Б) з трикутників, квадратів, ромбів

Варіант 1

1) охарактеризуйте театральне та музичне життя гетьманщини

У XVII-XVIII ст. урізноманітнюється музичний, переважно міський, побут українців, розвивається інструментальне мистецтво. Набувають поширення музичні цехи, що об'єднують міських музикантів (Полтава, Київ, Прилуки, Стародуб, Ніжин). Музиканти грають на святах, різних урочистостях, нерідко створюють ансамблі «троїстих музик» -скрипалів, цимбалістів, дудників.

• Музичні цехи з кобзарів, литавристів, сурмачів, тощо, існували й у козацьких полках. Одним із найдавніших в Україні музичним навчальним закладом була Січова співацька школа.Високою майстерністю уславилися хорова капела на чолі з регентом А. Рачинським і оркестр гетьмана К. Розумовського. Гетьман мав роговий оркестр з 36 виконавців.

• Музика у виконанні хору та оркестру академії звучала під час урочистих церемоній, концертів, публічних академічних диспутів.

• За доби козацтва в Україні набув поширення позацерковний духовний спів.

• Своєрідним підсумком духовно-пісенної творчості українського народу упродовж понад двох століть став Почаївський «Богогласник» (1790-1791) - перша в Україні друкована збірка духовних, пісень, цінна художня пам'ятка епохи та праця М. Ділецького «Граматика музикальна» (1677), побудована у формі запитань і відповідей. В ній автор наголошує на емоційно-естетичній ролі музики в житті людини.

• Витоки театрального мистецтва України сягають княжої доби, коли мандрівні актори-скоморохи розважали народ своїми дійствами, танцями та піснями,

• На XVII-XVIII ст. припадає період розвитку українського шкільного театру. Він зародився у навчальних закладах - Києво-Могилянській академії, колегіумах, братських школах

• Початки драматичного театру зародилися в гетьманській столиці Глухові. Тут діяла акторська трупа гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського.

• У м. Дубно на Волині наприкінці XVI-XVII ст. уперше було зведено великий міський театр, в якому виступала польська трупа. Аматорські театри існували в палацах українських, польських, російських магнатів, у Львівській греко-католицькій духовній семінарії.

• Таким чином, український театр козацько-гетьманської доби, став яскравим утіленням стилю бароко. Українські діячі, зокрема вихованці Києво-Могилянської академії, сприяли поширенню вітчизняних мистецьких традицій за межами батьківщини

Надзвичайно важливе значення в українській музичній культури XVIIIстоліття відіграла створена з ініціативи гетьмана Данила Апостола 1730 року Глухівська співоча школа. Школа була заснована за іменним указом імператриці Анни Іванівни від 1738 року і проіснувала до кінця 18 століття. Основною метою цієї школи було постачання професійних співаків до імператорського двору.

Глухівська школа заклала міцний ґрунт для розвитку української національної культури, а також і для подальшого розвитку професійної культури Росії. Найвідомішими її вихованцями стали Бортнянський Дмитро та Березовський Максим, що піднесли українську музику на високий рівень

2) ампір - Ампі́р (фр. empire — імперія) — термін, що застосовується в мистецтвознавстві до західноєвропейського класицизму часів імперії Наполеона І, переважно в архітектурі, портретному живописі та декоративно-ужитковому мистецтві.

Для ампіру характерним було звернення до мистецьких традицій імператорського Риму з його прагненням до строгої величі та помпезності, холодної елегантності і обов'язкового прагнення звеличити абсолютну владу військових монархій (Перша імперія у Франції, російського царя Олександра І).

В декоративному оформленні архітектурних споруд, меблів та ін. застосовуються військові емблеми, зброя часів Стародавнього Риму, лаврові вінці, крилаті грифони, сфінкси, леви та ін.

б) з трикутників, квадратів, ромбів

Варіант 3)

Завдання 3

Перший стаціонарний театр- садовський

Класицизм