Агрономічна оцінка ефективності системи удобрення.
Агрономічна оцінка ефективності системи удобрення передбачає визначення окупності одиниці діючої речовини добрив прибавкою товарної продукції культури чи сівозміни загалом. В цілому по сівозміні її обліковують у зернових одиницях.
За даними науково-дослідних установ оплата 1 кг д.р. мінеральних добрив прибавкою товарної продукції (кг) може становити: пшениця озима – 5-6, жито озиме – 2,3-6,3, ячмінь ярий – 5,0-11,0, овес – 2,0-7,0, кукурудза зерно – 4,8-7,1, картопля – 18-47, буряк цукровий – 15-72, соняшник – 2,0-4,0.
Прийоми, норми, строки, форми і способи внесення добрив також впливають на їх ефективність.
Для оцінки агрономічної ефективності необхідно використати показник витрат добрив на формування одиниці приросту врожаю.
Економічну та енергетичну ефективність застосування добрив в подальшому слід розрахувати при вивченні курсу «Система застосування добрив».
Таблиця 13
План удобрення у сівозміні №_____(за нормативами витрат елементів живлення на одиницю врожаю)
| № поля | Чергування культур | Планова урожайність, т/га | Розрахун кова норма внесення на 1 га, кг | Осінній період | Весняний період | |||||||||||||||||
| Гній,т/га | Органічні добрива в еквіваленті до гною, т/га | Nкомпенсаційна доза, кг/га | Хімічні меліоранти, т/га | Основне удобрення, кг/га | Внесення в рядки, кг/га | Позакореневе підживлення, кг/га | ||||||||||||||||
| побічна продук ція | сиде рати | N | P | К | N | P | К | N-за етапами органогенезу | Р | К | хелатні мікродоб рива, 1/га, кг/га | |||||||||||
| N | P | К | 1-е | 2-е | 3-е | |||||||||||||||||
| Всього за ро- тацію |
У середньому на 1 га сівозмінної площі гній та інші органічні добрива в еквіваленті до гною______т/га;
N - кг/га; Р - кг/га ; К - кг/га. Співвідношення органічні добрива : мінеральні добрива________.
Висновки та пропозиції виробництвуповинні виходити лише з матеріалу, наведеного в проектній частині (розділ 2) курсової роботи, і включати 5-6 невеликих за обсягом, але конкретних за редакцією пунктів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан вивченості питання, піднятого студентом. Потім наголошується на якісних та кількісних показниках одержаних результатів.
Рекомендована література:
1. Агрохімія: Підручник / [Карасюк І.М., Геркіял О.М., Господаренко Г.М. та ін.]; за ред. І.М. Карасюка.- К.: Вища школа, 2008.- 471 с.
2. Агрохімія: Підручник / [Городній М.М. та ін.].- К.: Алефа, 2003.- 778 с.
3. Біоенергетична оцінка сільськогосподарського виробництва / за заг. ред. Ю.О. Тарарико.- Аграрна наука, 2005.- 200 с.
4. Господаренко Г.М. Агрохімія: Підручник / Г.М. Господаренко. – К: ННЦ «ІАЕ», 2010. – 400 с.
5. Кисіль В.І. Агрохімічні аспекти екологізації землеробства / В.І.Кисіль. - Харків: «13 типографія», 2005 р. – 167 с.
6. Лихочвор В.В. Мінеральні добрива та їх застосування / В.В. Лихочвор.- Львів: НВФ «Українські технології», 2008.- 312 с.
7. Лісовал А.П. Система застосування добрив: підручник / А.П. Лісовал, В.М. Макаренко, С.М. Кравченко.- К.: Вища школа, 2002.- 330 с.
8. Методичні вказівки з охорони грунтів / [Греков В.О., Дацько Л.В., Жилкін В.А. та ін.].- К.,2011.- 108 с.
9. Методичні рекомендації розрахунку потреби мінеральних добрив на прогнозований валовий збір урожаю з корегуванням його на фактичні погодно-кліматичні умови поточного року – Харків, ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського», 2013. - 36 с.
10. Сучасні технології відтворення родючості грунтів та підвищення продуктивності агроекосистем / [Тарарико Ю.О., Іващенко О.О., Бердніков О.М. та ін.].- К.: Аграрна наука, 2004.-126 с.
11. Сучасні системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною ротацією за основними грунтово-кліматичними зонами України: рекомендації / за ред. А.С. Зарішняка, М.В. Лісового. – К.: Аграрна наука, 2008. – 120 с.
12. Харченко О.В. Агроекономічне і екологічне обґрунтування рівня живлення сільськогосподарських культур / О.В. Харченко, В.І. Прасол, О.В. Ільченко. – Суми: Університетська книга, 2009. – 125 с.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Нормативи витрат вапнякових меліорантів для кислих грунтів України [12]
| Грунти | Гранулометричний склад | Група грунтів за ступенем кислотності | Норматив витрати на 0,1 рН, т/га |
| Дерново – підзолисті | Піщаний і супіщаний | Сильнокислі (рН 4,5 ) | 0,45 |
| Середньокислі (рН 4,5 – 5,0) | 0,61 | ||
| Слабокислі (5,0 -5,5) | 0,63 | ||
| Легко і середньо- суглинковий | Сильнокислі (рН 4,5) | 0,71 | |
| Середньокислі(рН 4,5 – 5,0) | 0,81 | ||
| Слабокислі (рН 5,0 – 5,5) | 0,84 | ||
| Сірі лісові і чорноземи опідзолені | Піщаний і супіщаний | Сильнокислі (рН 4,5) | 0,48 |
| Середньокислі (рН 4,5 – 5,0) | 0,62 | ||
| Слабокислі (5,0 – 5,5) | 0,65 | ||
| Легко – і середньо суглинковий | Сильнокислі (рН 4,5) | 0,66 | |
| Середньокислі (4,4 – 5,0) | 0,80 | ||
| Слабокислі (5,0 – 5,5) | 0,91 | ||
| Важко - і середньо суглинковий | Сильнокислі (рН 4,5) | 0,68 | |
| Середньокислі (4,5 – 5.0) | 0,81 | ||
| Слабокислі (5,0 – 5,5) | 0,93 |
Додаток 2
Оптимальний інтервал рНсол для сільськогосподарських культур [ 12]
| Культура | Оптимальний інтервал рНсол | Культура | Оптимальний інтервал рНсол |
| Люцерна | 7,0 – 8,0 | Коноплі | 7,1 – 7,4 |
| Озима пшениця | 6,3 – 7,3 | Соняшник | 6,0 – 6,8 |
| Ячмінь | 6,8 – 7,5 | Льон | 5,5 – 6,5 |
| Кормовий буряк | 6,2 – 7,5 | Цибуля –ріпка | 6,4 – 7,9 |
| Яра пшениця | 6,0 – 7,5 | Капуста білоголова | 6,5 – 7,4 |
| Жито | 5,5 – 7,5 | Капуста цвітна | 6,7 – 7,4 |
| Просо | 5,5 – 7,5 | Редис, редька | 5,5 – 7,3 |
| Гречка | 4,7 – 7,5 | Огірок | 5,5 – 7,0 |
| Соя | 8,5 – 7,1 | Морква | 5,5 – 7,0 |
| Квасоля | 6,4 – 7,1 | Помідор | 6,3 – 6,7 |
| Кормові боби | 6,0 – 7,0 | Вишня | 6,7 – 7,2 |
| Кукурудза | 6,0 – 7,0 | Яблуня | 5,5 – 7,2 |
| Горох | 6,0 – 7,0 | Слива | 6,2 – 6,7 |
| Конюшина | 6,0 – 7,0 | Чорна смородина | 6,2 – 6,7 |
| Картопля | 5,0 – 5,5 | Абрикос | 6,0 – 6,7 |
| Люпин | 4,5 – 5,0 | Суниці | 5,5 – 6,0 |
| Рис | 4,0 – 5,0 | Аргус | 4,6 – 4,8 |
| Цукровий буряк | 7,0 – 7,5 | Виноград | 7,0 – 8,7 |
| Вапнякове добриво | Спосіб одержання | Форма нейтралі-зуючої сполуки | Вологість(не більше,% | Вміст, % на суху масу | Характер дії | Напрям використання | |
| карбонатів Ca і Mg в перерахунку на CaCO3 (сума) | Доміш-ки | ||||||
| Вапнякові добрива промислового виробництва (тверді) | |||||||
| Вапнякове борошно (молотий вапняк) | Розмелювання твердих вапняків | CaCO3 | До 25 глина, пісок | Дія повільна, особливо у кристалічних вапняків | Одне ії основних вапнякових добрив, використовується на всіх кислих грунтах під різні культури | ||
| Доломітове борошно | Розмелювання доломітів і доломтизованих вапняків | CaCO3 і MgCO3 | 80 - 109 | До 20 глина, пісок | Дія дещо повільніша, ніж вапнякового борошна. За збільшення товщини помелу дія значно посилюється | Найбільш ефективне на грунтах легкого гранулометричного складу в сівозмінах з бобовими, льоном,картоплею, кормовими ,коренеплодами. | |
| Крейда | Розмелювання крейди з природних покладів | CaCO3 | До 10 | Дія середня,але більш швидка, ніж вапнякового борошна | Використання на всіх кислих грунтах під різні сільськогосподарські культури |
Додаток 3
Вапнякові добрива та їх коротка характеристика [7]
| Продовження додатку 3 | ||||||||
| Палене негашене вапно | Випалювання твердих вапняків | CaO | - | До 178 | мало | Діє потужно і дуже швидко | В розмеленому вигляді високоефективне на грунтах важкого гранулометричного складу. Не рекомендується на піщаних грунтах, бідних на органічну речовину. | |
| Палене гашене вапно (пушонка) | Гашення водою паленого вапна | Ca(OН)2 | - | До 135 | мало | Діє потужно і дуже швидко | В розмеленому вигляді високоефективне на грунтах важкого гранулометричного складу. Не рекомендується на піщаних грунтах, бідних на органічну речовину. | |
| Вапнякові відходи промисловості | ||||||||
| Дефекат | Відходи цукрових заводів, де вапно використовують для очищення бурякового соку | CaCO3, з домішками Ca(OН)2 | До 40 | До 70 | Органічні Речовини 10-15 N - 0,5 P2O5 - 1-2 K2O-0,6-0,9 | Дія середня | Цінне, дешеве вапнякове добриво. Використовують під всі культури, після провітрювання і підсушування | |
Додаток 4
Приблизна кількість свіжого гною, яка накопичується за 1 добу від однієї тварини, кг [1]
| Вид тварин | Норма підстилки, кг | |||||
| Велика рогата худоба : доросла | ||||||
| телята | ||||||
| Коні | ||||||
| Свині | 4,7 | - | - | - | ||
| Вівці, кози | - | - | - | - |
Додаток 5
Середній вихід гною від однієї голови тварин [1]
| Поголів’я | Вихід гною ( т) при тривалості стійлового періоду ( діб) | |||
| до 180 | 180-200 | 200-220 | 220-240 | |
| Велика рогата худоба | 4 -5 | 6 -7 | 7 - 8 | 8 -9 |
| Коні | 3 - 4 | 4 -5 | 5 - 6 | 6 - 7 |
| Свині | 0,8 - 1 | 1 – 1,2 | 1, 2 – 1,5 | 1,5 – 2,0 |
| Вівці | 0,4 – 0,5 | 0,6 – 0,7 | 0,7 – 0,8 | 0,8 – 0,9 |
Додаток 6
Коефіцієнт виходу нетоварної продукції і пожнивно-кореневих залишків відносно врожайності основної продукції культури (kp) [9]
| Сільськогосподарська культура | Урожайність, ц/га | kp |
| Озима пшениця | ≤ 10 | 1,8 |
| 1,5 | ||
| ≥ 30 | 1,3 | |
| Яра пшениця | ≤10 | 1,6 |
| 1,4 | ||
| ≥30 | 1,2 | |
| Озиме жито | ≤10 | 1,8 |
| 1,5 | ||
| ≥30 | 1,3 | |
| Ячмінь | ≤10 | 1,6 |
| 1,3 | ||
| ≥30 | 1,2 | |
| Кукурудза на зерно | ≤10 | 1,8 |
| 1,5 | ||
| ≥30 | 1,3 | |
| Зернобобові | ≤10 | 1,4 |
| 1,3 | ||
| ≥30 | 1,2 | |
| Льон - волокно | ≤3,0 | 4,4 |
| ≥5,0 | 3,2 | |
| Цукровий буряк | ≤100 | 0,13 |
| 0,11 | ||
| ≥400 | 0,08 | |
| Соняшник | ≤10 | 2,4 |
| 1,7 | ||
| Картопля | ≥100 | 0,17 |
| 0,14 | ||
| ≥300 | 0,10 | |
| Кукурудза на силос | ≤100 | 0,27 |
| 0,21 |
Додаток 7
Коефіцієнти перерахунку продукції у зернові одиниці [3]
| Культури | Зернові одиниці | Культури | Зернові одиниці |
| Пшениця озима | 1,00 | Сорго - судан. гібрид, з/м | 0,12 |
| Ячмінь озимий | 0,90 | Горох, з/м | 0,12 |
| Жито озиме | 0,90 | Люпин, з/м | 0,12 |
| Гречка | 1,40 | Бобово-злакові, з/м | 0,15 |
| Сорго | 1,20 | Конюшина, з/м | 0,15 |
| Люпин білий | 1,40 | Люцерна, з/м | 0,15 |
| Пшениця яра | 1,00 | Еспарцет, з/м | 0,15 |
| Соняшник | 2,00 | Буркун, з/м | 0,15 |
| Соя | 1,80 | Козлятник, з/м | 0,15 |
| Коноплі | 0,00 | Чорний пар | 0,00 |
| Овочеві | 0,50 | Сади | 0,00 |
| Картопля | 0,30 | Ягідники | 0,00 |
| Турнепс | 0,13 | Оз.ріпак+ оз.жито, проміжн. | 0,12 |
| Кукурудза, силос,з/м | 0,13 | Оз.ріпак+оз.вика,проміжн. | 0,12 |
| Кукурудза,сумішки,з/м | 0,15 | Кукурудза, з/м, поукісна | 0,13 |
| Однорічні трави, з/м | 0,12 | Кукур. суміш, з/м, поукісна | 0,15 |
| Озимі на з/м | 0,12 | Люпин + овес, поукісні | 0,12 |
| Гірчиця на з/м | 0,12 | Ячмінь + овес, післяжнивні | 0,12 |
| Кормова капуста, з/м | 0,30 | ||
| Редька олійна, з/м | 0,12 | ||
Додаток 8
Хімічний склад соломи, зерна та гною [2]
| Продукція | Суха речевина,% | Органічна речовина, % | N | P2O5 | K2O | Ca2O | Mg2O | Співвід ношення C:N (N=1) |
| % до сирої маси | ||||||||
| Солома пшенична | 0,45 | 0,07 | 0,64 | 0,21 | 0,07 | 80-90 | ||
| Солома житня | 0,34 | 0,07 | 0,52 | 0,33 | 0,05 | 100-110 | ||
| Солома зернобобових | 1,29 | 0,16 | 1,07 | 0,91 | 0,16 | 20-25 | ||
| Гній підстилковий | 0,50 | 0,25 | 0,60 | 0,40 | 0,11 | |||
| Зерно пшениці | 0,16 | 0,48 | 0,34 | 0,11 | 0,14 | - | ||
| Зерно жита | 0,18 | 0,26 | 0,48 | 0,07 | 0,10 | - |
Додаток 9
Придатність окремих культур до сидерації в підсівних та післяжнивних посівах (за А.М. Бердніковим, 1992) [3]
| Культура | Вегетаційний період, днів | Норма висіву, кг | Коефіцієнт розмноження | Нагромад- ження біо- маси ( зел. маса+корені), ц/га | Ступінь придат- ності до сидерації |
| Люпин жовтий | 70-80 | х | |||
| Люпин вузьколистий | 60-70 | ххх | |||
| Буркун білий | - | хх | |||
| Середела | 80-85 | хх | |||
| Пелюшка | 50-60 | х | |||
| Віка яра | 50-60 | х | |||
| Жито озиме | - | хх | |||
| Жито багаторічне зеленоукосне | - | 20-26 | ххх | ||
| Горчіця біла | 50-60 | хх | |||
| Ріпак | 45-50 | хх | |||
| Редька олійна | 45-55 | ххх | |||
| Райграс | - | ххх | |||
| Перко | - | хх |
Додаток 10
Середній вміст основних елементів живлення в органічних добривах
та коефіцієнт перерахунку різних видів органічних добрив у стандартний підстилковий гній (kgn) [9]
| Органічні добрива | Вологість, % | Вміст елементів живлення, % на сиру масу | Коефіцієнт, (kgn ) | ||
| N | P2O5 | K2O | |||
| Гній ВРХ підстилковий | 0,50 | 0,25 | 0,60 | 1,00 | |
| Гній ВРХ напіврідкий | 0,30 | 0,12 | 0,33 | 0,60 | |
| Гній ВРХ рідкий | 0,10 | 0,06 | 0,11 | 0,20 | |
| Компост торфо-гноєвий (1:1) | 0,56 | 0,22 | 0,47 | 1,00 | |
| Сапропель | 0,42 | 0,07 | 0,00 | 0,80 | |
| Солома злакових | 0,50 | 0,20 | 0,90 | 3,5-4,0 | |
| Солома бобових | 1,20 | 0,25 | 0,60 | 4,00 | |
| Курячий послід підстилковий | 2,00 | 1,81 | 0,97 | 3,00 | |
| Курячий послід сухий | 4,10 | 1,90 | 2,00 | 7,00 | |
| Компост торфо – послідний (1:1) | 0,83 | 0,74 | 0,41 | 1,40 | |
| Сидеральні добрива | Природна вологість | 0,45 | 0,12 | 0,17 | 0,25 |
Додаток 11
Групування ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту [8]
| Група ґрунтів | Вміст гідролізованого азоту | Вміст азоту, мг/кг грунту | |
| За методом Тюріна і Конової | За методом Корнфілда | ||
| Дуже низький | ≤30 | ≤100 | |
| Низький | 31-40 | 101-150 | |
| Середній | 41-50 | 151-200 | |
| Підвищений | 51-70 | ≥200 | |
| Високий | 71-100 | х | |
| Дуже високий | ≥100 | х |
Додаток 12
Групування ґрунтів за забезпеченістю рослин рухомими формами фосфору [4]
| Забезпеченість рослин | Вміст Р2О5, мг/кг ґрунту | |||||
| за методом Кірсанова | за методом Чирікова | |||||
| зернові | просапні | овочі | зернові | просапні | овочі | |
| Дуже низька | ||||||
| Низька | ||||||
| Середня | 80-150 | 150-200 | 200-300 | 100-150 | 150-200 | |
| Висока | ≥150 | ≥200 | ≥300 | ≥10 | ≥150 | ≥300 |
Додаток 13
Групування ґрунтів за вмістом рухомого калію [8]
| Група грунтів | Вміст рухомого калію | Вміст калію (К2О), мг/кг грунту | |||
| Витяжка | за методом Маслової | ||||
| за методом Кірсанова | за методом Чирікова | за методом Мачигіна | |||
| Дуже низький | ≤20 | ≤50 | ≤50 | ||
| Низький | 41-80 | 21-40 | 51-100 | 51-100 | |
| Середній | 81-120 | 41-80 | 101-200 | 101-150 | |
| Підвищений | 121-170 | 81-120 | 201-300 | 151-200 | |
| Високий | 171-250 | 121-180 | 301-400 | 201-300 | |
| Дуже високий | ≥250 | ≥180 | ≥400 | ≥300 |
Додаток 14
Екологічно безпечні максимальні норми внесення мінерального азоту під с.-г. культури, кг/га діючої речовини [5]
| Культура | Полісся | Лісостеп центральний | Лісостеп східний |
| Багаторічні трави, соняшник, гречка, просо | 70-80 | 70-80 | 60-70 |
| Озиме жито, ячмінь, овес, буряки столові | 100-110 | 100-120 | |
| Однорічні трави, картопля, огірки, кукурудза на силос, морква, цибуля | 120-140 | ||
| Озима пшениця | |||
| Кукурудза на зерно, сіножаті, помідори, капуста | 120-140 | ||
| Цукрові буряки | |||
| Кормові буряки | |||
| Культурні пасовища |
Додаток 15
Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив ( кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані) [11 ]
| Культура | Зона | N | P2O5 | K2O |
| Пшениця озима | Полісся | |||
| Лісостеп | ||||
| Степ | ||||
| Кукурудза | Полісся | |||
| Лісостеп | ||||
| Степ | ||||
| Буряк цукровий | Полісся | |||
| Лісостеп | ||||
| Степ | ||||
| Картопля | Полісся | |||
| Лісостеп | ||||
| Степ | ||||
| Силосні культури | Полісся | |||
| Лісостеп | ||||
| Степ |
Додаток 16
Поправочні коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення [4]
| Ступень забезпеченості рослин | Зернові культури | Зернобобові і багаторічні трави | Просапні культури | Овочеві культури |
| Для азотних добрив | ||||
| Дуже низький | 1,3-1,5 | 0,6 | 1,3-1,5 | 1,3 |
| Низький | 1,2 | 0,5 | 1,2 | 1,1 |
| Середній | 1,0 | 0,4 | 1,0 | 1,0 |
| Підвищений | 0,7 | 0,2 | 0,7 | 0,9 |
| Високий | 0,5 | - | 0,5 | 0,8 |
| Дуже високий | - | - | - | - |
| Для фосфорних добрив | ||||
| Дуже низький | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 |
| Низький | 1,0 | 1,0 | 1,3 | 1,3 |
| Середній | 1,0 | 0,7-0,9 | 1,0 | 1,2 |
| Підвищений | 0,7 | 0,5-0,6 | 0,5-0,7 | 1,0 |
| Високий | 0,6 | - | 0,6 | 0,6-0,8 |
| Дуже високий | - | - | - | 0,6 |
| Для калійних добрив | ||||
| Дуже низький | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 | 1,3-1,5 |
| Низький | 1,1 | 1,3 | 1,3 | 1,2 |
| Середній | 0,9 | 1,0 | 0,8 | 1,0 |
| Підвищений | 0,5-0,6 | 0,7-0,8 | 0,6-0,7 | 0,9-1,0 |
| Високий | 0,5 | 0,5-0,6 | 0,6 | 0,6-0,8 |
| Дуже високий | - | - | - | 0,4-0,6 |
Додаток 17
Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю [4,9]
| Культура | Витрати елементів живлення,кг/т, на формування: | |||||
| врожаю | приросту врожаю | |||||
| N | P2O5 | K2O | N | P2O5 | K2O | |
| Пшениця озима | 19,0 | 18,0 | 13,0 | 93,0 | 86,0 | 85,0 |
| Ячмінь ярий | 20,0 | 21,0 | 16,0 | 86,0 | 91,0 | 72,0 |
| Овес | 20,0 | 18,0 | 16,0 | 70,0 | 63,0 | 56,0 |
| Кукурудза | 17,0 | 16,0 | 14,0 | 84,0 | 79,0 | 71,0 |
| Гречка | 34,0 | 41,0 | 34,0 | 116,0 | 140,0 | 116,0 |
| Просо | 19,0 | 15,0 | 14,0 | 84,0 | 69,0 | 61,0 |
| Горох | 16,0 | 23,0 | 23,0 | 76,0 | 105,0 | 105,0 |
| Льон-довгунець | 51,0 | 105,0 | 125,0 | 148,0 | 308,0 | 363,0 |
| Буряк цукровий | 3,7 | 3,7 | 4,1 | 11,1 | 11,6 | 12,1 |
| Соняшник | 29,0 | 34,0 | 22,0 | 165,0 | 194,0 | 132,0 |
| Соя | 26,0 | 34,0 | 21,0 | 156,0 | 203,0 | 124,0 |
| Картопля (зрошувана) | 4,4 | 3,9 | 4,9 | 15,2 | 13,4 | 16,9 |
| Ріпак ярий | 33,0 | 11,0 | 10,0 | - | - | - |
| Ріпак озимий | 35,0 | 18,0 | 32,0 | - | - | - |
| Однорічні трави з/к | 5,0 | 4,0 | 6,0 | - | - | - |
| Конюшина | 2,0 | 6,0 | 5,0 | - | - | - |
| Кукурудза на силос | 5,0 | 2,3 | 3,4 | - | - | - |
| Люпин | 14,0 | 20,0 | 20,0 | - | - | - |
Харченко Олег Васильович
Прасол Володимир Іванович
Сенченко Надія Костянтинівна
Система застосування добрив. Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни «Агрохімія» для студентів 3 курсу спеціальності 6.130102 – «Агрономія» денної та заочної форми навчання.
Суми, РВВ, Сумський національний аграрний університет, вул. Кірова, 160
Підписано до друку: ______ 2013 р. Формат А 5: Гарнітура Times New Roman Gyr
Тираж ______ примірників. Замовлення____ №____ Ум. друк. арк.