Дослідження мікрофлори ротової порожнини

Методичні вказівки

з курсу «Екологія людини»

Мінерал

Кривий Ріг–2011

Лабораторна робота №1

Тема: Дослідження мікрофлори тіла людини.

Матеріали та обладнання: 1) мікроскопи, 2) предметні й накривні стекла, 3) стерильні чашки Петрі, 4) пробірки з стерильним поживним середовищем, 5) бактеріологічні петлі, 6) спиртівки, 7) стерильна вата, 8) пінцет, 9) 0,85%-ний розчин NaCl.

Основні відомості.Поверхня і порожнини людського тіла, що -стикаються з зовнішнім середовищем, населені великою кількістю різних мікроорганізмів. Найчастіше забруднюються мікробами відкриті частини людського тіла. Наприклад, на руках інколи мож­на виявити стафілококи, кишкову-паличку, палички^-правця і газової гангрени, спори різних грибів тощо. Тільки на шкірі однієї людини може бути до 1,5 мільярда мікробів. У ротовій порожнині виявля­ють понад 100 видів мікробів. Найбільше мікроорганізмів містить­ся в товстому кишечнику людини. Кожна доросла людина виділяє щодня з екскрементами близько 17 трильйонів мікробів.

Ознайомлення студентів і особливо учнів з мікрофлорою люд­ського тіла має дуже велике значення, оскільки порушення сані­тарно-гігієнічного режиму в праці, під час навчання і в побуті нерідко є причиною різних захворювань, особливо шлунково-киш­кових.

До складу так званої нормальної мікрофлори тіла людини нале­жать такі найбільш поширені представники мікросвіту: Staphyllo­coccus, Streptococcus, Sarcina (шкіра); Вас. xerosis, Diplococcus (слизові оболонки очей); Вас. maximus buccalis, Вас. acidophilum, spirochaeta dentium (ротова порожнина); Staphullococcus,- Pneumo-coccus, Micrococcus (дихальні шляхи і легені); Вас, subtilis, Sarcina ventricul (шлунок); Е. coli communis (кишечник) .та ін.

У мікробіологічних лабораторіях визначають мікрофлору тіла людини різними методами. Для цього роблять посіви з пальців рук,, із зіву, з випорожнень тощо.

Проведення роботи. Беруть пробірки, з поживним середовищем і розплавляють на водяній бані. Потім заливають середовище в сте­рильні чашки Петрі, які залишають на 5 хв для застигання) Якщо-поживне середовище простерилізоване і розлите в чашки до почат­ку занять, то можна відразу приступати до посіву мікроорганізмів. Найпростіше проводиться посів доторканням-пальцями до поверхні поживного середовища (утворення так званих «відбитків») Часті­ше посів на поверхні середовища проводять за допомогою бактеріо­логічної петлі із змиву рук. Щоб дістати змив, беруть пінцетом сте­рильний ватний тампон, змочують його в 0,85%-ному розчині NaCl і протирають шкіру між пальцями, нігті тощо. Після протирання тампон вміщують у пробірку з стерильним глюкозо-пептонним середовищем і перемішують деякий час, обережно обертаючи пробірку між долонями.

Засіяні чашки підписують і ставлять у термостат при темпера­турі 37° С на 24 год. Після цього чашки Петрі витримують ще про­тягом 2—3 діб при кімнатній температурі. За цей час утворюються колонії сарцин, стафілококів, різних пігментних бактерій, цвільових і дріжджових грибів тощо.

Колонії описують, вивчають, роблять мікроскопічні препарати, розглядають під мікроскопом. Результати досліджень записують у робочі зошити.

Дослідження мікрофлори ротової порожнини

Матеріали та обладнання: 1) зубочистки або сірники, 2) спиртівки, 3) фук­син, 4) кедрова олія.

Основні відомості. У ротовій порожнині людини можна виявити багато різних видів мікроорганізмів, оскільки вона_є сприятливим середовищем для їхнього розвитку. Тут є достатня кількість пожив­них речовин, оптимальна температура і слабколужна реакція. З природної мікрофлори порожнини рота можна назвати мікроко­ки, диплококи, стрептококи, ацидофільну паличку тощо. Багата мікробів заноситься в ротову порожнину ззовні разом з їжею, во­дою і повітрям. Особливо велику кількість бактерій можна виявити-у порожнині рота біля шийок зубів і в проміжках між зубами. На­явність каріозних зубів є причиною появи дуже великої, кількості бактерій у ротовій порожнині. Наприклад, на препаратах із зубного нальоту можна знайти майже всі основні форми бактерій: Lactobact. acidophilum, Вас. maximus buccalis. Streptococcus albus, Vibro buccalis, Spirochaeta buccalis, Spirochaeta dentinum та багато інших. Проведення роботи. На стерильне предметне скло наносять краплину води. Потім за допомогою зубочистки або сірника беруть трохи зубного нальоту, змішують з водою і виготовляють такимспособом мазок. Виготовлений мазок висушують, фіксують на полум'ї спиртівки і зафарбовують фуксином. Препарат промивають і знову висушують. Готовий препарат вивчають за допомогою імерсійної системи мікроскопа. Препарат зарисовують у протоколі проведення роботи.

Лабораторна робота №2