ТЕМА. Просте двоскладне речення. Головні члени речення.

Другорядні члени речення

Теоретичні питання

1. Просте речення, його загальна характеристика. Просте двоскладне речення.

2. Підмет, його види та способи вираження. Присудок, його види та способи вираження. Тире між підметом і присудком.

3. Додаток: прямий і непрямий, способи його вираження.

4. Означення, його формальніта смислові ознаки. Способи вираження узгодженого та неузгодженого означення. Прикладка якособливий вид означення.

5. Обставини, їх ознаки та види. Способи вираження обставин.

Завдання для самопідготовки

1. Перепишіть речення, підкресліть підмети. Визначте способи вираження простого підмета.

Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту. Дорогою мов із-під землі донеслося до його Грицькове «ку-ку!». Найулюбленішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи (Мирн.). 2. Серпень з вереснем стискають один одному правиці (Рил.).3. Вони усі троє були вже понищені першими мінами ворога (Довж.). 4. Проти нього йшов цеп ворога, не стріляючи і тримаючи у витягнутих руках гранати (Ян.). 5. Сорок вісім могутніх струменів злились в один пінистий велетенський водоспад і мирно шумлять.. (Довж.). 6. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося (Мирн.) 7. Там над водою купка людей лагодилася сідати у човен (Коц.). 8. Гомоніти з високим начальством було для Хоми великою втіхою (Гонч.). 9. А поставити крапку над «і» - то неабияке мистецтво в житті (Риб).

2. Проаналізувати всі другорядні члени речення у тексті.

Промінням сонячним була напоєна кожна билинка, вулиці пронизані з краю в край, садки стояли у вибухах світла. Люди несли сонце на обличчях, на устах, в очах, і їхні погляди були зіткані з доброго сонячного світла – карого, зеленого, синього. Не грушки жовтіли на гіллі, а воскові дзвоники, наповнені тугим світлом; і так само качани кукурудзи горіли дзвінкими зернами світла; і так само шипшина на горбках сміялась ягодами живого, неповторного світла.

Ніяких кольорів не пошкодувала осінь для придніпровського села, й вони – вишневі, багряні, жовті, пурпурні, червоні, сині – були живим витвором живої землі. (Є.Гуцало)

Завдання для індивідуальної роботи

Підготувати реферативні повідомлення, що висвітлюють питання синтаксису словосполучення і речення (поширити матеріал (теоретичні питання), що готувався до практичного заняття).

Практичне заняття № 5

ТЕМА. Односкладне просте речення. Неповне речення

Теоретичні питання

1. Поняття про односкладні речення, особливості їх структури та семантики. Структурно-семантичні різновиди односкладних речень, їх характеристика.

2. Односкладні особові речення: означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, їх семантика та структурні ознаки.

3. Безособові односкладні речення. Семантичні та структурні властивості безособових речень, їх різновиди. Особливості використання в мовленні.

4. Інфінітивні речення, їх ознаки та різновиди. Функції.

5. Номінативні односкладні речення, їх види та функції.

6. Поняття про неповні речення, їх ознаки. Види неповних речень. Стилістичне використання неповних речень.

7. Розділові знаки в неповних реченнях.

Завдання для самопідготовки

1. Переписати односкладні речення, згрупувавши їх за типами у такій послідовності: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові. Пояснити морфологічне вираження головних членів речення.

Той монастир недавно збудували (Кост.) 2. Ранком вивели їх з казарми на двір; розставили лавами (Мирн.) 3. Дивишся й не надивишся, дишеш і не на дишешся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям (Л.Укр). 5. Його сховали на горище, і ранок змив його сліди (Мал.). 6. За правду, браття, єднаймо щиро (Л.Укр). 7. Але як швидко побіля вогню не бігай – все рівно обпечешся (Шев.Тют). 8. Коли зважуєшся на цей крок у житті, чого ж було стояти на колінах (Л.Укр). 9. Забуду моря віщий шум чи юнь, даровану годами (Шевч.). 10. Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю землю окропіте (Т.Шевч).

2. Випишіть з тексту односкладні речення, визначте їх типи. Замініть, де можливо, синонімічними двоскладними або іншими односкладними реченнями. Поміркуйте, які зміни відбуваються при цьому в значенні окремих речень і в тексті в цілому.

У жодній хаті не обходилися без стола. Стояв він постійно на покуті, під образами. Крім хліба, накритого рушником, на ньому нічого не лежало. Особливим гріхом було покласти на стіл шапку. У центральних районах України на свята його застеляли спеціально витканим килимом. Пригадайте в колядці: «Застеляйте столи та все килимами»…

Під стінами у хаті стояли масивні лави, на яких працювали господарі. Для цього в них робили отвори для гребеня, кужілки. На лавах і відпочивали. Іноді їх робили зі спинками (дивани, канапи). На стіні, що відокремлювала хату від сіней, встановлювали простий дерев’яний мисник, полиці. На них тримали святковий посуд. Над полом на жердках у свята вивішували барвистий одяг.

Ознакою охайності, працьовитості кожної господині завжди була прибрана хата, а в ній – чистий рушник.

Погодьтеся, наші предки були таки мудріші за нас, влаштовуючи й обладнуючи своє житло так, щоб кожна річ у ньому була придатною для вжитку й милувала око своєю красою (Л.Орел).

3. Розподіліть неповні речення за типами, охарактеризуйте їх. Відтворіть пропущені члени речення. Поясніть розділові знаки в неповних реченнях.

1. Щастя скоро покидає, а надія – ніколи. 2. У липні сонце йде на зиму, а літо – на спеку. 3. Шабля ранить голову, а слово – душу (Н.тв.) 4. ближче до берегів – зелені кружечки латаття (Ю.З.) 5. Скажіть, чого варта наша земля без таких ось радістю витворених куточків!? І над усім цим була нависла чи то сокира, чи то коса. Словом – смерть. Тяжка, болісна (К.М.). 6. А тепер куди? – запитав Павлюга Козакова ( З тв. О.Гончара). 7. Виходить, чумаче, в ранню дорогу зібрався?.. Атож, в ранню, - понуро відповів Чайченко (М.С.). 8. ранок дрімав у сизій млі. На пшеничному морі – повний штиль. Небо поскидало з себе всі нічні хмаринки. Голубилося. Очікувало сонця… Промчала одна машина. Друга (Є.Д.). 9. Нежданий сніг - на перші квіти (Н.П.)

З’ясуйте стилістичну роль неповних речень.

4. Складіть невелику розповідь про те, як треба правильно слухати співрозмовника. Використовуйте різні типи простих речень.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6