Психокультура далекого Сходу.
Література:
Абаев Н.В. Чань-буддизм и культурно-психологические традиции в средневековом Китае. – Новосибирск, 1989. (див. розділ: даосизм, конфуціанство).
Васильев Л.С. Культы, религии, традиции в Китае. – М.. 1970.
Дао и даосизм в Китае. – М., 1982.
Древнекитайская философия: В 2-х тт. – М, 1972, т.І (див. книги "Дао де Цзін","Лунь-юй").
Древние цивилизации. – М., 1989, гл. XIV.
Завадская Е. В. Эстетические проблемы живописи старого Китая. – М., 1975.
История Китая. – М., 1998
Історія світової культури: Культурні регіони. – К., 1997, р. II.
Кобзев А.И. Учение о символах и числах в китайской классической философии. – М., 1994.
Китайская философия. Энциклопедический словарь. – М., 1994.
Мифы народов мира: В 2-х т. – М, 1987, т.1, с. 652-661.
Проблема человека в традиционных китайских учениях. – М., 1983.
Рубин В.А. Личность и власть в древнем Китае. – М., 1999.
Современная китайская драма – М., 1990.
40 лет КНР. – М., 1989.
Софронов М.Щ. Китайский язык и китайское общество. – М., 1979.
Шелестова Е.Н. О понимании „духа природы” в пейзажном искусстве Китая и Японии.//Проблема человека в традиционных китайских учениях. – М., 1983, с. 243-261.
Шуцкий Ю.К. Китайская классическая книга перемен ИДЗИН. – М., 1993.
Энциклопедия Нового Китая. – М., 1989.
Этика и ритуал в традиционном Китае. – М., 1988.
Тематичний блок 39:Культура Японії.
Можливі тематичні позиції:
1. Дві провідні культурні традиції: синтоїзм і буддизм.
4. Особливості художньої культури.
5. Специфічність міфології.
6. Бойові мистецтва Японії.
Література:
Бродский В. Искусство Японии VI-XVI в.//Всеобщая история искусства: В 6 т. – М., 1964. т.2
Васильев Л.С. История Востока: В 2т. – М., 1994.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.
Виноградова Н.А. Искусство Японии. – М.: Изобразительное искусство, 1985.
Виноградова Н.А. Скульптура Японии (III-XIV). – М.: Изобраз. искусство, 1981.
Гачев Г. Ментальности народов мира. – М.: Издательство Эксмо, 2003. 544 с.
Григорьева Т.П. Японская художественная традиция. – М., 1979.
Древние цивилизации. – М.: Мысль, 1989, гл. XV.
История зарубежного искусства. – М., 1984, (средневековье).
История зарубежной литературы конца XIX-начала ХХ века. – М.,1978.
Історія світової культури: Культурні регіони. – К.: Либідь, 1997, с.92-125.
Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. – М., 1985, с.117-168.
Kikuchi M. Creativity and Ways of Trinking: The Japanese Stile.//Phisics Todei, 1981, pp.42-51. (Кікухі Мікото. Творчість і способи мислення: японський стиль.//Фізика сьогодні, 1981, м/н журнал – Йокогама).
Конрад Н.И. Очерк истории культуры средневековой Японии. – М., 1980.
Конрад Н.И. Японская литература. – М., 1974.
Ліндсей Джек. Коротка історія культури: У 2х тт. – К.: Мистецтво, 1995. — 240 с. Т. 1.
Малявин В.В. Книга прозрений «Восточные арабески». ?
Малявин В.В. Традиционная эстетика в странах Дальнего Востока. – М., 1987.
Маркарьян С.Б., Молодякова Є.В. Праздники в Японии. – М., 1990.
Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К.: "Знання", КОО, 1999. р. VIІІ.
Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1997.
Человек и мир в японской культуре. – М., 1985.
Чернокозов А.И. Мировая художественная культура. – Ростов-на/Д.: Феникс, 2000. – 288 с.
Шелестова Е.Н. О понимании „духа природы” в пейзажном искусстве Китая и Японии.//Проблема человека в традиционных китайских учениях. – М., 1983, с. 243-261.
Індійський культурний регіон.
Тематичний блок40: Індійська цивілізація і культура.
В межах цієї тематики Ви самостійно формулюєте тему і план її розгляду (максимум – 4 пункти). Кожна позиція плану розкриває певний аспект вибраної теми. Обов’язково висвітлити 4 моменти: 1. основу періодизації цього регіону, головні етапи її розвитку; 2. своєрідність світогляду у цілому і його зміни на різних етапах; 3. художня культура: її здобутки, своєрідність, провідні види мистецтва; 4. найважливіші досягнення у поза художніх сферах суспільної діяльності.
Можливі тематичні позиції:
1. Міфологія.
2. Класична література і театр.
3. Особливості художньої культури і мистецтва.
4. Релігійні вірування.
5. Стійка безперервна традиція культури.
Література:
Антонова К.А. История Индии. – М.,1979, с.8-108.
Бонгард-Левин Г.И. Древнеиндийская цивилизация: философия, наука, религия. – М.: Наука, 1980.
Брамана Чаттерджи. Сокровенная религиозная философия Индии. – Харьков: РИО облполиграфиздата ИМП «Рубикон», 1991 (репринт 1914, по мотивам лекций 1898 года в Брюсселе).
Бэшем Л. Чудо, которым была Индия. – М„ 1977.
Васильев Л.С. История Востока. – М., 1994, т.1.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.
Гусева Н.Р. Многоликая Индия. – М., 1987.
Древние цивилизации. – М., 1989, гл. XII.
Дева Б.Ч. Индийская музнка. – М., 1980.
Индуизм: Традиции и современность. – М., 1985.
Історія світової культури: Культурні регіони. – К., 1997, р. Ш.
Калидаса. Избранное: Драмы и поэмы. – М., 1973.
Классическая йога. – М., 1992.
Кочетов А.Н. Буддизм. – М.: Наука, 1983.
Культура древней Индии. – М., 1975.
Литература Древнего Востока. Тексты. – М.: МГУ, 1986, с. 46-85.
Логуэлес X. и Мандала М. Боги, брахманы, люди. – М.-Л., 1993.
Махабхарата. Рамаяна. – М., 1987.
Мифы народов мира, – М., 1987, т.1, с.220-226; 393-394; 326-327, 535-543.
Ольденбург С.Ф. Культура Индии. – М., 1991.
Ригведа. Часть 1: Мандалы І-IV. – М., 1989, с. 426-543.
Сидоров В. Е. Художественная литература Древней Индии. – М., 1972.
Тюляев С.Н. Искусство Индии. – М., 1988.
Арабо-мусульманський культурний регіон.
ТЕМА 41: Арабо-мусульманський культурний світ:
від середньовіччя до сучасності.
В межах цієї тематики Ви самостійно формулюєте тему і план її розгляду (максимум – 4 пункти). Кожна позиція плану розкриває певний аспект вибраної теми. Можна висвітлити, наприклад, такі 4 моменти: 1. основу періодизації культури цього регіону та його ареалів, головні етапи її розвитку; 2. своєрідність світогляду у цілому і його зміни на різних етапах; 3. художня культура: її здобутки, своєрідність, провідні види мистецтва; 4. найважливіші досягнення у поза художніх сферах суспільної діяльності.
Можливі позиції:
Особливості мусульманського світогляду.
«Арабеск» як загальний стиль мистецтва.
Визначні пам’ятки архітектури Дамаську, Багдаду, Каїру, Кордови.
Гератська й Тебрізька школи книжкової мініатюри.
Ірано-таджицька художня культура.
Феномен ірано-таджицької поезії та її досягнення.
Поезія Алішера Навої і Нізамі Гянджеві. «Шах-наме» Фірдоусі.
Архітектурні ансамблі Самарканду, Хіви, Бухари в Середньої Азії.
Народні оповідки про Ходжу Насреддіна.
Художня культура сучасної Середньої Азії й Азербайджану.
Сучасні проблеми. Арабо-мусульманська культура у глобальній політиці.
Художня культура народів Кавказу (Грузія, Вірменія).
Література:
Авксентьев А.В., Мавлютов Р.Р. Книга о Коране. – Ставрополь, 1984, 191 с.
Айни Лютфия. «Тимуридская» миниатюра и ее специфика.//Народы Азии и Африки, 1971, № 3. с. 141-143.
Введение в культурологию: Учебное пособие для вузов./Рук. коллектива и отв. ред. Е.В. Попов. – М.: ВЛАДОС, 1996. 336 с. Гл. 6.Мир исламской культуры, с. 194-217.
Веймарн Б., Каптерева Т., Подольский А. Искусство арабских народов. – М., 1995.
Грюнебаум Г.Э. Классический ислам: 600-1258. – М.: Наука, 1988, 216 с.
Грюнебаум Г.Э.Основные черты арабо-мусульманской культуры. – М., 1981.
Древние цивилизации. – М.: Мысль, 1989. Гл.Х1 – Афганистан.
Еремеев Д.Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. – М., 1990.
Жирмунский В.М. Алишер Навои и проблема Ренессанса в восточной литературе. Статья 1961.
Ислам./Рукая Максуд. – М., 2000, 304 с. (с английского).
Ислам: Традиции и новации. – М., 1991. Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.
Історія світової культури: Культурні регіони./За ред. Левчук Л.Т. – К.: Либідь, 1997. с.7-41.
Климович Л.И. Книга о Коране, его происхождении и мифологии. – М.: Политиздат, 1988. 269.
Колодний А.М., Лобовик Б.О. Релігієзнавчий словник. – М., 1996.
Коран. Перевод Крачковского И.Ю. (репринт 1963). – М.: МПО Волокнор, 1990.
Коран. 2-е изд. – М.: Наука, 1986, 727 с. Або Коран. – М., 1990.
Лирика Востока. – М., 1983.
Массэ А. Ислам. Очерки. 3-е изд. – М.: Наука, 1982, 181 с. (с французского).
Милославская Т.П., Милославский Г.В. Ислам и проблемы национализма в странах Ближнего и Среднего Востока. – М., 1986.
Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навч. посібник. 3 вид. – Х.-К., 1999. Розд. 8 – культура кочівників Євразії, розд.9 – культура класичного Арабського Сходу.
Проблемы арабской культуры. – М., 1987.
*Ремпель Л.И. Искусство Среднего Востока. Избр. труды. – М.: Сов. худ., 1978 (подробно). архитектура, живопись, орнамент, прикладное.
Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1997. Розділ Араби.
Современный ислам, человек и общество. – М., 1991.
Фильштинский И.М. Арабская классическая литература. – М., 1963. концепция Возрождения.
*Халаминский Ю. Дорогами легенд. – М.: Советский художник, 1978. Бухара, Самарканд, Хива, Коканд.
*Хелу Н. Мозаики V-VI веков в Ливане.//Панорама искусств, 1985, с. 47-63..
Шагаль В.Э. Арабы в Америке.//Мусульмане на Западе. – М., 2002.
Шифман И.Ш. Набатейское государство и его культура: Из истории культуры до исламской Аравии. – М., 1976.
*Шукуров Ш.М. «Шах-намэ» Фирдоуси и ранняя иллюстративная традиция. Текст и иллюстрация в иранской культуре. – М., 1983.
Щеглов В.П. Обсерватория Улугбека. – Ташкент, 1979, 16 с.
Яковлев Е.Г. Искусство и мировые религии. – М., 1977, с. 131-159.
Африканський континент.
Тематичний блок 47: Традиційна культура тропічної Африки.
В цілому.
Центральна й західна.
Східна і південна.
В межах цієї тематики Ви самостійно формулюєте тему і план її розгляду (максимум – 4 пункти). Кожна позиція плану розкриває певний аспект вибраної теми. Можна розглянути, наприклад, окремо основні ареали культури цього регіону, головні етапи їхнього розвитку; своєрідність світогляду у цілому й у різних ареалах; певні види художньої культури чи її в цілому: здобутки, своєрідність, провідні види мистецтва; найважливіші досягнення у поза художніх сферах суспільної діяльності.
Сучасна ідеологія культурної неповторності Африки – «негритюд».
Література:
Африка: Взаимодействие культур. – М., 1989.
Африка: Культура и общество. – М., 1989.
Африка: Культура и общественное развитие. – М., 1984.
Африка: Энциклопедический справочник: В 2-х томах. – М., 1986.
Бюттнер Теа. История Африки с древнейших времен – М., 1981.
Григорович Н. Традиционная скульптура йорубов. – М., 1977.
Громыко А.А. Маски и скульптура Тропической Африки – М., 1985.
Древние цивилизации. – М., 1989 (Тропическая Африка).
Дэвидсон Б. Африканцы: Введение в историю культуры. – М., 1975.
Искусство народов Африки. – М., 1975.
Історія світової культури: Культурні регіони./За ред. Левчук Л.Т. – К., 1997.
Кларк Дж.Д. Доисторическая Африка. – М.: Наука, 1977.
Кобищанов Ю.М. На заре цивилизации: Африка в древнем мире. – М., 1980.
Кобищанов Ю.М. Северо-Восточная Африка в средневековом мире. – М., 1980.
Любимов Лев. Искусство древнего мира: Книга для чтения. – М., 1980. с. 31-34.
Мириманов В.Б. Искусство Тропической Африки. – М., 1986.
Мифы народов мира: В 2-х тт. – М., 1987; 1988.
Ольдерогге Д.А. Искусство народов Тропической и Южной Африки.//Всеобщая история искусств: В 6-ти томах. – М., 1961, т. 2, кн.. 2.
Оля Б. Боги тропической Африки. – М.: Наука, 1976.
Очерки музыкальной культуры народов Тропической Африки: Сборник статей./Составитель и переводчик Л. Голден. – М.: Музыка, 1973, 192 с.
Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навчальний посібник. – К., Х., 1999, вид. 3, розділ ХІІ (Культура чорної Африки).
Пути развития театрального искусства Африки. – М., 1981. статья: Куценков П.А. Маски в традиционных культурах Африки.
Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1997.
Традиционные и синкретические религии Африки. – М., 1986.