Літературні напрямки ХХ-ХХІ сторіччя

І курс

І семестр

Питання до семінарських занять

Семінар №1.

Специфіка мистецтва. Художній образ.

1. 1) Ідеологічна сутність мистецтва…

2) Пізнавальна сутність мистецтва…

3) Соціальна сутність мистецтва…

4) Творча сутність мистецтва…

5) Естетична сутність мистецтва…

Яка з цих характеристик найточніше передає сутність мистецтва?

2. Художній образ як форма відображення дійсності і як форма буття художнього твору.

3. Літературно-художній образ.

4. Структура й види літературно-художнього образу.

Література:

1. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури. - К., 2001 (розділ ІІІ).

2. Халізєв В.Є. Теорія літератури. - М., 1991 (С.4 – 21).

3. Борев Ю. Эстетика. - Смоленск, 1997 ( Т.1, розділи 4, 5).

4. Теоретическая поетика: Понятия и определения: Хрестоматия / Автор-составитель Н.Д. Тамарченко. – М., 2001 (с. 4 – 21).

Додаткова література:

1. Бахтин М.М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве // Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. – М., 1975 - С. 6 – 71.

2. Роднянская И.Б. Художественный образ // Философский энциклопедический словарь. – М., 1983. – С. 760 – 761.

3. Кривцун О.А. Эстетика. – М., 1998 (с. 155 – 167).

Семінар №2.

Специфіка художньої літератури як виду мистецтва.

1. Специфіка літератури серед інших видів мистецтва.

2. Специфіка літератури серед інших форм мовленнєвої діяльності.

3. Проблема визначення поняття «художня література» в сучасному літературознавстві.

Література:

1. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури. – К., 2001 (розділ ІІІ).

2. Халізєв В.Є. Теорія літератури. – М., 1991 (с. 89 – 105).

3. Женетт Ж. Вымысел и слог // Женетт Ж. Фигуры: Работы по поэтике: В 2т. – М., 1998. – Т.2. – С. 342 – 367 (гл. 1).

4. Лотман Ю.М. О содержании и структуре понятия «художественная литература» // Лотман Ю.М. Избранные статьи: В 3т. – Таллин, 1992. – Т.1. – С. 203 – 215.

5. Гиршман М.М. К проблеме специфики художественной литературы // Гиршман М.М. Литературное произведение: теория художественной целостности. – М., 2002. – С. 59 – 63.

Додаткова література:

1. Теоретическая поэтика: понятия и определения: Хрестоматия / Автор-составитель Н.Д. Тамарченко. – М.,2001 (с. 77 – 85).

2. Тынянов Ю.Н. Иллюстрации // Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино. – М., 1997. – С. 310 – 318.

3. Зенкин С.Н. Введение в литературоведение. Теория литературы. – М., 2000. – С. 15 – 26.

4. Якобсон Р. Лингвистика и поэтика // Структурализм: «за» и «против». – М., 1975. – С.193 – 230.

Семінар №3.

Літературний твір, його цілісність і структура.

1. Співвідношення понять: художній світ – твір – текст. Осмислення твору як художній цілісності в сучасній теорії літератури.

2. Літературний твір як система відносин: автор – герой – читач.

3. Художній час і простір. Хронотоп як теоретико-літературне поняття.

4. Архітектоніка і композиція в системі характеристик літературного твору.

5. Художньо-мовленнєва організація літературного твору.

Література:

1. Теория литератури: В 2т. / Под редакцией Н.Д. Тамарченко. – М., 2004. – Т.1, С. 172 – 263, Т.2, С. 20 – 31, 51 – 71, 123 – 140.

2. Бахтин М.М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве // Бахтин М.М. Вопросы литературы и естетики. – М., 1975. – С. 6 – 71.

3. Бахтин М.М. Автор и герой в эстетической деятельности // Бахтин М.М. Естетика словесного творчества. – М., 1979. – С.7 – 180.

4. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе // Бахтин М.М. Вопросы литературы и естетики. – М., 1975. – С.234 – 236, 296 – 301, 391 – 403.

5. Хализев В.Е. Теория литературы. – М., 1999. – С. 112 – 122, 143 – 225, 262 – 285.

6. Гиршман М.М. Литературное произведение: теория художественной целостности. – М., 2002. – С. 46 – 56, 484 – 497.

7. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури. – К., 2001 (розділ V, VI).

Додаткова література:

1. Тюпа В.И. Аналитика художественного. – М., 2001. – Ч. 1,2.

2. Шмид В. Нарратология. – М., 2003. – С. 9 – 38.

3. Виноградов В.В. Проблема образа автора в художественной литературе // Виноградов В.В. О теории художественной речи. – М., 1971. – С. 105 – 211.

4. Томашевский Б.В. Теория литературы. Поэтика. – М., 1989. – С. 176 – 206.

5. Зенкин С.Н. Введение в литературоведение. Теория литературы. – М., 2000. – С. 15 – 26.

Семінар №4.

Лірика як літературний рід.

1. Походження лірики.

2. Родові ознаки лірики.

3. Категорія ліричного героя.

4. Проблема класифікації типів лірики.

5. Жанровий поділ лірики.

6. Ритмічна організація ліричного твору.

Література:

1.Гегель Г. Лекции по эстетике. – Ч. III, р.3, гл.3: Видовые отличия поэзии. Лирическая поэзия // Гегель Г. Эстетика: В 4т. – М., 1971. – Т.3.

2. Сильман Т.И. Заметки о лирике. – М., 1977.

3. Гинзбург Л.Я. О лирике. – Л.1974.

4. Зенкин С.Н. Введение в литературоведение. Теория литературы. – М., 2000. – С. 35 – 48.

5.Гаспаров М.Л. Русский стих начала ХХ века в комментариях. – М., 2001. – С.3 – 32.

Додаткова література:

1.Винокур Г.О. Понятие поэтического языка. Об изучении языка литературных произведений // Винокур Г.О. О языке художественной литературы. – М., 1991. – С. 24 – 31, 51 – 59.

2. Тынянов Ю.Н. Проблема стихотворного языка // Тынянов Ю.Н. Литературный факт. - М., 1993.

3.Тарановский К.Ф. О взаимоотношении стихотворного ритма и тематики // Тарановский К.Ф. О поэзии и поэтике. – М., 2000. – С. 372 – 403.

Семінар №5.

Епос як літературний рід.

1. Родові ознаки епосу:

- епічна картина світу;

- просторово-часова організація епосу;

- своєрідність композиції епічного твору;

- художня деталь в епічному творі.

2. Види епосу.

3. Епічні жанри.

Література:

1. Літературний словник-довідник / За ред.. Р. Гром’яка, Ю. Коваліна та ін.. – К., 1997.

2. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури. – К., 2001 (розділ ІV, п. 2,3).

3. Бахтин М.М. Епос и роман // Бахтин М.М. Вопросы литературы и естетики. – М., 1975. – С. 447 – 484.

4. Хализев В.Е. Теория литературы. – М., 1999. – С. 294 – 344.

5. Бахтин М.М. Из предыстории романного слова // Бахтин М.М. Вопросы литературы и естетики. – М., 1975. – С. 350 – 363.

Додаткова література:

1. Бройтман С.Н. Историческая поэтика. – М., 2001. – С. 217 – 240.

2. Теорія литературы : В 2т. / Отв. редактор Л.И. Сазонова. – М., 2003. – С. 11 – 132.

3. Теоретическая поэтика: понятия и определения: Хрестоматія / Автор-сост Н.Д. Тамарченко. – М., 2001. – С. 266 - 434.

Семінар №6.

Драма як літературний рід.

1. Родові ознаки драми:

- особливості просторово-часової організації;

- драматургічний сюжет;

- зображення людини в драмі.

2. Слово в драмі.

3. Драматургічні жанри.

Література.

1. Літературний словник-довідник / За ред.. Р. Гром’яка, Ю. Коваліна та ін. – К., 1997

2. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури. – К., 2001 (розділ ІV, п. 5).

3. Хализев В.Е. Драма как род литературы. – М., 1986.

4. Хрестоматія з теорії драми: від античних часів до початку ХІХ сторіччя / Упоряд. П. Нестеровський. – К., 1978

Додаткова література:

1.Томашевский Б.В. Теория литературы. Поэтика. – М., 1999. – С. 262 – 274.

2.Смолина К.А. Русская трагедия ХVIII века. Эволюция жанра. – М., 2001.

Семінар №7.

Віршована мова.

1. Загальне уявлення про ритм.

2. Ритм і метр. Основні системи віршескладання.

3. Основні віршові розміри.

4. Рима (сутність, функції, різновиди).

5. Типи звукової організації: співзвуччя та звукові повтори.

Література.

Жирмунский В.М. Теория стиха. Л., 1975.

Илюшин А.А. Русское стихосложение. – М., 1988.

Холшевников В.Е. Стиховедение и поэзия. – Л., 1991.

Тимофеев Л.И. Слово в стихе. – М., 1982.

Семінар №8.

Художнє мовлення.

1. Сутність і особливості художнього мовлення.

2. Основні фігури:

- фігури думки;

- фігури слова.

3. Метафора.

4. Метонімія і її види.

5. Епітет.

Література.

Гаспаров М.Л. Фигуры // Литературный энциклопедический словарь. – М., 1997.

Эйхенбаум Б.М. О художественном слове // Эйхенбаум Б.М. О литературе. – М., 1987. – С. 331-343.

Жирмунский В.М. К вопросу об эпитете // Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. – М., 1977. – С.355-361.

Теория метафоры. – М., 1990.

Семінар №9

Літературний процес.

1.Найзагальніші закономірності розвитку літератури.

2. Співвідношення понять літературного процесу та прогресу.

3. Складові літературного процесу.

4. Літературний процес як взаємозв’язок художнього творення та сприймання.

5.Проблема типологізації літературних явищ.

6. Загальне поняття про художній стиль.

7. Художній метод як гносеологічна й аксіологічна категорія.

8. Напрям як основна форма стильової єдності.

Література.

1. Теория литературы / Отв. редактор Ю.Б. Борев. – М., 2001. – Т.4 (Литературный процесс).

2 . Историческая поэтика. Литературные эпохи и типы художественного сознания. – М., 1994.

3. Бройтман С.Н. Историческая поэтика. – М., 2001.

4. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. Кн.1. К., 1981, Кн.2. К., 1985.

5. Волков И.Ф. Творческие методы и художественные системы. – М., 1989.

Семінар №10

Літературні напрямки ХХ-ХХІ сторіччя.

1. Критичний реалізм ХХ сторіччя.

1.1. Конфліктний характер взаємодії особистості й середовища.

1.2. Проблеми морального вибору й здолання самотності людини; пошук цілісної особистості.

1.3. Переосмислення традиційних образів і сюжетів в світлі нового соціального й художнього досвіду.

1.4. Нові теми в реалістичному мистецтві ХХ сторіччя: антимілітаристська тема, доля культури, механізми політичної влади і т. ін.

2. Модернізм як складне ідейно-художнє явище межі ХІХ-ХХ сторіччя.

2.1. Символізм.

2.2. Експресіонізм.

2.3. Сюрреалізм.

2.4. Екзистенціалізм.

3. Постмодернізм.

3.1.Концепція світу: абсурдність й хаотичність світу, проблематичність реальності, світ як текст.

3.2.Концепція людини: децентрованість, інтерсуб’єктивність.

3.3. Естетичні принципи: визнання тотожності реальності й суб’єктивних асоціацій, пошук культурної метамови, інтертекстуальність, «смерть автора»

3.4. Поетика: іронія, гра, парадокс, полістилістика.

Література.

Называть вещи своими именами: Программные выступления мастеров западноевропейской литературы ХХ века / Сост. Л.Г. Андреев. – М., 1986.

Поэтические течения в русской литературе конца ХIХ – начала ХХ века. Литературные манифесты и художественная практика. Хрестоматия / Сост. А.Г. Соколов. – М., 1988.

Русская литература ХХ века: направления и течения. – Вып. 1. – Екатеринбург, 1992.

Смирнов И.П. Психодиахронологика: Психоистория русской литературы от романтизма до наших дней. – М., 1994.

Эпштейн М. От модернизма к постмодернизму: Диалектика «гипер» в культуре ХХ века // Новое литературное обозрение. – 1995. - №16.

Підручники

1. Моклиця М. Вступ до літературознавства: посібник для студентів філол. факультетів / Марія Моклиця. – Луцьк, 2011. – 467 с.

2. Білоус П. В. Вступ до літературознавства: навч. посіб. / Петро Васильович Білоус. – К.: Академія, 2011. – 336 с.

3. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства / Анатолій Ткаченко. – К.: Правда Ярославичів, 1998. – 447 с.

4. Зенкин С.Н. Введение в литературоведение. Теория литературы. – М., 2000.

5. Введение в литературоведение. Учеб. пособие / Л.В. Чернец, В.Е. Хализев, А.Я. Эсалнек и др./ Под. Ред. Л.В. Чернец. – М.: Высш. школа, 2004.

6. Теория литературы: [учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений]: в 2 т. / под ред. Н. Д. Тамарченко. – М.: ИЦ «Академия», 2004 – Т. 1: Н. Д. Тамарченко, В. И. Тюпа, С. Н. Бройтман. Теория художественного дискурса. Теоретическая поэтика. – 2004. – 512 с.

7. Теорія літератури: підручник; [за ред. О. Галича] / Олександр Галич, Віталій Назарець, Євген Васильєв. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.

8. Хализев В.Е. Теория литературы.М.,1991

Базові праці

1. Гиршман М. М. Литературное произведение: теория и практика анализа / Михаил Моисеевич Гиршман. – М.: Высш. шк., 1991. – 160 с.

2. Есин А. Б. Принципы и приемы анализа литературного произведения: учеб. пособие / Андрей Борисович Есин. – М.: Флинта, Наука, 2008. – 247 с.

3. Жигалова М. П. Типология анализа произведений русской литературы / М. П. Жигалова. – Бр., 2004. – 299 с.: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://mpzhygalova.by.ru/hudogestwen.html

4. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури / Василь Петрович Іванишин. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 256 с.

5. Фролова К. П. Аналіз художнього твору: деякі методи вивчення тексту художнього твору / Клавдія Павлівна Фролова. – К.: Рад. школа, 1975. – 175 с.

6. Фролова К. П. Цікаве літературознавство / Клавдія Павлівна Фролова. – К.: Освіта, 1991. – 192 с.

7. Магомедова Д. М. Филологический анализ лирического стихотворения: учеб. пособ. [для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений] / Дина Махмудовна Магомедова. – М.: ИЦ «Академия», 2004. – 192 с.

8. Николина Н. А. Филологический анализ текста: учеб. пособ. [для студ. высш. пед. учеб. заведений] / Наталия Анатольевна Николина. – 3-е изд. – М.: ИЦ «Академия», 2008. – 272 с.

9. Квятковский А. Поэтический словарь / Александр Квятковский. – М.: Сов. энциклопедия, 1966. – 375 с.

Довідкова література

10. Літературознавча енциклопедія: в 2 т. / за ред. Ю. Коваліва. – К.: Академія, 2007.

11. Белокурова С. П. Словарь литературоведческих терминов / Светлана Павловна Белокурова. – СПб.: «Паритет», 2006. – 316 с.

12. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.

13. Словник літературознавчих термінів / [уклад. В. М. Лесин, О. С. Пулинець]. – К.: Рад. письменник, 1971.

Контрольні питання

1. Філологія. Літературознавство як філологічна наука.

2. Специфіка мистецтва. Естетична природа мистецтва.

3. Художній образ як універсальна категорія мистецтва.

4. Основні риси художнього образу.

5. Специфіка літератури серед інших видів мистецтва.

6. Специфіка літератури серед інших форм мовленнєвої діяльності.

7. Форма і зміст літературного твору.

8. Літературний твір як органічна цілісність. Поняття художнього світу літературного твору.

9. Автор – герой – читач. Роль оповідача в літературному творі.

10. Художній час і простір в словесному мистецтві.

11. Загальне поняття про літературні роди. Рід і жанр.

12. Епос як літературний рід.

13. Основні епічні жанри.

14. Драма як літературний рід.

15. Основні жанри драми.

16. Лірика як літературний рід.

17. Основні жанри лірики.

18. Віршована мова. Основні системи віршескладання.

19. Віршована мова. Основні розміри.

20. Рима (сутність, функції, різновиди).

21. Сутність і особливості художнього мовлення.

22. Основні види тропів.

23. Історико-літературний процес, його закономірності.

24. Сюжет і фабула літературного твору. Сюжет і конфлікт.

25. Літературний стиль.

26. Композиція літературного твору.

27. Античність як етап розвитку літературно-художньої свідомості.

28. Середньовіччя як етап розвитку літературно-художньої свідомості.

29. Відродження як етап розвитку літературно-художньої свідомості.

30. Бароко як етап розвитку літературно-художньої свідомості.

31. Класицизм як етап розвитку літературно-художньої свідомості.

32. Просвітництво як етап розвитку літературно-художньої свідомості.

33. Романтизм як етап розвитку літературно-художньої свідомості.

34. Реалізм як етап розвитку літературно-художньої свідомості.

35. Модернізм як етап розвитку літературно-художньої свідомості.

36. Постмодернізм як етап розвитку літературно-художньої свідомості.