При виконанні волого-теплових робіт

• Не залишати ввімкнену в мережу електропраску без нагляду.

• Вмикати і вимикати праску сухими руками.

• Ставити праску на азбестову, мармурову або керамічну підставку,

• Стежити за нормальною роботою праски, про всі несправності повідомляти своєчасно.

• Стежити за тим, щоб підошва праски не доторкувалась до шнура.

• Вимикати праску тільки за вилку,

• У приміщеннях з бетонними підлогами під час прасування обов'язково стояти на гумовому килимку.

• Не залишати без нагляду ввімкнену в мережу праску.

• Після закінчення роботи вимкнути праску.

Закріплення робочої нитки на тканині

Нитку закріплюють на лицьовому боці тканини за допомогою швів уперед голкою, за голкою, у петлю, які потім покривають настилом вишивки.

1-й спосіб швом уперед голкою" або "за голкою": голку з ниткою протягують між кількома нитками тканини в заданому напрямку. При цьому залишають невеликий кінець, який потім покривають вишивкою, як показано на рис. 3, а.

2-й спосіб закріплення нитки методом у петлю: вишивальну нитку складають удвоє та всилюють у вушко голки. Зробивши маленький стібок, нитку витягують доти, доки на лицьовому боці не залишиться її невеликий кінець у вигляді петлі. У цю петлю пропускають голку з ниткою, затягуючи її, як показано на рис. 3, б.

Мал. 3. Закріплення робочої нитки на тканині

ПОЧАТКОВІ ШВИ

До початкових швів належать контурні та оздоблювальні шви, що застосовуються в узорах рослинного орнаменту як основні, а в багатьох інших – як допоміжні. У виконанні ці шви прості, однак під час вишивання слід стежити за тим, щоб стібки були одного розміру на певній кількості ниток і не стягували тканину. Початкові шви виконують за контуром малюнка або ж ними суцільно заповнюють окремі елементи узору.

Стебловим швому рослинних орнаментах вишивають стебельця квітів, листків, бутонів. Ним можна виконувати весь контур рослинного орнаменту на рушниках. При виконанні цього шва голка повинна рухатися зліва направо (додаток А).

Перший спосіб. Від місця закріплення нитки відраховують вправо 6 ниток, вколюють голку в тканину, набирають 3 нитки вліво і виколюють. Від проколу вправо знову відраховують 6 ниток і виконують другий стібок. Так вишивають до правого краю зразка і закріплюють робочу нитку.

Другий спосіб. Від місця закріплення нитки відраховують вправо 8 ниток, вколюють голку в тканину, набирають на неї 6 ниток вліво і виколюють. Знову відраховують 8 ниток і виконують другий стібок. Так вишивають до правого краю зразка, де закріплюють робочу нитку. В такому способі стібки виходять один з-під одного. Слід постійно стежити, щоб робоча нитка завжди виходила з одного боку вже прокладених стібків, бо інакше шов не буде рівним.

Лицьовий бік стеблового шва має вигляд крученої нитки, а виворітний за першим способом – машинної строчки. Вишиваючи стебловим швом, потрібно стежити, щоб робоча нитка була весь час зверху від лінії вишивки. Не можна спрямовувати робочу нитку то вверх, то вниз, тому що втратиться стеблистий вигляд шва.

Тамбурний шов або ланцюжок(додаток Б),складається з петельок, які на тканині утворюють ланцюжок, виконують за контуром малюнка справа наліво. Закріплюють робочу нитку петелькою на лицьовому боці тканини. Голку вколюють у місце виходу питки і утворюють петлю, яку притримують великим пальцем. Від проколу відраховують 5 ниток, які беруть на голку, що виколюється всередині петлі. Наступний прокол роблять в місце виходу нитки, знову набирають на голку 5 ниток і виколюють всередині утвореної з нитки нової петлі і т.д. Закінчивши ряд, останню петлю фіксують стібком через край і закріплюють робочу нитку. На виворітному боці утворюються дрібні стібки, що окреслюють контури малюнка.

Виконуючи петельки, потрібно стежити, щоб сильно не затягувати робочу нитку: вона повинна вільно лягати на тканину.

Тамбурним швом вишивають рослинні орнаменти, доповнені гладдю та різноманітними сітками і швами, наносять лінії, заповнюють середину узору, зашивають усю площину або ж окремі деталі малюнка.

Петельний шов(додаток В).Із закріпленої робочої нитки на лицьовому боці тканини утворюють повітряну петлю, вколюють голку в місце виходу нитки і виколюють посередині у верхній частині петлі, яка утворює, наприклад, пелюстку. Виколовши голку, прикріплюють петлю-пелюстку зверху невеличким стібочком. Так само виконують другу петлю під кутом до першої, а тоді третю і т. д.

Петельний шов може бути крайовим, оскільки ним обшивають краї різних виробів — одягу, рушників, серветок, доріжок тощо. Закріпивши нитку на рубці петелькою, відступають від цього місця кілька ниток і роблять стібок, виводячи голку поверх нитки, завдяки чому в процесі затягування утворюється петля. Ритмічно повторюючись, такі петлі утворюють гарно оздоблений і міцний край.

Шов уперед голкою (додаток Г)виконують справа наліво однаковими стібками через певну кількість ниток. Закріпивши робочу нитку за допомогою петлі, на голку беруть 3-4 нитки тканини, а під голкою таку ж кількість залишають. Виконавши перший стібок, набирають наступний. Голку спрямовують уперед паралельно двом ниткам піткання, між якими було зроблено перший прокол. Довжина і щільність стібків можуть бути різними (3-5 ниток), залежно від призначення шва. Виконавши шов, нитку обов'язково закріплюють під настилом вишивки. На лицьовому боці тканини і з вивороту робоча нитка утворює штришки, де на лицьовому боці штрішок, на вивороті - проміжок, і навпаки.

Цей шов застосовують для обведення контурів узорів, при збиранні зборок, настилу в різних гладях, для заповнення площин (рушникових швів), а також як самостійний вид вишивки.

Шов за голкою (додаток Д)виконують справа наліво так, щоб голка щоразу входила в тканину за ниткою, а виходила попереду. На Київщині цей шов зветься вистіг, на Полтавщині - штапівка, на Поділлі – стебнівка, в Росії – строчка.

Шиють цей шов двома способами.

Перший спосіб. Закріпивши нитку за допомогою петлі, відраховують назад по пітканню певну кількість ниток, яка дорівнює довжині стібка (наприклад, дві), і вколюють голку. Відрахувавши вліво шість ниток основи, виколюють її. Знову відступають назад на дві нитки основи і виконують другий стібок. Так шиють до другого краю зразка, де нитку закріплюють.

З лицьового боку утворюється штрихова лінія – рядок стібків з проміжками між ними, що дорівнюють довжині стібка.

Другий спосіб. Виконують його, як і перший, лише голку виколюють попереду не на потрійну, а на подвійну кількість ниток (половина з них на перший лицьовий стібок і половина на наступний). Виконуючи наступний стібок, голку вколюють позаду нитки у початок попереднього стібка (де нитка виходить із тканини).

З лицьового боку шов схожий на машинну строчку, тому його ще називають ручною строчкою.

З виворітного боку шов за голкою схожий на стебловий.

Цей шов можна виконувати і по косині, де він утворює півхрестик. Його застосовують для виконання бісерного шва, білої гладі, зубцювання на чоловічих та жіночих сорочках, для виконання більш складних узорів.