Назвіть ознаки промови прокурора: Змістовність; Конкретність; Обгрунтованість; Ясність і чіткість (послідовність); Культура та грамотність.

ВІДПОВІДЬ НА ПИТАННЯ

(З метою перевірки теоретичних знань учасників кожному надається вибір витягнути питання та надати відповідь на нього. Кількість питань для надання відповіді вирішується на практичному занятті)

Судове провадження згідно з п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України складається із:підготовчого судового провадження; судового розгляду і ухвалення та проголошення судового рішення; перегляду судового рішення в апеляційному порядку; перегляду судового рішення в касаційному порядку; перегляду судового рішення Верховним Судом України; перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

2.Підготовка прокурора до участі в судовому розгляді кримінального провадження складається: а) з вивчення матеріалів провадження (конспектування його матеріалів: показань підозрюваного, потерпілого, свідків, висновків експертизи та інших доказів); б) з аналізу й оцінки доказів, зібраних під час досудового розслідування; в) з ознайомлення із законодавством, судовою практикою, методичними рекомендаціями, які стосуються особливостей розслідування та розгляду конкретного кримінального провадження; г) з розроблення плану участі в судовому слідстві, особливо при допиті потерпілого, свідків, обвинуваченого, проведенні експертизи, огляді місця події та виконанні інших слідчих дій; г) зі складання тез або тексту промови.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

4.До підготовчого слухання кримінального провадження прокурор повинен: а) вивчити і законспектувати матеріали кримінального провадження з аналізом доказів; б) скласти план доповіді і обґрунтування своєї позиції з тих питань, які з'ясовує суд; в) ознайомитись з матеріалами: документами, скаргами, клопотаннями, які надійшли безпосередньо до суду після направлення прокурором обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (статті 291, 292 КПК України); г) відпрацювати позицію інших учасників процесу, їх можливих клопотань, враховуючи, що ухвала судді про призначення справи до розгляду оскарженню не підлягає, за винятком повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

5.За результатами підготовчого розгляду кримінального провадження суддя своєю ухвалою приймає одне з рішень, передбачених ст. 315 КПК України: 1) про призначення справи до судового розгляду, визначивши дату і місце розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому засіданні буде судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання про виклик осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Суд у підготовчому судовому засіданні на підставі ч. З ст. 214 КПК України має право закрити провадження у випадках, передбачених ст. 284 КПК України, коли встановлено, що: 1) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; 2) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; 3) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; 4) потерпілий, а у випадках, передбачених КПК України, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; 5) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; 6) у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності; 7) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Назвіть ознаки промови прокурора: Змістовність; Конкретність; Обгрунтованість; Ясність і чіткість (послідовність); Культура та грамотність.

Структура промови прокурора: Звернення до суду та учасників судового провадження та присутніх. Оцінка суспільно небезпечного вчинення кримінального правопорушення. Фабула кримінального праовпорушення. Аналіз і оцінка досліджених у суді доказів Обгрунтування юридичної кваліфікації Зазначення обставин, що обтяжують або пом’якшують покарання. Характеристика особи обвинуваченого. Характеристика та поведінка потерпілого. Пропозиція з приводу виду та міри покарання та застосування додаткового виду покарання. Попозиція щодо відшкодування шкоди. Міркування з приводу майна, на яке накладається арешт, речові докази і документи, процесуальні витрати і заходи забезпечення кримінального провадження. Аналіз причин та умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення і пропозиція про їх усунення.

У довідці про результат судового розгляду зазначаються: відомості про прозицію прокурора в суді першої інстанції, а також дані про прийняте судове рішення з висновоком про його законність та про наявність підстав про його оскарження.

Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України у кримінальному провадженні, що набрали законної сили, є: 1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (крім питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання); 2) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень; 3) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України; 4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Нововиявленими обставинами у кримінальному провадженні визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

У кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Назвіть підстави представництва інтересів держави в суді: Порушення, загроза порушенню інтересів держави; Нездійснення або неналежне здійснення органами державної влади, органами місцевого самоврядування або відсутність органу, який повинен здійснювати таку діяльність

У адміністративному судочинстві прокурор переважно бере участь в таких категоріях справ: 1) за позовами прокурора у разі відсутності відповідного реагування суб’єктів владних повноважень на подання прокурора щодо усунення виявлених ним порушень вимог земельного, податкового законодавства, законодавства у природоохоронній сфері тощо (відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання). 2) за позовами прокурора у разі відсутності органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, або відсутності у нього повноваження щодо звернення до адміністративного суду (абз. 2 ч. 2 ст. 60 КАСУ); 3) за позовами, на подання яких прокурор прямо уповноважений відповідними законами, зокрема позовами про заборону діяльності громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (ст. 8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону»).

Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом; 4) невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з таких підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ; 3) невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права; 4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу; 5) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративних справах є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.