ІІ Методи електророзвідки на змінному струмі

1.1 Магнітотелуричні методи

1.1.1 Магнітотелуричне зондування (МТЗ)

1.1.2 Магнітотелуричне профілювання (МТП)

1.1.3 Метод телуричних струмів (ТС)

1.2 Електромагнітне зондування

1.2.1 Частотне електромагнітне зондування (ЧЕМЗ)

1.2.2 Зондування становленням поля (ЗСП)

1.3 Індукційні методи

1.3.1 Низькочастотні індуктивні методи

а) Методи не заземленої петлі (МНП)

б) Метод нескінченно довгого кабелю (МНДК)

в) Метод дипольного електромагнітного профілювання (ДЕМП)

1.3.2 Метод перехідних процесів

1.4 Радіохвильові методи

1.4.1 Радіохвильове просвічування

1.4.2 Радіохвильове профілювання

Електророзвідка – це геофізичний метод вивчення структури земної кори та її властивостей шляхом виміру електричних і електромагнітних полів, як контрольованих (штучних) так і природних полів.

Метод електророзвідки на постійному струмі Початкове поле створюється точковими або дипольними джерелами. (дипольне - це два дуже близько розташованих, по зрівнянню з точкою виміру, точкових джерела). Вимірюється позірний опір r_п=К DU_MN/І [Ом×м] – це дійсний питомий опір, такого фіктивного однорідного напівпростору, DU якого дорівнює виміряній DU_MN на поверхні реального середовища, при однаковій щільності струму (j=lim(І/S), S- площа через яку проходить струм І), де К – коефіцієнт установки [м], залежить від взаємного розташування електродів, DU_MN – різниця потенціалів [В] між вимірювальними електродами М N, І – струму [А] між електродами живлення А B (для дипольної установки). МЕП – під час електричного профілювання позірний опор вимірюється установкою зі сталим розміром, яка переноситься вздовж профілю або мережі профілів.

К электромагнитным профилированиям (ЭМП) относится большая группа ускоренных методов электроразведки, в которых методика и техника наблюдений направлены на то, чтобы в каждой точке профиля получить информацию об электромагнитных свойствах среды примерно на одинаковой глубине. Для этого выбираются постоянные или мало меняющиеся разносы между питающими или приемными линиями ( ), а также изучаемые частоты ( ) или времена ( ) переходного процесса. Выбор глубинности, точнее интервала глубин изучения геологического разреза, а знaчит , зависит от решаемых задач и геоэлектрических условий. Он обычно производится опытным путем по данным ЭМЗ или ЭМП с разными глубинностями и должен обеспечить получение максимальных аномалий наблюденных или расчетных (например, кажущихся сопротивлений) параметров вдоль профилей или на площадях исследований. Если зондирования предназначены для изучения горизонтально или полого залегающих слоев в вертикальном направлении, то профилирования служат для выявления неоднородностей в горизонтальном направлении. В результате ЭМП строятся: графики (по горизонтали откладываются пикеты (или точки наблюдения), по вертикали - наблюденные или расчетные параметры); карты графиков (на карте выносятся профили, перпендикулярно которым выстраиваются графики); карты (на карте проставляются точки наблюдений, около них записываются значения параметров и проводятся изолинии).

Теория электромагнитных профилирований построена на математическом и физическом моделировании горизонтально-неоднородных физико-геологических моделей (двухмерных и трехмерных). В результате интерпретации материалов ЭМП выявляются аномальные по электромагнитным свойствам участки.

Электромагнитные профилирования применяются для решения разнообразных геологических задач, связанных с картированием крутозалегающих (углы падения больше 10 - 20 ) осадочных, изверженных, метаморфических толщ, поисками и разведкой полезных ископаемых на глубинах до 500 м. Они используются при рекогносцировочных инженерно-геологических, мерзлотно-гляциологических, гидрогеологических, почвенно-мелиоративных и экологических исследованиях. Множество вариантов ЭМП определяется разнообразием используемых полей, методов и различием электромагнитных свойств горных пород и руд.