Як здійснюється контроль за діяльністю організацій колективного управління правами в Україні?

Керівництво діяльністю зазначених організацій, визначення основних напрямів їх діяльності у межах закону визначаються лише загальними зборами суб'єктів авторських і суміжних прав, майновими правами яких управляє дана організація. Вищим органом такої організації є збори її учасників, які визначають розмір винагороди й умови видачі ліцензій користувачам, способи розподілу і виплати зібраної винагороди, вирішують інші принципові питання.Контроль за діяльністю організацій колективного управління здійснює орган, що зареєстрував дану організацію.

На Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України покладено функцію здійснення обліку організацій колективного управління та нагляду за їх діяльністю. Організаціям колективного управління, які взяті на облік. Організація колективного управління зобов'язана стати на облік у Державній службі протягом 30 днів після її державної реєстрації. У разі пропущення зазначеного строку організація повинна надати Державній службі інтелектуальної власності України пояснення у письмовій формі з обґрунтуванням причин, які призвели до затримки подання документів
у встановлений строк. Про взяття на облік організації колективного
управління Державна служба видає свідоцтво про облік установленого
зразка. Право займатися діяльністю організації колективного управління виникає з моменту видачі свідоцтва про облік організації колективного управління. Облік організацій колективного управління є засобом контролю
держави за додержанням організаціями колективного управління вимог
законодавства щодо таких організацій.Організація може бути взята на облік, якщо вона: а) є юридичною особою; б) не має на меті прямо або опосередковано одержувати
прибуток; в) має метою діяльності управління на колективній основі
майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних
прав; г) не має права займатися господарською комерційною
діяльністю чи використовувати будь-яким чином об'єкти авторського
права і (або) суміжних прав, доручені їй для управління; ґ) поширює свою діяльність на територію всієї України і має
місцеві осередки або представництва в більшості областей України; д) створена засновниками, об'єднує членів (учасників)
організації, які є суб'єктами авторського права і (або) суміжних
прав і передали на підставі договорів власні майнові права в
колективне управління цій організації; е) має статут, що відповідає вимогам законодавства, зокрема у
сфері авторського права і суміжних прав. 66. Чому потрібно захищати права інтелектуальної власності?

Винаходи, удалі дизайни промислового зразка, ефектні, що запам’ятовуються товарні знаки, що не мають охоронних документів, виявляються легкою здобиччю конкурентів і шахраїв. Україна вживає рішучих заходів адаптуватися до глобальної системи регулювання прав і охорони інтелектуальної власності. Актуальність проблеми зростає напередодні знаходження нашою країною членства у Всесвітній торговій організації

Захист інтелектуальної власності. На практиці існує дуже багато різних прав інтелектуальної власності, наприклад: - права на винаходи; - права на знаки для товарів і послуг; - права на промислові зразки; - авторські і суміжні права (права виконавців, виготовлювачів фонограм, організацій мовлення); - права на конфіденційну інформацію; - права на географічні позначення. На сьогоднішній день практично у всіх країнах визнаються права інтелектуальної власності, хоча коло визнаних прав може відрізнятися, - наприклад, у деяких країнах не визнаються права на процес виробництва лікарських засобів, а визнаються тільки права на самі лікарські засоби. Є розбіжності в підходах до процедури реєстрації прав інтелектуальної власності (там, де така реєстрація потрібна). Наприклад, в одних країнах будь-яка особа, що подала необхідні документи, може отримати патент на винахід. В інших країнах орган з реєстрації також здійснює експертизу заявки і вирішує, чи дійсно мав місце винахід. Що особливо важливо, не у всіх країнах можна домогтися захисту прав інтелектуальної власності. Захист може бути слабким або зовсім відсутнім. Відбувається це з різних причин, наприклад: - законодавство про процедуру захисту прав сформульовано таким чином, що інтелектуальну власність неможливо захистити; - законодавство "добре" не виконується, наприклад, через невисокий професіоналізм суддів або з економічних причин - немає засобів для вжиття всіх необхідних заходів. Потрібно зазначити, що деякі країни (у першу чергу ті, що розвиваються) не захищають інтелектуальну власність свідомо, помилково розраховуючи в такий спосіб штучно збільшити свій економічний потенціал. Щоб подолати ці труднощі, у 1994 році було укладено Угоду про аспекти прав інтелектуальної власності (скорочено - ТРІПС, за абревіатурою англійської назви). Основні вимоги ТРІПС: - повинні визнаватися права інтелектуальної власності; - ці права повинні захищатися. ТРІПС особливу увагу приділяє цивільним (судовим) заходам захисту, хоча вимагає захищати права інтелектуальної власності і за допомогою інших заходів: прикордонних (конфіскація на кордоні товарів, виготовлених із порушенням прав інтелектуальної власності); адміністративних (минаючи суд); кримінальних; - захист прав інтелектуальної власності повинен бути ефективним; - держави не повинні припускати дискримінації між вітчизняними й іноземними держателями прав, а також між держателями прав із різних країн. Участь у ТРІПС є обов'язковою умовою членства у COT, куди прагне вступити й Україна.