Міністерство освіти і науки україни
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКЕ МОРЕХІДНЕ УЧИЛИЩЕ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заст. начальника училища
з навчальної роботи
____________ О.Д.Найдьонова
“____” ____________ 2015 р.
Методичні вказівки щодо організації
самостійної роботи з навчальної дисципліни
«Культурологія»
для курсантів спеціальності
5.07010403 „Експлуатація суднових енергетичних установок”
Херсон 2015
Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи з навчальної дисципліни «Культурологія»
для курсантів спеціальності 5.07010403 „Експлуатація суднових енергетичних установок”
Розробили викладачі Кардава К.С.
Розглянуто та схвалено на засіданні ЦМК “Гуманіарні дисципліни”
Протокол № 1 від «28» серпня 2015 р.
Голова ЦМК _____________ К.С.Кардава
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКЕ МОРЕХІДНЕ УЧИЛИЩЕ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заст. начальника училища
з навчальної роботи
____________ О.Д.Найдьонова
“____” ____________ 2015 р.
Методичні вказівки щодо організації
самостійної роботи з навчальної дисципліни
«Культурологія»
для курсантів спеціальності
5.07010401 „Судноводіння на морських шляхах”
Херсон 2015
Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи з навчальної дисципліни «Культурологія»
для курсантів спеціальності 5.07010401 „Судноводіння на морських шляхах”
Розробив викладач Кардава К.С.
Розглянуто та схвалено на засіданні ЦМК “Гуманіарні дисципліни”
Протокол № 1 від «28» серпня 2015 р.
Голова ЦМК _____________ К.С.Кардава
Вступ
Мета: формування знань про предмет культурології, категорії культурології, уявлень про культуру як специфічний та унікальний феномен людства. Розгляд культури в розвитку, єдності та суперечності різноманітних процесів і тенденцій в ній.
Основні завдання: оволодіння основними термінами і поняттями культурології, на рівні відтворення, тлумачення та використання в повсякденному житті; осмислення загальнотеоретичних засад культурології; розкриття змісту основних сучасних концепцій виникнення та розвитку культури; з’ясування сутності соціокультурної динаміки, модернізаційних та постмодернізаційних процесів в сучасній культурі; розкриття сутності, характерних рис та динаміки розвитку української культури; набуття навичок та вмінь застосування знань з культурології для визначення лінії особистісної поведінки в ситуації розмаїття культур та аналізу тенденцій взаємовпливу різних культур в сучасному світі.
Дисципліна “Культурологія” належить до нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки.
На завершення вивчення дисципліни курсант має
знати:
- основні терміни та поняття культурології
- сутність, складові елементи та функції моралі, культури, мистецтва
- методологічні засади культурологічного аналізу,
- рівні, напрямки і процеси соціокультурної динаміки та розвитку сучасної цивілізації
- зміст основних культурологічних концепцій, антропогенезу та процесу соціалізації
- механізми залучення людини до культури та характерні риси буття особистості в різних категоричних та регіональних типах культури
- сутність, види, форми і стилі художньої культури та мистецтва
уміти:
- застосовувати знання з культурології, для аналізу сучасних соціокультурних процесів та політики держав в сфері культури, науки мистецтва та освіти
- визначати лінію особистої поведінки в умовах розмаїття культур та субкультур
- активно залучатися до комунікативних процесів в сучасному світі, застосовувати вербальні і невербальні засоби для покращення власної і корпоративної культури
- визначати основні цінності та традиції, що складають основу регіональних культур
- використовувати моральний досвід різних поколінь людства та власного народу для морального самовдосконалення
- розвивати свій внутрішній світ та моральні якості людини і майбутнього фахівця
- вміти пояснювати феномен естетичних цінностей, їх роль у людській життєдіяльності
- володіти професійним етикетом і вміти будувати поведінку у професійних і між особистісних стосунках
Нова концепція оцінювання знань курсантів з урахуванням поточної успішності полягає в тому, щоб стимулювати роботу курсантів протягом семестру і водночас залишити за заліком основні контрольні функції. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та запам’ятовування певного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати культурологічні тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал.
Завданням заліку є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни. Оцінювання здійснюється за 12 – бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 1 до 12 балів, а завдання, що виносяться на залік – за шкалою зараховано \ не зараховано.