Т.2 Поняття як форма мислення

Тема 1. Предмет логіки як науки. Специфіка основних логічних форм мислення

Предмет логіки як науки.

Предметне визначення логіки як науки. Сутність пробле­ми мислення як опосередкованого й узагальненого відображення дійсності, яке здійснюється в логічних формах: понятті, судженні, умовиводі. Відмінність предмету логіки від предмету інших наук, що досліджують мислення: психології, кібернетики, фізіології вищої нервової діяльності тощо. Відмінність між формальною і діалектичною логікою. У мисленні формальна логіка вивчає структури побудови думки. Практичне значення логіки для майбутнього фахівця: юриста, економіста, фінансиста й т. ін.

Взаємозв’язок мислення і мови. Вімінність між природними і штучними мовами. Відмінність між істинністю і правильністю мислення.

Сутність проблем, які досліджували в античну добу Парменід, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель і представники школи стоїків. Дискусія між номіналістами, реалістами і концептуалістами в середньовічній логіці. Внесок Ф.Бекона, Р.Декарта і Г.Лейбніца в логіку Нового часу. Внесок у розвиток логіки у ХІХ – ХХ ст. Дж.Буля, Г.Фреге, Ч.Пірса, Л.Вітгенштейна, Р.Карнапа, Б.Рассела, А.Маркова та ін. Розглядаючи розвиток логіки в Україні, слід звернути увагу на доробок представників Києво-Могилянської академії, С.Порецького та ін. мислителів.

Основні поняття: логіка, форми чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення), форми абстрактного мислення (поняття, судження, умовивід), правильні та неправильні міркування, логічна форма міркування, формалізовані та природні мови.

План лекції:

1. Предметне визначення логіки як науки.

2. Мислення і мова.

3. Істинність і правильність мислення.

4. Історичні етапи розвитку логічного знання.

Питання для самостійної роботи

1. Визначення логіки як науки,
2. Теоретичне і практичне значення логіки.
3. Істинність і правильність мислення.
4. Природна і штучна мова.
5. Ровиток логічних знань в Античну добу.
6. Середньовічна (схоластична) логіка.
7. Логіка у Новий час.
8. Прогрес логіки у ХІХ-ХХ століттях.
9. Розвиток логіки в Україні.

Питання до індивідуальної роботи:

1. Що таке логічна культура? Чи може вона сформуватись стихійно?

2. Зробити порівняльний аналіз формальної та діалектичної логіки.

3. Визначте й охарактеризуйте мову і мислення. Покажіть їх єдність і роль у науковому пізнанні.

4. Яку роль відіграє логіка у формуванні інтелектуальної культури людини?

Теми творчих робіт:

1. Основна проблематика логічної семіотики та прагматики.

2. Специфіка емпіричного й абстрактно-теоретичного відображення дійсності.

3. Основні логіко-філософські підходи до розуміння істини.

4. Соціальне призначення і функції логіки.

5. Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

6. Роль логіки в професійній діяльності спеціалістів (юристів, економістів, фінансистів).

Основна література:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К., 2000.

2. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.

3. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.

4. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. – М., 1991.

5. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

6. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

7. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. –К., 2002.

8. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

9. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990.

10. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

11. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

12. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.

13. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

14. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

15. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

3. Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.

4. Моррис Ч.У. Основания теории знаков. Пер. с англ. В.П. Мурат. //Семиотика. –М., 1983.-С.37-89.

5. Остин Дж. Чужое сознание. Пер. с англ. М.А. Дмитровской. //Философия, логика, язык. – М., 1987.-С.48-95.

6. Попович М. В. Философские вопросы семантики. – К., 1975.

7. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.

8. Тарский А. Истина и доказательство. //Вопросы философии. 1972. №8.-С.136-145.

9. Тарский А. Понятие истины в языках дедуктивных наук. //Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.-С.19-155.

10. Фреге Г. Смысл и денотат. //Семиотика и информатика. Вып. 35. – М., 1997.-С.351-379.

Т.2 Поняття як форма мислення

Визначення поняття як форми мислення. Поняття і слово. Теорія іменування в логіці. Види знаків. Обмеження на теорію іменування введені Р.Карнапом. Ознаки суттєві та несуттєві. Зміст та обсяг поняття. Закон зворотнього відношення між змістом і обсягом понять.

Види понять за обсягом і змістом: за кількістю елементів обсягу, за характером елементів обсягу, за типом елементів обсягу, за характером ознак. Відношення між поняттями за змістом. Види і підвиди відношень між поняттями за обсягом. Логічні операції над поняттями: визначення понять (дефініція), поділ понять, обмеження й узагальнення понять.

Основні поняття:поняття, категорія, термін, ознака (властивість), символ, зміст поняття, обсяг поняття, дефініція, поділ понять, класифікація, обмеження понять, узагальнення понять.

План лекції:

1. Загальна логічна характеристика поняття як форми мислення.

2. Види понять за обсягом і змістом.

3. Відношення між поняттями.

4. Логічні операції над поняттями.