Amor tussisque non celatur –Любов та кашель не приховаєш
ЗАВДАННЯ
1. Викласти студентам систему теоретичних знань з фонетики, морфології, лексики, словотворення, синтаксису латинської мови; сформувати знання про граматичні категорії іменника, прикметника, числівника, займенника, дієслова; функціональну семантику іменних та дієслівних форм (значення форм прямих та непрямих відмінків, однини та множини, форм часу, способу, стану дієслів); особливості узгодження підмета та присудка у простому реченні.
2. Сформувати у студентів лексичний мінімум (бл. 400 кореневих слів).
3. Виробити у студентів навички читати, перекладати латинські тексти, виконувати граматичний аналіз речень, визначати граматичні форми в контексті та поза контекстом, визначати функціональну семантику іменних та дієслівних форм, адекватно відтворювати при перекладі граматичні конструкції, встановлювати формальні та функціонально-семантичні відношення між граматичними явищами, віднаходити відповідники граматичних явищ в інших мовах
4. Закріплювати, систематизувати, розширювати знання загально мовознавчих понять.
Основною формою при організації навчального процесу є практичне заняття, передбачена також контрольна та самостійна робота студентів.
5. Вивчення напам’ять студентами 100 виразів юридичної міжнародної термінології.
Формою підсумкового контролю є контрольна робота та залік.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
№ | Тема заняття | |||||
Практич ні | Самостій на робота | |||||
Вступ. Латинська мова в індоєвропейській сім’ї мов. Періодизація історії латинської мови. Доля латинської літературної мови після падіння Західної Римської імперії і її роль в історії європейської світової культури. Латинська мова в Україні. Значення латинської мови для сучасної науки. | ||||||
Латинський алфавіт. Голосні та дифтонги. Приголосні. Правила читання. Довгота та короткість складу. Правила наголошення. | ||||||
Граматичні категорії іменника. І-ІІ відміни іменників, парадигми відмінювання. Прикметники І-ІІ відмін. Genetivus possessivus. Dativus commodі et incommodi. | ||||||
Граматичні категорії дієслова. Інфінітив. Розподіл дієслів на 4 дієвідміни в залежності від закінчень основи. Praesens indicativi activi. | ||||||
Особові займенники. Присвійні займенники. Вказівні займенники. Зворотний займенник. Dativus possessivus. | ||||||
Praesens indicativi passivi. Пасивна конструкція. Ablativus auctoris et instrumenti. | ||||||
Прийменники. Дієслова, складені з esse. Ablativus modi. Ablativus temporis. | ||||||
Imperfectum indicativi activi et passivi. Futurum I indicativi activi et passivi. | ||||||
Іменники ІІІ відміни. Особливості відмінювання деяких іменників ІІІ відміни. | ||||||
Прикметники ІІІ відміни. Participium praesentis activi. | ||||||
Основні форми дієслова. Часи системи перфекта. Perfectum, plusquamperfectum futurum II indicativi activi. | ||||||
Participium perfecti passivi. Perfectum, plusquamperfectum, futurum II passivi. | ||||||
Четверта відміна іменників. П’ята відміна іменників. | ||||||
Прислівник. Способи утворення прислівників. | ||||||
Ступені порівняння прикметників та прислівників. Genetivus partitivus, ablativus comparationis. | ||||||
Вивчення напам’ять виразів юридичної фразеології | ||||||
Всього | ||||||
Загальний обсяг — 72 години.
Практичні заняття – 18 годин.
Самостійна робота – 54 годин.
Об’єкти, критерії та норми оцінювання знань, умінь та навичок студентів з латинської мови
Об'єктом оцінювання поточного контролю знань студента є:
1. Рівень виконання модульного завдання.
2. Виконання завдань для самостійного опрацювання.
3. Виконання семестрової контрольної роботи.
1. Модульне завдання,яке входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складається з диктанту та лексико-граматичного тесту, що проводиться під час заліку. Оцінювання модульного завдання проводиться за шкалою: від 0 до 20 балів.
2. Виконання завдань для самостійного опрацювання:перевірка вивчених напам’ять латинських афоризмів та юридичної фразеології– 0-50 балів.
3. Виконання семестрової контрольної роботи 0-30 балів.
Результати поточного контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості.
У разі невиконання поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана скластиїх до останнього практичного (семінарського) заняття.
Підсумковий контроль
Питання, які виносяться на залік
1. Латинський алфавіт. Голосні та дифтонги. Приголосні. Правила читання. Довгота та короткість складу. Правила наголошення.
2. Граматичні категорії іменника. Типи відмін.
3. І відміна іменників.
4. ІІ відміна іменників.
5. Іменники ІІІ відміни.
6. Четверта відміна іменників.
7. П’ята відміна іменників.
8. Прикметники ІІІ відміни.
9. Прикметники І – ІІ відміни.
10. Ступені порівняння прикметників.
11. Займенникові прикметники.
12. Особові займенники.
13. Вказівні займенники.
14. Питальні займенники. Неозначені займенники.
15. Заперечні займенники.
16. Прийменники.
17. Граматичні категорії дієслова. Praesens activi. Інфінітив.
18. Praesens passivi.
19. Дієслова, складені з esse.
20. Imperfectum activi et passivi.
21. Futurum I activi et passivi.
22. Participium praesentis activi.
23. Perfectum, plusquamperfectum, futurum II activi.
24. Основні форми дієслова. Часи системи перфекта.
25. Participium perfecti passivi. Perfectum, plusquamperfectum, futurum II passivi.
26. Пасивна конструкція.
Підсумкова оцінка з дисципліни є сумою балів лексико-граматичний тест, складання напамять юридичної міжнародної термінології та контрольну роботу і максимально складає: 20 + 50 + 30 = 100 балів.
За шкалою університету | Оцінка за національною шкалою та за шкалою університету | Оцінка за шкалою ECTS | |
90 – 100 | відмінно | A Відмінно | |
85 – 89 | добре | B Добре | |
75 – 84 | C Добре | ||
65 – 74 | задовільно | D Задовільно | |
60 – 64 | E Задовільно | ||
35 – 59 | незадовільно | FX Незадовільно | |
1 – 34 | незадовільно | F Незадовільно |
Навчальні матеріали
Основна:
1. Скорина Л.П., Чуракова Л.П. Lingua Latina iuridicialis. Київ, Вища школа. 1994.
2. Методические указания по латинскому языку для студентов юридического факультета, сост. Чуракова Л.П., Скорина Л.П. и др. Киев: КГУ, 1989.
3. Римское право в текстах для чтения, сост. Чуракова Л.П. и др. – Киев: КГУ, 1990.
4. Козаржевский А.Ч. Учебник латинского языка для нефилологических гуманитарных факультетов, изд. 2, М., МГУ, 1981.
5. Розенталь И.С., Соколов В.С. Учебник латинского языка для юридических факультетов и институтов, изд. 2, М., 1956.
6. Ничаюк С.П. Латинська мова для юридичних факультетів. Навчальний посібник. К.,2006.
Додаткова:
1. Бартошек Милан. Римское право (понятия, термины, определения); пер. с чешского, М., 1989.
2. Латинская юридическая фразеология, сост. проф. Никифоров Б.С., М., 1979.
3. Словарь международного права, изд. 2, М., 1986.
4. Цимбалюк Ю.В. Латинські прислів’я і приказки. Київ. Вища школа. 1989.
Словники:
1. Латинско-русский словарь. Сост. И. Х. Дворецкий. – 4-е изд., стереотип. – М., 1996.
2. Литвинов В. Д. Латинсько-український словник. К., 1998. – 712 с.
3. Литвинов В.Д., Скорина Л.П. 500 крилатих висловів. Тексти. Латино-український словник + англійські, німецькі, французькі, іспанські відповідники. – К., 1993. – 321 с.
Список виразів юридичної фразеології, рекомендованих для вивчення напам’ять:
1. Ab instantiā | Звільнення від суду (залишаючись під підозрою) |
2. Ab omni iudicio provocari licet | На будь-яке суддівське рішення можна подавати апеляцію |
3. Absque omni exceptione | Без усякого сумніву |
4. Absolvĭtur | Виправдальний вирок |
5. Abusus non tollit usum | Зловживання не усуває використання |
6. Ad impossibilia lex non cogit | Закон не вимагає неможливого |
7. А contrario | Доведення від супротивного |
8. Acta emendāre | Внести виправлення в протокол |
9. Actore non probante reus absolvĭtur | Відповідач звільняється за умови не доведення позивачем позова |
10. Actori incumbit onus probandi | Тягар доказу лежить на позивачі |
11. Actio in persōnam | Особистий позов |
12. Actio in rem | Речовий позов |
13. Actio quiescit | Справу призупинено |
14. Actio quod metus causa | Позов проти погрози |
15. Actiōnem denegāre | Відмовити у прийнятті позовної заяви |
16. Actor, ōris m | Позивач |
17. Actuarius | Секретар |
18. Ad acta | До справи (долучити) |
19. Ad deliberandum | На роздум |
20. Ad disputandum | Для обговорення |
21. Ad iudicium adesse | З'явитися до суду |
22. Ad melius inquirendum | На дослідування |
23. Ad paenitendum properat, cito qui iudicat | До розкаяння поспішає той, хто поспішно судить |
24. Ad referendum | До повідомлення, до розгляду. Умовне підписання міжнародного договору |
25. Advocātus diabŏli | Адвокат диявола, затятий обвинувачував |
26. Aeque in omnibus fraus punitur | Стосовно кожного брехня має каратися |
27. Album iudĭcum | Список суддів |
28. Alibi | В іншому місці |
29. Ambĭtus | Підкуп виборців |
30. Anĭmus ad omne ius dicit | Кожний закон звернений до суті справи |
31. Appellatiōnem interponĕre | Подати апеляцію |
32. Applicatio est vita regulae | Застосування – життя закону. |
33. Argumentum ad ignorantiam | Аргумент, розрахований на непоінформованість співбесідника |
34. Arra poenālis | Штрафний завдаток |
35. Arrestatio navium | Арешт кораблів |
36. Arrogatio legis | Скасування закону |
37. Articŭlus secretissĭmus | Найсекретніша частина договору |
38. Assessor | Засідатель |
39. Audiātur et altĕra pars! | Хай буде вислухана й інша сторона |
40. Audīre querēlam | Вислухати скаргу |
41. Authentĭcus | Дійсний, справжній |
42. Avisatio de periurio | Попередження про відповідальність за неправдиве показання |
43. Bellum omnium contra omnes | Війна усіх проти усіх |
44. Casus a nullo praestāre | За випадок ніхто не відповідає |
45. Casus belli | Привід до війни |
46. Casus foedĕris | Договірний випадок |
47. Causa cadĕre | Програти справу |
48. Causā cognĭtā | По ознайомленні з обставинами справи |
49. Causa credendi | Причина для довіри |
50. Causa desistĕre | Відмовитися від позову |
51. Causa iusta | Законне обгрунтування |
52. Causa privata | Приватна справа |
53. Causa solvendi | Причина для звільнення |
54. Causam dicĕre | Захищатися в суді |
55. Causam discĕre | Вивчати справу |
56. Causam vincĕre | Виграти справу |
57. Cetĕris parĭbus | З інших рівних умов |
58. Cogitationis poenam nemo patitur | Ніхто не несе покарання за думки |
59. Comĭtas gentium | Міжнародна чемність |
60. Condicio sine gua non | Істотна умова договору |
61. Confessi pro iudicatis habentur | Ті, що зізналися, вважаються засудженими |
62. Contra bonos mores | Проти добрих звичаїв |
63. Contra factum non est argumentum | Проти факту немає доказу |
64. Consensus gentium | Згода народів |
65. Consilium | Нарада |
66. Convenīre | Подавати позов |
67. Corpus delicti | Склад злочину |
68. Corpus iuris | Звід права |
69. Cui bono? Cui prodest? | Кому вигідно? Кому на користь? |
70. Culpa in concrēto | Вина конкретної особи |
71. Culpa lata | Тяжка провина |
72. Culpa levis | Незначна провина |
73. Damnatus | Засуджений |
74. De facto | Насправді ,фактично |
75. De iure | За правом, юридично |
76. De lege ferenda | З точки зору майбутнього закону |
77. De lege lata | З точки зору чинного закону |
78. Delictum | Правопорушення |
79. De planō | Не вносячи в засідання |
80. Deferre controversiam ad arbĭtrum | Передати спір на вирішення арбітра |
81. Deportatio | Найсуворіший вид вигнання |
82. Diem eximĕre | Відмінити засідання |
83. Diem sententiae proferre | Відкласти оголошення рішення |
84. Dies a quo | Початок терміну |
85. Dies actiōnis exit | Термін для подання позову минає (закінчується) |
86. Dies ad quem | Кінець терміну |
87. Divĭde et impĕra! | Поділяй і володарюй! |
88. Dolus malus | Злий намір |
89. Do, ut des, facio, ut facias | Я даю, щоб ти дав, я роблю, щоб ти зробив |
90. Dura lex, sed lex | Закон суворий, але закон |
91. Ei incumbit probatio, qui dicit, non qui negat | Тяжкість доведення лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто заперечує |
92. Elegantia iuris | Юридична тонкість |
93. Emptio-venditio | Купівля-продаж |
94. Eradĕre albō advocatōrum | Виключити зі складу адвокатури |
95. Est res sanctissima civilis sapientia | Наука права – найсвятіша справа |
96. Ех adverso | Доведення від супротивного |
97. Ex aequo et bono | З добром і справедливістю |
98. Ex contractu | За договором |
99. Ex facto jus oritur | З факту народжується право |
100. Ex iniuria non orĭtur ius | З порушення права не народжується право |
101. Ex lege | За законом |
102. Ex officiō | З обов'язку служби, з власної ініціативи |
103. Ex turpi causa actio non orĭtur | Позов не виникає на незаконній підставі |
104. Exemplum | Приклад, копія |
105. Exequātur | Нехай виконує |
106. Exercitio iudiciōrum | Судочинство |
107. Exponĕre rem | Викласти обставини справи |
108. Extra ius | За межами закону |
109. Extra ordĭnem | Надзвичайний |
110. Facta concludentia | Підсумкові факти |
111. Festinatio justitiae est noverca infortunii | Підганяти правосуддя значить призивати нещастя |
112. Fide iussor | Гарант |
113. Furiosus furore solo punitur | Безумець уже покараний своїм безумством |
114. Furtum manifestum | Розкрита крадіжка |
115. Furtum nec manifestum | Нерозкрита крадіжка |
116. Gestor negotiōrum | Повірений у справах |
117. Grata, rata et accepta | Бажано, чинно і прийнято |
118. Heredĭtas iacens | Ще не прийнятий спадок |
119. Heres, succedens in honore, succedit in onere | Спадкоємець, що наслідує благо, наслідує і обтяжливий обов'язок |
120. Heres heredis mei est meus heres | Спадкоємець мого спадкоємця – мій спадкоємець |
121. Homicidium causale (culposum) | Випадкове (по необережності) вбивство |
122. Homicidium voluntarium | Навмисне вбивство |
123. Ianuis clausis | За зачиненими дверима |
124. Ibi potest valere populus, ubi leges valent | Там може мати силу народ, де мають силу закони |
125. Ignorantia non est argumentum | Незнання не є доказом |
126. Ignorantia judicia est calamitas innocentis | Неуцтво судді – біда для невинного |
127. Ignorantia iuris nocet, ignoratio facti non nocet | Незнання закону не є виправданням, невідання факту є виправданням |
128. Imperium et potestas | Влада і могутність |
129. In alieno solo | На чужій землі |
130. In camĕrā | В кабінеті, не вносячи в засідання |
131. In contumaciam | Заочно |
132. In custodiam dare | Взяти під варту |
133. In dubio melior est causa possidentis | При сумніві перемога на боці фактичного власника |
134. In dubio pro reo | Сумнів на користь підсудного. |
135. In flagranti delicto | На місці злочину |
136. In iudicando criminosa est celeritas | У судових справах поспішність – злочинна. |
137. In iudiciō | Судова стадія, яка проходила у суді |
138. In iure | Судова стадія, яка проходила у претора |
139. Injuria realis | Образа дією |
140. Injuria verbalis | Образа словом |
141. In propria persona | Власною персоною |
142. In tabellas refferre | Занести до протоколу |
143. Index | Покажчик, виписка |
144. Instrumentum | Документ |
145. Interlocutio | Попередня ухвала (постанова) |
146. Interventio accessoria | Вступ (тобто втручання) третьої особи |
147. Interventio principālis | Вступ третьої особи із самостійним позовом |
148. Ipso iure | В силу закону |
149. Ira furor brevis est | Гнів – короткочасне безумство |
150. Is fecit, qui prodest | Зробив той, кому вигідно |
151. Iudicia administrāre | Відати судовою частиною |
152. Iudicium disturbāre | Порушувати порядок судового засідання |
153. Iudicis est ius dicere, non dare | Судді належить творити суд, а не створювати право |
154. Iuris consultus | Знавець права |
155. Iuris praecepta sunt haec: honeste vivĕre, nemĭnem laedĕre, suun cuique tribuĕre | Настанови права такі: чесно жити, нікому не шкодити, надавати кожному належне |
156. Ius abutendi | Право повної власності, право розпоряджатися |
157. Ius civile | Цивільне право |
158. Ius cogens | Право, що примушує |
159. Ius commercii | Право ведення торгівлі |
160. Ius conubii | Право вступати в шлюб з римською громадянкою |
161. Ius dicĕre | Проголошувати право, вершити суд, розбирати справу |
162. Ius est ars boni et aequi | Право є мистецтво добра і справедливості |
163. Ius fruendi | Право одержувати прибутки |
164. Ius gentium | Міжнародне право, право народів |
165. Ius humanum | Людське право |
166. Ius mercatoria | Міжнародне торгівельне право |
167. Ius navigandi | Право судноплавства |
168. Ius non scriptum | Неписане право |
169. Ius possidendi | Право володіння |
170. Ius praediorum urbanorum | Право користування чужою міською землею |
171. Ius pretorium | Преторське право |
172. Ius privatum | Приватне право |
173. Ius publici respondēre | Офіційні консультації |
174. Ius publĭcum | Публічне право |
175. Ius sanguinis | Право крові |
176. Ius scriptum | Писане право |
177. Ius soli | Право ґрунту |
178. Ius suffragii | Право голосування |
179. Ius utendi | Право користуватися |
180. Ius vicinitātis | Право помсти |
181. Ius vindicandi | Право захищати |
182. Ius vitae necisque | Право життя і смерті |
183. Iustitia est fundamentum regni | Правосуддя – фундамент держави |
184. L. s. (locus signi) | Місце печатки |
185. Legem brevem esse oportet | Закон має бути коротким |
186. Lex et regio | Закон і країна |
187. Lex pisterior derŏgat priori | Наступний закон відміняє попередній |
188. Lex prospicit, non respicit | Закон не має зворотної сили |
189. Lex retro non agit | Закон не має зворотної сили |
190. Lex semper certa est | Закон завжди точний |
191. Lex speciālis derŏgat generāli | Спеціальний закон виключає дію загального закону |
192. Libellō adīre praefectum | Подати заяву начальникові |
193. Libellum concipĕre | Скласти заяву |
194. Libellus accusatorius | Обвинувальний вирок |
195. Libellus appellatiōnis | Апеляційна скарга |
196. Libellus conventiōnis | Позовна заява |
197. Libellus | Книжка, письмова заява |
198. Liběrtas est potestas faciendi id, quod iure licet | Свобода є можливість роботи те, що дозволено по праву |
199. Liběrum veto | Вільне „забороняю” |
200. Locum tenens | Той, хто тримає місце |
201. Locus regit actum | Форма угоди визначається місцем (її укладання) |
202. Locus sigilli (L.S.) | Місце для печатки |
203. Locus standi | Точка зору |
204. Locatio-conductio | Договір найму |
205. Lucrum cessans | Втрачена вигода |
206. Magna et veritas, et praevalebit | Нема нічого вищого за істину, і вона переможе (восторжествует) |
207. Male parta male dilabuntur | Погано нажите погано зникає |
208. Manifestum non eget probatione | Очевидне не потребує доказу |
209. Mare altum | Відкрите море |
210. Mare clausum | Закрите море |
211. Matrimonium iustum | Законний римський шлюб |
212. Medicīna forensis | Судова медицина |
213. Memorandum | Меморандум |
214. Metus | Погроза |
215. Minus solvit, qui tardius solvit | Менше повертає той, хто повертає повільніше |
216. Modus acquirendi | Спосіб набуття права власності |
217. Modus procendi | Образ дії |
218. Modus vivendi | Спосіб життя. Тимчасова угода |
219. Mors civilis | Цивільна смерть. Позбавлення громадських прав |
220. Mos legem regit | Звичай править законом |
221. Nemo debet bis puniri pro uno delicto | Ніхто не може бути покараний двічі за одне й те саме правопорушення |
222. Non bis in idem | Не карати двічі за одне й те ж |
223. Non liquet (N.L.) | Не зрозуміло |
224. Non omne, quod licet, honestum est | Не все, що дозволяється, гідне поваги |
225. Nullum crimen, nulla poena sine lege | Немає злочину, немає покарання, якщо вони не передбачені законом |
226. Nullus terminus falso est | Брехня не має кордонів |
227. Nuptias facit consensus | Шлюб укладається угодою |
228. Obligatio est iuris vinculum | Зобов’язання – узи права |
229. Occupatio nullius | Заволодіння нічиєю річчю |
230. Omne ius homĭnum causa constitutum est | Будь-яке право встановлюється для людей |
231. Onus probandi | Тягар доказу |
232. Орě exceptiōnis | В порядку заперечення |
233. Opinio iuris gentium | Думка права народів |
234. Optima est legum interpres consuetudo | Найкращий тлумач законів - практика |
235. Ordo iudiciōrum | Судоустрій |
236. Pacta sunt servanda | Угоди треба дотримуватись |
237. Pacta tertiis nec nocent, nec prosunt | Договори третім особам не шкодять і не допомагають |
238. Pactum est duōrum consensus atque conventio | Пакт є згода і угода двох сторін |
239. Par in parem non habet iurisdictionem | Рівний проти рівного не має юрисдикції |
240. Partium meārum non est | Мені не підсудне |
241. Pater familias | Глава сімейства |
242. Pater est quem nuptiae demonstrant | Батьком є той, на кого показує шлюб |
243. Pendentĕ appellatiōne | До розгляду скарги |
244. Pendentĕ litĕ | До закінчення судового провадження |
245. Per acclamatiōnem | Через виголошення |
246. Per contumaciam | В зв'язку з упертою неявкою відповідача |
247. Per legis actiōnes | Діяти законним чином |
248. Persōna de facto | Особа без громадянства |
249. Persōna grata | Особа бажана, дипломат |
250. Persōna non grata | Особа не бажана |
251. Plena probatio | Повний доказ |
252. Pleno iure | З повним правом |
253. Post factum | Після зробленого |
254. Primus inter pares | Перший серед рівних |
255. Prior tempǒre – potior iure | Перший у часі – сильніший у праві |
256. Pro poenā | В покарання |
257. Pro tribunāli | У судовому засіданні |
258. Pudor doceri non potest, nasci potest | Сорому не можна навчитися, він може народитися |
259. Quaesītor | Слідчий |
260. Querēla | Скарга |
261. Querimonia habētur | Надійшла скарга |
262. Qui iure suo utĭtur, nemĭnem laedit | Хто користується своїм правом, той нічиїх прав не порушує |
263. Qui mandat solvēri, ipse vidētur | Хто накаже іншому виконати, той ніби виконав (це) сам |
264. Qui pro quo | Одне замість іншого |
265. Quod erat demonstrandum | Що й потрібно було довести |
266. Rebus sic stantĭbus | Доки обставини не змінилися |
267. Reductio ad absurdum | Зведення до абсурду |
268. Referente praesǐde | По доповіді голови |
269. Reformatio in peius | Посилення санкції при відміні вироку по скарзі засудженого |
270. Reicěre iudǐcem | Відвести суддю |
271. Rem cum cura age | Веди справу з турботою |
272. Remotis testibus | Без свідків |
273. Removēre officiō | Усунути з посади |
274. Reō absente | За відсутності відповідача |
275. Repudiāre officium | Відмовитися від посади |
276. Res commūnis | Спільна річ |
277. Res extra commercium | Речі, вилучені з торгового обороту |
278. Res fundibĭlis | Замінна річ |
279. Res in commercio | Речі, що знаходяться в торговому обороті |
280. Res iudicāte pro veritāte est | Постанова суду приймається за істину |
281. Res nullius | Нічия річ |
282. Respondere, cavere, agĕre | Давати висновки, складати документи, виступати в суді (три види діяльності юриста) |
283. Reus | Відповідач, підсудний |
284. Reus iisdem privilegiis utitur, quibus et actor | Відповідач користується тими ж правами, що й позивач |
285. Revocāre ad alium iudicium | Просити про перенесення до іншого суду |
286. Salus popŭli suprēma lex | Благо народу – найвищий закон |
287. Salvo iure | З повним правом |
288. Scelere velandum est scelus | Покривати злочин є злочином |
289. Scriba | Переписувач, секретар |
290. Seditio civium hostium est occasio | Заколот громадян – успіх ворогів |
291. Semper in dubiis benigniora praeferenda sunt | У сумнівних випадках завжди надають перевагу більш м’яким рішенням |
292. Sententia absolutoria | Виправдальний вирок |
293. Sententiam ferre | Винести рішення |
294. Sententiam pronuntiāre | Оголосити рішення |
295. Sine die | Без зазначення терміну |
296. Sine ira et studio | Без гніву та пристрасті (об’єктивно) |
297. Sine provocatiōne | Без оскарження |
298. Sponte sua | За власним бажанням; добровільно |
299. Stare decīsis | Дотримуватися прецедентів |
300. Status in statu | Держава в державі |
301. Status quo | Існуючий стан |
302. Sub iudĭce lis est | Справа ще у провадженні |
303. Subscriptio | Підпис |
304. Superficies ad dominum soli cedit | Суперфіцій переходить до власника землі |
305. Tabella quaestiōnis | Протокол допиту |
306. Tabula rasa | Чиста дошка. Принцип невідповідальності новоствореної держави за зобов’язання попередньої |
307. Tabularium | Архів |
308. Tacitus consensus | Мовчазна згода |
309. Terra nullius | Нічийна земля |
310. Testes citāre | Викликати свідків |
311. Testes interrogāre | Допитувати свідків |
312. Testes muti | Німі свідки |
313. Testes producĕre | Виставити свідками (когось) |
314. Testimonium recitāre | Оголошувати показання |
315. Testis oculātus pluris est, quam audiātur decem | Один очевидець вартий десяти тих, що чули |
316. Tironibus parcendum est | Новобранців слід жаліти |
317. Ubi iudicat, qui accusat, vis, non lex valet | Де судить той, хто звинувачує, панує насилля, а не закон |
318. Ultĭma ratio | Останній засіб |
319. Ultimatissĭmum | Найсуворіший ультиматум |
320. Ultra vires | З перевищенням повноважень |
321. Usufructus | Право користування чужою річчю і одержання прибутків з неї |
322. Uti possidētis | Як ви володієте (володійте і надалі). Дипломатична формула взаємовизнання прав конфліктуючих сторін на захоплені ними території |
323. Verĭtas magis amicitia | Істина дорожче дружби |
324. Veto | Забороняю |
325. Viātor | Судовий розсильний |
326. Vis maior | Непоборна сила, нездоланна сила |
327. Vox popŭli – vox dei | Голос народу – голос бога |
Список сентенцій, рекомендованих для вивчення напам’ять:
1. A casu ad casum– Від випадку до випадку.
2. A posteriori – Зважаючи на досвід.
3. A priori – З попереднього (відомого).
4. Ab imo pectŏre – Від щирого серця.
5. Absentem laedit, qui cum ebrio litĭgat – Хто сперечається з п’яним, той воює з відсутнім.
6. Altissĭma flumĭna minĭmo sono labuntur – Найглибші ріки течуть із найменшим шумом.
7. Amantes – amentes –Закохані – божевільні.
8. Аmat victoria curam -Перемога любить сумлінність (немає перемоги без труднощів).
9. Amicus meus alter ego – Мій товариш – друге я.
10. Amor non est medicabĭlis herbis –Від любові немає зілля.
Amor tussisque non celatur –Любов та кашель не приховаєш.
12. Amor, ut lacrĭma, ab ocŭlo orĭtur, in pectus cadit – Любов, як сльоза, народжується в оці, западає в серце.
13. Amore, more, ore, re verus amicus cognoscĭtur – Справжній друг пізнається в любові, звичках, розмовах та справах.
14. Annum novum bonum felicem faustum fortunatumque!– Щасливого нового року!
15. Arbor mala, mala mala – Погане дерево – погані плоди.
16. Audiatur et altĕra pars – Нехай буде вислухана й інша сторона.
17. Aurea mediocrĭtas – Золота середина.
18. Aurei freni non faciunt equum meliorem – Золота вуздечка не робить коня кращим.
19. Aut Caesar, aut nihil – Або Цезар, або ніхто.
20. Aut cum scuto, aut in scuto – Зі щитом або на щиті.
21. Bona valetudo melior est quam maxĭmae divitiae –Добре здоров’я краще, ніж найбільше багатство.
22. Calamitate doctus sum – Біда мене навчила.
23. Carior est auro iuvĕnis – Молодість дорожча за золото.
24. Citius, altius, fortius! – Швидше, вище, сильніше!
25. Cogitationes posteriors saepe sunt meliores – Пізніші думки часто кращі від попередніх.
26. Cogĭto, ergo sum – Я мислю, отже існую.
27. Conscientia – mille testes – Совість – тисяча свідків.
28. Consultor homĭni tempus utilissĭmus – Час найкращий порадник для людини.
29. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum – Про смаки та кольори не сперечаються.
30. De nihĭlo nihil – З нічого нічого не виникає.
31. Desunt inopiae multa, avaritiae omnia –Бідним людям багато дечого не вистачає, жадібним – усього.
32. Dies ater – Чорний день.
33. Dies diem dоcet – День навчає день.
34. Dies levat luctum –День зменшує горе.
35. Dixi et anĭmam levavi – Сказав і полегшив душу.
36. Docendo discĭmus – Вчимося, навчаючи.
37. Doctrina multiplex, verĭtas una – Наук багато, істина одна.
38. Domus propria est dоmus optĭma – Власний дім – найкращий дім.
39. Dura lex, sed lex – Закон суворий, але закон.
40. E cantu dignoscĭtur avis – За співом розпізнається птах.
41. E fructu arbor cognoscĭtur – За плодом дерево пізнається.
42. Edĭmus, ut vivamus, non vivĭmus, ut edamus – Ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти.
43. Errare humanum est – Людині властиво помилятися.
44. Est modus in rebus – Є міра в речах.
45. Est quoque cunctarum novitas carissĭma rerum – Новизна – найдорожча річ із усіх речей.
46. Facta loquuntur – Факти говорять.
47. Feci, quod potui, faciant meliora potentes – Я зробив усе, що міг, нехай інші зроблять краще.
48. Ferro et igne – Вогнем і мечем.
49. Fortuna variabĭlis – Доля мінлива.
50. Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo, sic vir fit doctus non vi, sed saepe studendo – Крапля камінь точить не силою, а частим падінням, так і людина вдосконалюється не силою, а старанно навчаючись.
51. Hodie mihi, cras tibi – Сьогодні мені, а завтра тобі.
52. Homĭnem ex operĭbus eius cognoscĕre –Людину пізнають за її вчинками.
53. Homĭnem te esse memento! – Пам’ятай, що ти людина!
54. Homĭnes, dum docent, discunt (Suetonius) –Люди поки вчать (інших), самі вчаться.
55. Honores mutant mоres, sed raro in meliores– Почесті змінюють звички, але рідко – на кращі.
56. Ibi victoria, ubi concordia – Там перемога, де злагода.
57. Ignorantia non est argumentum – Незнання – не доказ.
58. Imago anĭmi vultus est – Обличчя – це відображення душі.
59. In memoriam – На згадку.
60. In omnia paratus – Готовий до всього.
61. In Venĕre semper certat dolor et gaudium- У любові завжди змагаються біль і радість.
62. In vino verĭtas, in aqua sanĭtas – Істина у вині, здоров’я у воді.
63. Inter arma musae silent – Серед війни музи мовчать.
64. Labor et patientia omnia vincunt – Праця й терпіння все переможуть.
65. Legem brevem esse oportet – Закон має бути коротким.
66. Lupus in fabŭlis – Про вовка помовка.
67. Manu propria – Власною рукою.
68. Mare interbibĕre – Випити море.
69. Mare verborum – gutta rerum – Море слів – крапля справ.
70. Melius est prudenter tacere, quam inanĭter loqui –Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити.