Обладнання експозиційних залів, що забезпечує збереження експонатів

11.2.1. Облаштування і обладнання експозиційних залів мають передбачати не тільки створення найліпших умов для показу експонатів, але й забезпечувати їх збереження від передчасного зношування, пошкодження та пограбувань.

11.2.2. Щоб запобігти крадіжкам експонатів, експозиційне обладнання, меблі забезпечуються внутрішніми замками та спеціальними пристроями для пломб, які мають бути встановлені у місцях, недоступних для сторонніх.

11.2.3. Експозиційний інвентар виготовляють з урахуванням величини та ваги експонатів, він має бути міцним і стійким (особливо підставки для скульптур, макетів і моделей). Необхідно контролювати використання матеріалів, устаткування, особливо тих, що перебувають у безпосередньому контакті з експонатами не слід використовувати дуб, березу рекомендується застосовувати деревину з тополі, граба, клена та з іншої подібної породи.

Для забезпечення надійної стійкості шаф їх прикріплюють до підлоги спеціальними металевими косинцями, закріпленими на ніжках чи основі.

Усі нестійкі предмети, що виставляються на різних полицях і підставках, мають обов’язково прикріплюватися до них.

11.2.4. Унікальні, особливо цінні і ламкі експонати, усі види зброї, а також предмети невеликих розмірів (у тому числі дрібна скульптура, порцеляна, скло тощо) експонуються в обов’язково засклених шафах і вітринах.

11.2.5. Вітрини і шафи всіх типів мають бути пилонепроникні.

Для цього їх ущільнюють тканиною Петріанова, губчастими полімерними матеріалами тощо. Перевагу надають герметичним вітринам, у яких забезпечується підтримання потрібних умов середовища. Доступ повітря з приміщення до герметичних вітрин бажано здійснювати через отвори, що оснащені легкозамінними фільтрами. Забезпечуються умови аерації музейних предметів усередині обладнання.

Не слід застосовувати в обладнанні композиційні матеріали на основі карбамідних зв’язувальних, що не отримали в процесі виготовлення вогне- та біозахисту.

11.2.6. Експозиційні меблі розміщуються щодо вікон таким чином, щоб експонати не зазнавали впливу прямих сонячних променів.

Конструкція вітрин повинна передбачати заміну освітлювальних приладів без розпечатування внутрішнього об’єму.

11.2.7. За необхідності окремі експонати закриваються скляними ковпаками.

Ковпаки повинні бути припасовані до підставок нерухомо.

Біля особливо цінних або ламких експонатів відкрита експозиція огороджується.

11.2.8. На щитах або всередині шаф предмети повинні бути закріплені нерухомо. На стінах, стендах та щитах для підвішування експонатів застосовують металеві штанги. Підвішування картин здійснюється на тонкому дроті або шнурах. Для підвішування габаритних та дуже великих експонатів використовуються металеві стрічки або троси.

Кільця для підвішування картин укріплюють на затиллі рами. Забороняється вкручувати кільця у підрамник картини. У рамках, підготовлених до експозиції, глибина пазу для картини повинна відповідати товщині підрамника. Для монтування картин у рами дозволяється користуватися тільки спеціальними металевими або дерев’яними затискачами. Залізні затискачі повинні бути попередньо вкриті протикорозійним захисним шаром. Затилля картин, що монтуються в раму, захищаються фанерою, компактною тканиною або дерматином.

При розвішуванні творів живопису на дереві без окантовок і рам (наприклад, ікон) слід кріпити їх за допомогою спеціальних металевих держаків, обгорнутих тканиною.

При значній вазі картини використовуються додаткові підпори під нижній торець експоната або рами.

11.2.9. Твори графіки експонуються у вітринах – у рамках або в одній окантовці, але обов’язково під склом і в подвійному паспарту з паперу, який не містить в собі лігніну. Ні в якому разі не можна для окантовки творів графіки використовувати фанеру і дошки без прокладок з паперу.

Для виготовлення паспарту використовується папір для креслення або ватман (напівватман), або білий картон.

11.2.10. Термін експонування усіх видів паперових матеріалів залежить від характеру освітлення залів і використання засобів захисту самих творів. Залежно від умов загальна тривалість експонування має бути не більше 6 місяців на рік. Зберігають матеріали на паперовій основі в темряві.

11.2.11. Старі фотознімки експонуються у вітринах або під склом, у паспарту, за тими самими правилами, що й художня графіка. Допустимий термін їх експонування – не більше року. Для постійної експозиції їх бажано замінити точною копією.

11.2.12. Тканини, костюми, головні убори, взуття слід виставляти тільки в засклених вітринах і шафах.

При експонуванні одягу краще використовувати манекени. Якщо одяг зберігається або експонується на плічках, то на останніх необхідно зробити м’які підкладки. Термін експонування недубльованих тканин у висячому положенні не повинен перевищувати три роки.

Недубльовані археологічні та ветхі тканини, а також тонкі тканини з важким золотим та срібним шитвом експонуються тільки в горизонтальному положенні. Для підвішування тканин до верхньої крайки з затилля пришивається кишеня з допоміжної матерії для просування планки, за яку і здійснюється підвішування. Старовинні тканини, що добре збереглися, експонуються у вертикальному положенні, закріпленими по периметру до полотна, яке натягнуто на підрамник. Таку підготовку тканини виконує кваліфікований реставратор.

Килими і гобелени при експонуванні прикріплюються за нашиті смуги іншої тканини до обтягнутого полотном підрамника відповідного розміру. Тканини, килими, гобелени категорично забороняється прибивати цвяхами або прикріплювати шпильками.

11.2.13. При монтуванні експозицій картини встановлюються на підставках. Розписну або позолочену скульптуру з дерева, різьбу, різьблені або позолочені рами при монтуванні експозиції забороняється ставити просто на підлогу або притуляти до стіни, необхідно використовувати м’які прокладки з поролону або подушки з вати та повсті між підлогою, стіною і предметом. Експонати краще ставити до стіни затиллям.

11.2.14. При експонуванні меблів бажано розмістити їх на подіумах, площею дещо більшою від експоната і висотою не менше ніж 10 см. Використання художніх, історико-побутових і меморіальних меблів як підставки для вітрин або подіумів під скульптуру неприпустимо. В разі необхідності між меблями та предметами (вази, годинники, настільні прикраси, фотографії у рамах) у нижню частину, що встановлюється, обов’язково кладеться м’яка тканина.

11.2.15. Двосторонні предмети експонуються на спеціальних підставках у вітринах, що дають змогу оглядати їх з усіх боків.

11.2.16. Об’ємні вази, великорозмірна скульптура, керамічні панно, мозаїка повинні розміщуватися на спеціальних тумбах-підставках або прикріплюватися до стін.

11.2.17. Виставлену в експозиції скульптуру необхідно кріпити до постаменту з урахуванням специфіки матеріалу пам’ятки.

11.2.18. Експонати з кістки, дерева, неглазурованої кераміки, металу кріпити за допомогою пластиліну забороняється. Використання як кріплення необоротних (синтетичних) клеїв для всіх без винятку матеріалів забороняється.

11.2.19. Колекції комах експонуються наколотими на спеціальні шпильки у засклених ящиках або коробках з торф’яним дном, яке обклеєне всередині білим папером. Експонування ботанічних матеріалів більше одного місяця без герметизації є неприпустиме.

11.2.20. Щоб запобігти нагріванню експонатів і передусім предметів з органічних матеріалів (дерево, папір, фотографії, шкіра, кістка, тканини, олійний і темперний живопис, ботанічні і зоологічні предмети тощо), необхідно розміщувати їх не ближче ніж за 1,5 – 2,0 м від опалювальних приладів і джерел світла, що мають тепловий вплив (лампи розжарювання).

Розташування експонатів поблизу опалювальних приладів і вентиляційних отворів категорично забороняється.

11.2.21. Для захисту музейних приміщень від пилу, комах та музейних шкідників вентиляційні отвори і вікна, що відчиняються, обладнуються фільтрами у вигляді спеціальних рам, обтягнутих капроновою або густою (не більше 1 мм) металевою сіткою.

11.2.22. Обладнання тимчасових виставок має відповідати всім основним вимогам, що ставляться до експозиційного обладнання. Крім того, воно має бути нейтральним за формою і легко монтуватися та демонтуватися, бути зручним при переміщеннях і розраховуватись на багаторазове використання для різних категорій експонатів.