Текстуальне вивчення творів – 56 годин; розвиток мовлення – 4 години; позакласне читання – 4 години; резервний час – 6 годин
| №№ | К-ть год. | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за розділами) |
| ВСТУП Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів. (ТЛ) Поглиблення понять про оригінал і переклад. Переспів. (ЛК) Рольхудожніх перекладів у розвитку культурного діалогу, дружніх взаємин між народами. (УС) Основні відомості про розвиток української перекладацької традиції. Майстри художнього перекладу. (ЕК) Основні принципи аналізу та інтерпретації оригіналу й художнього перекладу. Переклад і переспів: схожість і відмінність. | Учень (учениця): дає визначення понять «оригінал», «переклад», «переспів», розрізняє їх (на прикладі окремих текстів); знає види перекладу – прямий (непрямий), точний (неточний), повний (неповний), вільний та ін., установлює різницю поміж ними (на конкретних прикладах текстів); знає витоки й основні етапи української перекладацької традиції, імена видатних українських перекладачів, котрі зробили значний внесок у культуру України, прилучення українців до світових здобутків; порівнює переклад і переспів одного й того самого твору, встановлює схожість і відмінність між ними; розуміє значення опанування творів в оригіналі (іноземною мовою), роль художніх перекладів у розвитку культури, взаємин між народами, становленні особистості. | ||
| БИЛИНИ І БАЛАДИ Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський). «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник».Реальність (історія, побут, звичаї) і художня вигадка в билині. Ідеал воїна-захисника в билині «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник». Утілення людських чеснот в образах героїв билин. Елементи фольклору. Балада як жанр фольклору та літератури. Характерні ознаки балади. Фольклорні балади. «Король Лір і його дочки». «Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя). «Король Лір і його дочки». Моральний урок у творі. Король Лір як вічний образ. «Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном».Ідеї свободи і служіння народові. Образ народного захисника Робіна Гуда. Літературні балади. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «Рукавичка».Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність. Адам Міцкевич (1798–1855). «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі. Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Балада про вересовий трунок».Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору. (ТЛ) Билина, балада (фольклорна і літературна), гіпербола, символ. (ЛК) Історія і культура Київської Русі. Зображення героїв билин і балад у мистецтві (живописі, музиці, мультиплікації та ін.). (УС) А. Міцкевич і Україна. Музеї А. Міцкевича і пам’ятники письменникові в Польщі (Познань), Україні (Львів), Білорусі (Новогрудок). (ЕК) Порівняння особливостей фольклорних і літературних балад, оригіналів і перекладів (як цілісно, так і в окремих фрагментах). | Учень (учениця): виразно читає билини й балади, висловлює власне враження про них, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв; дає визначення жанрів «билина», «балада», виявляє їхні характерні ознаки в текстах прочитаних творів; називає цикли билин (Київський і Новгородський), ключові твори і героїв циклів; визначає характерні риси фольклорних балад («Король Лір і його дочки» або балади про Робіна Гуда); характеризує образи билин і фольклорних балад як традиційні й вічні, розкриває втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.); переказує сюжети билин і балад (в окремих частинах і цілісно); визначає ключові (зокрема кульмінаційні) моменти в билинах і баладах, установлює, як у ключових моментах виявляються риси героїв, увиразнюється ідея твору; характеризує образи персонажів прочитаних творів; виявляє засоби поетичної мови в билинах і баладах (гіперболи, епітети, метафори, повтори та ін.), зокрема фольклорного походження; визначає у прочитаних творах символи (наприклад, рукавичка, озеро, білі лілії, вересовий напій та ін.), розкриває їхній прихований зміст; зіставляє оригінали літературних балад із художніми перекладами (за умови володіння іноземною мовою); розкриває особливості відтворення сюжетів та образів билин і балад у мистецтві (творах живопису, музики, кіно, мультиплікації та ін. – за вибором); називає перекладачів билин, балад, виявляє майстерність їхніх перекладів. | ||
| ІСТОРІЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ Вальтер Скотт (1771–1832). «Айвенго».В. Скотт – засновник історичного роману. Історія і художній вимисел у романі «Айвенго». Утілення в образі Айвенго кодексу лицаря, художні засоби створення образу. Зіткнення добра, краси й справедливості із жорстокістю і підступністю. Образи Бріана де Буагильбера, принца Джона, Фрон де Бефа, Моріса де Брасі, Ровени, Ребекки. Історичний колорит твору та засоби його створення. Динаміка сюжету і гумор. Друга світова війна у європейській поезії(К. І. Галчинський («Лист із полону», «Пісня про солдатів з Вестерплятте» та ін.), А. Марґул-Шпербер («Про назву концтабору Бухенвальд»), Б. Ш. Окуджава(«До побачення, хлопчики…») та інші – 2-3 твори за вибором учнів і вчителя). Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи. Василь Володимирович Биков (1924–2003). «Альпійська балада».Особливості сюжету і композиції повісті. Образи Івана Терешка і Джулії. Протиставлення сили дружби й кохання світу насильства. Гуманістичний зміст повісті. Символічність назви твору, риси жанру балади в ньому. (ТЛ) Поглиблення понять про роман (історичний роман). Види й функції пейзажу у творі. Початкові поняття про художній час, художній простір. (ЛК) Культура проти війни (твори живопису, музики, кіно, у яких викривається війна). (УС) Висловлювання українських митців про В. Скотта, його вплив на розвиток історичного роману. (ЕК) Порівняння образів персонажів (Бріан де Буагильбер і Айвенго, леді Ровена і Ребекка). Зіставлення літературних творів із їхніми втіленнями в інших видах мистецтва (кіно, театр, ілюстрації та ін.). | Учень (учениця): знає основні відомості про життя і творчість письменників; виразно читає твори (фрагменти або цілісно), виявляє емоційне враження від прочитаного, пояснює своє ставлення; виявляє історичну основу прочитаних творів; висловлює власне судження щодо подій і образів, підтверджує свою думку цитатами з тексту; переказує текст (у частинах або цілісно) з виявленням особливостей сюжету (епічного або ліричного); характеризує образи персонажів, виявляє в них ключові риси, національний і загальнолюдський зміст; порівнює образи героїв (Бріан де Буагильбер і Айвенго, леді Ровена і Ребекка), виявляє схожість і відмінності між ними; вирізняє у прочитаних текстаххудожні засоби створення образів персонажів, установлює функції засобів образотворення; характеризує образ автора і засоби вираження авторської позиції; визначає види і функції пейзажу в прочитаних творах (розкриття образів, національного колориту, авторської позиції, ідеї); дає визначення поняття «художній час», пояснює його відмінність від хронологічного часу; виокремлює епізоди текстів, де відбувається зміщення лінійного часу, відхід автора від хронологічної послідовності у викладі подій, пояснює значення цього прийому; дає визначення поняття «художній простір», установлює особливості художнього простору в прочитаних творах; висловлює враження про ліричні твори про Другу світову війну. | ||
| ДУХОВНЕ ВИПРОБУВАННЯ ЛЮДИНИ Джеймс Олдрідж (нар. 1918). «Останній дюйм».Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання. Образи Бена і Деві, художні засоби їхнього створення. Віра у внутрішні можливості людини, подолання нею життєвих випробувань, здатність до порозуміння. Утвердження сімейних цінностей. Редьярд Кіплінг (1865–1936). «Балада про Схід і Захід». «Якщо…». Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга. Антитези у творі. Ідеї миру і дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, Полковничий син). Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості у вірші Р. Кіплінга «Якщо…». Сюжет і композиція вірша. Художні особливості твору, його провідна ідея (людина повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам). (ТЛ) Поглиблення понять про баладу (літературну), оповідання, вірш. (ЛК) Утілення творів Дж. Олдріджа, Р. Кіплінга в мистецтві (кіно, ілюстрації тощо). (УС) Дж. Олдрідж і Україна. Українські переклади творів митців. (ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів (фрагментів) творів митців (за умови володіння учнями іноземною мовою). Завершення І семестру | Учень (учениця): виразно читає художні тексти, емоційно сприймає, висловлює враження від прочитаних творів; розкриває історичні, моральні, філософські проблеми у творах письменників, актуальність проблематики оповідань для сьогодення; розповідає про основні факти життя і творчості митців; вирізняє напружені (кульмінаційні) моменти сюжету, їхнє значення для розкриття образів персонажів; аналізує образи персонажів: їхні характерні риси, вчинки, стосунки з іншими персонажами, динаміку, засоби створення (художня деталь, символи та ін.); визначає у творах антитези, пояснює, як вони реалізовані у творах; знаходить у прочитаних творах символи, виявляє їхній прихований зміст, множинність трактування; порівнює оригінали й художні переклади (фрагменти) творів митців (за умови володіння іноземною мовою); висловлює власне ставлення до порушених у творах філософських і моральних проблем. | ||
| ДРУЖБА І КОХАННЯ Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). «19 жовтня 1825 року». Дитинство і юність О. С. Пушкіна. Уславлення ліцейської дружби й вірності ідеалам у вірші О. С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року». Авторські спогади й роздуми у творі. Шолом-Алейхем «Пісня над піснями», Олександр Грін «Пурпурові вітрила» (1 твір за вибором учителя й учнів) Шолом-Алейхем (1859–1916). «Пісня над піснями».Віхи життєвого і творчого шляху письменника. Відображення у його творах культури та долі єврейського народу. Тема кохання в повісті Шолом-Алейхема «Пісня над піснями». Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей. Олександр Грін (1880–1932). «Пурпурові вітрила».Поєднання реального і фантастичного в повісті. Основний конфлікт твору (Каперна – мрія). Ассоль і Грей. Символіка образу пурпурових вітрил. Вірші зарубіжних поетів про дружбу і кохання (Р. Бернс («Любов»), Г. Гейне («Коли настав чудовий май…»), К. М. Симонов («Жди мене…») та інші – 2-3 за вибором учнів і вчителя). Поетизація високого почуття, розкриття його сутності. (ТЛ) Поглиблення понять про вірш, повість, образ автора. (ЛК) Біблія («Пісня над піснями»). Екранізації, ілюстрації, театральні вистави за творами митців. (УС) Шолом-Алейхем і Україна. Літературні музеї Шолом-Алейхема і Олександра Гріна. (ЕК) Порівняння образів персонажів. Зіставлення літературних образів із кінообразами. | Учень (учениця): знає і розповідає про основні факти життя і творчості митців, їхні зв’язки з Україною, увічнення їхньої пам’яті в літературних музеях, пам’ятниках; виявляє факти біографії О. С. Пушкіна у вірші «19 жовтня 1825 року»; визначає провідну ідею вірша О. С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року», знаходить відповідні цитати; характеризує образ автора у вірші О. С. Пушкіна «19 жовтня 1825 року», його спогади, зміни образу автора в часі; визначає роль описів природи у вірші «19 жовтня 1825 року», розкриває їхнє емоційне забарвлення і художні засоби втілення певних емоцій і почуттів; переказує основні події повісті «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема (або «Пурпурові вітрила» Олександра Гріна); визначає особливості сюжету і композиції прочитаної повісті; характеризує духовно-емоційний світ головних героїв прочитаної повісті, зміни (або незмінність) їхніх внутрішніх якостей; розкриває сутність трактування проблеми кохання у творі Шолом-Алейхема (або Олександра Гріна); висловлює власні судження щодо персонажів (Шимек, Бузя; або Ассоль, Артур Грей), їхнє ставлення до кохання і світу; визначає теми, провідні мотиви, ідеї у повісті «Пісня над піснями» (або «Пурпурові вітрила»); називає символи у прочитаних творах, розкриває їхній зміст, функції; зіставляє літературні образи з кінообразами, виявляє ключові риси характеру персонажів прочитаних творів, утілені в медіаверсіях; виразно читає вірші зарубіжних авторів про кохання, висловлює враження від прочитаних творів, порівнює оригінали та переклади віршів (за умови володіння іноземною мовою). | ||
| ЛІТЕРАТУРНИЙ ДЕТЕКТИВ Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів. Едгар Аллан По «Золотий жук», Артур Конан Дойл «Пістрява стрічка» або «Спілка рудих» (1-2 твори за вибором учителя й учнів). Едгар Аллан По (1809-1849). «Золотий жук». Е. А. По – засновник жанру детективу у світовій літературі. Захопливий сюжет повісті «Золотий жук». Особливості композиційної будови твору – «розповідь у розповіді», її художнє значення (поєднання різних точок зору, створення емоційної напруги, таємничої атмосфери та ін.). Образи Вільяма Леграна, Джупітера, оповідача. Артур Конан Дойл (1859–1930). Оповідання про Шерлока Холмса («Пістрява стрічка», «Спілка рудих»). А. Конан Дойл – відомий автор детективних циклів, популярність його героїв у різних країнах. Особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса. Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні «Пістрява стрічка». Іронічне зображення пристрасті людини до легкого збагачення в оповіданні «Спілка рудих». Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей. Доктор Ватсон як оповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості. (ТЛ) Оповідач і розповідач. Початкове поняття про точку зору. (ЛК) Екранізації творів Е. А. По і А. Конана Дойла. Музеї Е. По в США (Балтимор, Річмонд), Шерлока Холмса у Великобританії (Лондон). Пам’ятники письменникам та їхнім героям. (УС) Українські письменники – майстри детективного жанру. (ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів. Порівняння літературних детективів з екранізаціями. | Учень (учениця): дає визначення жанру «детектив», виявляє його характерні ознаки на прикладі прочитаних творів; знає про історію виникнення і формування жанру у світовій літературі, видатних представників детективної літератури; розповідає про ключові віхи життя і творчості Е. А. По і А. Конана Дойла, називає їхні найвідоміші твори, причини популярності серед різних поколінь; знає і виявляє характерні ознаки циклу (на прикладі творів про Шерлока Холмса); висловлює враження від прочитаних творів письменників, розповідає про своїх улюблених героїв; виявляє особливості сюжету і композиції творів Е. А. По та А. Конана Дойла; встановлює значення прийому «розповідь у розповіді» в текстах письменників; характеризує образи персонажів (Легран, Джупітер, Шерлок Холмс, Ватсон, учасники злочинів та ін.); змальовує образи оповідачів, називає їхні провідні риси, роль у розгортанні сюжету (спостерігач, безпосередній учасник сюжету (персонаж) тощо); розуміє поняття «точка зору», виявляє у творах різні точки зору (персонажів, оповідача) на події, зіставляє їх; розповідає про відомі екранізації за творами Е. А. По і А. Конана Дойла (1-2 за вибором), висловлює власне судження про втілення героїв детективів засобами кіномистецтва; порівнює оригінали й художні переклади творів письменників (за умови володіння іноземною мовою). | ||
| СВІТОВА НОВЕЛА Новела як літературний жанр, її характерні ознаки, різновиди. О. Генрі (1862–1910). «Дари волхвів», «Останній листок». О. Генрі – майстер новели. Моральні цінності в новелі «Дари волхвів». Біблійні мотиви у творі, художні деталі. Новела «Останній листок» – гімн людині, котра здатна на самопожертву заради ближнього. Специфіка розкриття образу Бермана (непримітна зовнішність, невдаха, найкращий «шедевр» митця). Образи дівчат, їхня динаміка (Сью, Джонсі). Особливості художньої мови новели, розповідач. Герберт Джордж Уеллс (1866–1946). «Чарівна крамниця». Видатний англійський фантаст Г. Дж. Уеллс. Точка зору дорослого і дитини в новелі «Чарівна крамниця». «Дива» та їхнє сприйняття персонажами. Оповідач твору (батько). Особливості дитячого світу. Роль елементів фантастики. Рюноске Акутаґава (1892–1927). «Павутинка». Майстер японської новели Р. Акутагава. Утілення ідеї про моральну справедливість у новелі «Павутинка». Філософський зміст твору. Підтекст. Художні образи новели (Будда, Кандата). (ТЛ) Поглиблення понять про оповідача і розповідача, про точку зору. Новела та її різновиди. (ЛК) Біблія («Поклоніння волхвів»). Особливості вірувань японців. (УС) Українські письменники – майстри новели. (ЕК) Порівняння образів героїв новел О. Генрі. Порівняння оригіналів і художніх перекладів новел О. Генрі, Г. Дж. Уеллса (окремих фрагментів творів). | Учень (учениця): дає визначення жанру новели, виявляє її характерні ознаки у прочитаних творах; розрізняє за змістом різновиди новел (психологічну, філософську, фантастичну та ін.); виразно читає і переказує (близько до тексту) новели письменників; виявляє у новелах зарубіжних митців основні проблеми (моральні, філософські та ін.), їхнє художнє втілення в подіях, образах, символах, назвах та інших компонентах твору; визначає особливості розвитку сюжету новел, напружені (кульмінаційні) моменти творів; характеризує образи персонажів новел у їхніх стосунках, динаміці, виявляє ключові риси персонажів, їхні моральні якості; розмірковує над фіналами творів, дає їм (фіналам) власне тлумачення; характеризує образи оповідача («Чарівна крамниця» Г. Дж. Уеллса) і розповідача (новели О. Генрі), розрізняє їх за формами оповіді (оповідач – від 1-ої особи, розповідач – від 3-ої особи); виявляє культурні паралелі в текстах новел (біблійні мотиви в новелі «Дари волхвів» О. Генрі, зв’язок із японськими традиціями в новелі «Павутинка» Р. Акутаґави); розкриває підтекст окремих епізодів творів; порівнює оригінали і художні переклади новел (за умови володіння іноземною мовою); порівнює образи героїв новел О. Генрі; знає про втілення сюжетів новел у різних видах мистецтва, висловлює ставлення до них (1-2 твори за вибором). | ||
| СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА Я І СВІТ (1-2 твори за вибором учнів і вчителя) Айзек Азімов (1920-1992). «Фах».Роздуми про майбутнє людини й людства. Образ Джорджа Плейтена. Проблема духовної реалізації людини. Розуміння сутності культури й освіти, призначення людини в сучасному світі. Утвердження сили людського інтелекту, самостійності мислення, творчої уяви, моральних цінностей. Діана Вінн Джонс (1934-2011). «Мандрівний Замок Хаула».Поєднання елементів казки та детективу у творі. Образ Софі, світ її мрій, бажань, жахів. Значення художнього прийому чаклунства у творі. Корнелія Функе (нар. 1958). «Чорнильне серце».Тема «оживлення» книги у творі. Образ Меґі – дівчинки, котра любить читати. Її пригоди й духовне випробування. Поєднання уявного і реального світів. (ТЛ) Поглиблення понять про оповідача, розповідача роман, повість, фентезі. Поглиблення уявлень про категорію «художність» в оцінці творів масового мистецтва. (ЛК) Коло читання сучасних підлітків. (УС) Бібліотеки України. (ЕК) Порівняння образів підлітків у творах. | Учень (учениця): знає основні відомості про життя та творчість сучасних письменників; розповідає проключові події сюжету творів; розкриває актуальні теми і проблеми у прочитаних текстах; характеризує образи головних героїв, їхнє сприйняття світу, стосунки з батьками, друзями та ін.; визначає особливості художньої оповіді у творах (від 1-ої чи 3-ої особи), роль оповідної форми у розкритті образів героїв; порівнює оригінал і переклад в окремих фрагментах (за умови володіння іноземною мовою); порівнює образи підлітків у прочитаних творах; оцінює (із допомогою вчителя)художню вартість прочитаних творів; володіє інформацією про бібліотеки України (центральні, а також у рідному місті, селі), їхню структуру, організацію роботи (зокрема з використанням Інтернету); розповідає про твори сучасних авторів, які привернули його увагу, пояснює свої уподобання; виявляє початкові вміння розрізнення художньої вартості сучасних творів. | ||
| ПІДСУМКИ Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. Завершення ІІ семестру (+ 6 год. резерв) | Учень (учениця): знає авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року; аналізує й інтерпретує художні твори (окремі компоненти й цілісно); знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5–7 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту; визначає жанрові ознаки, форми оповіді (від 1-ої чи 3-ої особи) у творах, що вивчалися протягом року; демонструє вміння порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів (в окремих аспектах – теми, ідеї, образи, жанри та ін.). | ||
| Для вивчення напам’ять Р. Бернс. «Любов» (або Г. Гейне. «Коли настав чудовий май…», К. Симонов «Жди мене…»). Кіплінг «Якщо…» |
Клас
Усього – 70 годин;