу «Основные показатели крови у детей разного возраста». Красным карандашом подчеркните основные особенности крови в каждом возрастном периоде. 1. Перечислите, какие железы внутренней секреции функционируют у новорожденного. 2. Опишите основные особенности строения и функции щитовидной железы у детей. 3. Опишите основные особенности строения и функции вилочковой железы у детей. 1.Перечислите основные анатомические особенности строения почек и мочевыделительной системы у детей. 2. Назовите частоту мочеиспускания у детей: - новорожденных - в 1 год - в 3 года 3. Перечислите основные физиологические особенности почек и мочевыделительной системы у детей. 4. Какой суточный диурез должен быть у ребёнка в 4 года. 5. С какого возраста необходимо начинать выработку условного рефлекса на мочеиспускание? |
СРС№4
Тема: Анатомо-физиологические особенности новорожденного ребёнка.
Задания
1. Изучите цели и основные задания первого и второго патронажей медсестры к новорожденному, пользуясь выпиской из приказа №149 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»от20.03.2008( см. ниже).
2. Совместно с участковой медсестрой детской поликлиники проведите первый или второй патронаж к новорожденному.
3. Результаты работы занесите в Форму 112-У «История развития ребёнка» и тетрадь СРС
Выписка из приказа №149 от 20.03.2008
«Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років»
| Огляди дитини в періоді новонародженості медсестрою вдома | |
| Мета | Динамічне спостереження за станом здоров’я дитини, контроль виконання рекомендацій лікаря, оцінка вигодовування дитини, закріплення навиків матері та сім’ї з вигодовування та догляду за дитиною з метою розвитку, консультування. |
| Основні завдання Цільове консуль- тування | 1. Збір даних для оформлення та заповнення історії розвитку дитини ( ф. 112о). 2. Оцінка стану здоров’я дитини. Особливу увагу звернути на: - стан шкіри, слизових (ціаноз, блідість, ступінь інтенсивності та поширеності жовтяниці, наявність висипу); - частоту дихання; - стан пупкової ранки (пуповинного залишку, пуповинного кільця); - оцінка м’язового тонусу та спонтанної рухової активності; - виділення із очей; - частота та характер випорожнень, сечовиділення. 3.Оцінка вигодовування, його ефективність та безпека. 1.Профілактика синдрому раптової смерті. 2.Вигодовування дитини. 3.Догляд за новонародженим. 4.Ознаки, загрозливі для життя дитини, при виникненні яких слід негайно звернутись за допомогою до медичних працівників. 5. Догляд з метою розвитку. |
СРС № 5
Тема: «Уход за новорожденным с малой массой тела при помощи метода «Мать-кенгуру»
Задание:
1. Выписка из протокола медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні (утверждено приказом № 584 от 29.08 2006)
2. Заполните таблицу.
| Основные задания | Указания | Ответы |
| 1.Цели метода «Мать-кенгуру» | 1. Почему при уходе за новорожденными с малой массой тела используют метод «Мать-кенгуру»? 2.Какие преимущества использования этого метода для матери и ребёнка? | |
| 2. Условия проведения метода «Мать-кенгуру» | 1. Какие существуют разновидности метода? 2.Назовите критерии готовности матери к проведению метода. 3.Назовите критерии готовности ребёнка к проведению метода. | |
| 3.Действия медработников при проведении метода «Мать-кенгуру» | 1. В чём заключается поддержка и обучение матери при проведении метода? 2. Как осуществляется уход за ребёнком при проведении метода? | |
| 4.Практические аспекты проведения метода «Мать-кенгуру» | 1.Как проводится подготовка оснащения и помещения? 2.Как проводится подготовка ребёнка? 3. Опишите кенгуру-позицию 4. Какие действия выполняются во время перерыва в проведении метода? 5. Как проводится вскармливании ребёнка во время проведения метода? 6. Можно ли использовать метод «Мать-кенгуру дома»? |
Выписка из протокола медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні (утверждено приказом № 584 от 29.08 2006 )
Догляд за новонародженими
з малою масою тіла при народженні за методом "Мати-кенгуру"
Догляд за дитиною за методом „мати-кенгуру” – це нетрадиційний метод догляду за недоношеними новонародженими і/або новонародженими з малою масою тіла при народженні після стабілізації їх стану.
1. Завдання методу ”Мати-кенгуру”
1.1. Забезпечити формування тісного психоемоційного зв’язку між матір’ю і дитиною.
1.2. Підвищити частоту та тривалість грудного вигодовування.
1.3. Знизити ризик нозокоміальних інфекцій.
1.4. Сприяти участі родини у виходжуванні дітей з малою масою тіла.
1.5. Забезпечити альтернативний підхід до збереження та підтримки температури тіла дитини.
1.6. Оптимізувати використання обладнання та людських ресурсів при виходжуванні новонароджених з малою масою тіла.
2. Переваги методу „Мати-кенгуру”
2.1. Покращення поведінки дитини: довше періоди спокою, менше плачу, довші періоди глибокого сну.
2.2. Зменшення частоти і важкості епізодів апное.
2.3. Скорочення термінів перебування дітей у лікарні.
2.4. Матері відчувають більшу компетентність, впевненість та відповідальність при кенгуру-догляді за дитиною.
3. Різновиди методу „Мати-кенгуру”
3.1. Пологовий:
- початок у перші хвилини на материнському животі або іншого члена сім’ї.
3.2. Надзвичайно ранній:
- початок у пологовому залі між 30-60 хвилинами життя.
3.3. Ранній:
- початок у першу добу або години життя після періоду стабілізації в інкубаторі, обстеження та огляду спеціалістів.
3.4. Проміжний:
- початок на 5-7 добу життя, коли стан дитини відносно стабільний або повністю стабільний при допоміжній вентиляції.
3.5. Пізній:
- початок після декількох тижнів після народження при повній стабілізації стану новонародженого.
4. Коли можливо розпочинати метод „Мати-кенгуру”
4.1. Організаційні передумови впровадження методу в стаціонарі:
1) наявність затвердженого плану заходів щодо використання методу в установі;
2) наявність підготовленого та навченого персоналу з питань використання методу;
3) створення умов для використання методу в установі: наявність спеціального одягу, приміщення, форм спостереження, обладнання тощо.
4.2. Критерії, які визначають готовність матері до використання методу „мати-кенгуру”:
1) бажання матері і родини використовувати метод;
2) фізична та психо-емоційна здатність використовувати метод;
3) наявність потрібного одягу для матері і дитини;
4) дотримання санітарно-гігієнічних вимог;
5) ідеальним вважається початок навчання матері індивідуально у материнський палаті або у неонатальному відділенні. Навчання рекомендовано продовжувати в маленьких групах у спеціальних приміщеннях, обладнаних для кенгуру-адаптації;
6) якщо матір не може виходжувати дитину за методом „мати-кенгуру” за станом свого здоров’я або з будь-яких інших причин, виходжувати дитину може батько або хто-небудь з членів родини за згодою матері.
4.3. Критерії, які визначають готовність дитини до використання методу „мати-кенгуру”:
1) скорегований вік дитини більше 32 тижнів;
2) маса тіла дитини більше 1000 грамів;
3) відносна соматична стабільність;
4) наявність ентерального харчування та встановленої толерантності до їжі;
5) здатність реагувати на зовнішні подразнення та стимуляцію;
6) бажана відсутність постійного внутрішньовенного введення рідини.
5. Дії медпрацівників для впровадження методу „Мати-кенгуру”
5.1. Підтримка і навчання матері:
1) інформувати матір про особливості поведінки та розвитку дітей з малою масою тіла і навчати навичкам догляду;
2) сприяти розвитку позитивних психоемоційних взаємовідносин у парах мати-дитина;
3) адаптувати мати та дитину до грудного вигодовування;
4) надати матері можливість лишати дитину на короткий термін для своїх потреб;
5) забезпечити вільне відвідування членами родини матері і дитини для участі в проведенні методу „мати-кенгуру”;
6) інформувати і навчати матір з питань загрозливих станів у дитини;
7) навчати матір і/або членів родини методам стимуляції та масажу дітей;
8) навчати матір і/або членів родини фізичним вправам та релаксації з дитиною у кенгуру-позиції;
9) демонструвати досвід жінок, які брали участь у попередніх програмах кенгуру-виходжування;
10) навчати матір доглядати її дитину вдома, використовуючи метод „мати-кенгуру”.
5.2. Догляд і спостереження за дитиною під час проведення методу „мати-кенгуру”:
1) допомагати вимірювати температуру тіла дитини щонайменше 4 рази на добу, а після стабілізації температури тіла дитини – не рідше 2 разів на добу;
2) допомагати стежити за станом дитини під час проведення методу „мати-кенгуру” для своєчасного виявлення загрожуючих ознак:
– нерегулярне і неадекватне дихання;
– епізоди апное;
– зниження активності дитини, пригнічення;
– знижений апетит;
– виникнення судом або збудливості;
– діарея;
– часті зригування.
3) допомагати прикладати дитину до грудей і догодовувати її в разі необхідності альтернативними засобами;
4) реагувати на будь-яку інформацію від матері про стан дитини;
5) спостерігати за дитиною в разі короткочасної відсутності матері.
6. Практичні аспекти впровадження методу „мати-кенгуру
6.1. Підготовка приміщення та обладнання:
1) температура приміщення повинна бути не меншою за 25°С;
2) підготуйте інкубатор або ліжко з підігрівом;
3) підготуйте базове обладнання для реанімації: мішок з маскою;
4) підготуйте кусок м’якої тканини або спеціальну „сумку” для підтримки дитини в позиції „кенгуру”.
6) Підготовка дитини:
1) одягніть на дитину шапочку, шкарпетки і памперс (Рис.8 );
2) додатково одягніть на дитину сорочку, але не застібайте її, тому що повинен відбутися контакт «шкіра-до- шкіри» (Рис. 8 ).
 |
Рис. 8. Підготовка дитини до проведення методу „мати- кенгуру”
6.4. Кенгуру-позиція:
1) розташуйте дитину в вертикальній позиції між грудьми матері (Рис.9 А);
2) голівка, шия, тулуб дитини повинні бути випрямлені;
3) руки дитини повинні знаходитися на грудях у матері;
4) ніжки дитини розташовуються під грудьми матері та є напівзігнуті: така позиція схожа на позицію „жабенятко”;
5) голівка дитини повинна знаходитись під підборіддям матері;
6) зафіксуйте дитину до тулуба матері тканиною або „сумкою” (Рис.9 В);
7) тканина повинна прикривати не всю голову дитини, а тільки її частину до вуха;
8) накрийте дитину одежею матері (Рис. 9 В);
9) необхідно підтримувати дитину під час проведення методу „мати-кенгуру” (рис. 9 В);
10) контакт „шкіра-до-шкіри” бажано підтримувати протягом 24 годин на добу з перервами (коли, наприклад, треба поміняти памперс, чи прийняти душ матері. Тоді батько, чи інший член родити може взяти дитину в контакт „шкіра-до-шкіри”
 |
А
Рис.9.Практичні аспекти впровадження методу „мати-кенгуру”
6.5. Дії під час перерв в проведенні методу „мати-кенгуру”:
1) під час перерви в впровадженні методу необхідно взяти дитину однією рукою під шию, іншою рукою під спину (Рис. 10). Необхідно підтримувати нижню щелепу дитини для запобігання блокування дихальних шляхів;
2) швидко покладіть дитину на підігрітий пеленальний стіл і негайно одягніть в шапочку, теплу розпашонку і повзуни;
3) покладіть дитину в інкубатор або ліжко з підігрівом і ретельно контролюйте температуру тіла і загальний стан дитини.
 |
Рис. 10. Положення дитини перед викладанням в ліжко або в інкубатор під час перервив методі „мати-кенгуру”
6.6. Вигодовування дитини під час проведення методу „мати-кенгуру”:
1) слід забезпечити виключно грудне вигодовування при можливості з догодовуванням в разі необхідності зцідженим грудним молоком (Рис. 11);
2) в разі, якщо дитина вигодовується через зонд, необхідно під час годування прикладати дитину до грудей (Рис.12 А);
3) грудне вигодовування може проводитися у декількох модифікаціях в залежності від стану дитини: грудьми матері при положенні дитини під пахвою; прикладання дитини до грудей з підведеним до соска зондом; вигодовування за допомогою шприца або з чашки (Рис.12 В);
4) якщо збільшення маси тіла дитини незадовільне (менше 15 г/кг/добу) внаслідок недостатньої кількості молока у матері, грудне вигодовування доцільно доповнити молочною сумішшю для недоношених дітей.
 |  |  | |||
Рис. 11. Догодовування дитини з чашки, ложки при грудному вигодовуванні
 | |||
 |
А В
Рис. 12. Прикладання дитини до грудей під час проведення методу „мати-кенгуру” (А) і годування через зонд (В)
6.7. При проведенні методу „мати-кенгуру” рекомендовано:
1) в разі, якщо під час проведення методу „мати-кенгуру” матір лежить, необхідно слідкувати, щоб кут нахилу матрацу становив не менше 20° для запобігання гастроезофагального рефлюксу та аспірації у дитини;
2) не сповивати дитину;
3) не годувати/догодовувати дитину з пляшки і соски;
4) не контактувати з хворими новонародженими або дорослими;
5) не тримати дитину поза кенгуру-положення без забезпечення усіх вище перелічених вимог.
Використання методу „мати-кенгуру” вдома
Метод мати-кенгуру можливо використовувати вдома за умови наявності підтримки підготовленого медичного персоналу.