Обмеження виключних авторських прав. Закон України «Про авторське право і суміжні права» (статті 21—25 цього Закону) допускає досить широкий перелік способів використання творів без згоди автора

Закон України «Про авторське право і суміжні права» (статті 21—25 цього Закону) допускає досить широкий перелік способів використання творів без згоди автора, але з обов'язковим зазначен­ням імені автора і джерела запозичення. Як найбільш поширені, можна розглядати такі випадки вільного використання твору:

• використання цитат з опублікованих творів, цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, але в обсязі, виправданому поставленою метою;

• використання літературних і художніх творів, таких як ілюстрації у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру в обсязі, виправданому поставленою метою;

• відтворення творів для судового й адміністративного про­вадження; публічного виконання музичних творів під час офіцій­них і релігійних церемоній, похоронів в обсязі, виправданому харак­тером таких церемоній;

• відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періо­дичних виданнях;

• передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголо­шених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів в об­сязі, виправданому поставленою метою;

• відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом у разі, коли відтворюваним твором є окре­ма опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних);

• відтворення примірників твору для навчання;

• відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіо­візуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

• репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за об­сягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли: а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті; б) відтворення твору е поодиноким випадком і не має систематичного характеру; в) немає обмежень зі сторони ор­ганізацій колективного управління щодо умов такого відтворення.

Крім того, цей Закон передбачає окремі випадки обмеження ви­ключних майнових прав для деяких видів творів, наприклад, віль­не копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм правомірними власниками примірників цих програм, а також пра­во доступу автора до твору образотворчого мистецтва чи матеріаль­ного об'єкта, в якому втілено цей твір.

Також допускається вільне відтворення творів виключно в особис­тих цілях без дозволу автора і без виплати авторської винагороди.

6. Строк дії авторського права

Важливою особливістю авторських прав є обмеженість їх дії у ча­сі. Водночас особисті немайнові права є безстроковими.

Строк чинності майнових прав автора на твір визначено в ЦК України (ст. 446) та Законі України «Про авторське право та суміж­ні права» (ст. 28).

Відповідно до цих законодавчих актів авторське право діє протя­гом усього життя автора і 70 років після його смерті, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи остан­нього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випад­ків, передбачених законом.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюднено­го анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж че­рез 70 років після оприлюднення твору, строк дії авторського права закінчується через 70 років після смерті автора.

Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водно­час, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями то­що, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 ро­ків після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його право­мірного опублікування. Будь-яка особа, яка після закінчення стро­ку охорони авторського права щодо неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захис­ту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 ро­ків від часу, коли твір був оприлюднений вперше.

Закінчення строку дії авторських прав означає їх перехід у сус­пільне надбання.

[1] ВВР. – 1992. - №21. – Ст. 294.

[2] ВВР. – 1992. - №48. – Ст. 650.

[3] ВВР. – 1993. - №1. – Ст. 1.

[4] ВВР. – 1993. - №33. – Ст. 345.

[5] ВВР. – 1994. - №10. – Ст. 43.

[6] ВВР. – 1996. - №39. – Ст. 182.

[7] ВВР. – 1997. - №32. – Ст. 206.

[8] ВВР. – 1998. - №22. – Ст. 114.

[9] ВВР. – 2000. - №5-6. – Ст. 46.

[10] Інтелектуальна власність: Словник-довідник. –Т. 1. – К.: Ін Юре, 2000.

[11] Там само.

[12] Там само.

[13] Там само.

[14] Там само.

[15] Липцик Д. Авторское право и смежные права. – М.: Ладомир, Издательство ЮНЕСКО, 2002. – 788 с.

[16] Шершеневич Г.Ф. Авторское право на литературные произведения. – Казань, 1891. – С. 154.

[17] Гаврилов Э.П. Комментарий к закону об авторском праве и смежных правах. – М., 1996. – С. 25,32

[18] Серебровский В.И. Вопросы советского авторского права. – М., 1956. – С. 34.

[19] Иоффе О.С. Советское гражданское право: В 3-х томах. – Т. 3. – Ленинград, 1965. – С. 5.

[20] Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. – М., 2001. – С. 110-111.

[21] Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) – М., 2000. – С. 33.