Тема 7. новітня українська культура

1. Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 – 1920-і роки).

2. Українське національно-культурне „відродження” у 1920-их – на початку 1930-их років.

3. Національна культура в умовах тоталітаризму 1930-их років. Літературні та мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій повоєнного часу.

4. Хрущовська „відлига” 1953 – 1964 років у культурному житті УРСР. „Шістдесятники” у культурі.

5. Криза в українській радянській культурі 1970-их – 1980-их років. Роль руху дисидентів у культурному розвитку.

6. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.

Література:

1. Грабовський С. Українська культура today: проблеми і небезпеки / С.Грабовський // Сучасність. – 2009. – № 6. – С. 163 – 177.

2. Жулинський М.Г. Україна: формування духовної незалежности // М.Г. Жулинський. – Cучасність. – 1995. – № 5. – С. 90 – 99.

3. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Передерій І.Г., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2014. – 200 с.

4. Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації / М.Ожеван // Стратегічна панорама. – 2000. – № 1/2. – С. 162 – 182.

5. Передерій І.Г. Розбудова національної системи освіти в Україні за доби Центральної Ради: історичний аспект. монографія / І.Г.Передерій. – Полтава: Вид-во ПолтНТУ, 2009. – 160 с.

6. Петров В. Діячі української культури (1920 – 1940 рр.) – жертви більшовицького терору / В.Петров. – К.: Вид-во „Воскресіння”, 1992.– 80 с.

7. Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до суверенної держави / Р.Шпорлюк // Сучасність. – 1996. – № 11, 12.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

Підготовку до першого питання плану семінару слід розпочати з короткого огляду історичної ситуації в Україні в 1917 – 1920 рр., коли було створено принципово нові умови для розвитку української національної культури. Доцільно проаналізувати політику новостворених українських урядів у галузі культури [3, с. 162 – 168].

Друге питання стосується розгляду культури Україні 1920-х рр., що ввійшли в історію як черговий український культурний ренесанс. Варто простежити в культурному процесі цього періоду боротьбу двох протилежних тенденцій оновлення: 1) тимчасова хвиля українізації й демократизації; 2) ідеологізація й державно-партійне керівництво розвитком культури [3, с. 168 – 175].

Розуміння третього питання семінару неможливе без з’ясування того, що в 1930-их роках остаточно встановлюється тоталітарна диктатура Й.Сталіна, яка поставила під жорсткий ідеологічний та адміністративний контроль українську культуру. Доцільно зазначити, що переслідування та ідеологічний тиск були відновлені після війни, розпочалася нова хвиля боротьби з „українським буржуазним націоналізмом” [3, с. 175 – 182].

При вивченні четвертого питання потрібно схарактеризувати ліберальні реформи, проведені М.Хрущовим у різних галузях культури, що ввійшли в історію як „відлига”. Потрібно зупинитися на аналізі такого феномену української культури, як „шістдесятництво”, що мало суттєвий вплив на її розвиток [3, с. 182 – 187].

У п’ятому питанні необхідно відзначити, що в українській культурі періоду „застою” розвиток отримали такі негативні тенденції, як нігілізм, конформізм, русифікація та інші. Водночас позитивну роль відіграла поява та розвиток дисидентського руху, що намагався чинити опір комуністичній ідеології й тоталітарному тиску держави [3, с. 187 – 191].

Розгляд шостого питання належить розпочати з дослідження соціально-політичної, культурно-мистецької та мовної ситуації в Україні після проголошення незалежності. Слід простежити процеси ідеологічної, національно-політичної, інституційної та інформаційної трансформації в усіх галузях культури. Проблеми й перспективи духовного відродження сучасної національної культури [3, с. 193 – 197].

Ключові поняття: соцреалізм, постмодернізм, конструктивізм, українізація, „розстріляне відродження”, уніфікація, тоталітаризм, культу особи, репресії, шістдесятництво, хрущовська „відлига”, „застій”, дисидентський рух, болонський процес, молодіжні субкультури.