Інструктаж до виконання вправи

Урок 24.

Тема: Мистецькі подарунки космічним друзям. Види декоративно-ужиткового мистецтва.

Практичне завдання уроку: створення ескізу подарунка космічним друзям за мотивами Петриківського розпису

Мета уроку: формувати ключові компетентності: вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

загальнокультурну компетентність: оволодіння досягненнями національної культури;

міжпредметну естетичну компетентність: давати естетичну оцінку творам декоративно-прикладного мистецтва, висловлювати ставлення до переглянутих творів мистецтва;

предметні мистецькі компетентності: продовжити знайомити учнів з традиціями народного малювання; формувати знання про історію виникнення та особливості петриківського розпису, формувати поняття про симетрію, асиметрію в природі та мистецтві. Удосконалювати навички та вміння створювати нескладні композиції та прикрашати їх елементами народного малювання.

Розвивати відчуття композиційної рівноваги, нестандартність мислення, окомір,фантазію,естетичний смак.

Виховувати любов до народної творчості,природи.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: петриківський розпис.

Оснащення уроку: для учнів: інформаційні засоби навчання, аудіо запис українських народних пісень, П.Чайковського «Вальс квітів».О. Дзень «Свято врожаю», твори Г. Собачко- ШоСтак, К. Білокур, М. Приймаченко, М. ТимченкоМ. Примаченко. «Звірі в гостях у лева» М. Тимченко. «Чорна птиця» З. Г. Павленко. «Букет» П. Глущенко. «Півень у квітах», таблиці мазків, елементів, композицій Петриківського розпису, учнівські роботи. Технологічна картка зображенням ескізу подарунка.

для учнів - гуаш, пензлі.

Хід уроку

1. Організація класу, мотивація навчальної діяльності.

Колишися, калинонько, колишися,

Зеленими листочками розпишися.

Сонячними променями розмалюйся,

З дужим вітром буйнесеньким розцілуйся.

А ще й срібною росою вмийся чисто,

Надінь свої ягідочки, як намисто.

Буде тобі, калинонько, дуже радо,

Коли глянеш в чисту річку - у свічадо...

Рідна земля, її природа здавна надихали українців на творчість. В кожній квіточці,в усьому живому,наші предки цінували красу і неповторність. Ця краса вплітається в мереживо поезії, ллється в мелодії пісні і оживає у фарбах художника. Наші предки вірили, що природа рідної землі має духовну силу. Тому вони почали прикрашали свої глиняні будинки магічним орнаментом із зображенням навколишніх рослин, які були оберегами.

Щоб по-справжньому пізнати свій рідний народ та інші народи, необхідно вивчати історію, мову, культуру. І не тільки культуру, що створена талановитими архітекторами, художниками, музикантами, акторами, письменниками, ученими, але й ту, що впродовж багатьох століть творилася і плекалася в народному середовищі, передавалася від покоління до покоління, безперервно розвивалася і водночас зберігала певні стійкі свої риси, які утверджувалися, поширювалися, себто ставали традиційними.

Ця культура тісно пов’язана з природними умовами, історичним буттям народу, способом його життя, діяльністю, характером, психологією. Вона виражена у звичаях, обрядах, традиційних знаннях, мистецьких виробах, творах усної народної творчості. І ми з вами продовжуємо з нею знайомитися на уроках образотворчого мистецтва.

(Учні переглядають відеоряд виробів декоративно-прикладного мистецтва, розглядають типові форми орнаменту, визначають закономірності їх побудови).

Коментар. Аналізуючи конструкцію, форму предметів (макітра, глечик, плесканка, рушник, сорочка, плахта тощо), потрібно показати учням можливість розміщення орнаменту на їх поверхні, підкреслити необхідність вибору орнаменту в органічному зв’язку з предметами побуту.

Характеризуючи особливості конструктивної побудови орнаментів,необхідно звернути увагу на рівновагу окремих частин, використання дзеркальної, осьової симетрії в створенні гармонійних поєднань мотивів (учні повинні зрозуміти, що симетрія — закономірне явище організації форми предметів в природі й в композиції орнаменту), повторення мотивів; дає визначення рапорту та демонструє роль ритму в композиції.

2. Оголошення теми та мети уроку.

- Діти, пригадайте,що означає слово «декор»?

- Яке мистецтво називають декоративно-ужитковим?

- Що таке орнамент? Які ви знаєте види орнаменту?

- З якою метою наносяться орнаменти на поверхню виробів?

4. Мотивація навчальної діяльності

5. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель. Назвіть приклади творів різних видів мистецтва які одночасно можуть бути витвором мистецтва, корисною річчю і чудовим подарунком (хустка, серветка, вишитий рушник, посуд, розписана кухонна дощечка...)

Окрім естетичного і практичного застосування твір декоративно прикладного мистецтва може бути гарним подарунком. Тема сьогоднішнього уроку: «Мистецькі подарунки космічним друзям. Види декоративно-ужиткового мистецтва».

У культурах багатьох народів нашої планети здавна часів сформувалася традиція обмінюватися подарунками на свята та інші урочисті події. Отримані подарунки були знаком людської гідності як дарувальника, так і того, хто їх приймає. У слов’янських народів головний предмет дару — хліб (каравай), що втілює багатство, життєву силу і долю. Також дарували посуд, тканину, одяг.

Підготовка подарунків — найцікавіше і найприємніше заняття перед зустріччю з друзями. Космічним друзям треба передати такі подарунки, щоб вони відчули в них щиру вдачу землян, їхню відкриту душу, вочевидь побачили надзвичайну майстерність народних і професійних митців минулого і сьогодення. Тому найкращі подарунки — вироби декоративно-прикладного мистецтва.

- Чи знаєте ви, якими досягненнями в галузі декоративного мистецтва Україна славиться на весь світ?

У 2012 році Міністерство культури України визнало Петриківський розпис об’єктом нематеріальної культурної спадщини України, а у грудні 2013 році даний вид українського мистецтва було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Петриківка – це душа України, в ні зберігається славетне козацьке минуле, яке органічно доповнює безцінну культурну спадщину людства. Надання Петриківському розпису статусу нематеріальної культурної спадщини людства – це історична подія для нашої держави. Це потужний стимул для зміцнення міжнародного іміджу України в світі як сучасного центру розвитку унікального самобутнього мистецтва, − сказав О. Вілкул.

Ми маємо сьогодні чудову нагоду опанувати ази Петриківського розпису − унікального,самобутнього декоративного мистецтва. Яке вже вийшло за межі побутового.

Вивчення нового матеріалу

Подивіться, які унікальні композиції створено петриківськими майстрами.

Порівняйте Петриківський розпис зі зразками інших відомих декоративних технік (Гжель, Хохлома).

Гжель Хохломський розпис

Як відрізняється кольорова гама Петриківського розпису, чим вас вражає? (Яскравість, соковитість кольорів. Застосування чотирьох основних кольорів: червоного,жовтого, зеленого, синього).

Петриківський орнамент характеризується як рослинний, переважно квітковий, ягідний. Він ґрунтується на уважному вивченні натуральних форм місцевих рослин і створенні на цій основі стилізованих квітів, дивовижних птахів, тварин. Звичайно, тут можуть з’явитися і казкові птахи і пава невагомо сяде на кущ калини.

Умовність і стилізація − найважливіші прикмети декоративного мистецтва.

Характерною рисою Петриківського розпису є те, що весь малюнок ніби розгорнутий на площині стіни, листа паперу, декоративної тарілки, має поверхневий вигляд. При цьому лінії стебел і галузок не перетинаються між собою, а багато елементів розпису (квіти, листки, ягоди тощо) мають силуетне зображення. Фігури птахів, звірів, людей мають здебільшого контурне зображення.

Виконуючи петриківський розпис, пензлик тримають трьома пальцями перпендикулярно до поверхні, що розписується. Це забезпечує вільний мазок від себе, від тонкої лінії до стовщення, тобто, починаючи з кінчика пензлика і закінчуючи натиском на його основі.

Для зображення ягід грон калини, винограду, горобини майстри часто користуються таким «інструментом», як власний палець. Умочивши палець у фарбу, торкаються ним до паперу й лишають кругленьку плямочку.

- Зараз ми спробуємо опанувати основними мазками техніки Петриківського розпису. І тоді ви самі зможете створити власну композицію, як петриківські майстри.

Інструктаж до виконання вправи

Щоби створити візерунок у техніці петриківського розпису, необхідно оволодіти чотирма типами мазка, традиційно званих «гребінець», «зернятко», «горішок», «перехідний мазок», які складають елементи розпису.

«Гребінець» — мазок, який починається з потовщення, зробленого натиском пензля, та завершується тонким вусиком, який виконується легким дотиком кінчика пензля. Покладені разом декілька таких мазків нагадують гребінець.

«Зернятко»— мазок, який наносять, почавши з легкого дотику, до сильного натиску пензлем. Коли мазки «зернятко» покладені з обох боків стебла, кінчиком назовні, зображення нагадує колос. Звідси і назва. Для елементів, пов'язаних з виконанням «зернятка», «кривенького зернятка», тоненьких гілочок, годиться звичайний акварельний пензель з тоненьким гострим кінчиком (коли він зволожений). Але за традицією для виконання цих мазків використовувався саморобний пензлик із шерсті кота.

«Горішок»— складається з двох гребінцевих мазків, які зігнуті та поставлені один проти одного. Заповнивши вільне місце мазком «зернятко», отримують форму, схожу на лісовий горіх.

«Перехідний мазок»— накладається одним пензлем, але двома фарбами. При цьому сухий пензель умочують в одну (наприклад, зелену), а потім в іншу (наприклад, жовту). На папері залишається слід від жовтої фарби, який плавно переходить у зелений колір.

1. Прийоми виконання пензлем різних елементів орнаменту: а - проведення прямих та хвилястих ліній; б - малювання намистинок та ягідок; в - техніка виконання мазка «зернятко»; г - використання мазків «зернятко» («кривеньке зернятко») для побудови елементів орнаменту. 2. Використання підставки для фіксації руки при розписуванні виробу.

Фізкультхвилинка:

Гра «Квітковий дощ»

Звучить музика П.Чайковського. Вальс квітів.

Уявили, що на нас падає незвичайний дощ із тисячі невидимих кольорових різноманітних квітів. Діти відчувають красу квітів, їх аромат. Учитель слідкує за виразом обличчя учнів і стимулює процес гри: умовно додає кількість квітів і радіє з дітьми квітковому дощу.

Гра завершується, якщо на запитання вчителя: «Чи достатньо квітів вам подаровано», діти дають позитивну відповідь.