Тема 1. Види археологічних пам’яток та особливості їх вивчення.

(2 години)

Мета заняття: Проаналізувати значення пам’ятки археології як історичного джерела. Розглянути різноманітність археологічних пам’яток, на підставі їх класифікації проаналізувати особливості застосування тих чи інших методів польової археології, що використовуються при їх вивченні. Проаналізувати поняття археологічний комплекс та його конкретний зміст, а також розглянути питання формування культурного шару та особливості аналізу його стратиграфії.

План:

1. Поселенські пам’ятки. Їх класифікація.

2. Поховальні пам’ятки. Їх класифікація.

3. Культові, виробничі пам’ятки. Їх класифікація.

5. Археологічний комплекс.

6. Культурний шар.

Теми рефератів:

1. Культурний шар Новгорода Великого.

2. Культурний шар давнього Києва.

Література:

Авдусин Д.А. Археология СССР. – М., 1967. – С. 9 – 19.

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М., 1980. – 23 – 55.

Амальрик А.С., Монгайт А.Л. Что такое археология. – М., 1966. – С. 39 – 49.

Амальрик А.С., Монгайт А.Л. В поисках исчезнувших цивилизаций. – М., 1966. – С. 144 – 166.

Блаватский В.Д. Античная археология. – М., 1967. – С. 10 – 62.

Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990. – 367 с.

Гайдуков П.Г. 1932 год – начало планомерного археологического изучения Новгорода // Новгородские археологические чтения. – Новгород, 1994. – С. 35 – 53.

Захаров С.Д. К вопросу о методике раскопок средневековых поселений // КСИА. – 2001. – Вып. 211. – С. 84 – 92.

Колчин Б.А., Янин В.Л. Археологии Новгорода 50 лет //Новгородский сборник: 50 лет раскопок Новгорода. – М., 1982. – С. 52 – 58.

Мартынов А.И. Археология СССР. – М., 1982. – С. 3 – 12.

Мартынов А.И., Шер Я. А. Методы археологического исследования. – М., 1989. – С. 5 – 19, 49 – 53.

Методичні поради:

Зверніть увагу на загальні риси поселенських пам’яток (стоянок, поселень, городищ, міст).

Контрольні запитання:

1.Чим відрізняються стоянки від поселень?

2. Що таке кремація?

3. Що таке інгумація?

4. Чи завжди культурний шар зберігає більш темне забарвлення?

5. Від чого залежить колір культурного шару?

6. Що таке «закритий археологічний комплекс» і чому він важливий для датування речей?

7. Що таке «відкритий археологічний комплекс»?

8. Поясніть з чого складається культурний шар.

Тема 2. Археологічні розвідки.(2 години)

Мета заняття: Розглянути мету проведення археологічних розвідок. Вивчити етапи підготовки до розвідки та конкретні методи проведення різних видів розвідкових досліджень.

План.

1. Види археологічних розвідок.

2. Підготовка до розвідки.

3. Проведення розвідкових робіт.

4. Особливості розташування пам’яток різних епох та їх пошук.

Теми рефератів:

1. Археологічні розвідки за допомогою природничих наук.

2. Аерофіоторозвідка в археології.

3. Підводна розвідка в археології.

Література:

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М., 1980. – С.58 – 112.

Амальрик А.С., Монгайт А.Л. Что такое археология. – М., 1966. – С. 53 – 58.

Блаватский В.Д. Античная археология. – М., 1967. – С. 10 – 62.

Кольцов Л.В. Разведи и раскопки мезолитических и неолитических стоянок// Методика полевых археологических исследований. – М.,1983. –С. 5 – 11.

Методика досліджень підводної культурної спадщини України. – К., 2005. – 89 с.

Методика полевых археологических исследований. – Л., 1989. –77 с.

Розенфельдт Р.Л. Разведки и раскопки памятников железного века в лесной полосе европейской части СССР// Методика полевых археологических исследований. – М.,1983.– С. 31 – 39.

Щеглов А.Н. Разведки и раскопки античных сельских поселений и аграрных систем// Методика полевых археологических исследований. – М.,1983.–С. 12 – 30.

Методичні поради:

Зверніть увагу на особливості умов розташування археологічних пам’яток різних археологічних епох и визначте з чим це пов’язане.

Контрольні запитання:

1. Назвіть етапи підготовки до археологічної розвідки.

2. Для чого потрібно опитувати місцеве населення під час розвідки?

3. Назвіть правила техніки безпеки під час археологічних розвідок.

4. Які форми «Відкритого листа» дозволяють проводити археологічні розвідки?

5. Чому пам’ятки різних епох розташовані в різних ландшафтних умовах?

Тема 3. Методика розкопок поселень та городищ. ( 4 години)

Мета заняття: Познайомити студентів з різними типами археологічних пам’яток. Розглянути методику дослідження пам’яток різних епох.

План.

1. Методика вивчення палеолітичних поселень.

2. Методика вивчення неолітичних, мезолітичних та поселень бронзового віку.

3. Особливості вивчення трипільських поселень.

4. Методика вивчення античних міст.

5. Методика вивчення давньоруських міст, городищ, поселень.

Теми рефератів:

1. Вивчення палеолітичних поселень у Подесенні.

2. Вивчення трипільських поселень-гігантів.

3. Археологічне вивчення Чернігова.

4. Вивчення археологічних пам’яток Чернгівщини доби середньовіччя.

Література:

Авдусин Д.А. Полева археология СССР. – М., 1980. – С. 167 – 239.

Гайдуков П.Г. 1932 год – начало планомерного археологического изучения Новгорода // Новгородские археологические чтения. – Новгород, 1994. – С. 35 – 53.

Захаров С.Д. К вопросу о методике раскопок средневековых поселений // КСИА. – 2001. – Вып. 211. – С. 84 – 92.

Колчин Б.А., Янин В.Л. Археологии Новгорода 50 лет //Новгородский сборник: 50 лет раскопок Новгорода. – М., 1982. – С. 52 – 58.

Кольцов Л.В. Разведки и раскопки мезолитических и неолитических стоянок// Методика полевых археологических исследований. – М.,1983. –С. 5 – 11.

Розенфельдт Р.Л. Разведки и раскопки памятников железного века в лесной полосе европейской части СССР // Методика полевых археологических исследований. – М.,1983.– С. 31 – 39.

Щеглов А.Н. Разведки и раскопки античных сельских поселений и аграрных систем// Методика полевых археологических исследований. – М.,1983.–С. 12 – 30.

Методичні поради:

Зверніть увагу на однакові вимоги до розкопок пам’яток різних епох.

Контрольні запитання:

1. Які загальні правила для археологічних досліджень пам’яток всіх епох?

2. Як правильно розбити археологічний розкоп?

3. Назвіть різні прийоми дослідження культурного шару.

Тема 4. Методика дослідження поховальних пам’яток (2 години)

Мета заняття: Познайомити студентів з різними типами поховальних пам’яток. Розглянути методику дослідження могильників, курганів та інших типів поховальних пам’яток.

План:

1. Розкопки поховальних ям та розчистка кістяка.

2. Розкопки курганного насипу.

3. Розчистка вогнища та знахідок.

4. Різновиди прийомів розкопок курганів.

Теми рефератів:

1.Розкопки кургану «Чорна могила».

2.Археологічні дослідження поховальних пам’яток Чернігівщини.

Література:

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М., 1980. С. 133 – 166.

Дорофеев В.В. О методике исследования позднекочевнических погребений в степной полосе Украины// Древнейшие скотоводы степей юга Украины. К., 1987. С. 187 – 192.

Краснов Ю.А. Раскопки грунтовых могильников //Методика полевых археологических исследований. М. 1989. С. 28 – 46.

Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического исследования. – М., 1989. С. 49 – 76.

Методические рекомендации по исследованию курганных памятников. – К., 1986. – 80 с.

Плетнева С.А. Раскопки бескурганных могильников средневековых кочевников//Методика полевых археологических исследований.– М.,1983. –С. 40 – 55.

Седов В.В. Раскопки славянских курганов и могильников // Методика полевых археологических исследований.– М. 1983. –С. 56 – 71.

Методичні поради:

Зверніть увагу на послідовність розчистки кістяка.

Контрольні запитання:

1. Які різновиди прийомів розкопок курганних насипів?

2. Для чого потрібно залишати бровки під час дослідження курганного насипу?

3. Назвіть основні прийоми розчистки кістяка.

4. Які правила фотографування поховальних пам’яток?

САМОСТІЙНА РОБОТА

Змістовий модуль	Питання для самостійної роботи	Кількість годин	Література
1 Теоретичні проблеми польового археологічного джерелознавства	1.Археологічна наука у Росії у ХІХ ст. 2.Випадкові знахідки та скарби . 3. Охорона археологічних пам’яток		Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. –М.: Высшая школа, 1980. –С.8 –16. Формозов. А.А.Страницы истории русской археологии. М. Наука, 1986. – 240 с. Закон України «Про охорону археологічниї спадщини».
2. Організація польових археологічних робіт	1.Правила техніки безпеки під час археологіних робіт різних видів. 2.Спорядження та обладнання		Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. –М.: Высшая школа, 1980. –С. 61 – 62, 114 – 117, 162 –166, 206 – 207, 297 –310.
3. Розвідки археологічних пам’яток	1. Опитування населення. 2. Авіарозвідка. 3. Підводні розвідки.		Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. –М.: Высшая школа, 1980. –С. 62 – 66, 69 – 77.
	4. Дослідження давніх поселень та могильників	1. Розкопки дерев’яних споруд. 2. Розкопки кам’яних та цегляних споруд. 3. Різновиди прийомів розкопок курганів.		Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. –М.: Высшая школа, 1980. –С. 140 –142, 156 –166 193 –203. Консервація і реставрація пам’яток архітектури. – Київ; Львів, 1996. Методические рекомендации по исследованию курганных памятников. – К.:КГУ, 1986. – С. 9 – 29.
	6. Камеральна обробка матеріалу та складання звіту.	1 Фотофіксація під час археологічних робот та камеральної обробки матеріалу. 2. Первинна консервація знахідок. 3.Відбір зразків для аналізу археологічного матеріалу методами природничих наук		Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. –М.: Высшая школа, 1980. –С. 270 – 272, 256 –264, 322 – 330. Пашкевич Г.О. Про відбір зразків для палеоботанічних досліджень // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999. Фармаковский М.В. Консервация и реставрация музейных коллекций. – М., 1947.
	Разом:

Додаткова література для роботи над питанням для самостійного опрацювання:

Артемьев А.В. Некоторые рекомендации к сбору и сохранению палеоантропологического материала (для последующего медицинского анализа) // Археологічні відкриття в Україні 2000 – 2001 рр. – К., 2002.

Крапивина В.В.,Назаров В.В., Назарова В.М. Из опыта консервационно-реставрационных работ на Березани // Археологічні відкриття в Україні в 1998 – 1999 рр. – К., 1999.

Крыжицкий С.Д. Ольвия. Перспективы исследования, сохранения и музеефикации // Археологічні відкриття в Україні в 1998 – 1999 рр. – К., 1999.

Культурна спадщина України. Правові засади збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища: Зб. док. – К., 2002.

Лебедев Г.С. История отечественной археологии. – СПб., 1992.

Малеев Ю.Н., Сегеда С.П. Методические указания по изучению антропологических материалов при археологических исследованиях. – К., 1988.

Методические рекомендации по исследованию антропологических материалов при археологических раскопках. – К., 1985.

Михальчишин І.Р. Методичні рекомендації по складанню паспортів на пам’ятки археології // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Пашкевич Г.О. Про відбір зразків для палеоботанічних досліджень // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Сегеда С.П. Методика збирання та транспортування кісткових решток людей під час археологічних розкопок // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Теория и методы археологических исследований. – Киев, 1982.

Фармаковский М.В. Консервация и реставрация музейных коллекций. – М., 1947.

Федоров-Давыдов Г.А. Статистические методы в археологии. – М., 1987.

Янин В.Л. Очерки комплексного источниковедения. – М., 1977

Питання для самоконтролю:

1. Які наукові археологічні організації існували в Росії та Україні у ХІХ ст.?

2. Визанчити роль Археологічних з’їздів у розвитку археологічної науки.

3. Що таке скарб?

4. Яки види скарбів бувають?

5. Роль скарбів у датуванні археолоічного матеріалу.

6. Для чого потрібно охороняти археологічні пам’ятки.

7. Охарактеризувати основні положення закону України «Про охорону археологічної спадщини»

8. Для чого використовують в археології нівелір та теодоліт?

9. Охарактеризуйте правила техніки безпеки під час археологічних розкопок.

10. Для чого потрібно опитувати місцеве населення під час археологічних розвідок?

11. Пам’ятки з якими ознаками виявляють під час авіарозвідок?

12. Які правила техніки безпеки під час підводних розвідок?

13. Які можливості та недоліки підводних розвідок?

14. При яких умовах зберігається деревина?

15. Що таке стратиграфічний ярус?

16. Особливості дослідження та фіксації архітектурних споруд з цегли та каменю.

17. Які основні правила консервації архітектурних споруд?

18. Охарактеризуйте прийоми та методи обмірів кургану та курганних могильників.

19. Для чого потрібно фотографувати археологічні об’єкти?

20. Які основні правила відбіру зразків для анвлізу?

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ:

1. Типи археологічних пам'яток.

2. Одношарові та багатошарові пам'ятки.

3. Основні види польових археологічних робіт.

4. Підготовка до проведення археологічних розвідок.

5. Археологічне обстеження різних видів пам'яток.

6. Фіксація пам'яток під час розвідкових робіт..

7. Розвідкові шурфи та траншеї: види та призначення.

8. Правила розмітки розкопів, траншей та шурфів.

9. Основні способи розкопок культурного шару пам'ятки.

10. Стратиграфічні спостереження під час земляних робіт.

11. Археологічні розкопки відкритих поселень.

12. Археологічні розкопки городищ.

13. Специфіка розкопок та фіксації пам'яток з рештками кам'яних споруд.

14. Археологічні дослідження архітектурних решток.

15. Основні правила розчистки заповнення поселенських об'єктів.

16. Розкопки наземних споруд.

17. Розкопки заглиблених споруд.

18. Археологічні розкопки ґрунтових могильників.

19. Основні способи розкопок курганних насипів. .

20. Правила розчистки інгумаційних поховань.

21. Правила розчистки кремаційних поховань.

22. Археологічні дослідження під водою.

23. Методи фіксації під час підводних археологічних робіт.

24. Основні види польової документації.

25. Правила ведення польового щоденника.

26. Археологічні креслення.

27. Фото та відеофіксація в археологічних роботах.

28. Камеральна обробка археологічного матеріалу.

29. Польовий опис археологічного матеріалу.

30. Правила техніки безпеки під час археологічних робіт.

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М.. 1980.

Артемьев А.В. Некоторые рекомендации к сбору и сохранению палеоантропологического материала (для последующего медицинского анализа) // Археологічні відкриття в Україні 2000 – 2001 рр. – К., 2002.

Блаватский В.Д. Античная полевая археология. – М., 1967.

Бобринский А.А. Гончарство Восточной Европы. – М., 1978.

Брейд У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990.

Відейко М.Ю. Археологія в Інтернеті. Довідник. – К., 2001.

Вовк Х. Студії з української етнографії. – К., 1995.

Ганьшин В.Н. Простейшие измерения на местности. – М., 1973.

Готун І.А., Качуренко В.Ю., Максимов В.В., Моргаєнко К.О. Новобудовні археологічні експедиції в контексті господарського судового процесу: Методичний посібник. – К., 2005.

Закон України “Про культурну спадщину”. – К., 2000.

Естественные науки и археология в изучении древних производств. – М., 1982.

Кирьянов А.В. Реставрация археологических находок. – М., 1959.

Клейн Л.С. Археологические источники. – Л., 1978.

Клейн Л. С. Археологическая типология. – Л, 1991.

Краснов Ю.А. Раскопки грунтовых могильников. – Ленинград, 1989.

Консервація і реставрація пам’яток архітектури. – Київ; Львів, 1996.

Крапивина В.В.,Назаров В.В., Назарова В.М. Из опыта консервационно-реставрационных работ на Березани // Археологічні відкриття в Україні в 1998 – 1999 рр. – К., 1999.

Крыжицкий С.Д. Ольвия. Перспективы исследования, сохранения и музеефикации // Археологічні відкриття в Україні в 1998 – 1999 рр. – К., 1999.

Культурна спадщина України. Правові засади збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища: Зб. док. – К., 2002.

Курінний П.П. Історія археологічного знання про Україну. –Полтава, 1994.

Малеев Ю.Н., Сегеда С.П. Методические указания по изучению антропологических материалов при археологических исследованиях. – К., 1988.

Малинова Р., Малина Я. Прыжок в прошлое. – М., 1988.

Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического исследования – М., 1989.

Мезенцева Г. Дослідники археології України. – Чернігів, 1997.

Методика полевых археологических исследований. – Л., 1989.

Методика археологических исследований и раскопки археологических памятников // Краткие сообщения института археологии АН СССР. – Вып. 148. – 1977.

Методические рекомендации по исследованию антропологических материалов при археологических раскопках. – К., 1985.

Михальчишин І.Р. Методичні рекомендації по складанню паспортів на пам’ятки археології // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Пашкевич Г.О. Про відбір зразків для палеоботанічних досліджень // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Предмет и объект археологии и вопросы методики археологических исследований. – Л., 1975.

Проблемы абсолютного датирования в археологии / под. ред. Б.А.Колчина. – М., 1972.

Пустовалов С.Ж. Про удосконалення методики розкопок курганів доби бронзи // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Сегеда С.П. Методика збирання та транспортування кісткових решток людей під час археологічних розкопок // Археологічні дослідження в Україні 1998 р. – К., 1999.

Теория и методы археологических исследований. – Киев, 1982.

Фармаковский М.В. Консервация и реставрация музейных коллекций. – М., 1947.

Федоров-Давыдов Г.А. Статистические методы в археологии. – М., 1987.

Цалкин В.И. Древнейшие домашние животные. – М., 1970.

Черных Е.Н. Металл – человек – время. – М., 1972.

Чмихов М.Ю., Шилов Ю.О., Корнієнко П.Л. Археологічні дослідження курганів. – К., 1989.

Шувалов Я.А. Основы топографии. – М., 1951.

СЛОВНИК[1]

Артефакт –будь-який матеріальний об’єкт, виготовлений або модифікований людиною минулого, який виконує певну культурну функцію.

Археологія –галузь історичної науки, яка вивчає минуле людності переважно на основі речових історичних пам’яток, або археологічних пам’яток у широкому значенні слова.

Археологія польова –Сукупність методів вивчення археологічних пам’яток, розташованих під відкритим небом.

Археологічна культура – поняття, що означає спільність археологічних пам’яток, об’єднаних у просторі і часі тотожніми типами речових джерел (кераміка, поховання, житла тощо).

Археологічні розвідки– вид наукового дослідження території або акваторії з метою виявлення та первинного обстеження об’єктів археологічної спадщини, їх локалізації (картографування), інтерпретації об’єктів археологічної спадщини (пам’яток), уточнення даних про вже відомі об’єкти археологічної спадщини.

Археологічні розкопки –вид наукового дослідження археологічної спадщини, який являє собою вивчення археологічних залишків на території об’єкта археологічної спадщини (пам’ятки) і включає, зокрема, земляні роботи, які руйнують об’єкт археологічної спадщини частково або повністю.

Багатошарові поселення – залишки різночасових поселень, що утворилися на одному місці. Інколи нашарування від поселень розділяються стерильним прошарком.

Бровка – смуга не копаного культурного шару поміж квадратами або більшими ділянками, залишена для можливості вивчення стратиграфії.

Вал –оборонна споруда – земляний (у горах кам’яний) насип, який слугував перешкодою для атакуючих і одночасно бойовою позицією та укриттям для оборонців.

Відкритий лист – документ, який дозволяє проводити археологічні дослідження.

Глинобитна архітектура – будови з необпаленої глини та грязі.

Городище– поселення, укріплене одним або декількома земляними чи кам’яними валами, часто з зовнішніми ровами.

Граффіті – будь-які фігурки або написи, продряпані на поверхні предметів.

Датування – визначення часу існування археологічних об’єктів.

Дендрохронологія –датування археологічних об’єктів за річними кільцями зрізів стовбурів дерев, що використовувалися у будівлях.

Джерельна база історичної науки– сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання.

Дольмен– мегалітична споруда, яка складається з вертикально поставлених кам’яних плит, перекритих зверху плитою.

Дромос – коридорний прохід до поховальної камери.

Еволюція – в археології поступова зміна форми виробів звичайно в бік поліпшення їхньої якості.

Житло – природний або штучний притулок людини. Зводився для захисту від негоди, приготування і вживання їжі, відпочинку і сну, а починаючи з періоду соціальної диференціації для престижу.

Зачистка – техніка обережного загладжування поверхні землі лопатою або ножем з метою виявлення кольорових відмінностей, та залишків жител, споруд, ям, поховань.

Зображальні джерела– тип історичних джерел, в яких інформація зафіксована у вигляді зображення.

Зонд– металевий прут, який занурюють у ще не розкопані шари для виявлення твердих об’ктів – стін, підлог, скельної основи.

Інгумація – практика поховання тіла померлого у землю на протилежність кремації та залишення тіла на поверхні.

Камеральна обробка матеріалу – первинна обробка знахідок; очищення від залишків культурного шару, шифрування, малювання та фотографування.

Картографічні джерела– вид зображальних джерел, що представляють умовні зображення на папері чи іншому матеріалі різноманітних природних, географічних, політичних та соціально-економічних явищ.

Картографічний метод – один з найефективніших методів в археології, дає можливість уявити поширення ознак або окремих категорій знахідок.

Кераміка – назва усіх предметів, виготовлених з обпаленої глини.

Класифікація – виділення різних груп матеріалу і опис цих груп таким чином, щоб були зрозумілі спільності усередині кожної групи і різниця між ними.

Класифікація джерел– поділ всієї маси джерел на групи (класи, кластери) за спільною (родовою) для джерел кожної групи ознакою.

Кладка– процес штучного або пошарового розміщення у визначеному порядку будівельних матеріалів для утворення масивних частин будинків. Кладки розрізняють за матеріалами, характером розміщення та способом виконання.

Комплекс – група артефактів та інших об’єктів, знайдених на обмеженій території і складаючих одне функціональне ціле, що визначається не тільки сумою артефактів, а й характером взаємозв’язків між його окремими компонентами.

Комплекс відкритий –комплекс, для якого одночасовість предметів, що до нього потрапили, є проблематичною. Комплекс, у який предмети потрапили у різні відтінки часу.

Комплекс закритий – сума предметів, знайдених у положенні, що дозволяє припустити їх одночасовість, комплекс, який розглядається як результат однієї події.

Консервація – технічні міри, що приймаються для запобігання пошкодження археологічних об’єктів у період їх перевезення та збереження у камеральних та музейних умовах.

Котлован – вибірка у ґрунті, відкрита зверху для закладення фундаменту і проведення інших будівельних робіт на визначеному рівні заглиблення.

Кремація – трупоспалення. Існує велика кількість різновидів кремації, однак найчастіше трапляється утримання праху у поховальній урні.

Крепіда – кам’яна кладка, або безладно покладені камені навколо підошви кургану, що запобігають зсуванню ґрунту.

Криця – шлаковидний продукт плавки залізної руди. Після кування стає повноцінним залізом.

Кромлех – термін використовується у широкому значенні для усіх категорій мегалітичних камерних гробниць. У вітчизняній літературі означає кільце з каменю навколо кургану.

Культурний шар – система нашарувань органічних та неорганічних залишків (у тому числі речей, матеріалів, залишків споруд і т.д.), що утворилися в результаті життєдіяльності людини.

Курвіметр – пристрій для вимірювання довжини кривих ліній на картах і планах.

Курган – округлий або видовжений насип, зведений над одним чи кількома похованнями. Нерідко він обмежувався ровом або кам’яними кільцями.

Масовий матеріал – значна за обсягом сукупність однорідного матеріалу, предметів. Найчастіше він присутній у матеріалах поселень, городищ. Серед пам’яток палеоліту – неоліту це кремневі вироби, на поселеннях епохи бронзи – раннього залізного віку – кераміка.

Материк – недоторкана людиною порода; під культурним шаром – у місцях мешкання людини; під поховальним черноземом у місцях поховань; під грунтовим шаром – у незаселених місцях.

Мегаліти – споруди з великих каменів: менгири, кам’яні кільца, дольмени та т.і.

Менгір – один з видів мегалітичних пам’яток, що мають вигляд окремих вертикально поставлених каменів.

Методика польових археологічних досліджень – це система прийомів та засобів, спрямованих на отримання максимальної інформації про об’єкти археологічної спадщини.

Нівелірування – фіксація глибини залягання знахідок на розкопах від умовного 0 за допомогою приборів нівеліра, теодоліта та т.д.

Пам’ятки археології– усі матеріальні залишки діяльності людини, знайдені при розкопках; важливі серед них поселення, поховання, святилища.

Печери штучні – вирубані людиною у гірських та глинистих породах пустоти.

Підйомний матеріал – матеріал, який збирається на поверхні археологічної пам’ятки або у розмивах берегів водоймищ, обвалах, там, де розміщені археологічні об’єкти.

Поховання – поміщення небіжчика або залишків його кремації у землю – природну чи штучну камеру або урну.

Поховальний інвентар– предмети, що клалися у могилу разом з небіжчиком.

Поселення – місце перебування людського колективу, обране на тривалий час і яке має житлові та робочі приміщення, а також штучно створений житловий майданчик та деяку територію, яка до них прилягає.

Речові джерела– тип історичних джерел, інформація в яких фіксується в предметній формі.

Розкоп– дослідження ділянки культурного шару на археологічній пам’ятці з метою вивчення житлових та господарських споруд, елементів планування, давніх поховань, архітектурних об’єктів тощо.

Селище – неукріплене давнє поселення часто невеликих розмірів та з малопотужнім культурним шаром.

Скарб– набір речей (монети, металеві речі, знаряддя праці дорогоцінні метали тощо), сховані у землі або в іншому недоступному місті. Скарби важливі для визначення часу існування окремих речей.

Склепіння – криволінійне перекриття, що з’єднує стіни та опори будівлі.

Склеп – внутрішнє приміщення гробниці, звичайно заглиблене у землю, висічене у скелі або побудоване з великих кам’яних плит.

Сліди – свідчення існування давнього предмета, що збереглися у дуже спотвореному вигляді.

Спектрографічний аналіз – високоточний метод кількісного аналізу невеликих зразків різних матеріалів.

Споруди – залишки будівель, що дозволяють простежити їх планування, способи будівництва та будівельні матеріали.

Стоянка– неукріплене давнє поселення з малопотужним культурним шаром, яке не мало довготривалих споруд.

Стратиграфічний метод – складається у виявленні культурних відкладень, порядку їх чергування та встановлення хронологічного співвідношення між цими шарами.

Стратиграфічний ярус – група споруд, що існували одночасно, та культурний шар, що до них відноситься.

Термін – слово або словосполучення, яке точно визначає поняття, що застосовується у науці, техніці, мистецтві.

Тип – збірка предметів, однакових за призначенням, матеріалом, формою.

Тип історичних джерел– об’єднує джерела, які відзначають спільним способом кодування інформації та її збереження.

Трасологічний метод – вивчення знарядь праці за слідами зносу, що простежуються на робочих поверхнях давніх інструментів.

Траншея– видовжений розвідковий розкоп на археологічній пам’ятці з метою визначення потужності і насиченості культурного шару.

Фрагмент –частина предмета, виокремлена від нього у такий спосіб, що в ній зберігаються морфологічні ознаки, які притаманні цілому виробу.

Шлак – склоподібний матеріал, побічний продукт деяких виробничих процесів (виготовлення скла, кераміки, металів), що потребують високої температури.

Шурф – невеликий розвідковий розкоп на археологічній пам’ятці з метою визначення потужності і насиченості культурного шару

Щоденники– різновид джерел особового походження, що являють собою систематичні авторські записи вражень про події особистого та суспільного життя.

Щоденник археологічний – записи про перебіг подій під час розвідки або розкопок.

Яма –на різних пам’ятках трапляються ями різного призначення: для збереження припасів, скидання сміття, попелу тощо.

[1] При складанні словника використано: Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. – М., 1990; Матюшин Г.Н. Археологический словарь. –М., 1996; Основи теорії та методології джерелознавства з історії України ХХ ст.: Навчальний посібник для історичних факультетів.- Дніпропетровськ, 2001; Словник-довідник з археології /Ред. Н.О. Гаврилюк. – К.: Наукова думка, 1996.