Текстуальне вивчення творів – 56 годин; розвиток мовлення – 4 години; позакласне читання – 4 години; резервний час – 6 години
| №№ | К-ть год. | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за розділами) |
| ВСТУП Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їхні характерні ознаки. Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах. (ТЛ) Рід літератури, епос, лірика, драма. Початкові поняття про літературний напрям, літературну течію. (ЛК) Своєрідність культури різних країн, народів, національностей. (УС) Взаємозв’язки української і зарубіжних літератур. (ЕК) Порівняння ознак епосу, лірики, драми. | Учень (учениця): розрізняє поняття «культура» і «література»; розуміє поняття «літературний процес»; називає основні епохи (періоди) літературного процесу в різних країнах; характеризує поняття «літературний напрям», «літературна течія», розрізняє їх (як ціле та часткове); дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їхні характерні ознаки, демонструє прикладами з прочитаних творів. | ||
| СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів. Веди (огляд).Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II-I тис. до н. е. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи Вед. Біблія. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Новий Заповіт (Євангеліє – 2-3 розділи за вибором учителя).Біблія як основа двох релігій – юдейської і християнської. Зв’язок Біблії з історією і міфологією. Структура Біблії, її складники. Ключові ідеї та образи Старого і Нового Заповітів. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. Коран (огляд). Коран – головна книга ісламу. Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя. (ТЛ) Поглиблення понять про міф, міфологічний образ. (ЛК) Утілення сюжетів і образів священних книг людства у мистецтві (література, живопис, музика, скульптура, архітектура, кіно та ін.). (УС) Звернення українських письменників до образів, сюжетів, мотивів Біблії, Корану. Визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном. (ЕК) Схожість і відмінність між Біблією і Кораном як пам’ятками культури. | Учень (учениця): називає найвідоміші священні книги людства, розуміє їхнє значення для розвитку світових релігій, культури, мистецтва; розповідає про походження та побудову Вед, Біблії, Корану; називає основні міфи (їхні різновиди) священних книг – Вед, Біблії, Корану; переказує окремі міфологічні сюжети (передбачені програмою), розкриває їхній морально-філософський зміст; характеризує міфологічні образи, символи, що трапляються в сюжетах священних книг; виявляє гуманістичні цінності, утілені у священних книгах людства; пояснює окремі вислови зі священних книг; порівнює священні книги людства як пам’ятки культури – Біблію і Коран, виявляє схожість і відмінності між ними; називає 1-2 твори українських і зарубіжних письменників, які зверталися до образів, сюжетів, мотивів священних книг; розкриває особливості відображення сюжетів і образів священних книг у творах світового мистецтва – живопис, музика, кіно та ін. (1-2 твори за вибором); називає визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном, виявляє в них особливості культури, утілення ідей, сюжетів і образів священних книг. | ||
| АНТИЧНІСТЬ Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури. Специфіка розвитку літератури в Давній Греції і в Давньому Римі. Концепція людини і світу в античній літературі (ідея гармонії тілесного і духовного, любов до життя в усіх його проявах, відкриття світу, героїчне служіння, катарсис, поєднання реального і міфологічного та ін.). Давньогрецька міфологія. Основні цикли давньогрецьких міфів. Міфологічна основа героїчного епосу. Міфи троянського циклу. Троя. Паріс викрадає Єлену. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь (2-3 за вибором учителя).Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.). Гомер. «Іліада» (огляд). «Двобій Ахілла і Гектора»(пісня 22, вірші140–410), «Пріам у Ахілла»(пісня 24, вірші 470–670).Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. Образи Ахілла і Гектора. Гуманістичний зміст «Іліади». Катарсис. Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Тіртей (VII ст. до н. е.). «Добре вмирати тому…».Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція. Сапфо (VII–VI ст. до н. е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…).Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань. Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія. Есхіл (бл. 525–бл. 456 рр. до н. е.). «Прометей закутий».Значення творчості Есхіла для розвиткуєвропейської драми і театру.Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії. «Дари» Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи. «Золота доба» давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон (70–19 рр. до н. е.). «Енеїда» (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя).Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору. Квінт Горацій Флакк (65–8 рр. до н. е.). «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку. Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «Сумні елегії»). Вплив античності на розвиток світової літератури й культури. (ТЛ) Героїчний епос, елегія, ода, віршовий розмір (гекзаметр, пентаметр), трагедія. (ЛК) Вічні образи античності в мистецтві (живопис, скульптура, музика, кіно та ін.). Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів. (УС) Українські переклади творів античних митців. (ЕК) Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів). Зевс і Прометей у міфах і в трагедії «Прометей закутий» Есхіла. Елегії Тіртея і Овідія. | Учень (учениця): знає загальні особливості розвитку античної літератури; називає видатних представників античної літератури, їхній внесок в історію світової культури; розкриває концепцію людини і світу в античній літературі та її втілення у прочитаних творах; називає основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), їхні ключові міфологічні образи і сюжети; переказує та інтерпретує сюжети троянських міфів, передбачених програмою; характеризує центральні міфологічні образи й символи троянського циклу; розповідає про основні факти життя і творчості митців; розкриває специфіку втілення міфологічних образів і сюжетів у творах античних авторів; знає визначення понять «героїчний епос», «елегія», «ода», «трагедія», їхні характерні ознаки, які виявляє у прочитаних текстах; знає визначення поняття «віршовий розмір», виявляє гекзаметр і пентаметр у прочитаних творах; аналізує вірші поетів з акцентом на розкриття античних ідеалів, авторської позиції; знає загальні особливості розвитку лірики, епосу і драми в добу античності; розкриває художні конфлікти в прочитаних творах; характеризує образи Ахілла, Гектора («Іліада» Гомера), Прометея («Прометей закутий» Есхіла), Енея («Енеїда» Вергілія); установлює схожість і відмінності міфологічних образів та їхнім утіленням у літературних творах (на прикладі прочитаних текстів); розкриває специфіку втілення вічних образів античності в зарубіжній і українській літературі, у творах світового мистецтва (на прикладі 1-2 творів за вибором); називає імена відомих українських перекладачів творів античності, висловлює судження про їхній внесок у розвиток української культури, прилученні українства до світових вершин. | ||
| СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході й Сході. Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Лі Бо (701–762). «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї» (1-2 за вибором учителя).Основні теми і мотиви лірики митця. Вплив даосизму на його світогляд. Своєрідність пейзажів Лі Бо, утілення в них краси природи і духовного життя. Ду Фу (712–770). «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття» (1-2 за вибором учителя). Зв’язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину. Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям (бл. 1048–після 1122). Рубаї.Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма. Література середньовічної Європи: основні тенденції та жанрово-тематичне розмаїття. «Пісня про Роланда» (X ст.) (2-3 розділи за вибором учителя).Історична основа твору й поетичне переосмислення в ньому реальних подій. Патріотичні ідеї в «Пісні про Роланда». Образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору. Аліг’єрі Данте (1265–1321). Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»).Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження. Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання. (ТЛ) Поглиблення понять про героїчний епос (середньовічний). Рубаї, сонет. (ЛК) Культурні центри Середньовіччя на Сході й Заході. Ключові поняття китайської міфології, філософії (конфуціанство, даосизм), які знайшли відбиток у літературі. Християнство. Іслам. (УС) Українські перекладачі середньовічних творів. (ЕК) Порівняння образів ліричних героїв Лі Бо, Ду Фу, Омара Хайяма. Порівняння персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон). Завершення І семестру | Учень (учениця): знає і пояснює хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу; називає видатних представників середньовічної літератури Заходу і Сходу, визначає їхній внесок у розвиток світової культури; характеризує історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур; розповідає про основні віхи життя й творчості письменників (твори яких передбачені для текстуального вивчення), про їхню роль у розвитку національних літератур; показує вплив релігії, філософії на художню літературу на прикладі прочитаних текстів; знає ключові періоди й жанри середньовічної літератури на Заході та Сході; дає визначення жанрів «героїчний епос» (середньовічний), «рубаї», «сонет», виділяє їхні жанрові ознаки у прочитаних творах; виявляє основні теми й мотиви в ліриці митців; визначає символи та їхній прихований зміст у творах поетів; характеризує образ ліричного героя у текстах, рекомендованих програмою; знає історичну основу «Пісні про Роланда» та особливості її художнього втілення у творі; переказує, аналізує й інтерпретує окремі частини (епізоди) «Пісні про Роланда»; характеризує образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд, Карл, Ганелон), визначає засоби їхнього художнього зображення (на прикладі уривків із тексту); висловлює власне ставлення до персонажів та їхніх вчинків; порівнює художні образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон); виявляє риси фольклору в «Пісні про Роланда»: символи, повтори, постійні епітети, метафори тощо (на прикладі уривків із тексту за вибором учня); зіставляє образи ліричних героїв у східній поезії (Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям); виявляє актуальний зміст середньовічних творів, вічність порушених у них проблем; знає українських перекладачів середньовічних творів; виявляє особливості художньої мови творів митців (в українських перекладах). | ||
| ВІДРОДЖЕННЯ Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури. Франческо Петрарка (1304–1374). Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя та героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки. Вільям Шекспір (1564–1616). Сонети № 66, 116, 130. Виняткова роль В. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва. Основні теми сонетів В. Шекспіра – кохання до Смаглявої леді, дружба. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини (описи природи, змалювання сили почуттів та ін.). Художні особливості сонетів В. Шекспіра. Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра.Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних героїв, їхня еволюція). Проблема життя і смерті. Трактування фіналу. Гуманістична цінність трагедії В. Шекспіра, її популярність серед різних поколінь. Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616). «Дон Кіхот» I частина (огляд, 2-3 розділи за вибором учителя).Історія створення роману, його зв’язок із лицарськими романами, пародійний характер. Особливості сюжету і композиції твору. Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя. Дон Кіхот і Санчо Панса – парні образи, у яких утілено високу мрію і прагматизм. «Донкіхотство». Синтез різних жанрових ознак у романі (героїчного епосу, лицарського, авантюрно-пригодницького, філософського роману, пародії). Широта філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень. Популярність вічних образів. (ТЛ) Поглиблення поняття про вічний образ, сонет, роман, трагедію. Катрен, терцет, ямб. (ЛК) Образи Ромео і Джульєтти, Дон Кіхота і Санчо Панси у світовому мистецтві (живопис, кіно, музика та ін.). Музей В. Шекспіра у Великобританії (Стретфорд-на-Ейвоні). Музей М. де Сервантеса Сааведри в Іспанії (Мадрид). (УС) Видатні українські перекладачі творів Ренесансу. Вершини українського сонету. (ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів сонетів В. Шекспіра. Порівняння образів героїнь сонетів Ф. Петрарки та В. Шекспіра, художніх засобів створення жіночих образів. | Учень (учениця): знає хронологічні межі Відродження, особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури; визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження; розповідає про ключові віхи життя й творчості митців, розкриває їхній внесок в історію національних літератур і світової культури; дає визначення поняття «сонет», виявляє особливості його структури у творах Ф. Петрарки і В. Шекспіра; визначає провідні теми, мотиви в ліричних творах письменників (сонетах), розкриває специфіку художнього втілення високого почуття кохання; характеризує образ ліричного героя в сонетах Ф. Петрарки, В. Шекспіра; зіставляє образи героїнь у сонетах митців; порівнює оригінали й художні переклади сонетів В. Шекспіра (за умови володіння англійською мовою); розкриває загальнолюдський зміст вічних образів ренесансних творів (Ромео і Джульєтта, Дон Кіхот і Санчо Панса); виявляє жанрові особливості творів («Ромео і Джульєтта», «Дон Кіхот»); аналізує ліричні твори (цілісно), драматичні і прозові твори (в окремих частинах і цілісно), виявляє в них морально-філософські проблеми, засоби художньої виразності; розкриває особливості художньої мови творів (в оригіналах і перекладах), наводить відповідні приклади, цитати; знає про втілення сюжетів, образів, мотивів ренесансної літератури у світовому мистецтві (1-2 твори за вибором); називає відомих українських перекладачів творів доби Відродження; виявляє окремі особливості відтворення перекладачем тексту оригіналу засобами української мови (за умови володіння іноземною мовою). | ||
| БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки (огляд). Із лірики європейського бароко. Луїс де Гонгора-і-Арготе «Галерник» або Джонн Донн «Щоб мучить мене…» (1 вірш за вибором учителя) Луїс де Гонгора-і-Арготе (1561–1627). «Галерник». Утілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору. Образ ліричного героя. Джонн Донн (1572–1631).«Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»). Напруга почуттів ліричного героя. Символіка. Поетична мова. Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму. Мольєр (1622–1673). «Міщанин-шляхтич».Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення. Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). (ТЛ) Поглиблення понять про вірш (філософський). Комедія, сатира, сарказм. Поглиблення понять про гумор, іронію. (ЛК) Бароко в різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика, паркове мистецтво та ін.). (УС) Бароко в Україні.Класицизм у різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика та ін.). (ЕК) Порівняння образів персонажів (Журден – Клеонт, Журден – Дорант). | Учень (учениця): визначає провідні ознаки бароко як художнього напряму; розкриває специфіку барокового світосприйняття у прочитаних творах; виявляє у поетичному тексті провідні теми, ідеї, символи бароко, розкриває їхній філософський зміст; аналізує образ ліричного героя вірша, виявляє засоби його створення (монолог, риторичні питання, заглиблення у внутрішній світ, епітети, метафори та ін.), наводить відповідні цитати; розповідає про чинники формування класицизму як літературного напряму (історичні, філософські, естетичні); називає основні ознаки класицизму, демонструє їх на прикладі комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», а також на прикладі творів (1-2 за вибором) класицистичного мистецтва (живопису, архітектури та ін.); дає визначення поняття «комедія», відрізняє від поняття «трагедія» (що вивчалося раніше); виявляє ознаки комедії у творі Мольєра «Міщанин-шляхтич»; називає основні теми і проблеми в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»; характеризує персонажів комедії «Міщанин-шляхтич» (окремо і в порівнянні); дає визначення понять «сатира», «сарказм», знаходить приклади сатири й сарказму та інших видів комічного (гумор, іронія), встановлює їхню роль у тексті; розкриває сутність морального уроку, утіленого митцем засобами комедії; відзначає зв’язок комедії Мольєра з народним мистецтвом. | ||
| ЛІТЕРАТУРА XX–XXI СТ. У ПОШУКАХ СЕБЕ І ВИСОКОГО ПОЛЬОТУ Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). «Маленький принц». Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». Філософський зміст твору. Художні образи. (1-2 сучасні твори за вибором учнів і вчителя) Річард Бах (нар. 1936). «Чайка Джонатан Лівінгстон».Сюжет твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Алегоричні образи повісті. Утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. Художній конфлікт і можливість його подолання. Ознаки притчі у творі. Барбара Космовська (нар. 1958). «Буба», «Буба: мертвий сезон».Художній світБ. Космовської. Батьки – діти, діди – онуки. Ідея поваги й любові до людини. Сімейні цінності у творі. Марина Аромштам (нар. 1960). «Коли відпочивають янголи». Учителька (Марсем) та її учні: два погляди на один світ. Моральні проблеми (сімейні драми, перше кохання, конфлікти батьків і дітей, пошуки шляху в житті та ін.) та їхнє осмислення у творі. (ТЛ) Поглиблення понять про метафору, алегорію. Притча. (ЛК) Сучасні літературно-художні видання творів зарубіжної літератури. (УС) Українські перекладачі творів зарубіжної класики й сучасної літератури. (ЕК) Порівняння образів персонажів. | Учень (учениця): виявляє актуальність порушених письменниками тем і проблем; розкриває особливості сюжету і композиції творів, їхні жанрові ознаки; характеризує головних персонажів твору, визначає засоби їхнього створення у тексті; називає жанрові ознаки прочитаних творів; знаходить у прочитаних творах символи та розкриває їхній зміст; зіставляє персонажів творів; розповідає про свої улюблені книжки, пояснює свій вибір, визначає їхні художні ознаки. | ||
| ПІДСУМКИ Узагальнення та систематизація навчального матеріалу. Завершення ІІ семестру (+ 6 год. резерв) | Учень (учениця): знає основні епохи, напрями (їхні ознаки) літературного процесу від античності до XVII ст.; аналізує та інтерпретує твори письменників у контексті літературних напрямів і культури доби; знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5–8 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту; визначає жанрові ознаки, специфіку образів, оповіді, мови пропонованих для вивчення творів; демонструє вміння порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів. | ||
| Для вивчення напам’ять Омар Хайям (2-3 рубаї за вибором учня) Ф. Петрарка. Сонет № 61 В. Шекспір. Сонет № 66 |
Клас
Усього – 70 годин;