ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики. Учитель. Чи помітив хтось із вас, як гарно довкола?

Учитель. Чи помітив хтось із вас, як гарно довкола? Визирніть у вікно!

· Яку картину намалювала чарівниця-осінь?

Уже не так тепло, як улітку, сонечко вже не таке яскраве, листочки по­жовкли, дні стали коротшими. Ви, діти, дуже спостережливі!

Сприйняття творів мистецтва

· Як змінюється погода восени?

Так, вона буває різною. У теплі дні — прозоре повітря, чисте блакитне не­бо* але незабаром стане прохолодніше. Цією чудовою порою захоплювалися композитори, поети, художники. Погляньте, яку осінь побачив і намалював чудовий художник Ісаак Левітан! У картині «Золота осінь», що вважають од­ним із найкращих творів живопису про осінню пору року, він передав поезію в’янення осінньої природи на порозі прийдешньої зими. Послухайте вірш, що описує цю картину.

Самі на себе дивляться ліси Осінній вітер одгуляв, затих.

Розгублені від власної краси, Стоїть берізонька, як в іскрах золотих.

Немов пройшов незримо Левітан.

То там торкнувся пензликом, то там.

· Який період осені зобразив художник? (Жовтень)

· Який стан осінньої природи передав митець? (Спокій)

У цій картині Левітан із проникливою майстерністю втілив сумну і світлу прощальну красу осені. Небо затягнуло хмарним серпанком, вітер куйовдить верхівки беріз. Вони скидають своє вбрання на пожовклу траву. Птахи вже відлетіли у теплі краї, і тиша запанувала в лісі.

· Чи може музика намалювати подібну картину осені?

Гра «Композитор»

Восени буває і сумно, і радісно. Сумно тому, що скінчилося літо та природа ніби завмирає, а радісно — тому, що зібрали добрий урожай і незабаром наста­не зима, а з нею — і Новий рік із веселими святами та подарунками.

· Якщо ви були б композитором, то яку музику осені ви написали б?

Композитор Петро Чайковський свої враження від осінньої природи втілив

у п’єсі «Осіння пісня». І хоча він жив дуже давно, але враження композитора від осінньої природи ми можемо відчути і зараз. Послухайте твір «Осіння пісня»!

· Якою П. Чайковський побачив осінь?

Слухання п'єси «Осіння пісня» П. Чайковського

· Які настрої осені ви відчули?

· Як композитор передає осінній настрій?

Так, ми відчули красу цієї пори, слухаючи музику: прозоре, блідо-блакит­не повітря, різнокольорові листочки, що їх підхоплює та кружляє вітер, а по­тім плавно опускає на землю. Яка чудова музика! І не кожній пісні потрібні слова — інколи пісня зрозуміла без слів.

Вокально-хорова робота

Учитель. Пригадайте відомі вам пісні про осінь.

Творча робота

· Відчуйте себе поетами та складіть вірш зі словами: летить, шелестить,не припікає, поливає.

Наприклад

Осіннє листя вже летить, Казково під ногами шелестить,

Яскраве сонечко не припікає, Холодний дощик поливає.

Лелека в вирій вже летить, Дубове листя шелестить,

І сонце вже не припікає, А дощик з хмари поливає.

· Складіть мелодію на вірш, що був найкращим.

Продовження розучування пісні О. Зозулі «Осінь»

(виконання з пластичними рухами)

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Що змалювали музика та слова пісні О. Зозулі?

· Що споріднює пісню О. Зозулі «Осінь» та фортепіанний твір П. Чайков­ського «Осіння пісня»?

· Які осінні настрої ми відчули в музичних творах сьогодні на уроці?

· Чи можна сказати, що пісня — це музика душі людини?

Учні виходять із класу під музику (П. Чайковський «Осіння пісня»).

Урок 8. ПІДІБ'ЄМО ПРОМІЖНІ ПІДСУМКИ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (приймати мету, поставлену вчителем, і відповідно до неї виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати; орієнтуватися у часі; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (до­тримувати норми культури мовлення й культури поведінки); здоров'язбережувальну (усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я; фор­мувати правильну поставу); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учите­лем; виявляти ініціативу); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на попередніх уроках);

· предметні: узагальнити вивчений упродовж чверті матеріал; з'ясувати ступінь за­своєння та розуміння музики (як мистецтва, що розповідає про життя людей і на­вколишній світ), ступінь усвідомлення особливостей емоційного змісту музики; роз­вивати вміння орієнтуватися в засобах музичної виразності; прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал:пісні та музичні твори, прослухані та вивчені впродовж І чверті.Обладнання:фонохрестоматія; ТЗН; музичний інструмент; картки для гри «Упізнай композитора».

Наочні посібники:паперові «веселі нотки» для заохочення учнів.

Тип уроку:урок узагальнення знань, умінь і навичок.

Форма проведення уроку:урок-гра.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (П. Чайковський «Осіння пісня»)

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Минуло небагато часу відтоді, як ви прийшли навчатися у 3-й клас, але ви вже дізналися багато нового. Музика нас хвилювала, відкри­вала свої таємниці, розповідала багато цікавого про життя лісу та його меш­канців, про чудові картини природи, знайомила з різними танцями й пісня­ми... Перевірмо сьогодні здобуті знання, узявши участь у командній грі!

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Перевірка засвоєння учнями знань, умінь і навичок

Учні об’єднуються у 2 команди, які виконують різноманітні ігрові за­вдання та відповідають на запитання. За кожну правильну відповідь учень отримує «веселу нотку». Команда, яка отримала найбільше но­ток, стає переможцем.

Методичний коментар.Учитель має так спрямувати роботу учнів, щоби наприкінці уроку не залишилося тих, хто не впорався з жодним завдан­ням.

Гра «Хто швидше?»

Якомога швидше дайте відповідь на запитання. Зараховують тільки пра­вильну відповідь.

· Що таке мелодія?

· Як можна виконувати пісню?

· Що таке музична форма?

· Яких «трьох китів музики» ви знаєте? •

· Хто створює музику?

· Хто виконує музику?

Гра «Ритмічна естафета»

· Кожна команда має вишикуватися у свою колону. Останній учень у кожній колоні тихенько простукуватиме нескладний ритмічний рисунок по плечу товариша, який стоїть попереду. Той передаватиме «естафету» далі. Учень, який прийматиме «естафету» останнім, має записати ритмічний рисунок на дошці. Переможе команда, яка першою завершить гру.

Гра «Упізнай мелодію»

· Прослухайте фрагменти музичних творів та пригадайте їх назви. Зарахову­ють тільки правильну відповідь.

Учитель програє такі музичні твори: П. Чайковський «Осіння пісня»;

Е. Ґріґ «Ранок»; Д. Кабалевський «Три кити»; Ф. Шуберт «Форель»;

Ф. Шуберт «У путь»; М. Леонтович «Діду мій, дударику»; Ф. Мендель- сон «Пісня без слів».

Гра «Упізнай композитора»

· З’єднайте назви творів з їх авторами.

Команди отримують картки із прізвищами композиторів і назвами їх­ніх творів упереміш.

П. Чайковський Е. Ґріґ Д. Кабалевський Ф. Шуберт Ф. Шуберт М. Леонтович Ф. Мендельсон

Конкурс виконавців

· Представники від кожної команди співають куплет вивченої пісні. Коман­да суперників має визначити назву пісні. За правильне й виразне виконан­ня пісні команда отримує нотку, за правильну відповідь щодо назви пісні команда суперників також отримує нотку.

Підбиваються загальні підсумки ігор і конкурсу. Визначається коман- да-переможець.

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель оцінює активність учнів і відзначає найкращі відповіді.Учні виходять із класу під музику (Ф. Шуберт «У путь»).

Урок 9. ГОЛОВНА ПІСНЯ ДЕРЖАВИ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбере- жувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середови­ща); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: зіставити життєвий зміст, настрій і характер музичних творів; опанува­ти поняття «Державний Гімн», культуру слухання; удосконалювати навички вираз­ного співу; розвивати уяву; прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал:М. Леонтович «Діду мій, дударику», Державний Гімн України «Ще не вмерла України...», М. Ведмедеря «Україна».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники:підручник; портрети П. Чубинського та М. Вербицького.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (М. Леонтович «Діду мій, дударику»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, у чому полягає се­крет популярності музичних творів? Дійсно, складно відповісти на це запи­тання однозначно: майстерність чи мелодійний дар митця, виразні засоби чи правдивість і щирість. Чому одні музичні твори, які були написані багато ро­ків тому, продовжують своє життя у наш час і ми знову й знову повертаємо­ся до них, тоді як інші не привертають нашої уваги надовго та поступово пори­нають у забуття? Саме з творами, що стають навіть музичними символами, ми ознайомимося сьогодні на уроці.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. У багатьох українських піснях відображено образ нашої Бать­ківщини. Найголовнішою такою піснею для кожного громадянина України є Державний Гімн.

У давнину гімнами (від грецької — «славити, хвалити») називали уро­чисті, величні музичні твори, що виконували хори. Уперше гімни з’явилися у Давній Греції. Це були величні пісні на честь богів.

Згодом з’явилися гімни, присвячені знаменним подіям, пам’ятним датам, а також військові, спортивні, студентські гімни, навіть шкільні. Різні гімни виконують за різної нагоди.

· Поміркуйте: де можна почути гімн школи? спортивний гімн? військовий? релігійний?

У кожній країні є особлива, найголовніша пісня — це Державний Гімн.

Гімн— це урочиста, велична пісня, один із найдавніших вокальних жанрів.

Державний Гімн — офіційний символ держави (поряд із Державним Гербом і Прапором).

Мелодія Державного Гімну зазвичай звучить під час урочистих заходів, державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Офіційним символом нашої держави, поряд із Державним Гербом — тризу­бом — і синьо-жовтим Прапором, є Гімн «Ще не вмерла України...». За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за національну незалежність, гаря­чої любові до своєї землі, її героїчної історії.

Слова вірша «Ще не вмерла України...» написав у 50-ті роки XIX ст. відо­мий український поет Павло Чубинський.

Поезія, уперше надрукована 1863 року, невдовзі розійшлася в народі — по­між інтелігенції, студентів, гімназистів.

Музику на ці вірші написав видатний західноукраїнський композитор і ди­ригент Михайло Вербицький. Він тонко відчував дух і настрої громадськості, чим пояснюється популярність його творів, особливо пісні-хору «Ще не вмер­ла України...».

Мажорні закличні інтонації цього твору віддзеркалюють характерні риси українських історичних пісень.

24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акта проголошення не­залежності України» в залі Верховної Ради було виконано Національний Гімн «Ще не вмерла України...».

Конституція України затвердила статус пісні як офіційного державного музичного символу.

Після проголошення незалежності України Державний Гімн відіграє роль заклику до ствердження самостійності й суверенітету України, надихає укра­їнський народ на розбудову своєї держави.

Слухати Гімн потрібно стоячи, мовчки.

· Послухайте Державний Гімн України (с. 39 підручника). Який характер

має ця музика?

Слухання Державного Гімну України

Вокально-хорова робота

Учитель. Наша батьківщина — це Україна: тут ми народилися, тут ми живемо. Талановиті українські композитори відчувають музику рідного краю і втілюють свої почуття у музиці, а українські поети — у своїх поезіях. Послу­хайте вірш Ф. Пантова «Країна моя — Україна».

Мої нескінченні дороги Сплелися, мов доля моя,

Я знову вернув до порога,Де батьківська рідна земля.

Країна моя — Україна,Ще пращурів пам’ять жива,

Знайома тут кожна стежина, І сонце мене зігріва.

Хай пісня твоя, Україно, Злітає, як птах у блакить,

А мова твоя солов’їна. У кожній оселі звучить!

Піду у садочок вишневий, Послухаю спів солов’я,

Там ранок зустріну рожевий, Тобі я вклонюся, земля!

Багато пісень композитори присвячують своїй Батьківщині. Якщо під час слухання Державного Гімну ми відчуваємо гордість, упевненість та підне­сеність, то разом із піснею М. Ведмедері «Україна» висловлюємо любов і ніж­ність до свого рідного краю (див. с. 41 підручника).

· Послухайте пісню та скажіть: які почуття вона викликає у вас?

Слухання пісні М. Ведмедері «Україна», розучування

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Як називають головну пісню держави?

· Назвіть види гімну.

Учні виходять із класу під музику (М. Ведмедеря «Україна»),

Урок 10. ПІСНІ РІДНОГО КРАЮ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'-язбере- жувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середови­ща); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розуміти особливості емоційного змісту, засобів музичної виразності; опанувати поняття «пастораль», «ідилія»; формувати зорово-слухове сприйняття; розвивати творчі здібності, уміння відчувати в музиці неповторні образи, красу на­родних традицій; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати інтерес до му­зики та співу, до творчої праці.

Музичний матеріал:В. Косенко «Пасторальна», О. Злотник «Барви рідної землі», М. Ведмедеря «Україна».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; репродукція картини В. Маковського «Український пейзаж із хатами».

Наочні посібники:підручник, портрет В. Косенка.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (М. Ведмедеря «Україна»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи легко зрозуміти, про що розповідає музика? Одразу мож­на навіть заплутатися. Для того щоб зрозуміти музику, потрібно навчитися слухати її та дотримуватись певних правил: сидіти зручно, звикати слухати її в тиші, уважно та не відволікатися. Тоді ми зможемо відчути в музиці радість і сум, дізнатися про цікаві пригоди та помилуватися красою рідного краю.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Із давніх-давен живе в українському народі пісня. Ще в ран­ньому дитинстві вона торкається серця людини і залишається в ньому наві­ки. Про рідні пісні та про їх значення у житті кожної людини поети складають вірші.

Із народної скарбниці, Наче з чистої криниці,

Дістаєм багатство й силу, Й стоголосу ніжну й милу

Звідти пісню ми берем. Хто цю пісню збереже,

Її у серці плекать буде, Скарби найбільші той знайде,

Які лиш можуть мати люди.

Виразність виконання народної пісні посилюється завдяки народним му­зичним інструментам.

· Які музичні інструменти вам відомі?

З-поміж багатьох інструментів є чудовий чарівний інструмент — сопілка.

Знайшли ми в полі гілочку —

Шукали цілий день.

Калинову сопілочку.

Зробили для пісень.

Цей інструмент схожий на пастушу дудочку.

Про її чарівний спів ідеться у багатьох українських казках і піснях, а нам сопілочка допоможе пригадати літо: те, як гостювали у селі у бабусь і діду­сів або з батьками ходили у похід та милувалися чудовими сільськими крає­видами — таємничим лісом і тихою річкою, на берегах якої пасеться череда худоби.

Споконвіку пастухи грали на дудочках свої пастуші пісні. У перекладі ла­тинською мовою «пастуша пісня» — пастораль.

Пастораль — мистецький твір, що змальовує щасливі сцени сільського життя і картини спокійної природи. Наближається до пасторалі за ха­рактером ідилія.

Цікаво, що в пасторалях, які зустрічаються у поезіях, в образотворчому мистецтві, театрі, життя пастухів і пастушок віддавна зображали безтурбот­ним і щасливим. Український композитор Віктор Косенко, вражений красою рідного краю, написав твір «Пасторальна».

· Послухайте цей твір та поміркуйте: чому він має саме таку назву?

· Що виражає та зображує ця музика?

Слухання п'єси «Пасторальна» В. Косенка

· Чи не нагадала вам мелодія п’єси награвання на сопілці?

· Чому пастушок грає на сопілці, а не на якомусь іншому інструменті?

· Якими звуками композитор передав свій настрій: тихими чи гучними, швидкими чи повільними?

· Якими барвами можна передати цей настрій?

Сприйняття творів мистецтва

Погляньте на репродукцію картини «Український пейзаж із хатами» Во­лодимира Маковського. Із якою любов’ю до свого краю художник зобразив бі­ленькі хати, соковиті трави, безмежні луги та річку, що в’ється аж до самого обрію! Ми немов чуємо, як співають пташки у цьому неосяжному просторі рід­ного краю.

· Як ви вважаєте, чому і люди, і навіть пташки сумують за рідним краєм?

· Послухайте калмицьку народну «Казку про рідний край» (с. 45 підручни­ка) та поміркуйте: чому в клітці, навіть золотій, пташка не співала?

Вокально-хорова робота

Сприйняття творів мистецтва

Учитель. Погляньте на репродукцію картини російського художника Костянтина Сомова «Краєвид із веселкою» (с. 47 підручника). Скільки сонця! А скільки барв у дивовижної природи!

· Послухайте пісню О. Злотника «Барви рідної землі» (с. 46 підручника) та по­міркуйте: чи близькі за змістом і настроєм картина К. Сомова та ця пісня?

Слухання пісні О. Злотника «Барви рідної землі», розучування (виконання з проплескуванням пульсу)

Продовження розучування пісні М. Ведмедері «Україна»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Як називають мистецький твір, що змальовує картини спокійної природи та сцени сільського життя?

· Хто написав твір «Пасторальна»?

· У виконанні якого інструмента ми слухали цю п’єсу?

Учні виходять із класу під музику (О. Злотник «Барви рідної землі»).

Урок 11. НАЙПЕРША ПІСНЯ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокультур­ну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбережу- вальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний на­стрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середови­ща); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; опанувати понят­тя «колискова», «легато», «ліга», «штрих»; розвивати уяву, уміння імпровізувати; удо­сконалювати вокальні навички, прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал:українська народна пісня «Ой, ходить сон», В. Косенко «Колиско­ва», Л. Ревуцький «Колискова», О. Лобова «Колискова школі», О. Злотник «Барви рід­ної землі».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; торбинка; картки із рядками віршів.

Наочні посібники: підручник; портрети В. Косенка, Л. Ревуцького.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (О. Злотник «Барви рідної землі»)

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Музика, яку ми вперше почули у своєму житті,— особлива. Во­на була нашим першим музичним враженням, заспокоювала нас, зігрівала. Вона також міцно пов’язує нас із нашими батьками. Що це за музика? Підказ­ку ми знайдемо у чарівній торбинці.

· Послухайте вірш і скажіть, про що він (учитель витягає з торбинки карт­ку і декламує вірш).

Ой, ходив сон по вулиці В тонкій білій кошулиці

Та здибав дрімоту Коло бідного плоту.

Питається сон дрімоти: — Де будемо ночувати?

— Де хатинка тепленькая, Де дитинка маленькая,

Там будемо ночувати, Дитиноньку усипляти.

Так, ідеться про колискову.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Ніч спускається на землю, сідає на колиску дитини й співає ніжним голосом пісні. І вливаються у серце дитини батьківська любов, турбо­та, побажання найкращої долі. У слова колискової пісні вплітається мелодій­ний візерунок — і виникає своєрідний оберіг. У колискових піснях мати за­клинає свою дитину від нещастя й пророкує їй щастя та здоров’я.

Батьки всього світу співають колискові своїм дітям, щоб заспокоїти їх, що­би ті спокійно спали та,бачили солодкі сни. Усю любов, ніжність, бажання ба­чити свою дитину щасливою, розумною, здорового матір укладає у невибагли­ві рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Ко­лискові пісні виникли дуже давно, ми навіть не знаємо, хто є їх автором. Таку музику називають народною. У будь-якого народу є свої колискові, і зазви­чай у них ідеться про місяць та зорі, іграшки та маленьких звіряток, спокій та дрімоту.

Заздалегідь підготовлені учні декламують рядки вірша, інсценуючи ко­лискову.

Сон

Сон, я милий, добрий сон.

Ходжу сам коло вікон.

А у тихую годину.

Заколисую дитину. Голуб

Прилетів я, Голубонько,

Щоби спали сини й доньки.

Котик

А я — Котко волохатий,

Походжаю тихо в хаті.

Діткам роздаю подушки,

їм шепочу сни на вушко.

Колискова— повільна пісня для заколисування дитини, один із най­давніших видів народної творчості. Музика колискової має спокійну та лагідну мелодію, заколисуючий ритм, уповільнений темп.

Створити пісенний музичний образ допомагає легато—

плавне зв’язане виконання звуків. У нотному записі легато

позначають спеціальною дужкою — лігою.

Легато й інші способи видобування звуків належать до штрихів.

·Послухайте українську народну пісню «Ой, ходить сон» (с. 49 підручника). Чи можна назвати її колисковою?

·Яким є настрій цієї пісні?

Слухання, розучування української народної пісні «Ой, ходить сон»

(виконання із плавними рухами рук)

За яких обставин могла б звучати така музика — на параді, чи, може, на святі? Можливо, перед сном?

Слухання фрагмента «Колискової» В. Косенка

Отже, ознаки колискової пісні можна почути не лише у вокальній, а й у ін­струментальній музиці. Цю п’єсу написав український композитор Віктор Косенко, назвавши її «Колисковою».

·Послухайте «Колискову» В. Косенка. Що спільного між нею та піснею «Ой, ходить сон»? (Обидва твори лагідні, спокійні, тихі.)

Слухання «Колискової» Л. Ревуцького

·Чим різняться твори В. Косенка та щойно прослуханий? (Пісню викону­ють зі словами, а щойно прослуханий твір — без слів, на фортепіано.)

·Який настрій передає ця музика?

·Яким інструментом можна було б підкреслити настрій цього твору? (Учи­тель пропонує обрати бубон або скрипку.)

·Послухайте ще раз музику «Колискової» Левка Ревуцького та візьміть участь у її виконанні. Уявіть, що тримаєте в руках скрипку. Рухом руки, імітуючи гру на скрипці й нібито співаючи, передайте характер п’єси.

Повторне слухання «Колискової» Л. Ревуцького з імітацією гри на скрипці

Навіть і без слів ми розуміємо, що в цьому творі висловлено ніжність та лю­бов матусі до своєї дитини.

Вокально-хорова робота

Учитель. Любов і щирі та ніжні почуття ми можемо відчути й у пісні Ольги Лобової «Колискова школі» (с. 50—51 підручника).

·Послухайте її та поміркуйте: чому вона має таку назву?

Слухання, розучування пісні О. Лобової «Колискова школі» (виконання з інструментальним супроводом до вступу: трикутник і мара каси)

Продовження розучування пісні О. Злотника «Барви рідної землі»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (українська народна пісня «Ой, хо­дить сон»).

Урок 12. ПІСНІ НАРОДНОЇ СЛАВИ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокультур­ну (формувати чуття краси, вдумливе сприйняття музичних творів); здоров'язбере- жувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середови­ща); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про особливості пісень народної слави; навчити вдумливо сприймати музичні твори; опанувати поняття «дума», «бандура», «кобза»; розвивати вміння логічно мислити; удосконалювати виконавські навички; прищеп­лювати шанобливе ставлення до вітчизняної музичної спадщини.

Музичний матеріал:українські народні пісні «їхав козак за Дунай», «Ой, ходить сон»;М. Лисенко «Думи кобзаря» (із опери «Тарас Бульба»); О. Лобова «Колискова школі».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; кросворд.

Наочні посібники:підручник; портрет М. Лисенка.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (українська народна пісня «Ой, хо­дить сон»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Український народ має цікаву і досить складну історію. Сто­рінки цієї історії знайшли своє відображення в українських піснях, що ми називаємо піснями народної слави. Саме про ці пісні ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. В українській народній творчості є особливі пісні, що дійшли до нас із сивої давнини. Вони пов’язані з долею козаччини й оспівують україн­ських козаків-патріотів, народних героїв, історичні події. Такі пісні назива­ють думами.

Дума — це старовинна музично-поетична розповідь про славетні істо­ричні події, народних героїв.

· Виконували думи співці-мандрівники, акомпануючи собі на народ­ному інструменті, назву якого ви дізнаєтесь, розв’язавшй кросворд: відповідь уміщено у позначених кольором клітинках. (Бандура)

1. Низький чоловічий голос. (Бас)

2. Один із «музичних китів». (Танець)

3. Музичний символ країни. (Гімн)

4. Ансамбль із двох виконавців. (Дует)

5. Частина пісні. (Куплет)

6. Назва однієї з пісень Ф. Шуберта. («Форель»)

7. Один із «музичних китів». (Марш)

	»

Бандура і кобза— старовинні українські струнні щипкові музичні інстру­менти. Походять вони від давньоарабської лютні та давньогрецької цитри і різ­няться між собою зовнішнім виглядом та музичними властивостями.

·Прочитайте вірш Л. Чижової зі с. 52 підручника. Про які народні пісні йдеться в ньому?

Кобзарське мистецтво— це творча й виконавська майстерність кобзарі і бандуристів, що поєднує поезію, спів та інструментальну музику.

Кобзарі — українські народні співці та музиканти, які супроводжують свій спів грою на кобзі (бандурі).

Щоби стати кобзарями, потрібно було опанувати певну науку. Кобзарі, бандуристи — співці, які зазвичай не мали домівок. Одни з них мандрували селами, грою та співом заробляючи на хліб. Інші — приставали до козаків і супроводжували їх у походах. Козаки цінували співців, адже ті підтримували волелюбний дух війська, оспівували звитягу у боротьбі з кримськими ханами, турецькими султанами, польською шляхтою.

Мандруючи Україною, кобзарі та бандуристи в думах і піснях оспівували красу рідного краю, звитягу і славу героїв.

· Думу можна почути не тільки у виконанні народних музикантів, а й у про­фесійній музиці. Як ви вважаєте, чому талановитих митців приваблює історичне минуле нашого народу?

· Чи приваблює історичне минуле особисто вас?

Як ми вже знаємо, опера — це вид музично-театрального мистецтва, що ґрунтується на поєднанні музики, слова та сценічної дії. Але без декорацій, гриму та костюмів, які створюють художники, оперу не сприйматимуть глядачі, до яких потрібно донести час і місце події, що відтворюються, тобто переда­ти атмосферу. Усі ці види мистецтва доповнюють одне одного і, разом із музи­кою, передають образний зміст опери. Наприклад, літературний сюжет повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя став основою для створення композитором Ми­колою Лисенком опери з однойменною назвою.

В опері «Тарас Бульба» Миколи Лисенка йдеться про подвиги українсько­го козацтва, тому зрозуміло, чому композитор звернувся до жанру старовинної думи. За сюжетом твору старий кобзар оповідає людям про героїчне минуле за­порізьких козаків і закликає боронити Вітчизну.

· Послухайте «Думу кобзаря» з опери «Тарас Бульба» М. Лисенка. Про що йдеться у творі?

Слухання «Думи кобзаря» з опери М. Лисенка «Тарас Бульба»

· Як змінювався характер музики впродовж твору?

· Який співочий голос виконує думу?

Вам цікаво буде знати, що це — перша українська опера, яка прозвучала на сцені європейського театру. На початку 1980-х років Київський національ­ний оперний театр ім. Лисенка приїхав до Австрії. Із переліку опер, із якими гастролював театр, вилучили оперу М. Лисенка «Тарас Бульба», мотивуючи тим, що вона нікому не відома, її ніхто не прийде слухати. «Добре, ми поста­вимо її безкоштовно»,— відповів керівник оперного театру. Усі хвилювали­ся, чи завітають глядачі. Коли хор заспівав «Засвіт встали козаченьки», гляда­чі підвелися: настільки ефектним було виконання. Оплесками публіка змуси­ла виконувати пісню 18 разів (!), і щоразу слухачі сприймали її з іще більшим захопленням.

Вокально-хорова робота

Учитель. Пісня «їхав козак за Дунай» належить до незабутніх народних мелодій, до пісень народної слави (с. 54—55 підручника).

· Послухайте цю пісню. Про що в ній ідеться?

Слухання, розучування пісні «їхав козак за Дунай» (виконання її у різному характері: наспівно та лірично, а потім — енергійно, маршово)

Продовження розучування пісні О. Лобової «Колискова школі»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (українська народна пісня «їхав ко­зак за Дунай»).

Урок 13. ПІСНІ НАРОДНОЇ СЛАВИ (продовження)

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокультур­ну (формувати чуття краси, вдумливе сприйняття музичних творів); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середови­ща); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про особливості інструментальних творів, що ма­ють назву «варіація»; навчити вдумливо сприймати музичні твори; усвідомити особ­ливості будови варіацій; розвивати вміння логічно мислити; удосконалювати ви­конавські навички; прищеплювати шанобливе ставлення до вітчизняної музичної спадщини.

Музичний матеріал:М. Різоль «Варіації на тему української народної пісні „їхав козак за Дунай"»,Л. ван Бетховен «Варіації на тему української народної пісні „їхав ко­зак за Дунай"», С. Климовський «їхав козак за Дунай», українська народна пісня «їхав козак за Дунай».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; ребус.

Наочні посібники:підручник; портрети М. Різоля,Л. ван Бетховена, С. Климовського.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (українська народна пісня «їхав ко­зак за Дунай»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. У сиву давнину виконання пісні було містичним ритуа­лом, під час якого люди розмовляли з природою, переказували одне од­ному різні легенди. Про найвидатніших людей і найвизначніші події обов’язково складали пісні.

· Назву пісні, що нагадує нам про минулі часи, ви дізнаєтеся, розв’язавши ребус. («Їхав козак за Дунай»)

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Вокально-хорова робота

Учитель. Правильно, це пісня «їхав козак за Дунай», створена майже 300 років тому харківським козаком Семеном Климовським, у якій висвітлено історичні події XVIII ст.: від’їзд на чужину запорізьких козаків після зни­щення російською імператрицею Запорізької Січі. Правдивий життєвий зміст просто і майстерно відображений у цій пісні виразною наспівною мелодією.

Це, до речі, притаманне більшості народних пісень, тому й пісню «їхав козак за Дунай» також уважають народною.

Розспівування

Продовження розучування пісні «їхав козак за Дунай» С. Климовського (визначення структури мелодії, руху мелодії кожної фрази;

робота над інтонацією, дикцією, звуковеденням;

виконання пісні наспівно та лірично, а потім — енергійно, маршово)

Слухання музики

Учитель. Зараз ви прослухаєте музичний твір і скажете, чи знайома вам ця музика.

Слухання фрагмента твору М. Різоля

«Варіації на тему української народної пісні „Їхав козак за Дунай"

Так, це дійсно мелодія пісні «їхав козак за Дунай», але звучить вона дещо незвично. Це тому, що український композитор і баяніст Микола Різоль обро­бив пісню і назвав твір «Варіації на тему української народної пісні „Їхав ко­зак за Дунай“».

Варіація, варіювання, варіювати, варіант — ось слова, знайомі кожному мало не з 1-го класу (наприклад, на контрольних завжди є кілька варіантів за­вдань). Вони означають зовнішню зміну форми за умови незмінності сутності. А це, як ви розумієте, явище, що виникає на кожному кроці. Адже чому ва­ші завдання і приклади на контрольних називають варіантами? Тому, що за­вдання однотипні, побудовані за спільним принципом. Що стосується музики, то кожен, звісно, помічав, як часто під час повторення ми дещо змінюємо ме­лодію. Це і є музичним варіантом. Але справа не тільки в цьому. Музики вза­галі не існує без варіювання, це — закон. Такий самий закон, як і те, що музи­ки не існує без повторення. А де повторення, там і зміна. Наші дні можуть бу­ти схожими як краплі води, проте вони все одно різняться. Змінюється все, що рухається, що відбувається в часі. Цікаво, що, варіюючи музику, композитор тим самим її затверджує, закріплює у пам’яті. Змінюючи, він ніби розглядає її з різних боків, намагається побачити всі її можливості, переконатися в її кра­сі та досконалості. Варіація — це найстаріша музична форма, в основі якої — тема та її видозмінені повторення. Витоки варіації слід шукати в народній му­зичній творчості, виконавській діяльності співаків та особливостях звучання музичних інструментів.

Варіації (у перекладі з лат.— зміна, різновид) — музичний твір, у яко­му основна мелодія (тема) набуває різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, темпових, динамічних, тембрових тощо.

· Послухайте твір М. Різоля «Варіації на тему української народної пісні „Їхав козак за Дунай“» та позначте початок кожної варіації, піднявши руку.

Слухання твору М. Різоля

«Варіації на тему української народної пісні „їхав козак за Дунай"»

· Як змінювалося звучання пісні?

· Чи можна наше виконання цієї пісні у різному характері назвати варіацією?

Пісня «їхав козак за Дунай» набула популярності й неодноразово отриму­вала друге життя у творчості різних композиторів. До мелодії цієї пісні звер­талися митці різних країн — російський композитор Олександр Аляб’єв, український Роман Савицький, німецький Людвіґ ван Бетховен. У 1810— 1818 рр. Л. ван Бетховен перебував на курорті у м. Тепліц в Австрії. Там він і почув цю пісню у виконанні кріпацького хору одного ясновельможного пана, який також приїхав відпочити. Вражений співом кріпаків, композитор напи­сав Варіації на пісню «Їхав козак за Дунай».

· Послухайте «Варіації на тему української народної пісні „Їхав козак за Ду­най“» Л. ван Бетховена. Завдяки яким елементам музичної мови змінюєть­ся характер частин Варіацій? (Завдяки зміні темпу та ритму.) За допомо­гою зверніться до схеми зі с. 57 підручника.

· Скільки разів змінювала характер головна тема Варіацій Л. ван Бетховена?