Приклад складання авторського договору 3 страница
18. Всесвітня конвенція про авторське право 1952 р.: Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.-практ. ком. У 4-х т. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. – Т. 1: Право інтелектуальної власності. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – С. 243 – 262.
19. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення // Інтелектуальна власність. 2001. – № 2. - С. 71-75.
20. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р. // Інтелектуальна власність. – 2001. – № 2. – С. 81-85.
21. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р. // Інтелектуальна власність. – 2001. – № 2. – С. 76 – 81.
22. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Женева, 29 жовтня 1971 р.). – Авторське право і суміжні права. Законодавство та судова практика. – Збір. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 171-174.
23. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) // Інтелектуальна власність. – 1999. – № 5, 6, 7, 31.
.24 Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.
25 Про видавничу справу: Закон України від 5 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 32. - Ст. 206.
26 Про професійних творчих працівників та творчі спілки: Закон України від 7 жовтня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 52. - Ст. 312.
26 Про кінематографію: Закон України від 13 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 22. - Ст. 114.
27 Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43.
Рекомендована Література УАД
Правоінтелектуальної власності: академ. Курс: Підручник для студент вищих навч. Заклад / О.А. Підопригора, О.Б. Бутнік-Сіверський, В.С. Дроб’язко таін.; За ред. О.А.Підопригори, О.Д. Святоцького. –К.”Ін Юре”, 2004. – 672 с.
Дахно І.І. Право інтелектуальної власності. Навчальний посібник.К., 2003 р.
Підопригора О.А, Підопригора О.О. Право інтелектуальної власностіУкраїни. Навчальний посібник.К.: Юрінком Інтер, -1998. – 328 с.
Прахов Б.Г. Изобретательство и патентоведение. Словарь-справочник. –К.,1987. – 181 с.
Бару М.И.Охрана прав авторов, изобретателей, рационализаторов. – К., 1984. – 214 с.
Максимович Н. Удосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності // Економіка. Фінанси. Право. № 8, 2002
Авторское право в издательской деятельности: учебное пособие. М.:1999 – 241 с.
Лінет Оуен Купівля і продаж авторських прав на літературні твори. К. – 1999.
Вінник О.М. Господарське право: навчальний посібник, 2009. – 766с.
Законодавство та нормативні документи у сфері видавничої та бібліотечної справи, 2011, -398с.
Знак охорони авторського права у виданнях, які містять твори літератури, мистецтва, науки. Рекомендації. – 2012
Піжоцький В.Ф. Податкові запитання в запитаннях та відповідях: Навчальний посібник ,2006 – 592 с.
Коноваленко В. Авторське право у видавничій діяльності - 2010р
Додаткова література
Байбарза В.І.,Довгерт А.С. Охорона авторських прав. – К.:Т-во «Знання»,1987р . -48 с.
Директива ЄС № 98/71 від 13.10.1998р. Про правову охорону промислових зразків // www.ukrpatent.org.ua
Кожарська І., Пейкрішвілі М. Співвідношення правової охорони промислових зразків і знаків для товарів і послуг // Інтелектуальна власність, №1, 2003
Цивільно-правовий захист авторського права // Юридичний вісник України, 14-20 жовтня2006р. №41
Орлюк О. Інтелектуальні права в Україні // Юридичний вісник України, 22-28 квітня2006р. №16
Терещенко О. Службові твори: поняття та правовий статус //Юридичний вісник України, 25-31 жовтня2003р. №4
Макаренко Г. Інтелектуальна власність- і творчість , і товар // Юридичний вісник України, 1- 7 травня2004р. №18
Ходаківський С.І. Інтелектуальна власність:економіко-правові аспекти -2011р.
Паливода А.В. Інтелектуальна власність в Україні: збірник законодавчих та нормативних актів - 2015р.
Мікульонок І.О. Інтелектуальна власність. Навчальний посібник – 2011р
Москаленко В.Ф., Волох І.М. Патентознавство – 2014р
Патентознавство та авторське право. Кузнєцов Ю.М. – 2008р
Оборський Г.О., Чістякова І.М. Наукова діяльність.Патентознавство.Інтелектуальна власність. Підручник – 2013р
Капіца Ю.М., Ступак С.К., Жувака О.В. Авторське право і суміжні права в Європі – 2010р.
Майданник Л.Р. Колективнеуправління майновими авторськими та суміжними правами за цивільним законодавством України: монографія -2015р
8. Додатки
Відповідь ЗАД 1 :
Відповідно до законодавства України, охороні за Законом України "Про авторське право і суміжні права" підлягають твори, зазначені у ч. 1 ст.8, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Охорона надається з моменту створення твору.
Але, на жаль, це не убезпечує вас від можливості копіювання ваших творів іншими особами та подальшого привласнення ваших здобутків.
ЗАД 2 Ви можете звернутися до порушників з листом, посилаючись на Закон України "Про авторське право і суміжні права" та Цивільний кодексо України (Книга 4 Глава 36), з проханням припинити порушення. У разі відмови, необхідно звертатися до суду.
ЗАД 3 Скачування книг в цифровій формі, розміщених в мережі Інтернет, є їх відтворенням.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) відтворення - це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.
Літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо) є об'єктами авторського права (част. 1 статті 8 Закону). Виключні права на такі книги належать авторам (чи іншим особам, які мають авторське право). Згідно з част. 3 статті 15 Закону виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) дає йому право дозволяти або забороняти використання творів іншими особами, зокрема, способом відтворення цих творів. Використання твору будь-якою особою, відповідно до част. 1 статті 32 Закону, допускається виключно на основі договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Ці випадки є вичерпними. Стосовно відтворення творів з навчальною метою, розміщених у мережі Інтернет, передбачено, що допускається без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) вільне:
використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру (з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення) (стаття 21 Закону);
відтворення примірників твору для навчання, відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті (стаття 23 Закону).
У всіх інших випадках, не передбачених статтями 21 – 25 Закону, використання творів, у тому числі відтворення (скачування) книг, розміщених у мережі Інтернет та їх розповсюдження серед студентів, здійснюється лише з дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право) у порядку, визначеному Законом.
ЗАД 4 Відповідно до част. 2 статті 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею. Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання (част. 1 статті 30 Закону).
Таким чином, строк охорони авторського права на твори ХV століття закінчився. Такі твори можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону (част. 2 статті 30 Закону).
Згідно з визначенням поняття «оприлюднення (розкриття публіці) твору», наведеному статті 1 Закону, твір виставлений на виставці вважається його оприлюдненням.
У випадку створення фотографічного твору виникають авторські права на такі твори. Відповідно до част. 1 статті 8 Закону об'єктами авторського права є, зокрема, фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії. Варто враховувати, що не всі фотографії охороняються авторським правом, а лише ті, які є результатом творчої діяльності їх автора - фотографа.
Отже, у разі створення фотографічного твору, на якому, зокрема, зображено твір мистецтва, особисті немайнові права та майнові права належатимуть автору-фотографу. Згідно з част. 1 статті 32 Закону, автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Зокрема, статтею 21 Закону встановлено, що допускається без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення: відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях.
Запитання № 43: Я є автором книги та уклав ліцензійний договір з видавничою фірмою. За договором ліцензіат мав використовувати об’єкт права інтелектуальної власності шляхом видання 2 тис. примірників книги та їх розповсюдження строком один рік. Умова про територію, на яку поширюються надані права, у договорі була відсутня. Винагорода, що мала сплачуватись, у договорі була вказана фіксованою сумою. Через шість місяців після укладення цього договору Я уклав ще один аналогічний договір із іншою фірмою, за яким книга перекладачами фірми перекладалася російською мовою і мала розповсюджуватись у Росії. Підприємство з яким Я уклав вперше договір відмовило мені у сплаті винагороди за договором, оскільки, за словами їх генерального директора, ліцензіар повів себе нечесно, уклавши ще один договір на ту ж книгу з іншою фірмою. Тому кошти на винагороду авторові дане підприємство спрямує на покриття своїх збитків, що виникли в неї через появу на ринку зайвого тиражу книги. Я подав позов до суду щодо виплати авторської винагороди.
Яке рішення має прийняти суд? На яку територію розповсюджується договір між першим підприємством? Чи можна укладати два договори на видання однієї і тієї ж книги з різними видавцями?
Iм'я: Ігор
Тема: Інтелектуальна власність на твір
Відповідь:
Основні положення щодо умов ліцензійних договорів визначені у статтях 1108-1110 Цивільного кодексу України. Відповідно до част. 7 статті 1109 Кодексу встановлено, що у разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.
Отже, за відсутності умови про територію у першому ліцензійному договорі, дія ліцензії поширюється на територію України. На інші запитання, відповідь може бути надана за результатами повного розгляду справи у суді на підставі наданих доказів, зокрема опрацювання положень вказаних договорів на видання книги.
Запитання № 42: Добрий день! Мене цікавить питання щодо процедури виплати роялті спадкоємцям творців службового винаходу, причому ліцензійний договір був укладений після смерті двох з винахідників.
Iм'я: Катерина
Тема: виплата роялті спадкоємцям
Відповідь:
З врахуванням норм статей 1108, 1109 Цивільного кодексу України, розмір, порядок і строк виплати плати (роялті) за використання винаходу встановлюються в ліцензійному договорі, укладеному між особою, яка має виключне право дозволяти використання винаходу (ліцензіаром) та іншою особою (ліцензіатом). У разі виникнення спорів щодо умов укладених договорів, у тому числі виплати плати у вигляді роялті, такі спори вирішуються у судовому порядку.
Запитання № 41: Доброго дня! В мене таке питання: якщо я візьму частину пісні іншого автора (зі словами та музикою), та вставлю в середину своєї пісні (мої слова та музика), чи буде це кваліфікуватися як плагіат, і які наслідки цього, якщо виконавець пісні дуже відомий?
Iм'я: Михайло
Тема: Плагіат музичного твору
Відповідь:
Відповідно до статті 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) частина твору, яка може використовуватися самостійно, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Автору та іншій особі, яка має авторське право належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору (у тому числі частину твору) будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону (част. 1 статті 32 Закону).
Таким чином, для правомірного використання частини пісні іншого автора (автора слів, композитора) необхідно отримати дозвіл на використання частини твору на підставі письмового договору.
Згідно зі статтею 50 Закону визначено, що плагіатом вважається оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору. Плагіат є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Зокрема, за захистом свого авторського права і (або) суміжних суб’єкти цих прав мають право звертатися до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. У разі звернення до суду, суд має право постановити рішення про:
відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм тощо (стаття 52 Закону).
Запитання № 40: Одним з робітників юридичної компанії TOB «Агроюравіапром» було створено бюлетень «Pro Вопо» та видано накладом 300 примірників, за замовленням цієї компанії, згідно з цивільно-правовим договором між ним та TOB «Агроюравіапром» з указаниям гонорару у 2 000 грн. Після видання «Pro Вопо» автор звернувся до TOB «Агроюравіапром» з вимогою про виплату йому обіцяного йому за договором авторського гонорару, а також і 3 % доходу від продажу «Pro Вопо». TOB «Агроюравіапром» у виплаті гонорарів автору відмовив посилаючись на наступні причини: - немає грошей на виплату гонорару, - підручник безоплатно розповсюджується серед робітників, клієнтів та потенційних клієнтів, - автор, не має прав на «Pro Вопо» підручник тому що працює TOB «Агроюравіапром», за що отримує заробітну плату, а «Pro Вопо» написав за замовленням з місця роботи. Через деякий час автор довідався, що TOB «Агроюравіапром» рекламує і продає «Pro Вопо», яке було підготовано ним і передана до видавництва для друку «Pro Вопо».
1. Які права виникли у А.узв 'язку з виданням підручника?
2. Чи були якісь права А. порушені? Якщо так,тоді які?
3. Чи має він право на авторський гонорар і виплати з доходів від продажу підручника?
Iм'я: Albina
Тема: володіння інтелектуальною власністю
Відповідь:
1. Згідно із статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем вважається службовим твором. Правовідносини щодо створення та використання службових творів регулюються статтею 429 Цивільного кодексу України та статтею 16 Закону. Так, статтею 16 Закону встановлено, що за створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
Як зазначено у Вашому запиті, робітник (далі – Автор), працюючи у компанії ТОВ «Агроюравіапром» (далі – Компанія), створив бюлетень «Pro Вопо» та між Автором і Компанією було укладено цивільно-правовий договір. У випадку, якщо це договір про створення на замовлення і використання твору (далі – договір-замовлення), то правовідносини регулюються відповідно до статей 430, 1112 Цивільного кодексу України та част. 6 статті 33 Закону. Так, згідно з част. 2 статті 430 Кодексу майнові права інтелектуальної власності на на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. Умовами договору може визначатися належність сторонам майнових прав на твір з огляду на способи та умови його використання. У разі належності майнових прав спільно Автору і Компанії, жодна сторона без згоди іншої сторони не може надати третій особі дозвіл на використання твору, у тому числі способами видання і розповсюдження твору.
У випадку, якщо між Автором і Компанією укладено інший цивільно-правовий договір, відмінний від договору-замовлення, варто керуватися нормами статей 1107-1111, 1113 Цивільного кодексу України та статтями 31-33 Закону.
2. Види порушень авторського права, що дають підстави для судового захисту визначені у статті 50 Закону. Як вбачається з Вашого запиту, порушені умови договору, укладеного між Автором і Компанією. При порушеннях будь-якою особою авторського права, недотриманні передбачених договором умов використання творів, суб’єкт авторського права має право звернутися до суду з позовом про поновлення порушених прав та з іншими вимогами, передбаченими статтею 52 Закону.
3. Авторська винагорода, відповідно до част. 2 статті 33 Закону, визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України, а саме: постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав».
Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх умов, у тому числі розміру і порядку виплати авторської винагороди. Автор має право на авторський гонорар, що було погоджено між Автором і Компанією, шляхом укладання договору. Право на інші виплати, у тому числі на виплату відсотку доходу від продажу підручника, залежить від належності майнових прав на твір (майнові права на твір належать спільно чи лише Компанії), про що зазначено вище у відповіді на перший пункт питання.
Запитання № 39: Які правові наслідки настануть для того автора, який без дозволу іншого автора використав його драматичний твір з власною метою? Чи має значення, який відсоток від першоджерела використано для створення нового драматичного твору? Чи має значення, ким зіграно похідний драматичний твір - аматорським колективом у безкоштовній виставі чи професійним за гроші?
Iм'я: Василь
Тема: Драматичний твір
Відповідь:
Випадки вільного використання твору встановлені ст. 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права», а саме:
1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;
2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;
3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;
4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;
6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;
7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;
8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;
9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;
10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22-25 цього Закону.
Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.
Виходячи з цього, будь-яке інше використання твору, зокрема: переробка що призвела до створення похідного твору (створення похідного твору у тому числі нового драматичного твору, можливо лише за згодою автора або правовласника прав на твір), відтворення, інші дії щодо використання твору - є порушенням авторських прав на твір.
Запитання № 37: Добрий день! Якщо я вигадала та реалізую у школі освітню гру, яка надає дітям можливість отримати деякі корисні навики. Я хочу розширити коло шкіл, де буде проводитися гра, тому хочу отримати авторське право на свою гру. Яка срецифіка отримання такого авторського права? Чи це буде авторське право на твір? В якому вигляді потрібно подавати правила гри для реєстрації? Дуже дякую за відповідь.
Iм'я: Ольга
Тема: Про реєстрацію авторського права на освітню гру
Відповідь:
Згідно із п. 3 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі». Отже, охорона авторським правом не розповсюджується на реалізацію освітньої гри. При цьому, якщо «гра» має форму вираження, тобто викладена наприклад на папері у вигляді літературного твору, то ніхто не має права без дозволу автора «гри» відтворювати, видавати, розповсюджувати або здійснювати інші дії щодо використання «гри». Реєстрація твору «освітньої гри» здійснюється за загальними порядком встановленим Постановою від 27.12.2001 р. «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір»
Запитання № 32 про перетворення :Згідно ст. 18 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»:
«Стаття 18. Перетворення заявок
Заявник має право перетворити:
заявку на видачу патенту на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на винахід і навпаки в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову в його видачі;
заявку на видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід на заявку на видачу деклараційного патенту на корисну модель і навпаки в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову в його видачі.
У цьому разі зберігається встановлена дата подання заявки, а якщо заявлено пріоритет, – дата її пріоритету.
За подання заяви про перетворення заявки сплачується збір».
Отже, якщо ви одержали зазначене рішення, то перетворення неможливе.
Відповідь: задача про торгів марку
Після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 – 3 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ніхто іншій, крім колишнього власника, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років.
Поняття «власник» і «співвласник» знаку не є тотожними.
Отже, якщо не минуло три роки, вам потрібно отримати згоду інших співвласників знака на його реєстрацію на ваше ім’я.
Запитання № 30: Добрий день. Я читав в інтарнеті що є установи які мають право продавати дозвіл натранслювання "аудио" тобто музики та пісень багатьох виконавців і роблять вони це за винагороду. Чи є такі организації в украіні, чи немає, заздалегіть дякую за відповідь. Та чи є сенс їх шукати. Суть в тому що для легального транслювання аудио щоб не нарушати законодавство я хочу отримати дозвіл від право власника. Але це буде дуже довго так як їх дуже велика кількість. Дякую за відповідь , чикатиму на відповидь
Iм'я: Анатолий Снегирёв
Тема: Авторське право в сфері аудио
Відповідь:
Рекомендуємо вам продивитись відео на сайті Державної служби інтелектуальної власності (http://sips.gov.ua/ua/videomusic.html).
Запитання № 29: Доброго дня, будь-ласка, підкажіть чий дозвіл потрібно отримувати для розміщення зображення твору образотворчого мистецтва (картини) на тиражованій продукції (кружка, футболка, аксесуари) - автора або власника? І де можна дізнатись про наявність прав на картину, написану не в Україні, та отримати дозвіл на її використання зазанченим способом?
Iм'я: Аліна
Тема: Використання творів образотворчого мистецтва
Відповідь:
Закон України «Про авторське право і суміжні права» пунктом 8 ч. 1 ст. 8 відносить твори образотворчого мистецтва до об'єктів правової охорони. За загальним правилом, закріпленим у ст. 15 Закону, будь-яке використання твору здійснюється на підставі дозволу на таке використання автора чи іншої особи, яка має авторське право. Розміщення зображення твору образотворчого мистецтва на будь-яких матеріальних об'єктах, з урахуванням строків правової охорони твору, потребує дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право.
Щоб отримати інформацію про автора твору образотворчого мистецтва, власника майнових авторських прав на цей твір та строк його правової охорони, слід звернутися до організацій колективного управління. Перелік організацій колективного управління, що діють в Україні, міститься на офіційному веб-сайті Державної служби інтелектуальної власності. Якщо на території України немає відомостей про автора твору образотворчого мистецтва, власника майнових авторських прав на цей твір та строк його правової охорони, з цим запитанням слід звертатися до іноземних організацій колективного управління майновими авторськими правами.
Запитання № 28: Запитання щодо тлумачення та практичного застосування ч. 2 ст. 17 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Iм'я: Ярослав
Тема: Щодо тлумачення та практичного застосування ч. 2 ст. 17 Закону України "Про авторське право і суіжні права"
Відповідь:
Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено правило: якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору.
Наведене положення Закону надає авторам аудіовізуального твору можливість передбачити у договорі про створення аудіовізуального твору певні обмеження щодо використання аудіовізуального твору: за згодою авторів, вони можуть заперечувати проти публічної демонстрації твору у певних визначених місцях, проти його розповсюдження певним способом чи на певній території тощо. Право авторів аудіовізуального твору заперечувати проти окремого публічного виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору, Законом не встановлюється, виходячи з наступного.
Виходячи з положення ч. 3 ст. 17, автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше. Питання про окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору, вирішується не колективом авторів аудіовізуального твору, а автором музичного твору та організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсером аудіовізуального твору. Якщо на підставі договору майнове авторське право на музичний твір, який увійшов до аудіовізуального твору, зберігається за автором, окреме публічне виконання музичного твору здійснюється на розсуд автора; коли власниками майнових авторських прав на такий музичний твір є автор і продюсер чи організація, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, окреме публічне виконання твору здійснюється на підставі спільної згоди власників майнових авторських прав; якщо майнові авторські права на такий музичний твір за договором належать організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсера аудіовізуального твору, питання про окреме публічне виконання цього твору вирішується не автором, а власником майнових авторських прав на цей твір.