Основна частина слухання музики. (за підручником 0. в. лобової)

Музичне мистецтво

(за підручником 0. В. Лобової)

Клас

ОРІЄНТОВНІ ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ

І семестр. В ГОСТЯХ У ПІСНІ

Урок 1. Кличе, зве дзвіночок нас

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбе- режувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); інформаційно- комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; опанувати понят­тя «звуки», «мотиви», «фрази», «речення», «музична форма»; розвивати уяву, уміння імпровізувати; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати інтерес до музи­ки та співу.

Музичний матеріал:поспівка «У ясний осінній день...», П. Майборода «Пісня про вчи­тельку», В. Шаїнський «Чого вчать у школі», Ф. Колесса «Школяр», М. Дремлюга «Піс­ня про школу», В. Лепешко «Поспішай до школи».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники:підручник; портрети П. Майбороди, В. Шаїнського.

Тип уроку:урок уведення в тему.

ХІД УРОКУ:

Учні входять до класу під музику (В. Лепешко «Поспішай до школи»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Дзвоник знову запросив нас на урок, щоби продовжити знайо­митися з чарівним світом музики. На уроках музичного мистецтва у 1-му й 2-му класах ми дізнавалися про світ музичних творів, про музичну мову й розвиток музики. Цього навчального року на нас знову очікують цікаві музичні пригоди.

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

· Що таке музика? (Мистецтво звуків, що зображує життя людей та на­вколишній світ.)

· Що становить музику? (Музичні твори)

· Хто потрібен для того, щоби музика жила? Допишіть пропущені літери у словах.

к	..	.,	п		, ,	и	т		Р
с	..	..	X	А	ч
в	..	..	..	..	..	в	Е	Ц	ь

· Якими бувають музичні твори?

· Хто виконує музику?

Гра «Шумить, співає, грає»

Учитель називає предмети або явища природи, а учні мають швидко від­повісти, що ці предмети або явища роблять. Наприклад: ліс... (шумить), ор­кестр... (грає), хор... (співає). Можна замінити словесні відповіді імітуванням звуків або рухів. Слова для гри: бандура, дощ, соловей, гітарист, гусак, літак, джміль, співак, потяг, вокаліст, піаніст.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Послухайте уважно вірш. Якщо ви погоджуватиметеся, то під­водьте руки вгору, якщо ні — опускайте (декламує вірш «Кличе, зве дзвіночок нас...» зі с. 4 підручника).

· Отже, як потрібно слухати музику?

Чарівний світ мистецтва існує майже сорок тисячоліть. Твори різних його видів (літератури, театру, танцю, музики, живопису, скульптури, архітекту­ри) по-різному прямують до серця людини: деякі з них ми сприймаємо зором, інші — слухом. Музична мова складається зі звуків. Звуки поєднуються у мо­тиви, мотиви — у фрази, а фрази — у речення, що виражають певну музичну думку. Мелодія може звучати гучно і тихо, повільно і швидко. Вона буває весе­лою і сумною, грайливою і похмурою. Але будь-який музичний твір має будову.

Будову музичного твору називають музичною формою. Елементами му­зичної форми є мотив, фраза, речення, частина, куплет та ін.

· Проспівайте поспівку «У ясний осінній день...» на одному звуці за схемою зі с. 5 підручника.

· Розгляньте будову поспівки. Скільки в ній музичних фраз і речень?

Гра «Композитор»

· Чи змогли б і ви стати композитором? Випробуйте себе та складіть мелодію до цієї поспівки. (Учні складають мелодії. Кращий варіант вивчає весь клас.)

Музичні твори, що виконують на музичних інструментах, називають ін­струментальними, а твори для співу — вокальними. Віддавна людина свій настрій, свої почуття відображала у пісні — найпоширенішому музичному жанрі. Ми знаємо, що пісні бувають народними або їх створюють композито­ри, що свого часу були такими самими школярами, як і ви. Навчання у шко­лі — це чудовий час у житті кожної людини. Мабуть, тому школі й учителям композитори присвячують багато творів. Наприклад, як це зробив видатний український композитор Платон Майборода: він у шкільні роки самотужки вивчив нотну грамоту, опанував гру на кількох народних інструментах, керу­вав шкільним музичним гуртком. Уже тоді Платон Майборода вперше само­стійно намагався писати музику.

· Із якими почуттями ставиться автор «Пісні про вчительку» П. Майборода до своєї вчительки?

Слухання пісні П. Майбороди «Пісня про вчительку»

· Як музика передає почуття композитора?

Школа відчиняє перед вам двері у світ знань, науки, мистецтва. Чого са­ме вчать у школі? Про це ми дізнаємось із пісні Володимира Шаїнського «Чого вчать у школі». Послухайте її і, якщо вона вам знайома,— підспівуйте.

Слухання пісні В. Шаїнського «Чого вчать у школі»

· Пригадайте пісні про школу та школярів, що ми вивчали у попередні роки.

Учні повторюють пісні Ф. Колесси «Школяр», М. Дремлюги «Пісня про школу».

Вокально-хорова робота

Учитель. Не тільки дорослі митці присвячують свої твори школі, а й ва­ші однолітки. Так, 9-річний школяр Валерій Зінченко написав вірш, що присвя­тив початку навчального року, а композитор Володимир Лепешко поклав цей вірш на музику. Так з’явилася пісня «Поспішай до школи (див. с. 6 підручника).

Слухання та розучування пісні В. Лепешка «Поспішай до школи», визначення фраз і речень пісні

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (В. ІІЇаінський «Чого вчать у шкалі»).

Урок 2. КАЗКА ПРО ТРЬОХ КИТІВ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'я- збережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емо­ційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); інформаційно- комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; опанувати поняття «жанри музики», «пісня», «мелодія», «танцювальна музика», «марш», «реприза»; ак­тивізувати образне мислення; удосконалювати вокальні навички, уяву, уміння ім­провізувати; прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал:В. Шаїнський «Чого вчать у школі», Д. Кабалевський «Три кити», Р. Паулс «Кашалотик», поспівка «Запросив шкільний дзвінок», В. Лепешко «Поспішай до школи».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники:підручник; портрет Д. Кабалевського.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (В. Шаїнський «Чого вчать у школі»),

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Ще у 1-му класі ви почули легенду про трьох китів, на спи­нах яких, за давніми віруваннями, трималася Земля. Тоді ж ви познайомили­ся із «трьома музичними китами». Сьогодні ми зустрінемося із цими «китами» знову.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Можна сказати, що майже вся музика тримається на «трьох китах» — відтоді, коли зароджувалося це чарівне мистецтво звуків. Звісно, вислів «три кити» є умовним. Це — три основних жанри музики.

· Що це за жанри? Як звуть цих «трьох музичних китів»?

· Пригадайте: яка музика зустріла сьогодні вас, коли ви заходили до класу? Так, це була пісня.

· Які пісні ми слухали та співали на попередньому уроці?

Ось ми і знайшли першого «кита» музики — це пісня. Головними ознаками пісні є наспівність, мелодійність.

Мелодія — це одноголосна музична думка. Вона може передавати різні на­строї, почуття, образи. У перекладі з грецької мелодія означає «спів пісні», «наспів». Про мелодію пісні можна сказати, що вона пісенна.

Ім’я другого «кита» ви впізнаєте швидко. Ви знаєте, що на святі звучать не лише пісні, а й інша музика. Яка саме? Це — танцювальна музика. Вона так само, як і пісні, є дуже різноманітною. Упродовж століть народи світу ство­рювали свої пісні й танці. Давні танці поступилися місцем новим, хоча деякі з них популярні й досі (наприклад, вальс, полька, гопак, танки-хороводи). Про інші танці (наприклад, гавот, контрданс, менует) ми знаємо лише завдяки їх описам та найкращим зразкам музики.

· Поміркуйте: якою має бути музика танців?

Так, вона повинна бути ритмічною, пластичною, динамічною, тобто тан­цювальною.

Ім’я третього «кита» назвати також нескладно, якщо згадати кілька епі­зодів з життя людей. Спортсмени перед початком змагань ідуть стадіоном із величезними прапорами, рухаються чітко та злагоджено. Під часу пара­ду на майдані солдати крокують твердо та бадьоро, а попереду них — великий військовий оркестр.

· Яку музику ви уявляєте?

Так, це — марш.

Музика маршу — особлива музика. Вона вирізняється чіткістю, бадьорі­стю, енергійністю. Про таку музику кажуть, що вона — маршова, тобто має маршовий характер.

Пісня, танець і марш — головні музичні жанри (різновиди музики).

Музика існує трьох типів: пісенна, танцювальна, маршова.

Російський композитор Дмитро Кабалевський назвав пісню, танець і марш трьома музичними «китами» і навіть присвятив їм твір, що так і назвав — «Три кити».

· Послухайте твір Д. Кабалевського та скажіть: які «кити» музики прозвучали?

Слухання музики (Д. Кабалевський «Три кити»), обговорення особливостей кожного фрагмента

· Позначте пісенну музику плавними рухами рук, танцювальну — оплеска­ми, а маршову — крокуванням на місці.

·

Повторне слухання музики (Д. Кабалевський «Три кити») із відповідними рухами

Вокально-хорова робота

Учитель. Один із «китів» — пісня — подарував нам поспівку «Запросив шкільний дзвінок» (с.11 підручника).

· Послухайте поспівку та скажіть: про яких музичних товаришів у ній ідеться?

Слухання поспівки «Запросив шкільний дзвінок»

· Назвіть складові цієї поспівки. (Музичні фрази)

· Чи помітили ви щось особливе у мелодії цієї поспівки? (Мелодія у кожній фразі однакова.)

Повторення музичного фрагмента називають репризою.

У нотному записі репризу позначають особливим знаком.

Розучування, виконання поспівки «Запросив шкільний дзвінок» у характері пісні, танцю, маршу

До речі, кити — дуже симпатичні морські тварини, які вражають розміра­ми та цікавим умінням утворювати фонтани. Саме про такого симпатичного кита йдеться у веселій пісні Раймонда Паулса «Кашалотик» (с. 12—13 підруч­ника).

· Послухайте пісню та скажіть: які «музичні кити» потоваришували у цьо­му творі?

Слухання пісні Р. Паулса «Кашалотик», розучування, виконання з крокуванням та танцювальними рухами

Продовження розучування пісні В. Лепешка «Поспішай до школи»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Про яку легенду ми згадали сьогодні на уроці?

· На яких «трьох китах» тримається музика?

· Який характер має кожен із «трьох китів музики»?

Учні виходять із класу під музику (Р. Паулс «Кашалотик»).

Урок 3. ЗАПРОШУЄ ПІСЕННИЙ КИТ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбе- режувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоцій­ний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); інформаційно - комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: опанувати поняття «куплетна форма»; усвідомити багатогранні мож­ливості музики; розвивати емоційну сферу; удосконалювати виконавські навички; прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал:Ф. Шуберт «Форель», «У путь»; О. Антоняк «Як складається пісень­ка»; Р. Паулс «Кашалотик».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; ребус.

Наочні посібники:підручник; портрет Ф. Шуберта.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Р. Паулс «Кашалотик»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи любите ви мандрувати? Сьогодні ми знову подорожуватиме­мо до світу музики. Але мандрівникам обов’язково потрібна мапа. Подивіться, які країни чекають на зустріч із нами (розглядання мапи на с. 14 підручника). Так, це — країни Танців, Маршів та Пісень. Отже, перша країна, до якої ми завітаємо,— це країна Пісень.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Усі ми любимо співати пісні. Що таке пісня?

Пісня— це музичний твір для співу, у якому поєднуються музика та слово. Пісня є провідним жанром вокальної музики.

Кожна пісня має свою будову. Зазвичай пісню пишуть у куплетній фор­мі. Вона містить 2—5 куплетів. Куплет, у свою чергу,— заспів і при­спів. Заспіви виконують на різні тексти, а приспівизазвичай повторю­ють без змін.

Сьогодні ми отримали листа від Пісенного Кита. Прочитаймо цей лист! (Чи­тання листа зіс.15 підручника.)

Усі пісні об’єднує головна ознака — пісенність. Майстром пісенного жан­ру вважають австрійського композитора Франца Шуберта. Він жив близько 200 років тому. Ф. Шуберт написав багато чудової музики. Чарівні мелодії ви­никали в його думках із такою швидкістю, що він навіть не встигав їх запису­вати, а спати був змушений в окулярах, щоби не загубити жодної з них. Так з’явилися симфонії, концерти, фортепіанні твори та чудові пісні, яких компо­зитор створив понад 600.

Чи доводилося вам колись чути пісню Ф. Шуберта «У путь»? У ній юнак прощається зі своїм наймачем-мірошником і вирушає мандрувати світом — туди, куди веде його веселий струмочок. Світла мелодія, яку виконує голо­вний герой, ніби супроводжується танком млинових жорен і дзюркотінням ве­селого струмка.

· Послухайте твір «У путь» Ф. Шуберта та поміркуйте: які ознаки пісні чут­но в цьому творі?

Слухання пісні Ф. Шуберта «У путь»

Послухайте ще одну пісню Ф. Шуберта. Її виконують рідною мовою компо­зитора — німецькою.

Слухання пісні Ф. Шуберта «Форель» німецькою мовою

· На вашу думку, про що йдеться в цій пісні? Правильну відповідь ви дізна­єтеся, розв’язавши ребус. («Форель»)

Отже, одну з найвідоміших пісень композитора — «Форель» — написано на вірші близького друга, німецького поета К. Ф. Д. Шуберта. За спогадами друзів, Шуберт, склавши цю пісню, того самого дня виніс її на суд слухачів, які виконали пісню кілька разів поспіль і визнали, що це — «один із найграційніших і найніжніших його творів».

У цій пісні поет і композитор створили образ тендітної беззахисної краси. Линучи за віршами і мелодією, ми немов очима авторів бачимо безтурботну картину: яскравий сонячний день на березі струмка, витончену гру швидких форелей у прозорій воді. На душі радісно та ясно. Ці радість і гармонія люди­ни та природи ідеально виражені музикою Шуберта. Простою, нехитрою ме­лодією, куплетною будовою пісня «Форель» схожа на народні австрійські й ні­мецькі пісні, у її жвавому русі відчутно грайливу танцювальність.

Мелодію прикрашає витончений акомпанемент, що нагадує легкі ритмічні сплески хвиль, що переливаються в прозорих звуках акордів, як струмок, що дзюрчить під променями сонця. Раптом світ безтурботної краси й гармонії по­рушується чимось ворожим: це безтурботна рибка потрапила на гачок рибал­ки. Співак співчуває бідній рибці, описуючи зловтіху рибака: «Він узяв її з по­смішкою та волю дав сльозам». Наприкінці пісні повертається світлий, радіс­ній настрій перших куплетів.

· Послухайте пісню Ф. Шуберта «Форель» та порівняйте елементи її музич­ної мови — лад, динаміку, темп куплетів.

Повторне слухання пісні Ф. Шуберта «Форель»

· Які почуття у вас викликала ця музика?

Вокально-хорова робота

Учитель. Поміркуйте: що потрібно для того, щоб з’явилася пісня? Хто складає музику, а хто — вірші? Із пісні композитора Олександра Антоняка ми дізнаємося про те, як і з чого складається пісня. Цей твір має відповідну на­зву: «Як складається пісенька» (с. 18—19 підручника). Послухайте її та ска­жіть: про що в ній ідеться?

Слухання та розучування пісні О. Антоняка «Як складається пісенька»

Продовження розучування пісні Р. Паулса «Кашалотик»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Які музичні країни ми знайшли на мапі?

· Яка музика мешкає у країні Пісень?

· Які види мистецтва поєднано у пісні?

· Що зображає музика Ф. Шуберта у піснях «У путь» та «Форель»?

Учні виходять із класу під музику (О. Антоняк «Як складається пі­сенька»).

урок 4. творці та Виконавці пісні

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокуль­турну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбе- режувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоцій­ний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середови­ща); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розпізнавати життєвий зміст музики та на елементарному рівні ви­словлювати враження від музичних творів; опанувати поняття «соліст», «ансамбль», «дует», «тріо», «квартет», «бас», «альт», «тенор», «сопрано»; удосконалювати вокаль­но-хорові навички, емоційну чуттєвість; збагатити музичний досвід; прищеплювати інтерес до культури свого та інших народів.

Музичний матеріал:українські народні пісні «І з сиром пироги», «Місяць на небі», «Діду мій, дударику»; «Діду мій, дударику» (в обробці М. Леонтовича); 3. Компанієць «Пісенька горобчика», О. Антоняк «Як складається пісенька».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники:підручник; портрет М. Леонтовича.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (О. Антоняк «Як складається пісенька).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні до нас на урок знову завітав Пісенний Кит.

Йому цікаво, чи знають учні 3-го класу, хто бере участь у створенні та ви­конанні пісні. Отже, щоби Кит не образився і завітав до нас іще, виконаймо йо­го бажання! (Відповіді учнів.)

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Пригадайте: які пісні мешкають у країні Пісень?

Існують народні та композиторськіпісні. Найдавніші пісні — народні. Вони не мають конкретного автора, а усно передаються від батьків ді­тям; у них віддзеркалено життя народу, його надії та сподівання; вони супроводжують людей у радості й у скруті, допомагають у праці.

Минув час, музиканти почали збирати пісні та записувати їх. Так до нас ді­йшла чудова українська народна пісня «Діду мій, дударику».

· Послухайте її. Скільки мотивів містить мелодія цієї пісні?

Слухання української народної пісні «Діду мій, дударику», розучування її мелодії

Для того щоб народні пісні засяяли новими барвами та продовжили своє життя, деякі композитори виконують обробки цих пісень: доповнюють під­голосками, надають виразнішого звучання і навіть змінюють їх характер. Мелодії деяких народних пісень ми можемо зустріти навіть в інструмен­тальній музиці. Так пісня «Діду мій, дударику» полонила українського компо­зитора М. Леонтовича.

· Послухайте пісню «Діду мій, дударику» в обробці М. Леонтовича. Чим різ­няться обробка пісні й народний твір?

Слухання пісні «Діду мій, дударику» в обробці М. Леонтовича у хоровому виконанні

· Хто виконував цю пісню?

Як ми вже знаємо, пісня — це невеликий твір для співу. Отже, для то­го щоб пісня зазвучала, потрібні виконавці. Голоси музикантів-співаків ма­ють свої неповторні тембри, і кожний голос має певну назву. Розгляньте схему на с. 23 підручника та запам’ятайте назви співочих голосів.

Чоловічі	Сопрано
		Альт
	Тенор

Бас Жіночі

Музику можна виконувати різним складом виконавців. Одного вико­навця називають солістом, групу виконавців, що виступають разом,— ансамблем. Найпоширеніші ансамблі, у складі яких двоє, троє або чет­веро виконавців: це відповідно дует, тріо та квартет.

Прочитайте переказ оповідання А. Григорука «В гурті й пісня в лад іде» на с. 22—23 підручника. Про що в ньому йдеться?

· Знайдіть у тексті прислів’я та приказки про пісню. Поясніть їх значення.

· Ансамбль родини Бубликів — це дует, тріо чи квартет? (Квартет)

· Послухайте українську народну пісню «Місяць на небі» у виконанні дуету

«Дві чайки». Які голоси виконують цю пісню?

Слухання української народної пісні «Місяць на небі»

На відміну від жіночих голосів, чоловічі голоси мають густіший, насиченіший тембр.

· Послухайте українську народну пісню у виконанні квартету «Явір».

Кожного співака цього вокального колективу природа обдарувала краси­вим і виразним голосом. Ці голоси, зливаючись, створюють чарівне звучання. Усі учасники квартету нагороджені найвищою почесною відзнакою «Народ­ний артист України». Значне місце в репертуарі квартету посідають українські народні пісні: козацькі, чумацькі — усього понад 300 пісень. Першою в їхньо­му репертуарі була українська народна пісня «Із сиром пироги».

· Послухайте українську народну пісню «Із сиром пироги». Який характер

вона має?

Слухання української народної пісні «І з сиром пироги»

Вокально-хорова робота

Учитель. Співати полюбляють не тільки люди, а й птахи. Послухайте пісню, у якій ідеться про цікаву історію одного хлопчика та маленького гороб­чика (с. 24—25 підручника).

· Поміркуйте: чого навчає ця пісня?

Слухання та розучування пісні 3. Компанійця «Пісенька горобчика»

Продовження розучування пісні О. Антоняка «Як складається пісенька»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Хто створює пісню?

· Які види мистецтва поєднуються у пісні?

· Хто пісні виконує?

· Як називають співочі голоси?

· У які ансамблі за кількістю учасників об’єднуються співаки?

Учні виходять із класу під музику (3. Компанієць «Пісенька горобчи­ка»).

Урок 5. КРАЇНА СПІВУЧИХ МЕЛОДІЙ

Мета (формувати компетентності):

· ключові:уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокультур­ну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності; дотримувати нор­ми культури мовлення); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; під­тримувати сприятливий емоційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з однокласника­ми й учителем); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про особливості емоційного змісту музики та за­соби музичної виразності, що відіграють вирішальну роль у створенні музичних об­разів; на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів; удо­сконалювати навички виразного співу; розвивати спостережливість, чуття ритму; прищеплювати естетичні смаки.

Музичний матеріал:Ф. Мендельсон «Пісня без слів», Ф. Шуберт «Вечірня серенада», М. Старокадомський «Любитель-рибалка», 3. Компанієць «Пісенька горобчика». Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники:підручник; портрети Ф. Мендельсона, Ф. Шуберта.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (3. Компанієць «Пісенька горобчика»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Зміст пісні вгадати не складно, адже допомагають вірші (літе­ратурний текст). А чи можна визначити, про що розповідає музика, якщо в ній немає віршів? Чи можна відгадати пісню, якщо її зіграти без слів? І взагалі, чи існують пісні без слів? Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Погляньте на мапу пісенної країни зі с. 26 підручника. Скіль­ки тут різних пісень: жартівливі й обрядові, думи й ліричні, дитячі й без слів, а також колискові, пісні-танці, пісні-марші!

· Пригадайте: які обрядові, жартівливі, дитячі пісні ми вивчали?

· Поміркуйте: чому на мапі країни Пісень розташовано царство Опери?

Мова музики, як і мовлення людини, дуже виразна. Музика створює різні

музичні образи. Не завжди потрібні слова для того, щоб упізнати, про що саме розповідає музика, який настрій передає композитор.

Багато композиторів писали твори, що називають піснями без слів. Вони призначені не для співу, а для виконання на різних музичних інструментах. Головні мелодії таких творів звучать, як пісня — протяжно, співуче, мелодій­но в супроводі акомпанементу. Проте твори з такими назвами дуже розмаїті за змістом і почуттями, які втілюють композитори.

Найпопулярніші види пісень: колискові, ліричні, обрядові, жартівли­ві, гімни, пісні-марші, пісні-танці тощо. Особливий різновид пісенної музики — інструментальні пісні без слів.

Поміж великої та різноманітної спадщини німецького композитора, за­сновника жанру пісні без слів, Фелікса Мендельсона, чільне місце посідають саме пісні без слів для фортепіано — він написав 48 фортепіанних п’єс із такою назвою! Мендельсон звертався до цього жанру протягом усього свого творчого життя, і кожному слухачеві його пісня може розповісти свою історію.

· Послухайте «Пісню без слів» Ф. Мендельсона та поміркуйте, про що розпо­відає ця музика.

Слухання «Пісні без слів» Ф. Мендельсона

У країні Співучих Мелодій ми також можемо зустрітися з баркаролою, се­ренадою, билиною. За цими незвичайними поки що для вас словами також сто­їть пісня.

Слово баркаролаозначає «пісня венеціанських човнярів». Така пісня може звучати і у вокальному виконанні, і в інструментальному.

Баркарола має мрійливо-ліричний характер зі спокійною плавною мело­дією на фоні розміреного супроводу, що нагадує ритм руху весел та сплески хвиль.

Серенада означає «вечірня пісня», що пов’язано з поетичними образами кохання: ці ніжні ліричні пісні у давнину лицарі співали під вікнами своїх ко­ханих.

Билина— це російська народна пісня, у якій ідеться про народних героїв, про багатирів та їхні подвиги.

· Послухайте твір Ф. Шуберта «Вечірня серенада». Про які почуття розпові­дає ця музика?

Слухання твору Ф. Шуберта «Вечірня серенада»

Вокально-хорова робота

Учитель. Значне місце у країні Співучих Мелодій належить жартівли­вим пісням. Це пісні гумористичного та сатиричного змісту, зазвичай танцю­вального характеру.

· Пригадайте: які жартівливі пісні ми співали?

Так, це — «Веселий музикант» А. Філіпенка, білоруська народна пісня «Савка та Гришка», «Два єноти вчили ноти» М. Катричка.

Сьогодні ми вивчимо ще одну жартівливу пісню — Михайла Старокадомського «Любитель-рибалка» (с. ЗО—31 підручника).

· Послухайте її. Про що йдеться у цій пісні?

Слухання, розучування пісні М. Старокадомського «Любитель-рибалка», виконання різним складом (заспів — хором, приспів — соло або ансамблем)

Продовження розучування пісні 3. Компанійця «Пісенька горобчика»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Що спільного між «Піснею без слів» Ф. Мендельсона та піснею М. Старока­домського «Любитель-рибалка»?

· Чому обидва твори ми називаємо піснею?

· Про які види пісень ми дізналися сьогодні?

Учні виходять із класу під музику (М. Старокадомський «Любитель - рибалка»).

Урок 6. МЕЛОДІЯ — ОСНОВА ПІСНІ

Мета (формувати компетентності):

· ключові:уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, орієнтуватися у ча­сі, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (фор­мувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності; дотримувати норми куль­тури мовлення й культури поведінки; виявляти особистісно-ціннісне ставлення до творів мистецтва); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; під­тримувати сприятливий емоційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з однокласника­ми й учителем; виявляти ініціативу); громадянську (усвідомлювати свою приналеж­ність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив­ну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: сприймати музику як мистецтво, що розповідає про життя людей і на­вколишній світ; опанувати поняття «мелодія», «вокаліз»; розуміти особливості емо­ційного змісту музики; розвивати вміння орієнтуватися в засобах музичної вираз­ності; прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал: Е. Ґріґ «Ранок» (із сюїти «Пер Ґюнт»), О. Зозуля «Осінь», М. Старокадомський «Любитель-рибалка».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; ребус; блакитні та сині карт­ки (за кількістю пар учнів у класі).

Наочні посібники:підручник; схема «Засоби музичної виразності»; портрет Е. Ґріґа.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (М. Старокадомський «Любитель-ри­балка»).

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Коли я сьогодні йшов (ішла) до школи, то звернув (-ла) увагу на те, якими різнокольоровими барвами розфарбувала осінь-чародійка все до­вкола! Роздивлявся

(-лася) я осінню красу, і в моїй душі немовби пісня залуна­ла. Вам відомо, що таке пісня? Сьогодні на уроці ми познайомимося з нею де­тальніше.

· Пригадайте засоби музичної виразності за схемою.

Засоби музичної виразності

Динаміка

Тембр

Лад

Ритм

Темп

…

ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики

Учитель. Кожний музичний твір містить певні елементи. Якщо ви скла­дете слово за першими літерами назв зображених предметів, то дізнаєтеся, без якого елемента музичної мови не існувало б жодної пісні.

Відповідь: мелодія.

Мелодія— це одноголосна музична думка, найважливіший елемент му­зичної мови. Мелодію становлять звуки різної висоти, тривалості та си­ли. Вона може передавати різні настрої, почуття, образи. У перекладі з грецької «мелодія» означає «спів пісні», «наспів».

Намалюймо дві лінії: одну — пряму, а другу — хвилясту.

Ведучи пальцем по лінії «О», заспіваймо цей звук. Він є рівним і більше схо­жим на гул. Зараз заспіваймо звук, ведучи його лінією «А». Помітили, що голос то підвищується, то знижується? Прислухайтесь, як змінюється висота звука.

Висоту звука визначають за розміщенням нот на нотному стані: чим ви­щий звук — тим вище записано ноту.

Послухайте мелодію (на вибір учителя), стежачи за нотним записом, та проспівайте її як вокаліз або зі словами. Додайте слово мелодія до схеми «Засоби музичної виразності».

Вокаліз — вокальний твір для голосу без тексту. Його виконують на будь-який голосний звук із називанням нот або складів.

Проспівування мелодіїЕ. Ґріґа «Ранок»

· На вашу думку, чи можна назвати цю мелодію пісенною?

· Яку картину природи змалювала нам ця мелодія?

Норвезький композитор Едвард Ґріґ, милуючись ранковим пробудженням природи, змалював її у п’єсі «Ранок».

Послухайте п’єсу Е. Ґріґа «Ранок». Як розвивається музика цього твору?

Слухання п'єси Е. Ґріґа «Ранок» (із сюїти «Пер Ґюнт»)

· Порівняйте початок п’єси та її кінець. Що змінилося?

· Які динамічні відтінки ви почули?

· Що змінилося б у музиці, якщо потрібно було б відобразити музичну кар­тину вечора?

· Доведіть, що саме мелодія є головною ознакою пісенної музики.

Саме мелодія допомогла нам уявити картину ранкового пробудження при­роди, відчути музику вітру, спів пташок, радість і щастя.

Виконання основної теми п'єси Е. Ґріґа «Ранок» (із сюїти «Пер Ґюнт») як вокалізу та зі словами

· Об’єднайтеся у пари. Під час повторного прослуховування п’єси Е. Ґрі­ґа «Ранок» розкладіть блакитні та сині картки на парті відповідно до сили звучання музики: блакитні — піано, сині — форте.

Повторне слухання п'єси Е. Ґріґа «Ранок»

Вокально-хорова робота

Учитель. Завдяки пісням людина може виражати свій настрій або стан, тобто те, Що відчуває. Пісня передає різні почуття, звеселяє та заспокоює, роз­важає або змушує замислитися, передає жартівливий настрій або ліричний.

· Послухайте пісню О. Зозулі «Осінь» (с. 34 підручника). Чи можна назвати її ліричною?

Слухання пісні О. Зозулі «Осінь», розучування (виконання з пластичними рухами)

Продовження розучування пісні М. Старокадомського «Любитель-рибалка»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (Е. Ґріґ «Ранок» (із сюїти «Пер Ґюнт» ^).

Урок 7. МЕЛОДІЯ — ОСНОВА ПІСНІ (продовження)

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, орієнтуватися у ча­сі, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (фор­мувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності; дотримувати норми куль­тури мовлення й культури поведінки; виявляти особистісно-ціннісне ставлення до творів мистецтва); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; під­тримувати сприятливий емоційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем; виявляти ініціативу); інформаційно-комунікативну (оперувати інформа­цією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; розвивати уяву, уміння імпровізувати; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал:Е. Ґріґ «Ранок» (із сюїти «Пер Ґюнт»), П. Чайковський «Осіння піс­ня», О. Зозуля «Осінь».

Обладнання:фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники:підручник; репродукція картини І. Левітана «Золота осінь»; портре­ти Е. Ґріґа, П. Чайковського.

Тип уроку:комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Е. Ґріґ «Ранок» (із сюїти «Пер Ґюнт» )

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Музика — справжня чарівниця. Ще у 1—2-му класах ви пере­конались у тому, що музика може виражати різні настрої та почуття, а також може зображати життєві події або картини природи. А що потрібно слухачеві, щоб відчути ці настрої та побачити музичні образи? Так, необхідно навчитися слухати і чути музику, і тоді вона барвисто засяє для нас. Саме цього ми вчи­мося на уроках музики.

Якщо відгадаєте загадку, то дізнаєтеся, про що нам сьогодні розповість му­зика.

Хто там тихо ходить гаєм, Всі дерева роздягає,

Дощем часто моросить, Зранку може й морозить,

Сонечком нас вже не гріє, А холодним вітром віє?

Цим нагадує вона, Що за нею йде зима.

Ви правильно здогадались: це — осінь.