Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з технікою монотипія на склі

З даним видом техніки діти ознайомлюються навчаючись в третьому класі.

За мету до уроку, ставляться такі вимоги: вчити дітей прийомам і методам художнього відтворення образів довколишнього середовища, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, задуману композицію (зимовий пейзаж), формувати охайність, самостійність. Бажання творити прекрасне довкола себе.

Обладнання для уроку: папір, скло, гуаш або фарби і мило.

Вступну бесіду вчитель проводить досить поширено, оскільки тема уроку звучить так: “усі дерева в інеї”. Ведеться розмова про чудову пору року зими.

Вчитель проводить перегляд репродукції картини Петра Левченка “Села взимку. Глухомань”. Після обговорення та огляду картини слід провести словникову роботу слова монотипія. Адже монотипія – художня техніка, за допомогою якої можна створити просторове тло малюнка.

Декларація вірша А.Камінчика, “Усі дерева в інеї”.

Оскільки для роботи потрібно використовувати такий матеріал, як скло проводиться бесіда про техніку безпеки. Наступним етапом уроку постає практична робота учнів і вчителів (колективна робота)

а) готується скло, розробляємо ескіз в якому присутні рості форми, ставимо під скло;

б) зволожують папір;

в) на скло наносять фарбу згідно ескізу (при використанні акварельних фарб необхідно додавати мило);

г) на скло з нанесеною фарбою прикладають папір зволоженою стороною до скла.

Зверху проводять ребром долоні.

д) тримаючи за два кутики папір, різко відривають його скла – монотипія готова.

Вчитель проводить перегляд та оцінювання малюнків, демонстрування дитячих робіт.

Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленні з технікою – монотипія “близнята”

З цим незвичайним видом незвичайним видом техніки діти ознайомлюються наприкінці 2 класу.

Метою даного уроку постає: навчити дітей прийомів і методів художнього відтворення образів комах, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, плямах. В заданій кольоровій гамі задуману композицію (світ комах(; поглиблювати знання учнів про рівномірне заповнення площини аркуша паперу; дати елементарні поняття симетричної форми та сформувати розуміння ролі осі симетрії в її побудові.

Обладнанням для даної теми є:

фарби, папір, зразки дитячих робіт із зображенням різноманітних комах, метеликів, павучків тощо.

Вчитель разом з дітками проводить казку – виставу, “Про Муху-Цокотуху”. Діти пригадують різних мух, бджолів, комарів, метеликів. Розповідається коротенька довідка про комах, з чого складається тіло комахи.

Вчитель демонструє картинку з різними комахами, де все коментується. Поетапне виконання композиції вчителем. Діти побачивши виконання розпочинають свою практичну діяльність.

Парта накрита цератою, на ній баночка з водою, гуашеві фарби, дощечка – палітра м’якенький пензлик для малювання. Аркуш білого паперу.

Спочатку беруть аркуш білого папері і рівненько та охайно згинають навпіл по широкій стороні. Після розгинання він матиме вигляд розгорнутої книжки. Малюють тільки на одній стороні. На якій саме – лівій чи правій – це на тій, яка більше до вподоби. На малюночку повинне народитися найяскравіший, найгарніший серед метеликів, який тільки може бути з країни Фантазії.

Фарбами різних кольорів малюють візерунки на крильцях! Але спочатку малюють зелений лужок з квіточками.

Проводять внизу обраної сторінки кілька прямих та хвилястих ліній коричневого (земля), жовтого (пісок), зеленого (трава) кольорів. А потім згортають папір, добре притискають сторінки та ще міцно прогладимо зверху ребром долоні. Розгорнувши аркуш, побачать, що на другій сторонці, на якій нічого не малювали, теж з’явилося зображення і землі, і піску, і травички – все точнісінько так, як на першій сторінці. З одного боку намалюють зелені стебельця квітів – закривши аркуш, притиснувши долонькою – і з іншого боку виростають такі самі стебельця. Малюють великого метелика. Крильця можуть бути будь-яких кольорів. Добирають їх за власним бажанням і малюють на обраній половинці аркуша. Розміщують барвисті плями, що зображуватимуть одне з крилець, ближче до згину. На самому згині малюють голівку метелика з одним вусиком, його довге тільце, знову згортають аркуш та притискають. І ось так літає метелик на лужку.

Так можна малювати і інших комах. Тільки потрібно пам’ятати, що в комах завжди шість лапок, а у павуків їх вісім.

Проводиться перегляд і демонстрація дитячих робіт.

Отже, ми впевнено можемо стверджувати, щоб образотворче мистецтво – це один із видів мистецтва. Що найбільш потрібний людині: від народження – до смерті.

У своїй курсовій роботі я намагалась розкрити вплив образотворчого мистецтва на молодшого школяра. Таким чином, я побудувала роботу в даній послідовності. Спочатку розглянула методику ознайомлення дітей з різновидами технік (малювання з натури. Декоративне малювання, ілюстративне малювання, тематичне малювання). А також звернула увагу на ознайомлення дітей з нетрадиційними видами технік (плямографія, гратографія, монотипія на склі, монотипія “близнята”).

Використання нетрадиційних технік на уроках з образотворчого мистецтва допомагає дітям у подоланні негативних емоцій. Тобто мимоволі здійснюється психологічна корекція, яка допомагає знімати негативні емоційні переживання дітей.

Це сприяє підвищенню рівня самоповаги та нейтралізації захисних симптомокомплексів (тривожність, недовіра до себе, відчуття меншовартості, ворожості, конфліктності, труднощів у спілкуванні), спричинених внутрішніми конфліктами особистості.

Тому завданням педагога є навчати дітей відтворювати навколишній світ, творчо мислити, уявляти, а також позбуватись негативних емоцій та переживань, що виникають у школяра в ході виконання практичних завдань з образотворчого мистецтва.

Під час проходження переддипломної практики я з’ясувала, що учні надзвичайно полюбляють уроки трудового навчання, музичного та образотворчого мистецтва, де дитина може себе повністю реалізувати. Найбільше школярам подобається ілюстративне малювання. Для цього вони можуть використати свої знання, набуті під час читання казок, а також проявити елементи власної фантазії. Теж учні чудово справлялись із декоративним малюванням, яке давало їм змогу “вилити” свою уяву на альбомний лист.

Це сприяло розвитку мислення, уявлення дітей та змушувало їх співставляти елементи реального і фантастичного.

Підсумовуючи сказане, я хочу наголосити. Що учень може погано читати, писати, лічити, але чудово малювати. Отже, у нього добре розвинено почуття прекрасного.