Зміст та послідовність виконання завдань. Основним завданням обробітку ґрунту в умовах зрошення є поліпшення агрофізичного стану орного і підорного шарів
Основним завданням обробітку ґрунту в умовах зрошення є поліпшення агрофізичного стану орного і підорного шарів, створення сприятливих умов для накопичення і збереження доступних форм поживних речовин, запобігання засоленню і заболочуванню та посилення боротьби з бур’янами.
Для правильного розподілу води та усунення шкідливої післядії перезволоження в понижених елементах мікрорельєфу й запобігання іригаційній ерозії на землях, що зрошують, обов’язково проводять більш ретельне вирівнювання поверхні поля. Для цього використовують скрепери, які зрізують горби, засипають низини,поверхню вирівнюють довго базовими планувальниками.
Вирівнювання проводять на незасіяних площах влітку або восени після збиранню врожаю. Потім на всю площу вносять добрива і проводять глибоку оранку. Першого року після планування для поліпшення і вирівнювання родючості ґрунту вирощують однорічні бобові, оскільки після осідання нагорнутої землі в понижених місцях може виникнути потреба у додатковому плануванні. На другий рік вирощують багаторічні трави, які менше реагують на строкатість родючості, а надалі - всі необхідні культури.
Зяблевий обробіток ґрунту при зрошенні дещо відрізняється від обробітку за звичайних умов. Якщо ґрунт після збирання культури сухий то до основного обробітку доцільно провести полив, використавши неглибоку поливну мережу (борозни, смуги), яка залишилася після попередньої культури, без лущення стерні перед оранкою. Якщо такої мережі немає, то її нарізають на полі після лущення. Коли перед оранкою немає потреби в поливі, зяблевий обробіток проводять так само, як і за богарних умов.
У разі високої засміченості полів коренепаростковими бур’янами після збирання врожаю проводять перше лущення дисковими лущильниками або дисковими боронами на глибину 6-8 см, а друге і третє - за появи розеток бур’янів на глибину 10-12 і 14-16 см плоско різами в агрегаті з голчастою бороною або лемішними лущильниками.
Враховуючи дані наукових установ і практики при зрошенні в Україні, глибоку оранку доцільно чергувати з неглибокою. Конкретну глибину основного обробітку ґрунту встановлюють з урахуванням типу ґрунту, товщини гумусового горизонту, попередника і біологічних особливостей сільськогосподарських культур
Внаслідок чергування мілкого обробітку з глибокою оранкою зменшиться забур’яненість посівів і знизяться затрати на отримання врожаю тих культур, які вирощуються.
Якщо ґрунт після оранки вирівнювався для вологозарядкового поливу, то для кращого поглинання опадів зимово-весняного періоду, а також для швидкого доспівання ґрунту навесні поле перед замерзанням глибоко розпушують різними знаряддями обробітку.
Допосівний обробіток ґрунту в умовах зрошення під ярі культури має багато спільного з обробітком за богатирних умов, однак має й особливості. Так, слабо оструктурені ґрунти, які після поливу сильно запливають, розпушують глибше, ніж звичайно, а під рис навіть переорюють на 18-20 см. Якщо зяб розпушували пізно восени, поверхню поля навесні після досягнення фізичної спілості ґрунту додатково вирівнюють боронами або шлейф-боронами. Під пізні культури, якщо ґрунт з осені не вирівнювався, для ранньовесняного обробітку використовують культиватори, волокуші, планувальники або вирівнювачі.
Після боронування під ранні ярі культури проводять культивацію з боронуванням на глибину 6-8 см, а при глибокому розпушуванні зябу перед початком зими передпосівний обробіток здійснюють на глибину загортання насіння. У суху погоду після глибокої культивації з боронуванням проводять передпосівне коткування ґрунту кільчасто-шпоровими котками.
Глибина передпосівної культивації на землях за умов зрошення під ранні ярі культури залежить не лише від біологічних властивостей рослин, а й від способу поливу. Якщо зернові культури поливають по смугах, передпосівну культивацію необхідно поглибити на 3-4 см проти звичайної глибини, оскільки рід жер, який іде попереду сівалки, знімає шар грунту для утворення валиків. Глибше за звичайну проводять передпосівну культивацію і у разі сівби по борознах.
Нині за високої розораності земель в Україні освоєння нових площ відбувається переважно за рахунок відведення під ріллю малопродуктивних сільськогосподарських угідь. Насамперед це землі, звільнені з-під чагарників та малоцінного лісу, які здебільшого поширені у зонах достатнього зволоження, а також в усіх зонах з-під малопродуктивних пасовищ. Характерним для них є неглибокий гумусовий горизонт та низький вміст органічних речовин.
Землі, які вивільнилися з-під лісу або чагарників, готують до обробітку так: деревину, придатну для господарського використання, вивозять, дрібну і малоцінну спалюють на місці, а попіл використовують як добриво. Куші і рештки лісової рослинності після корчування пеньків видаляють корчувальною рейковою бороною ( з міцними зубами), після чого проводять оранку чагарниково-болотним плугом на глибину яку встановлюють залежно від товщини гумусового шару, наявності листової підстилки і глибини дернини.
Болотні ґрунти, вкриті низькими кущами, освоюють за допомогою важких дискових борін і дискових плугів. Якщо на освоюваних землях необхідно ретельно перемішати оброблюваний шар, застосовують болотну фрезу, яка може обробляти ґрунт на велику глибину і перемішувати дерновий шар із мінеральним. На площах із неглибоким заляганням ґрунтових вод, де орний шар періодично перезволожується, застосовують кротування. До заорювання органічних решток ґрунт на перезволожених землях обробляють дисковим знаряддям.
В Україні є частина цілинних земель, які використовують для випасання тварин і вигулів. Вони, як правило, сильно ущільнені і задернілі. Тому основним завданням обробітку таких земель є позбавлення життєдіяльності природної рослинності і створення оптимальних умов трансформування органічних залишок. Це досягається дискуванням дисковими боронами та наступною оранкою плугами з культурними полицями в агрегаті з котками на глибину, яка забезпечує належне загортання рослинних решток. Одночасно чи вслід за оранкою ґрунт додатково і негайно ущільнюють кільчасто-шпоровими котками. На наступний після освоєння задернілих ґрунтів рік висівають культурні рослини.
Значна частина малопродуктивних природних пасовищ мають схили різної крутизни і зазнають ерозії. Тому круті схили слід розорювати смугами 30-60 м завширшки, чергуючи їх із нерозораними смугами в 15-20 м, щоб після освоєння першої групи смуг через 2-3 роки приступити до розорювання нерозораних смуг. Нарізають смуги впоперек схилу. На таких освоєних землях спочатку проводять протиерозійний обробіток, потім залужують
Хід роботи
Завдання 1. За даними викладача розробити систему обробітку ґрунту в умовах зрошуванняв таблиці 12.
Таблиця 12.
| Культура | Основний обробіток ґрунту | Допосівний обробіток ґрунту |
Завдання 2. За даними викладача розробити систему обробітку ґрунту на заново освоюваних земляхв таблиці 13.
Таблиця 13.
| Культура | Основний обробіток ґрунту | Допосівний обробіток ґрунту |
Зробити висновок:
Після виконання завдання студент повинен
| знати : 1. Особливості обробітку ґрунту в умовах зрошення та заново освоюваних земель. | уміти: 1. Складати систему обробітку ґрунту в умовах зрошування та заново освоюваних земель. |
Завдання для самостійної роботи:
1. Єщенко В.О. 230-235, 239-240.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12