I I I. Виконання музичної розспівки . Теорія .

Конспект уроку з музичного мистецтва

Для 3 класів

« Ой весна , весна, днем красна »

Підготувала вчитель музики

Окускова Ірина Миколаївна

2010 р.

ТЕМА :Ой весна , весна , днем красна .

МЕТА УРОКУ :

Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні твори вміти характеризувати їх ;

- Біографія М. Лисенка ;

- Cпособи розвитку музики : виконавські , динамічні , жанрові, мелодичні, темпові , темброві ;

- Виконання пісень різного змісту і характеру.

- Стійкі ступені звукоряду ;

- Закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна :- виховувати любов до класичної музики, рідного народу ;

- виховувати здатність співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів .

Розвиваюча :- розвивати музичні здібності учнів їх творчі задатки ;

- розвивати співацькі навики ;

- розвивати слух, ритм.

Т.Н.З :Інструменти, магнітофон, диск із записом твору, папки із теорією , портрет композитора, наочні матеріали.

ХІД УРОКУ :

I . Організація учнів до уроку.

Музичне вітання :

Учні:

Всім, всім добрий день , і на добрий час !

Завжди в гарнім настрої раді бачить вас !

Ми не можемо і дня прожити без пісень

Учитель :

Добрий день вам третій Б !

Учні:

Добрий день !.

Вступне слово вчителя :

Вчитель : Щоб дізнатися тему нашого уроку вам потрібно відгадати загадку :

Слайд № 1.

А таке - коли буває ,

Соловейко в садку співає ,

Зацвіли у травах квіти ,

І не всидять в хаті діти

Бджілки , мушки пробудились,

Теплим дощиком умились ,

Й повернулись нам на втіху ,

Милі ластівки під стріху .

Слайди № 2, 3, ( традиції зустрічі весни )

Так , сьогодні ми поговоримо про весну . Тема нашого уроку «Ой весна , весна , днем красна» і розглянемо прадавні обряди закликання весни. З давніх-давен наші предки сприймали прихід весни як боротьбу двох сил – холоду та тепла. У березні весна дуже поспішає до людей, але зима її не пускає . І хоч зима в несилій злості розмальовує вікна вночі фантастичними візерунками, вдень її сили слабшають , і весна дедалі частіше нагадує про себе капанням , що дзвенить на сонечку. Нарешті люди дочекалися весни. А який , на вашу думку , діти , настрій буває в людей на початку весни?

Учні : Веселий .

Вчитель : Так . Веселий , бадьорий – адже на весні пробуджується природа, і так красиво стає навколо. Дівчата печуть млинці. Ви напевно помітили , що млинці круглі, наче сонце. Наймогутнішим божеством , якому поклонялися стародавні слов’яни , було сонце, або, як його називали , бог Ярило .

Слайди № 4, 5 .

Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, носили зображення сонця, водили танки тощо.

Були і дитячі обряди. За давнім повір’ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах пташки. Щоб прискорити їх приліт, діти співали пісень і носили по селу випечених із тіста жайворонків. Саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися ці веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажаннями: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!». У цей день дівчата варили 40 вареників. Пасічники починали виставляти вулики надвір.

Хоч цей день і вважали провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків. Говорять, що на сорок святих сорока має покласти у гніздо сорок паличок, а глухар – проспівати сорок пісень. Із різних куточків лунала музика – це дівчата водили хороводи та співали веснянки.

Слайди № 6, 7, 8, 9, 10.

Веснянки – це пісні на честь приходу весни. Їх співають майже завжди в русі (в танцях, іграх). Рухи залежать від тексту пісні.

Слайд № 11

Вчитель : Мелодії українських народних веснянок композитори інколи використовують у своїх творах? Наприклад, Микола Віталійович Лисенко, український композитор, засновник української класичної музики, ввів до опери «Зима і Весна» мелодію української веснянки «А вже весна».

Прослухайте цей уривок і визначте, які риси притаманні музиці (пісенність, танцювальність, маршовість ) ?

Поміркуйте, який принцип розвитку використав композитор.

Слайд № 12

II . Слухання. М. Лисенко. Опера „ Зима і весна ”. Хор „ А вже весна ”

Слайд № 13

Учні : Відповіді.

Вчитель : Цій яскравій, бадьорій музиці притаманний пісенно-танцювальний характер та принцип інтонаційного розвитку, який досягається за допомогою розвитку темпу, тембру, динамічних відтінків.

Слайд № 14

I I I. Виконання музичної розспівки . Теорія .

Вчитель: Діти , ми вже вивчили з вами назви нот. А тепер давайте поселимо нотки у будиночку , який називається ?

Учні: Нотний стан.

Вчитель: Так, молодці. А як рахуються лінійки на нотному стані?

Учні : З низу до гори.

Вчитель : Так правильно . У кожного із вас є нотний стан і кожну нотку ми поселимо у їх кімнатку .

Практична робота . Слайди № 16 -23.

І кожен звук (нотка) називається ступенем :

І ступінь – До , ІІ ступінь – Ре, ІІІ ступінь - Мі, ІV ступінь – Фа ,

V ступінь - Соль, VI ступінь – Ля , VII ступінь – Сі .

Слайд № 24

А тепер послухайте казку про чарівний головний звук.

«Казка про чарівний головний звук»

Виявляється , усі звуки в музиці – це велика сім’я . Вони , як люди, ладять, дружать між собою . Про таких людей за давніх часів говорили : «Сідаймо рядком та поговоримо ладком» . Але в будь – якій сім’ї є головний : в одній – батько, в іншій – мати , а іноді й бабуся. Адже чийсь голос має бути ухвальним .

Так само в музиці . Ще з давніх часів Музичний король вирішив , що в музичній сім’ї буде один головний звук , і наділив його чарівною силою. Хоч би де мандрувала мелодія, у кінці пісні або п’єси вона завжди повертається до головного звука , неначе він усі інші звуки притягує до себе, як магніт. Ім ’я в нього дуже красиве й також чарівне – Тоніка . Вслухайтесь в це слово , воно ніжне , але водночас горде й величне. Давайте разом скажемо й відчуємо його (весь клас повторює слово «тоніка»). Звук Тоніка ,як і інші , також може перетворитись в ноту , і тоді його можна побачити . Але Музичний король сказав , що спочатку Тоніку треба почути .

Зараз ми з вами послухаємо мелодію і спробуємо визначити, як звучить головний звук .

Слайд № 25.