Завдання до практичних робіт

§ На аркуші креслярського паперу формату А4 викреслити рамку та графи основного напису креслення.

§ Виконати завдання з визначенням типів ліній на кресленні.

§ Виконати вправу на проведення різних типів ліній.

§ Виконати завдання з визначення розміру шрифта

§ Виконати кілька написів креслярським шрифтом за завданням учителя.

§ Виконати вправу на аналіз графічного складу контуру зображення.

§ У робочому зошиті виконати побудову контуру зображення плоскої деталі з застосуванням вивчених геометричних побудов.

§ Виконання вправ на спряження кола та прямої дугою заданого радіуса.

§ Виконати вправу на побудову зображення плоского предмета.

§ Виконати вправу, пов’язану з засвоєнням правил нанесення розмірів.

§ Виконати вправу, пов’язану з визначенням масштабу зображення на кресленні.

§ Виконати ескіз нескладної деталі з натури.

§ Виконати в робочому зошиті креслення предмета, зображення якого потребує однієї проекції.

§ Виконати вправу, пов’язану з читанням зображень предметів, що містять дві проекції.

§ Виконати вправу, пов’язану з читанням зображень предметів, що містять три проекції.

§ Виконати вправу на побудову двох проекцій предмета за його наочним зображенням.

§ Виконати вправу на побудову третьої проекції предмета за двома заданими.

§ На форматі А4 виконати креслення предмета, визначивши необхідні для цього вигляди за його наочним зображенням.

§ Побудувати наочне зображення предмета за його прямокутними проекціями. Нанести на ньому задані на проекціях розміри

§ Виконати вправу, пов’язану із скороченням кількості зображень.

§ Виконати вправу, пов’язану з читанням зображень предметів, що містять три проекції.

§ На форматі А4 виконати креслення предмета, визначивши необхідні для цього вигляди за його наочним зображенням.

§ Виконання вправ на побудову спряжень прямого, тупого і гострого кутів..

§ Виконати побудову контуру деталі з застосуванням вивчених геометричних побудов.

§ Виконати вправу на побудову диметричних проекцій геометричних фігур за їх заданими розмірами.

§ Виконати вправу на побудову ізометричних проекцій геометричних фігур за їх заданими розмірами.

§ У робочому зошиті побудувати диметричну проекцію предмета за його прямокутними проекціями та заданими розмірами. Нанести розміри

§ У робочому зошиті побудувати ізометричну проекцію предмета за його прямокутними проекціями та заданими розмірами. Нанести розміри

§ Виконати технічний рисунок предмета за його прямокутними проекціями.

§ Порівняти зображення із перерізами з наочними зображеннями предметів.

§ Порівняти вигляди і перерізи та визначити їх взаємну відповідність.

§ У робочому зошиті виконати вправу на побудову винесених перерізів; накладених перерізів.

§ Порівняти зображення розрізів і перерізів.

§ Виконання вправ на побудову розрізів.

§ За допомогою перерізів (розрізів) визначити форми предметів.

Термінологічний словник

Абревіатура (лат. аbbrеvіо — скорочую) — складноскорочене слово, утворене з перших букв словосполучення (наприклад, ЕОМ — електронно-обчислювальна машина) або з його початкових слів.

Абрис — обрис предмета, нанесений за допомогою ліній.

Аксонометрія (грец. axon — вісь і metreo — вимірюю) — спосіб зображення предметів на площині, що полягає в паралельному про­еціюванні на яку-небудь площину предмета разом з обраною систе­мою координат.

Аналіз графічного складу зображення — визначення геомет­ричних побудов, необхідних для побудови контура зображення.

Арабські цифри — назва десяти математичних знаків 0, 1, 2, З, 4, 5, 6, 7, 8, 9, за допомогою яких у десятковій системі числення записуються будь-які числа.

Арка (лат. arkus — дуга, вигин) — криволінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, воріт, дверей) чи прольотів між двома опо­рами (колонами, стояками мосту тощо).

Архітектура (лат. аrchitectura — будівничий) — мистецтво створення (проектування й побудови) будинків, споруд та їхніх комплексів, а також художній характер будівлі.

Асиметрія(грец.asymmetria — нерозмірність, невідповід­ність) — відсутність або порушення симетрії.

Бісектриса (лат. bis— двічі і seco — розсікаю) — пряма, що проходить через вершину кута і ділить його навпіл.

Ватман (від імені власника англійської паперової фабрики і) цупкий папір найвищого ґатунку для виконання креслень.

Величина— узагальнене поняття таких конкретних понять (дов­жини, площі, об'єму, ваги), які можна виразити додатним відношен­ням однорідних їм величин, обраних за одиницю вимірювання.

Вигляд — зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні предмета.

Вигляд головний — зображення предмета на фронтальній пло­щині проекцій, яке дає найбільш повне уявлення про його форму і розміри.

Вигляд додатковий — зображення предмета або його частини, утворене на площині, яка не паралельна основним площинам проекцій.

Вигляд місцевий — зображення окремої, обмеженої частини поверхні предмета.

Вигляд основний — вигляд, утворений на одній з основних площин проекцій (горизонтальній, фронтальній чи профільній).

Вигляд, одержаний на фронтальній площині проекцій — вигляд спереду (головний вигляд).

Вигляд, одержаний на горизонтальній площині проекцій — вигляд зверху.

Вигляд, одержаний на профільній площині проекцій — вигляд зліва.

Видимість на кресленні — прийнята умовність зображення на кресленні видимих і невидимих контурів предметів. Проявом цієї умовності є зображення видимих контурів суцільною товстою ос­новною лінією, а невидимих — штриховою.

Вимірювання — знаходження значення фізичної величини дос­лідним шляхом за допомогою призначених для цього вимірюваль­них засобів.

Вимірювання розміру — знаходження числового значення лі­нійної або кутової величини за допомогою вимірювального засобу.

Виріб — предмет чи набір предметів, що підлягають виготов­ленню на підприємстві.

Відрізок— частина прямої, обмежена з обох боків (позначають великими буквами, поставленими біля його кінців, наприклад АВ).

Вісь обертання — нерухома пряма лінія, навколо якої оберта­ється твірна поверхні обертання.

Вісь проекцій — лінія перетину двох взаємно перпендикуляр­них площин проекцій.

Геометрична побудова — сукупність графічних дій, спрямова­них на утворення елемента контура зображення на кресленні.

Геометричне тіло — замкнута частина простору, обмежена плоскими або іншими поверхнями чи їх поєднанням.

Геометрія нарисна — наука, що пояснює і обґрунтовує способи побудови зображень просторових форм на площині і розв'язування на ній просторових задач.

Готовальня — набір креслярських інструментів, зібраних у спе­ціальному футлярі.

Грань многогранника — плоский многокутник, що є частиною поверхні многогранника і обмежений його ребрами.

Графічний (грец. graphikos — зображений) — накреслений, поданий у вигляді креслення чи рисунка.

Декартова система координат — прямокутна система коорди­нат, призначена для визначення положення точки на площині (сис­тема двох координат) або у просторі (система трьох координат), у якій масштаби по всіх осях однакові.

Деталювання — процес розробки і виконання креслень деталей за кресленням складальної одиниці.

Деталь — виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без застосування складальних операцій.

Диметрія — аксонометрична проекція з коефіцієнтами спотво­рення, однаковими по двох осях.

Діаметр (грец. diametros — поперечник кола) — найбільша з відстаней між двома точками кола. Вимірюється відрізком прямої, який з'єднує ці точки і проходить через центр кола.

Дотична— пряма, що має із замкненою кривою лише одну спільну точку.

Дотична до кола — пряма, що проходить через точку кола пер­пендикулярно до радіуса, проведеного в цю точку.

Еліпс (грец. еlleipsis — нестача) — плоска замкнута крива у вигляді овала.

Ескіз — графічний документ тимчасового користування, вико­наний від руки без використання креслярських інструментів, в око­мірному масштабі із збереженням приблизної пропорційності еле­ментів зображуваного предмета і дотриманням правил виконання і оформлення креслень.

Заокруглення — плавний перехід по дузі кола від одного еле­мента контура зображення до іншого.

Зображення — графічне відображення форми предмета у визна­ченому масштабі, виконане встановленим способом проеціювання і призначене для визначення потрібних геометричних властивостей предмета.

Зображення головне — зображення предмета, утворене на фронтальній площині проекцій.

Зображення наочне — зображення, призначене давати цілісне просторове уявлення про об'ємний предмет.

Ізометрія — аксонометрична проекція з коефіцієнтами спотво­рення, однаковими по всіх трьох осях.

Компоновка креслення — раціональне розміщення зображень на полі креслення для якнайповнішого і рівномірного використання його площі.

Контур (франц. contour — обрис) — обрис якого-небудь предме­та, лінія, яка окреслює форму.

Контур зображення — сукупність геометричних елементів, що окреслюють певне зображення на кресленні.

Косинець— креслярський інструмент у вигляді плоского прямокутного трикутника для проведення ліній і побудови кутів на кресленні.

Креслення — технічний документ, що містить графічні зобра­ження та символи і призначений для точного відображення суттє­вих просторових ознак об'єкта (зовнішнього вигляду, будови, розмірів тощо).

Креслярське приладдя — інструменти і пристрої для виконан­ня креслярсько-графічних робіт.

Лекало — креслярський інструмент у вигляді фігурної лінійки для проведення або перевірки на кресленнях кривих ліній.

Лінії побудови — лінії, якими попередньо виконують графічні побудови зображень на кресленнях.

Лінія ламана — лінія, утворена різнонаправленими відрізками прямої, які не перетинаються між собою.

Лінія лекальна — лінія змінної кривизни, яку проводять за допомогою лекала.

Лінія плоска — лінія, у якої всі точки належать одній площині.

Лінія проекційного зв'язку — лінія, що сполучає проекції точки на виглядах креслення.

Лінія пряма — лінія, що утворюється, коли рухома точка має незмінний прямолінійний напрям руху.

Макет — об'ємний засіб навчання, який відображає тільки зов­нішній вигляд натуральних об'єктів, не пояснюючи їх внутрішньо­го змісту.

Масштаб — відношення розмірів на кресленні до дійсних роз­мірів зображеного на ньому предмета.

Многогранник— геометричне тіло, з усіх боків обмежене плос­кими многокутниками — гранями.

Многокутник — фігура, обмежена плоскою замкнутою ламаною лінією.

Нанесення розмірів — проведення виносних і розмірних ліній і постановка розмірних чисел відповідно до існуючих вимог і правил.

Наочність — особливість графічного зображення, що дає мож­ливість полегшувати уявлення про зображений предмет.

Об'єкт — фрагмент реальності, на яку спрямована активність пов'язаного з нею суб'єкта.

Обрис поверхні — зовнішній контур поверхні на її проекції.

Овал — опукла геометрична фігура, обмежена попарно спряже­ними дугами кіл, центри яких знаходяться всередині фігури.

Ордината (лат. огйіпаіиз — упорядкований) — координата точ­ки по осі у в декартовій системі координат, що визначає її положен­ня на площині або у просторі.

Основний напис (кутовий штамп) — таблиця встановленої фор­ми, розміщена у правому верхньому куті поля креслення, до якої заносять відомості про осіб, що мають відношення до виконання креслення, назву зображеного на креслені виробу та деякі інші дані, необхідні для кращого розуміння креслення.

Папір креслярський — папір, призначений для виконання креслярських робіт.

Переріз — зображення фігури, утвореної уявним перерізуван­ням предмета січною площиною. На перерізі показують тільки те, що знаходиться в січній площині.

Периметр (грец. регітеігео — вимірюю навколо) — довжина замкнутого контура, наприклад, сума всіх сторін многокутника.

Перспектива (франц. perspektive — дивлюсь наскрізь, ясно бачу) —

система зображення предметів на площині способом центрального проеціювання.

Плоский предмет — предмет, що має незначну товщину (висо­ту), яка в багато разів менша за його довжину і ширину.

Площина — найпростіша поверхня, положення якої в просторі визначається трьома точками, що не лежать на одній прямій.

Площина проекцій — площина, на якій одержують проекцію.

Площина січна — уявна площина, якою умовно розрізають предмет у тому місці, де необхідно виявити його форму.

Поверхня— множина всіх послідовних положень лінії, що руха­ється. У більш загальному випадку поверхню можна розглядати як спільну частину двох суміжних частин простору або ще як межу геометричного тіла. За визначенням Евкліда, «поверхнею є те, що має тільки довжину і ширину».

Поле креслення — місце всередині рамки креслення.

Призма (грец. рrisma — розпилена) — многогранник, дві грані якого (основи) є рівними многокутниками з відповідно паралельни­ми сторонами, а всі інші грані (бічні) — паралелограмами. За кіль­кістю бічних граней призми поділяють на тригранні, чотиригранні і т. ін.

Проекція — зображення просторової форми, яке дістали прое­ціюванням її на будь-яку поверхню.

Проекція аксонометрична — наочне зображення, утворене на основі паралельного проеціювання предмета разом з обраною систе­мою координат на яку-небудь площину.

Проекція прямокутна — проекція об'ємного предмета на площині, утворена прямокутним проеціюванням.

Проеціювання— процес утворення зображення просторової форми на будь-якій поверхні за допомогою світлових чи уявних зорових (проеціюючих) променів.

Рамка креслення — розміщений на певній відстані від країв ар­куша прямокутник, який обмежує місце виконання креслення.

Рейсшина (нім. reiben — креслити і schiene — рейка) — спеці­альна креслярська лінійка для виконання геометричних побудов, яка забезпечує високу точність проведення паралельних ліній.

Рисунок технічний — наочне (аксонометричне) зображення предмета, виконане від руки, з додержанням його пропорцій в роз­мірах на око.

Розгортка поверхні — плоска фігура, що утворюється, коли по­верхню тіла розрізати вздовж якоїсь лінії і сумістити з площиною.

Розмір — кількісний вираз лінійної або кутової величини.

Розміри на кресленні — числові дані в певній системі одиниць, що характеризують лінійні та кутові величини зображеного виробу і його елементів і не залежать від масштабу й точності виконання креслення.

Розмітка — нанесення на заготовку плоскої деталі контурів її зображення, осьових, центрових та інших ліній і знаків.

Розрив — умовний спосіб скорочення на кресленнях зображень довгих виробів.

Розріз — зображення предмета, уявно розрізаного січною пло­щиною, на якому зображують те, що знаходиться в січній площині і поза нею.

Символ (грец. symboolon — знак, прикмета, ознака) — умовне позначення будь-якого предмета, величини або явища (символи ма­тематичні, хімічні, логічні, графічні тощо).

Симетрія (грец. symmetria — співрозмірність) — властивість ге­ометричних фігур, яка полягає у чіткій відповідності розміщення їх парних частин відносно деякої середньої (центральної) лінії.

Спряження ліній — плавний перехід між двома лініями (між двома прямими, між прямою і дугою або між двома дугами) у вигля­ді дуги кола.

Стандарт(англ. standart — норма, зразок, мірило) — норматив­но-технічний документ, який встановлює єдині обов'язкові вимоги до чогось (наприклад, вимоги до виконання та оформлення крес­лень).

Стрілка— гостре закінчення розмірної чи вказівної лінії на крес­ленні.

Сфера— поверхня, всі точки якої рівновіддалені від однієї точки — центра сфери.

Твірна— лінія, яка, переміщуючись у просторі, утворює поверхню.

Технічний рисунок— наочне (аксонометричне) зображення предметів, побудоване від руки, без застосування креслярських інструментів, в окомірному масштабі.

Фігура(лат. figura) — зовнішній обрис, вигляд, форма предмета.

Формат креслення — встановлені розміри аркуша креслярського паперу.

Циркуль коловий (лат. circulus— коло, круг) — креслярський інструмент для проведення кіл заданих розмірів.

Шрифт креслярський — упорядкована сукупність літер, цифр і знаків, призначених для виконання написів і позначень на всіх ви­дах креслень і технічних документах.

Штриховка — умовне графічне позначення матеріалів на крес­ленні за допомогою ліній і штрихів.

Використана література

1. Інженерна та комп'ютерна графіка: Методичні рекомендації для виконання графічних робіт при курсовому та дипломному проектуванні /Укл. Є.В. Перегуда. - Житомир: ВФРЕ при ЖІТІ, 1998

2. Гетта В. Розвиток технічного мислення учнів: стратегія і тактика. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005Годік Є.І. Технічне креслення. - М.: Машинобудування, 1974

1. Гриценко Л. Активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі формування понять теми "Перерізи" в шкільному предметі "Креслення" // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2003
2. Кохан Л.М. Вплив технічної творчої діяльності учнів у гуртках на вибір професії. Технічна творчість у школі. – К., 1974.
3. Анисимов М.В., Анисимова Л.М. Креслення: Підручник.– К.: Вища шк., 1998
4. Антонович Є. А., Василишин Я. В., Шпільчак В. А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 240 с.
5. Боголюбов С.К. Индивидуальные задания по курсу черчения: Практ. пособие для учащихся техникумов.– М.: Высш. шк., 1989.
6. Ботвинников А.Д., Вышнепольский И.С. Черчение в средней школе: Пособие для учителя.– М.: Просвещение, 1989.

9. Василевская А. М., Пономарева Р.А. Развитие технического творческого мышления у подростков и юношества. – К.: Вища школа, 1982

1. Верхола А.П. Словник з креслення.– К.: Вища шк., 1994.
2. Воротников И.А. Занимательное черчение. Кн. для учащихся сред.шк.– М.: Просвещение, 1990.– 223 с.
3. Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е и др. Техническое черчение.– К.: Вища шк., Головное изд-во, 1983
4. Гордон В.О., Семенцов-Огиевский М.А. Курс начертательной геометрии. М., 1988
5. 9. ГОСТ 2.301-68 и др. Единая система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей. Издательство стандартов.– М., 1991
6. ГОСТ 2.001-70 и др. Единая система конструкторской документации. Основные положения: Сборник.– М., 1983
7. Михайленко В. Є., Найдиш В.М. Тлумачення термінів з прикладної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки.– К.: Урожай, 1998
8. Михайленко В.Е., Пономарев А.М. Инженерная графика: Учебник.– К.: Выща шк., 1990
9. Кириллов А.Ф. Черчение и рисование. Учебник для техникумов. 3-е изд., перераб. и доп.– М.: Высш. шк., 1980
10. Кузьмина И.А., Хомутова А.И. Задачник по основам черчения.– М.: Машиностроение, 1985.–

20. Хаскин А.М. Черчение. - К.: Вища школа, 1975.