Орієнтовна тематика доповідей. 1. Соціально-економічні чинники та історичні умови виникнення держави у східних слов’ян в ІХ ст.: соціально-економічні та історичні умови формування Київської
1. Соціально-економічні чинники та історичні умови виникнення держави у східних слов’ян в ІХ ст.: соціально-економічні та історичні умови формування Київської Русі.
2. Плюралізм концептуальних моделей походження держави у східних слов’ян. Русь (Київська Русь) як Куявія – держава Аскольда і Діра. Київська Русь Рюриковичів (з 882 р.).
3. Культура дохристиянської Русі (дохристиянська культура Київської Русі). Торгівля, ремесло, землеробство, політична і правова культура. Народна творчість, матеріальна і духовна культура. Розвиток міст (Київська Русь як “Гардаріка”), торгівлі, ремесла, землеробства як умова формування києворуської (давньоруської) культури.
4. Пам’ятки ї києворуської культури дохристиянського періоду.
5. Соціальний і політичний лад Древньоруської держави.
6. Політичні і військові зв’язки та культурні взаємовпливи Київської Русі з іншими народами і державами: традиційні зв’язки Русі з суспільствами західного (західноєвропейського) типу (Скандинавія), східнохристиянського типу (Візантія), азійського типу (Хазарський каганат).
7. Героїчна міфологія та билинний епос, їхня роль у формуванні давньоруської духовної ментальності.
8. Українська міфологія та прийняття християнства.
9. Поширення та запровадження християнства в Київській Русі. Аскольдове хрещення полян (860 р.). Руська єпархія (перший Київський митрополит Михайло Сирин). “Слов’янська (хазарська та моравська) місія” Кирила і Мефодія та її наслідки (Кирило-Мефодіївське християнство). Християнство за перших Рюриковичів. Язичницька реформа князя Володимира (980 р.). Володимирове хрещення Русі (Акт хрещення Русі 14 серпня 988 р.). Утвердження християнства в Київській Русі.
10. Християнство в історії української культури княжої доби
11. Роль християнства у розвитку культури Київської Русі. Українська Церква в домонгольський період. Церковна організація Київської Русі у Х-ХІІ ст. Традиція Кирило-Мефодіївського християнства (Кирило-Мефодіївська традиція у християнстві Київської Русі). Київська митрополія та її міжнародні зв’язки. Універсальне “київське” християнство (“софійність” київського християнства).
12. Культурні зв’язки Київської Русі. Взаємозв’язок давньоруської культури з культурою Візантії та інших народів. Вихід християнізованої Київської Русі у соціокультурний простір східнохристиянської Візантії, а також західнохристиянських країн Центральної та Західної Європи. Розвиток політичних, економічних, військових та культурних відносин України-Русі з іншими християнськими державами і народами.
13. Християнізована культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Продовження Кирило-Мефодіївської традиції в ній. Київ як політичний, культурний і духово-сакральний центр Давньої Русі. Місце Києво-Печерської лаври в духовній культурі Київської Русі. Образ святості в культурі Київської Русі.
14. Концепція “Софійності світу “ (С.Кримський) щодо культури києворуської доби. Дихотомічність світу в пам’ятках культури Київської Русі. Ідея онтологічного оптимізму як визначна риса художньої традиції Давньої Русі.
15. Вплив християнства на культуру Київської Русі: розвиток писемності, освіти, науки, права, літератури, мистецтва та архітектури у Х-ХІІІ ст.
16. Розвиток і поширення писемності на Русі. Графіті. “Софійська абетка”. Церковно-слов’янська мова (кирилична писемність) як літературна мова Київської Русі.
17. Давньоруська література (перекладна і оригінальна давньоруська література)
18. Літературні пам’ятки Київської Русі, їх історичне значення. Перекладна література (“Остромирове Євангеліє”, “Ізборники” 1073, 1076 рр.). “Ізборник” 1073 р. – перша енциклопедія Давньої Русі. Виникнення оригінальної києворуської літератури: богословські твори, літописи, патерики (житія), поученія, слова. Зародження філософських знань. Митрополит Іларіон.”Слово про Закон і Благодать” (1050р.). Богословсько-філософські погляди Кирила Туровського, Клима Смолятича, Данила Заточника (“Слово”, або “Моленіє”). Початок українського літописання, визначні пам’ятки давньоруського письменництва. Літописання і давньоруська суспільно-політична думка. Літописець Нестор – “батько української історії”. Літописні пам’ятки Київської Русі. “Повість временних літ” – видатна пам’ятка духовної культури Київської Русі. “Слово о полку Ігоревім” (1187 р.) як шедевр світової літератури. Повчальна (“Поученіє дітям” Володимира Мономаха), агіографічна (“Житія”, Києво-Печерський Патерик”) і паломницька (“Паломник” Данила Паломника) література. Значення появи писемності й книги в культурі Київської Русі.
19. Розвиток правової культури. “Руська Правда” як звід (зведення) законів. “Мірило праведне”. Освіта і наука (наукові знання) в Київській Русі. Розвиток і поширення освіти. Роль церкви і держави у розвитку й поширенні освіти: парафіяльні (церковно-приходські), монастирські і державні школи. Бібліотеки. Наукові знання: розвиток знань про природу і зародки раціоналістичного світогляду. Медицина (Агапіт).
20. Народна мудрість і фольклор. Народне світосприйняття і його відображення в пам’ятках народної мудрості – обрядова поезія, прислів’я, заговори, народні пісні, легенди, билинний епос. Гуманістичні ідеали – головний (основний) зміст усної народної творчості.
21. Архітектура і образотворче мистецтво Київської Русі. Розквіт архітектури. Виникнення архітектурних шкіл. Архітектурні пам’ятки Київської Русі.
22. Визначні пам’ятки давньоруського (києворуського) церковного зодчества.
23. Софія Київська як пам’ятка архітектури та символ єднання руських земель. Символіка куполів храму Софії Київської.
24. Шедеври сакральної (Десятинна церква, Михайлівський Золотоверхий собор) та світської (“Золоті ворота”) архітектури середньовічного Києва. Розвиток давньоруського образотворчого мистецтва.
25. Особливості давньоруського живопису (малярства): античний й візантійський стилі.
26. Фресковий і мозаїчний живопис. Рослинний орнамент. Іконопис. Початок українського іконопису (Алімпій, Григорій). Київська, Чернігівська та Галицька іконописні школи. Книжкова мініатюра.
27. Розквіт давньоруського прикладного, ювелірного й музичного мистецтва. Прикладне і ювелірне мистецтво.
28. Музика, танок і феномен скоморошества. Форми церковної музики (хоровий спів) та театрального мистецтва (виступи скоморохів).
29. Побутова культура Давньої Русі.
30. Негативні наслідки татаро-монгольської навали для культурного розвитку Київської Русі та її релігійного життя.
31. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця Київської держави. Культурні та політичні зв’язки Галицько-Волинського князівства з іншими давньоруськими землями. Культурні впливи середньовічної Західної Європи.
32. Містобудування і архітектура: основні осередки культурного життя – міські центри Галицько-Волинської Русі (Древній Галич, Холм, Володимир-Волинський, Звенигород, Львів) та їх архітектура (особливості галицько-волинської архітектури; пам’ятки архітектури Галицько-Волинського князівства).
33. Писемність і освіта. Література. Галицько-Волинський літопис як продовження традицій давньоруського літописання.
34. Галицько-Волинський літопис про історію та культуру Галицько-Волинської Русі.
35. Живопис: іконописні традиції, книжкова мініатюра.
36. Ремесла, декоративне та ужиткове мистецтво.
Завдання для самостійної роботи
1). Провести порівняльний культурологічний аналіз культури Київської Русі та культури Галицько-Волинської Русі (у формі творчої письмової роботи).
2). Підготуватися до дискусії на тему: «Зміст та значення прийняття християнства для культури Київської Русі».
3). Самостійне опрацювання уривків першоджерел зі запропонованої тематики:
* Митрополит Іларіон «Слово про закон і благодать»,
* Мономах Володимир «Літопис Руський: Поучення»
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5