Зона достатнього зволоження;

зона нестійкого зволоження;

зона недостатнього зволоження;

зона, де можлива ерозія.

182. Захід обробітку ґрунту, що прискорює проростання висіяного насіння:

культивація;

Коткування;

боронування;

шлейфування.

183. Захід обробітку ґрунту, для якого найбільш вираженим технологічним процесом є його ущільнення:

оранка, чизелювання;

плоскорізне розпушування, культивація;

Коткування;

боронування.

184. Умови застосування системи поліпшеного зяблевого обробітку ґрунту:

за однорічного типу забур’яненості;

за багаторічного типу забур’яненості;

в умовах достатнього зволоження;

в умовах нестійкого зволоження.

185. Мета застосування щілювання ґрунту:

зменшення водної ерозії;

боротьба з вітровою ерозією;

за умов сухої погоди;

для зароблення добрив.

186. Зяблевий обробіток, орієнтований на знищення кореневищних бур’янів:

поліпшений комбінований;

метод виснаження бур’янів;

напівпаровий обробіток;

звичайний зяб.

187. Застосування триярусної оранки:

за поліпшення дерново-підзолистих і солонцюватих ґрунтів;

під час зароблення органічних добрив;

під час закладання садів і виноградників;

під час підготовки ґрунту під картоплю.

188. Глибоку оранку в сівозміні проводять:

під час підготовки ґрунту під озиму пшеницю;

під час підготовки ґрунту під цукровий буряк;

під час підготовки ґрунту під горох;

під час підготовки ґрунту під просо.

189. Заходи в системі передпосівного обробітку ґрунту, які зменшують капілярне випаровування вологи:

передпосівне коткування ґрунту;

Ранньовесняне боронування зябу;

веснооранка;

культивація зябу.

190. Заходи обробітку ґрунту, якими досягають його найбільшого подрібнення:

Фрезування, боронування, коткування;

дискування, лункування;

гребенювання, борознування;

оранка, кротування.

191. Показники якості плоскорізного обробітку ґрунту:

збереження до 80% післяжнивних решток на поверхні ґрунту;

відсутність бриластості;

глибина обробітку;

обертання скиби.

192. Заходи обробітку ґрунту, які сприяють мінералізації органічної частини ґрунту:

мілкий обробіток;

плоскорізне розпушування;

Глибока оранка;

поверхневий обробіток.

193. В основу мінімізації обробітку ґрунту покладені такі показники родючості ґрунту, як:

гумус;

поживні речовини;

структура ґрунту та його щільність;

вологість ґрунту.

194. Варіант зяблевого обробітку, спрямований проти малорічних бур’янів:

глибокий зяблевий обробіток, раннє весняне боронування;

глибока зяблева оранка, передпосівна культивація;

напівпаровий зяблевий обробіток;

лущення стерні, ранній зяблевий обробіток, передпосівна культивація.

195. Основними якісними показниками сівби сільськогосподарських культур вважають:

вирівнювання поверхні поля;

повне знищення бур’янів;

оптимальна норма висіву і глибина загортання насіння;

добре розпушений ґрунт.

196. Під час оранки ґрунт обертається на, градусів:

45 - 90;

90 - 110;

110 - 130;

135 – 180.

197. Спосіб поглиблення орного шару ґрунту:

дискування ґрунту на 5 – 6 см;

оранка плугом з вирізними полицями;

оранка плугом з передплужником;

глибока культивація.

198. Технологічний процес під час шлейфування:

розпушування;

ущільнення ґрунту;

вирівнювання поверхні поля;

подрібнення часточок ґрунту.

199. Заходи обробітку ґрунту, за яких найбільш вираженим технологічним процесом є його перемішування:

оранка;

чизелювання, щілювання;

фрезування, культивація, дискування;

плоскорізний обробіток.

200. No-till-технологїї вирощування с.-г. культур:

зниження енергетичних витрат шляхом зменшення кількості обробітків;

сівба без попереднього обробітку ґрунту;

поєднання декількох операцій в одному робочому процесі;

зменшення глибини обробітку.

201. Система заходів обробітку ґрунту від сівби до збирання с.-г. культур:

система післяпосівного обробітку;

система передпосівного обробітку;

система досходового обробітку;

система основного обробітку.

202. Ерозія ґрунту – це:

змивання водою верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;

змивання водою та видування вітром верхнього, найбільш родючого шару ґрунту;

процеси руйнування верхнього найбільш родючого шару ґрунту талими водами та вітром;

процеси руйнування грунту талими водами на схилах.

203. Втрата врожаю на сильно змитих ґрунтах, %:

10-20;

30-40;

50-60;

40-50.

204. Втрата врожаю на середньо змитих ґрунтах, %:

20-25;

25-30;

30-40;

40-50.

205. Природні фактори ерозії ґрунтів:

клімат, рельєф, ґрунт, рослинність;

вітер, опади, рельєф, механічний склад ґрунту;

рослинність, механічний склад, клімат;

грунт, материнська порода, крутизна схилу, клімат.

206. Комплекс агротехнічних, меліоративних, організаційно-господарських та інших заходів, що характеризуються інтенсивністю використання землі і різними способами відновлення родючості ґрунту, називають:

Системою землеробства;

системою обробітку ґрунту;

системою сівозмін;

системою ведення господарства.

207. Центральна ланка системи землеробства:

система механічного обробітку ґрунту;

система застосування добрив;

система сівозмін;

комплекс агрохімічних і хімічних заходів боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами.

208. Назвати системи землеробства в порядку їх історичного розвитку:

примітивна, екстенсивна, перехідна, інтенсивна;

перелогова, заліжна, інтенсивна;

заліжна, перехідна, інтенсивна;

заліжна, парова, перехідна, інтенсивна.

209. Система землеробства, поширена в Україні на сучасному етапі:

підсічно-вогнева;

інтенсивна промислова;

перелогова;

заліжна.

210. Сутність інтенсивних систем землеробства:

використовують до 50% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом із спрямованим впливом людини;

використання придатних земель, родючість ґрунту відтворюють природним шляхом з помітним впливом людини;

посівна площа переважає сівозмінну, відтворення родючості ґрунту за рахунок промислових засобів і природним шляхом, у структурі посівів значна частина просапних культур;

посівна площа не більше 25% придатних земель, родючість ґрунту відновлюють природним шляхом, вирощують зернові культури.

211. Система землеробства, за якої процес відновлення родючості грунту відбувається природним шляхом:

заліжна;

плодозмінна;

травопільна;

зернопаропросапна.

212. Примітивні системи землеробства:

плодозмінна, зернопросапна;

травопільна, зернопарова;

заліжна, перелогова, лісопільна, підсічно-вогнева;

просапна, промислово-заводська.

213. Системи землеробства, які належать до екстенсивного типу:

парова, багатопільно-трав’яна;

просапна, промислово-заводська;

плодозмінна;

лісопільна, перелогова, підсічно-вогнева.

214. Перехідні системи землеробства:

просапна, промислово-заводська;

поліпшена зернова, травопільна, плодозмінна;

підсічно-вогнева, заліжна;

плодозмінна, зернопаропросапна.

215. Заліжна система землеробства:

система вирощування культур без добрив;

примітивна система землеробства, за якою оброблювану тривалий час виснажену ділянку залишали для природного відтворення родючості грунту без його обробітку на період більший від 15 років;

вирощування лише зернових культур;

система, за якої культури висівають на масивах, що раніше не використовували. Як тільки вони втрачали родючість їх переводили в заліж або переліг.

216. Перелогова система землеробства:

система землеробства без застосування добрив;

примітивна система землеробства, за якою розорювані заліжні землі після їх виснаження залишали для природного відтворення родючості грунту без його обробітку на період до 15 років;

система вирощування культур без застосування добрив на цілинних масивах;

система, за якої культури вирощують на цілинних масивах.

217. Основні елементи грунтозахисного землеробства:

протиерозійна організація території;

протиерозійна організація території, вирощування культур за грунтозахисними технологіями;

протиерозійна організація території, плоскорізний обробіток грунту;

протиерозійцна організація території, плоскорізний обробіток грунту, щілювання.

218. Основою грунтозахисноої системи землеробства є:

плантажна оранка;

безполицевий обробіток із зберіганням стерні;

лущення стерні з подальшою глибокою оранкою;

боронування зябу.