Текстуальне вивчення творів – 56 годин; розвиток мовлення – 4 години; позакласне читання – 4 години; резервний час – 6 годин
| №№ | К-ть год. | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за розділами) |
| ВСТУП Література як вид мистецтва. Художній образ. (ТЛ)Художній образ, початкові поняття про традиційний образ, вічний образ. (ЛК) Специфічні ознаки різних видів мистецтва. Вічні образи в літературі й мистецтві. (УС) Традиційні образи українського й зарубіжного фольклору . (ЕК) Особливості зображення одного й того самого образу в різних видах мистецтва. | Учень (учениця): виявляє ознаки різних видів мистецтва, встановлює своєрідність літератури в системі видів мистецтва, її характерні риси; дає визначення поняття «художній образ», знає його різновиди – «традиційний образ», «вічний образ»; наводить 2-3 приклади традиційних і вічних образів (із фольклору, прочитаних літературних творів, різних видів мистецтва); виявляє специфіку зображення одного й того самого образу в літературі та інших видах мистецтва; розповідає про свої улюблені твори літератури й мистецтва, виявляє їхні специфічні риси. | ||
| МІФИ НАРОДІВ СВІТУ Поняття про міф. Основні тематичні групи міфів (про створення і будову світу, про героїв, календарні та ін.). Відображення єдності людини й природи в міфах різних народів. Популярні міфологічні образи, сюжети, мотиви різних народів. Грецькі міфи. Міф про Прометея. Міфи про Геракла (1-2 міфи). Дедал і Ікар. Нарцис. Пігмаліон і Галатея. Орфей і Еврідіка. Деметра і Персефона (3-4 за вибором учителя). Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золоті часи (2-3 за вибором учителя). Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (1-2 за вибором учителя). (ТЛ)Початкове поняття про міф, мотив. Поглиблення поняття про образ (міфологічний образ). (ЛК) Утілення міфів народів світу в мистецтві (живопис, музика, кіно, театр, мультиплікація та ін.). (УС) Давні міфологічні уявлення українців (про створення світу, про природу, про добрі й злі сили). (ЕК) Подібність елементів у міфах різних народів (образи, сюжети, мотиви). Міф і казка. | Учень (учениця): визначає причини появи міфів, особливості міфологічного світосприйняття; дає визначення поняття «міф», відрізняє його від казки; називає тематичні групи міфів, наводить приклади сюжетів та образів, що належать до певних груп міфів; розуміє (на елементарному рівні) поняття «мотив», співвідносить його з поняттям «тема» (як часткове й ціле; мотив – реалізація теми); називає провідні міфологічні теми (творення світу, діяння героїв та ін.) і мотиви (сонця, ночі, випробування та ін.), що виявляються у міфах різних народів; переказує найвідоміші міфи народів світу, розкриває їхній загальнолюдський зміст; характеризує популярні міфологічні образи, розкриває втілення в них народних уявлень про світ, виявляє актуальний зміст міфологічних образів; зіставляє типологічно подібні образи (наприклад, образи героїв та ін.) у міфах народів світу; виявляє схожість давніх міфологічних уявлень українців і міфології інших народів; розкриває специфіку втілення міфів народів світу у творах мистецтва (живопис, музика, театр, кіно, мультиплікація тощо); розповідає про свої улюблені міфи, міфологічних героїв, висловлює власне ставлення до них. | ||
| МУДРІСТЬ БАЙКИ Байка як літературний жанр, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст. Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і Лисиця», «Мурашки й Цикада» (2-3 за вибором учителя).Поєднання конкретного і загального в байках Езопа. Утілення людських якостей (працелюбність, розум, хитрість, дурість, жорстокість, лінощі та ін.) в алегоричних образах. Мораль байок Езопа. Іван Андрійович Крилов (1769–1844). «Квартет», «Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня» (1-2 за вибором учителя).Моральні проблеми в байках І. А. Крилова. Яскравість алегоричних образів. (ТЛ)Байка, езопова мова. Поглиблення понять про алегорію, образ (алегоричний образ). (ЛК) Втілення сюжетів і образів байок Езопа та І. А. Крилова у мистецтві. (УС) Поетичне переосмислення традиційних сюжетів і образів Езопа в українських байках. (ЕК) Специфіка художнього втілення сюжетів Езопа в байках І. А. Крилова. | Учень (учениця): дає визначення жанру «байки», називає її характерні ознаки, підтверджує прикладами з прочитаних творів; розкриває специфіку художньої структури байки; пояснює мораль байок, визначає її в прочитаних творах; розуміє поняття «езопова мова», демонструє на конкретних прикладах особливості езопової мови; зіставляє байки Езопа («Мурашки й Цикада», «Вовк і Ягня») та І. А. Крилова («Бабка і Муравель», «Вовк і Ягня»), виявляє в них схожість і відмінності; характеризує алегоричні образи байок, виявляє в них прихований зміст; називає українські байки, у яких знайшли відображення сюжети й образи байок Езопа; розкриває специфіку художнього втілення сюжетів і образів байок Езопа та І. А. Крилова у світовому мистецтві (на прикладі окремих творів образотворчого мистецтва, мультиплікації та ін.). | ||
| ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА Ж. Верн «П’ятнадцятирічний капітан», Р. Л. Стівенсон «Острів скарбів» (1 твір за вибором учнів) Жуль Верн (1828–1905). «П'ятнадцятирічний капітан».Тема духовного випробування людини в романі Ж. Верна. Образ Діка Сенда, моральні якості героя, його мужність і людяність. Дік Сенд і його друзі. Дік Сенд і Негоро. Проблема рабства в романі. Описи природи. Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Острів скарбів». Особливості розвитку пригодницького сюжету у творі. Система образів (Джим Хокінс і його товариші), пірат Сільвер та ін.). Моральні цінності. Чарльз Діккенс (1812–1870). «Різдвяна пісня в прозі».Подорож у часі й просторі Скруджа. Динаміка образу Скруджа, причини його духовного переродження. Сюжет і композиція повісті. Значення образу Різдва у творі. Елементи фольклору (казки, пісні). Микола Васильович Гоголь (1809–1852). «Ніч перед Різдвом».Народні традиції та звичаї у творі. Тема кохання. Образи Оксани і Вакули. Роль фантастики в повісті. Елементи фольклору (традиційні образи – відьма, чорт, місяць та ін.; різдвяні символи; елементи казки). (ТЛ)Поглиблення понять про роман (пригодницький роман), повість. Композиція. (ЛК) Утілення сюжетів і мотивів прочитаних творів у мистецтві. (УС) М. В. Гоголь і Україна, музеї М. В. Гоголя в Україні (Полтавщина). Музей Ч. Діккенса у Великобританії (Лондон). Висловлювання українських митців про творчість Ж. Верна, Ч. Діккенса, М. В. Гоголя. (ЕК) Традиції фольклору (казка, пісня, народні образи) у творах Ч. Діккенса і М. В. Гоголя. Завершення І семестру | Учень (учениця): переказує (стисло) основні події роману «П’ятнадцятирічний капітан» Ж. Верна (або «Острів скарбів» Р. Л. Стівенсона); розкриває основні теми й проблеми роману Ж. Верна (або Р.Л. Стівенсона); визначає роль описів природи у творі Ж. Верна (або Р. Л. Стівенсона); характеризує образ Діка Сенда (або Джима Хокінса), порівнює його з іншими персонажами, визначає етапи духовного зростання героя, зміни в його внутрішньому світі, у сприйнятті людей і життя; визначає ключові моменти сюжету повісті Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»; простежує динаміку образу Скруджа, знаходить у тексті відповідні цитати; висловлює власне ставлення до Скруджа (до зміни героя і після його внутрішньої зміни); знаходить елементи фольклору в повісті Ч. Діккенса, виявляє їхню роль у тексті; розповідає про зв’язки М. В. Гоголя з Україною (окремі факти біографії), знає про музеї М. В. Гоголя в Україні (Гоголеве, Великі Сорочинці); виявляє національні традиції й звичаї, що знайшли відбиток у повісті М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом», елементи українського фольклору у творі (традиційні образи, символи, елементи казки та ін.); характеризує образи Оксани й Вакули («Ніч перед Різдвом»); інтерпретує окремі епізоди повісті М. В. Гоголя; висловлює власні враження, емоції, почуття, роздуми від прочитаних творів; визначає особливості композиції творів; знаходить у творах письменників портрети персонажів, визначає роль портретів у розкритті образів; коментує висловлювання українських митців про Ж. Верна, Ч. Діккенса, М. Гоголя; називає 1-2 твори мистецтва за мотивами прочитаних творів, висловлює враження від них. | ||
| ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ Антон Павлович Чехов (1860–1904). «Хамелеон», «Товстий і тонкий».Викриття пристосуванства, підлабузництва в оповіданнях А .П. Чехова. Діалог як основна форма розкриття сюжету. Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Підтекст. Символічність назви. Джек Лондон (1876–1916). «Жага до життя».Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору. Описи природи та їхня роль у тексті. Значення назви оповідання. Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома», В. Г. Короленко «Сліпий музикант» (1 твір за вибором учителя) Гаррієт Бічер-Стоу (1811–1896). «Хатина дядька Тома».Проблема рабства і ставлення до людей різних рас і національностей у творі. Образи дядька Тома, Елізи, Джорджа Гарріса, Джорджа Шелбі, Евангеліни (Еви). Ідеї доброти, поваги до людини, мужності, толерантності. Викриття жорстокості й расової неприязні в романі. Володимир Галактіонович Короленко (1853–1921). «Сліпий музикант».Пошук головним героєм (Петро Попельський) свого місця у світі. Тема мистецтва. Петро Попельський та Евеліна. Образ Максима Яценка, твердість його переконань, увага й повага до інших. Українська природа, народні образи й традиції в повісті. (ТЛ)Гумор, іронія, художня деталь, підтекст. (ЛК) Утілення сюжетів прочитаних творів у різних видах мистецтва. (УС) А. П. Чехов і Україна. В. Г. Короленко і Україна. Літературні музеї А. П. Чехова і В. Г. Короленка в Україні. (ЕК) Порівняння образів чеховських персонажів (Очумєлов, «товстий», «тонкий»): схожість і відмінність між ними. Зіставлення літературних творів з екранізаціями, ілюстраціями до них. | Учень (учениця): визначає актуальні проблеми у прочитаних творах, висловлює своє ставлення до порушених питань, розкриває їхню актуальність; виявляє особливості сюжету і композиції творів, визначає кульмінаційні моменти; характеризує ставлення персонажів до світу, природи, людей, мистецтва; пояснює вчинки персонажів, мотиви їхньої поведінки; розкриває внутрішні порухи, поривання, мрії й прагнення персонажів; пояснює символічний зміст назв творів; дає визначення поняття «художня деталь», знаходить художні деталі та встановлює їхню роль у тексті (змалювання персонажів, розкриття внутрішнього стану, увиразнення авторської ідеї та ін.); дає визначення понять «гумор», «іронія», розуміє схожість і різницю між ними, виявляє гумор та іронію в текстах, значення для розкриття образів персонажів, авторської позиції; вирізняє в окремих епізодах підтекст, визначає прихований зміст висловлювання, обґрунтовує свою думку; коментує окремі факти життєвої і творчої біографії митців; порівнює образи (чеховських персонажів), знаходить спільні й відмінні риси поміж ними; зіставляє літературні твори з їхніми екранізаціями, ілюстраціями (за вибором). | ||
| ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ Мацуо Басьо (1644–1694). Хайку.Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми та широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст. Роберт Бернс (1759-1796). «Моє серце в верховині…».Ідея любові до батьківщини у вірші Р. Бернса. Антитеза (рідний край – чужина). Елементи фольклору (традиційні образи, постійні епітети, повтори та ін.). Генрі Лонгфелло «Пісня про Гайавату»(1 розділ за вибором учителя) або Джанні Родарі «Листівки з видами міст» (1 твір за вибором учителя). Генрі Лонгфелло (1807–1882). «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя). Міфи північноамериканських індіанців та їхнє втілення в поемі «Пісня про Гайавату». Елементи фольклору у творі (пісні, казки, легенди та ін.). Образ Гайавати. Ідеї миру, національного єднання, служіння народові. Джанні Родарі (1920–1980). «Листівки з видами міст».Широта світу та його сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ широти світу й прагнення до його відкриття. (ТЛ)Хайку, ліричний герой. (ЛК) Початкові відомості про специфіку розуміння краси в різних культурах. (УС) Видатні українські перекладачі творів зарубіжних поетів. (ЕК) Елементи фольклору і міфів у творах Р. Бернса і Г. Лонгфелло. | Учень (учениця): виразно читає твори поетів в українських перекладах та іноземною мовою (за умови володіння нею); висловлює враження від прочитаного, а також емоції й почуття, що виникли від зустрічі з поезією; визначає особливості розвитку сюжету (ліричного – не тільки перебіг зовнішніх подій, а передовсім плин образів, почуттів, емоцій, думок); виявляє особливості жанру та художньої мови у творах письменників (використання епітетів, метафор, повторів, інверсії тощо); знаходить у поетичних текстах художні деталі, виявляє їхню роль у розкритті картин природи, станів ліричного героя; визначає провідні теми, мотиви, ідеї прочитаних творів; усвідомлює специфіку розуміння краси в різних культурах на прикладі поетичних творів; називає імена видатних українських перекладачів творів зарубіжних поетів, демонструє майстерність їхніх художніх перекладів, барви української мови. | ||
| ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО В ЛІТЕРАТУРІ Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «Усмішка». Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні «Усмішка». Образ Тома, його динаміка. Значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору. Роберт Шеклі (1928–2005). «Запах думок».Утвердження сили людської думки у творі. Духовне й фізичне випробування Кліві. Роздуми автора про майбутнє людини та людства. Гуманістичний зміст оповідання – віра в перемогу людського розуму. (ТЛ)Конфлікт. Поглиблення поняття про фантастику. (ЛК) Образ майбутнього у творах сучасного мистецтва (живопис, кіно, музика та ін.). (УС) Українські письменники-фантасти, їхні твори для дітей. (ЕК) Том і Кліві: схожість і відмінності. Образи майбутнього в літературі та інших видах мистецтва. | Учень (учениця): виразно читає текст і визначає головну думку прочитаного, підтверджує її прикладами, цитатами з тексту; називає основні ознаки фантастичної літератури та виявляє їх у прочитаних творах; характеризує образи головних героїв фантастичних оповідань Р. Бредбері та Р. Шеклі; установлює сутність конфлікту поміж героєм і світом (Том і натовп, Кліві й неземна цивілізація); характеризує образи майбутнього у творах письменників; зіставляє персонажів фантастичних творів (Том і Кліві); висловлює свою думку щодо майбутнього людства, ролі літератури й мистецтва в майбутньому. | ||
| СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА ЗРОСТАННЯ І ВЗАЄМИНИ ЗІ СВІТОМ (1-2 твори за вибором учнів і вчителя) Астрід Анна Емілія Ліндґрен (1907–2002). «Міо, мій Міо».Основні відомості про життя і творчість письменниці, популярність її творів у різних країнах. Моральні цінності у творчості А. Ліндгрен. Образи головних героїв. Перемога добра над злом. Міхаель Андреас Гельмут Енде (1929–1995). «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».Фантастична країна Усландія та її мешканці (король, Лукас, пан Ермель, пані Ваас та ін.). Моральні цінності, що стверджуються у творі (дружба, кохання, сім’я, повага до інших, любов до батьківщини). Крістіне Нестлінґер (нар. 1936). «Конрад, або Дитина з бляшанки».Незвичайність образу Конрада, риси його характеру. Конрад і його становлення у світі. (ТЛ)Поглиблення понять про повість (психологічна повість, повість-казка), роман (фантастичний роман). (ЛК)Фентезі в різних видах мистецтва (література, кіно, живопис та ін.). (УС) Твори сучасних письменників для дітей і про дітей. (ЕК) Утілення творів сучасної літератури у кіно, ілюстраціях та ін. | Учень (учениця): розповідає про основні події сюжету творів, виокремлює в них кульмінаційні моменти; визначає актуальні проблеми у творах митців, пов’язані зі зростанням дитини, її взаєминами з колективом, світом дорослих; висловлює і пояснює свою точку зору щодо вчинків персонажів, їхніх стосунків; визначає жанрові ознаки (казки, повісті, роману) в прочитаних творах; виявляє риси характерів героїв у життєвих випробуваннях; осмислює поняття «добро» і «зло», «життя» і «смерть», «любов» і «ненависть», «милосердя» і «байдужість» під час інтерпретації художніх образів, епізодів прочитаних творів, розмірковує про вибір життєвої позиції, моральні цінності; порівнює образи дітей і підлітків у прочитаних протягом року творах, називає своїх улюблених персонажів і висловлює власне ставлення до них; розповідає про свої улюблені твори сучасних письменників, виявляє в них актуальний зміст; розуміє значення категорії«художність» для оцінки творів масового мистецтва. | ||
| ПІДСУМКИ Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. Завершення ІІ семестру (+ 6 год. резерв) | Учень (учениця): знає авторів і українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року; розкриває ідейно-художній зміст, актуальність прочитаних творів, їхні сюжетно-композиційні особливості, систему образів, жанрову своєрідність (окремих жанрів – оповідання, повість, роман, хайку та ін.); знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5–6 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації текстів (окремих фрагментів і компонентів – образів, сюжетів та ін.); демонструє вміння порівнювати твори літератури та їхнє втілення в різних видах мистецтва; усвідомлює взаємозв’язки української літератури з іншими літературами (на рівні окремих спільних рис міфології, жанрів (байка та ін.), тем (природа та ін.), образів (дітей та ін.) тощо). | ||
| Для вивчення напам’ять Р. Бернс. «Моє серце в верховині…» М. Басьо. Хайку (3-4 за вибором учня) |
Клас
Усього – 70 годин;