До практичного заняття № 1. Світова культура як об’єкт філософського аналізу.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА
ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ
Методичні рекомендації для студентів щодо виконання завдань для самостійної роботи
Для 3 курсу історичного факультету
Укладач – канд. філос. наук, доцент ГОЛОВІНА Н.І.
Полтава – 2012
Методичні рекомендації для студентів щодо виконання завдань для самостійної роботи
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Для самостійного опрацювання студентам рекомендується відповідна наукова література та періодичні видання.
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. Для самоконтролю студентам пропонуються завдання для самостійного виконання у вигляді тестів, проблемних запитань та різного роду завдань.
У курсі передбачено виконання певних видів самостійної та індивідуальної роботи до практичного заняття. Такі види роботи перевіряються викладачем в ході семінарського заняття.
Так, оскільки опанування загальнотеоретичних проблем та практичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння цілого ряду специфічних термінів, понять, то з метою їх засвоєння студентам рекомендується вести словник (на виділених у зошиті для самостійної роботи сторінках або в окремому зошиті). До словника записуються опорні поняття і терміни, визначені у завданнях самостійної роботи.
Окремі теми курсу повністю виносяться на самостійне опрацювання, та передбачають виконання різних видів робіт. Така робота перевіряється в позанавчальний час.
Завдання для самостійної роботи студентів
Тема для самостійного вивчення № 1. Предмет і методологія курсу „Філософські проблеми історії світової культури”
На основі вивчення рекомендованої літератури у письмовій формі відповісти на проблемні запитання:
· Які дисциплінарні межі філософії культури?
· Яке проблемне поле філософії історії?
· Як філософія культури взаємодіє й чим відрізняється від культурології?
· Що таке історична культурологія?
· У чому полягає філософський підхід до вивчення історії світової культури?
· Які особливості філософської методології у вивченні культури?
Література:
Гатальська С.М. Філософія культури. – К.: Либідь, 2005. - 328 с.
Гуревич П.С. Философия культуры. - М.: Nota bene, 2000. - 352 с.
Драч Г.В. Историческое развитие представлений о культуре// Культурология. – Ростов н/Дону: «Феникс», 1995. – С. 23-50.
Машненков В.В. Культура как предмет философского анализа//Введение в культурологию/Под ред. Е.В. Попова. – М.: Владос, 1996. – С. 6-29.
Каган М. С.. Введение в историю мировой культуры. Книги 1-2. СПб: ООО «Издательство "Петрополис"», 2003. - 368 с.
Кармин А.С. Культурология. – СПб: Лань, 2001. - 832 с.
Культурология в вопросах и ответах. – Ростов н/Дону: «Феникс», 1997. – С.16-27.
Философия культуры. Становление и развитие. / Под редакцией М. С. Кагана, Ю. В. Перова, В. В. Прозерского, Э. П. Юровской— СПб.: Издательство «Лань», 1998.
До практичного заняття № 1. Світова культура як об’єкт філософського аналізу.
1. Користуючись рекомендованою у планах семінарських занять літературою, внести у словник поняття: культура, діяльність, світова культура, матеріальна культура, духовна культура, культурні об’єкти, культурні риси, культурні форми, артефакти в культурі, культурні системи й конфігурації, субкультури, функції культури, цивілізація, культура доіндустріального суспільства, культура індустріального суспільства, культура постіндустріального суспільства, східний культурно-історичний тип, західний культурно-історичний тип.
2. Розв'язати тестові завдання:
- Що спочатку розуміли під словом „культура”:
а) правила поведінки в суспільстві;
б) інтелектуальні досягнення людства;
в) способи обробки грунту;
г) створення штучної природи?
- Яку назву отримало щось таке, що виникає поза природними процесами, створене людиною, суспільством – продукт культури:
а) архаїзм; б) артефакт; в) архе; г) архетип?
- Представники діяльнісного підходу до визначення культури під останньою розуміють:
а) будь-яку діяльність людини, її процес і результати;
б) спосіб людської життєдіяльності;
в) творчу діяльність людини;
г) ціннісну діяльність людини?
- Визначення культури в рамках аксіологичного підходу:
а) міра інтелігентності; б) спосіб діяльності;
в)світ цінностей; г) міра людського в людині.
- Зовнішні прояви та ознаки культурного об’єкту називаються:
а) культурні параметри; в) культурні риси;
б) культурні конфігурації; г) культурна конкретизація?
- Яким поняттям визначають елементи соціальної та культурної спадщини, яки передаються з покоління в покоління й зберігаються протягом тривалого часу:
а) звичай; б) ритуал; в) обряд; г) традиція?