Тематика питань до диференційованого заліку

Зміст

1. Вступна лекція (українська мова)
2. Вступна лекція (російська мова)
3. Тематика питань до диференційованого заліку 1 курс, 1 семестр.
4. Рекомендовані джерела інформації.
5. Контрольні роботи до дисципліни «Теорія і методика фізичного вдосконалення» 1 курс 1 семестр.
6. Зміст та об'єм роботи
7. Методика виконання контрольної роботи.
8. Таблиця оцінювання інтегрованих знань, вмінь та практичних навичок студентів НТУ «ХПІ»
9. Рекомендовані джерела інформації
10. Додаток А

Для студентів заочного відділення НТУ «ХПІ»

Дисципліна: «Теорія та методика фізичного самовдосконалення»

Ø Тезисний виклад вступної лекції: Бажаєш добитись успіху – вчись бути здоровим!

Ø Зміст дисципліни.

По умовчанню слово «фізичного» відноситься до людини, тобто до кожного з нас. Тіло та процеси, які діють у ньому – це об’єкт вдосконалення. Вони виробляють життєву енергію, яку людина використовує для своїх потреб. Якість фізичного – якість життя. Ця якість не дарується природою. Людина має право вибирати – прожити життя на природному ресурсі чи вдосконалювати своє «фізичне». Багато людей зачаровані зовнішнім життям руйнують своє «фізичне». Але природа швидко та якісно ставить все на свої місця. Коли тіло хворіє та болить – чари спадають. Людина всі свої думки, почуття та енергію направляє на своє тіло. Все інше відходить на задній план.

Ø Фізична підготовка, фізична культура, фізичне виховання, спорт, рекреація.

Ці терміни зайняли свій сегмент у мові сучасної людини. Для освіченої людини важливо розуміти різницю.

У своїй суті вони мають одне першоджерело - фізичні зусилля людини (фізичні вправи), які не приносять безпосередніх матеріальних благ, які приносить фізична праця.

- фізична підготовка – це саме давнє використання штучних зусиль в діяльності людей. Набір вправ, які виконуються в обов’язковому порядку. Зародилась для підготовки захисників суспільства, тобто армії.

- фізична культура – це явище, яке виникло з розвитком технологій, коли наука виявила зв’язок якості тіла з фізичними зусиллями. Фізичні вправи цього профілю різноманітні та науково обґрунтовані. Фізична культура традиційно використовується у дошкільному та шкільному вихованні з метою гармонійного росту дитини.

- фізичне виховання це система, яка виникла для потреб суспільства та держави. Його мета – це виховання здорових громадян, які є породжувачем здорових поколінь. У цій системі головну роль виконують батьки (у ідеалі). Але держава у свою чергу повинна теж приймати участь у фізичному виховані поколінь.

- спорт – це явище виникло разом з фізичною підготовкою в прадавні часи. Самі війни тих часів носили характер двоборств з використанням або без використання предметів. Ідея спорту – це перемога і поразка, але без ризику смерті. Спорт потребує вміння концентрувати свою внутрішню енергію, накопичувати її і використовувати у змаганнях. Тому тренінг з використанням різноманітних вправ та методик для перемоги, а не для безпосередньої матеріальної потреби – це специфічна діяльність, яка в технологічній ситуації породила професійний спорт. Спортсмени заробляють гроші, роблячи те, що в повсякденному житті не може давати матеріальний результат. Але спорт має і корисну мету – бути стимулятором інтересу до свого тіла та його кондицій.

- рекреація – смислове тлумачення «оновлення». Це нове явище у використанні фізичних зусиль людиною.

Коли наука «досягла» клітини живого тіла, та почала розглядати тіло людини як особливим способом з’єднаних конгломератів живих клітин, представлених органами тіла (шкіра, мозок, м’язи, тощо) та почала «докопуватись» як це діє, починаючи з двох клітин.

100 триліонів клітин в тілі кожної людини…!!!

Ø Наука сформувала нову ідею – довголіття без страждань саме на цьому науковому факті. Основа довголіття – якість оновлення клітки. Як цей процес проходить, так людина і живе.

На заході цей термін широкого вживання. У нашому суспільстві цей термін означає відпочинок з використанням сучасних технологій.

Досягнення науки в цьому напрямку породило не тільки ідею безсмертя людини (перший етап – довголіття без страждань). Виникла нова медицина.

Ø Превентивна медицина.

Термін «превентивна» тлумачиться як «запобігаюча», тобто така, яка основана не на реагуванні на біль та страждання. Превентивна медицина націлена на недопущення страждань, тобто на стан тіла, коли нема потреби «кричати».

Всі 100 триліонів клітин живуть в гармонії…!!!

Ø Головні постулати превентивної медицини:

- знання та цікавість до себе, особливо до свого тіла, не в плані насолоди або страждання, але як унікального продукту природи.

- практичне використання універсального процесу, яким ми користуємось завжди – напруження і розслаблення. Найбільш доступний для управління цей процес проявляється у м’язах, тобто в фізичних зусиллях.

- Фізичне вдосконалення (точніше самовдосконалення) та недопущення хвороб, «живе» знання на основі розробки тонких постійних контактів з органами чуття свого тіла протягом всього життя.

Ø Людина як комплекс аспектів.

Аспект – іншомовне слово. Означає воно частку цілого, яка не віддільна від нього. Якщо її відділити – ціле перетворюється в щось інше.

Приклад з життя: людина прийшла на річку щоб насолодитись купанням, сонцем, тощо. Трапилось непоправне – вона потонула. Її спасають по методиці: вилити воду з легенів, заставити серце битися та легені дихати. Ціле (людина) внаслідок спазмів м’язів в дихальній системі загубила фізіологічний аспект (невідділиму частку цього аспекту – дихання.)

Якщо не повернути дихання – людина перетворюється в труп.

Існує багато способів диференціювання тіла людини. Пересічна людина, розглядаючи себе диференціює себе (навіть дитина) по частинам, які мають назву: голова, руки, очі, тощо. Це корисно хоча б для відповіді лікарю, який запитує: «Що у Вас болить?»

Але з метою самопізнання та управління своїм здоров’ям краща, майже ідеальна, диференціація аспектна.

Перелік аспектів живої людини.

- Анатомічний аспект

- Фізіологічний аспект

- Емоційний аспект

- Розумовий аспект

- Духовний аспект

Перші два аспекти – об’єкт вивчення у дисципліні «Теорія та методика фізичного вдосконалення».

Осмислення анатомічного аспекту досить легке, тому що в базовій шкільній програмі є біологія. Анатомічний аспект об’єднує в собі всі системи тіла, більшість яких ми ніколи не бачили і не побачимо в живому вигляді. Це внутрішні системи, процеси в яких і вони самі тісно пов’язані між собою, їхня диференціація можлива завдяки інтелекту людини.

Для студентов заочного отделения НТУ «ХПІ»

Дисциплина: «Теория и методика физического самосовершенствования»

Ø Тезисный изложение вступительной лекции: Желаешь добиться успеха - учись быть здоровым!

Ø Содержание дисциплины.

По умолчанию слово «физического» относится к человеку, то есть к каждому из нас. Тело и процессы, которые действуют в нем, - это объект совершенствования. Они производят жизненную энергию, которую человек использует для своих потребностей. Качество физического - качество жизни. Это качество не дарится природой. Человек имеет право выбирать - прожить жизнь на природном ресурсе или совершенствовать свое «физическое». Много людей зачарованные внешней жизнью разрушают свое «физическое». Но природа быстро и качественно ставит все на свои места. Когда тело болеет и болит - чары спадают. Человек все свои мысли, чувства и энергию направляет на свое тело. Все другое отходит на задний план.

Ø Физическая подготовка, физическая культура, физическое воспитание, спорт, рекреация.

Эти слова заняли свой сегмент в языке современного человека. Для образованного человека важно понимать разницу.

В своей сути они имеют один первоисточник - физические усилия человека (физические упражнения), которые не приносят непосредственных материальных благ в отличии от физического труда.

- физическая подготовка - это самое давнее использование физических упражнений в деятельности людей. Набор упражнений, которые выполняются в обязательном порядке. Применение этих упражнений в нашей стране обязательно для силовых структур.

- физическая культура - это явление, которое возникло с развитием технологий, когда наука выявила связь качества тела с физическими усилиями. Физические упражнения этого профиля разнообразны и научно обоснованы. Физическая культура традиционно используется в дошкольном и школьном воспитании с целью гармоничного роста ребенка.

- физическое воспитание - это система, которая возникла для потребностей общества и государства. Его цель - это воспитание здоровых граждан. В этой системе главную роль играют родители (в идеале). Но государство в свою очередь должно тоже принимать участие в физическом воспитании поколений.

- спорт - это явление возникло вместе с физической подготовкой в древнейшие времена. Сами войны тех времен носили характер двоеборий с использованием или без использования предметов. Идея спорта - это победа и поражение, но без риска смерти. Спорт требует умения концентрировать свою внутреннюю энергию, накапливать ее и использовать в соревнованиях. Поэтому тренинг с использованием разнообразных упражнений и методик для победы, а не для непосредственной материальной потребности - это специфическая деятельность. В современном мире она востребована как профессиональный спорт.

- рекреация - «обновления». Имеются в виду обновительный процессы тела в теле человека на клеточном уровне. В них секрет долголетия и здоровья. Существует в настоящее время много методик и средств рекреации, но главным средством остаются физические упражнения

Ø Превентивная медицина.

Термин «превентивная» толкуется как «предотвращающая», то есть такая, которая основана не на реагировании на боль, страдание, и лишение от страдания в отмену от традиционной медицины. Превентивная медицина нацелена на недопущение страданий, то есть на состояние тела, когда нет потребности «кричать».

Ø Главные постулаты превентивной медицины:

- знание и интерес к себе, особенно к своему телу, не в плане наслаждения или страдания, но как уникального продукта природы.

- практическое использование универсального процесса, которым мы пользуемся всегда, - напряжение и расслабление. Наиболее доступный для управления этот процесс проявляется в мышцах, то есть в физических усилиях.

- Физическое совершенствование (более точное самосовершенствование) и недопущение болезней, «живое» знание на основе разработки тонких постоянных контактов с органами чувств своего тела в течение всей жизни.

Ø Человек как комплекс аспектов.

Аспект - иноязычное слово. Означает оно часть целого, которая не отделена от него. Если ее отделить - целое превращается во что-то другое.

Пример из жизни: человек пришел на реку, чтобы насладиться купанием, солнцем, и тому подобное. Случилось неисправимое - она утонула. Ее спасают по методике: вылить воду из легких, заставить сердце биться и легкие дышать. Целое (человек) в результате спазмов мышц в дыхательной системе потеряла физиологичный аспект (неотделимую часть этого аспекта - дыхание.)

Если не повернуть дыхания - человек превращается в труп.

Существует много способов дифференцирования тела человека с целью научного познания. Рядовой человек, рассматривая себя дифференцирует себя (даже ребенок) по частям, которые имеют название: председатель, руки, глаза, и тому подобное. Это полезно хотя бы для ответа врачу, который спрашивает: «Что у Вас болит»?

Но с целью самопознания и управления своим здоровьем лучшая, почти идеальная, дифференциация аспектная.

Перечень аспектов живого человека.

- Анатомический аспект

- Физиологичный аспект

- Эмоциональный аспект

- Умственный аспект

- Духовный аспект

Первые два аспекта - объект изучения в дисциплине «Теория и методика физического самосовершенствования».

Осмысление анатомического аспекта достаточно легко, потому что в базовой школьной программе есть биология. Анатомический аспект объединяет в себе все системы тела, большинство которых мы никогда не видели и не увидим в живом виде. Это внутренние системы, процессы в которых, и они сами тесно связаны между собой, их дифференциация возможна благодаря интеллекту человека.

Тематика питань до диференційованого заліку

Курс, 1 семестр.

1. Теорія і методика фізичного виховання як наукова дисципліна та її місце в системі наукових знань.

2. Визначення поняття "Фізична культура". Діяльнісні, результативні та матеріально-ціннісні аспекти фізичної культури.

3. Характеристика поняття "Фізичне виховання". Мета і завдання фізичного виховання. Основні напрямки фізичного виховання. Роль і значення фізичного виховання в сучасному суспільстві.

4. Характеристика поняття "Фізичний розвиток". Фактори, що обумовлюють параметри фізичного розвитку людини.

5. Визначення поняття "Здоров'я" і "Здоровий спосіб життя". Чинники, що впливають на стан здоров'я людини.

6. Характеристика понять "Фізична підготовка", "Фізична підготовленість" та "Фізична працездатність".

7. Спорт в системі соціальних явищ, визначення понять "Масовий спорт" та "Спорт вищих досягнень".

8. Визначення поняття "Система фізичного виховання". Основні напрямки системи фізичного виховання.

9. Характеристика ідеологічних основ системи фізичного виховання.

10. Характеристика науково-методичних основ системи фізичного виховання.

11. Характеристика організаційних основ системи фізичного виховання.

12. Принципи фізичного виховання: визначення поняття, групи принципів, їх значення у сфері фізичного виховання.

13. Поняття про засоби фізичного виховання (основні, допоміжні). Характеристика фізичної вправи як основного засобу фізичного виховання.

14. Класифікація фізичних вправ.

15. Характеристика техніки фізичної вправи.

16. Базові поняття: "Метод", "Методика", "Методичний прийом". Сучасні підходи до класифікації методів, що застосовуються у фізичному вихованні.

Рекомендовані джерела інформації:

1. Теорія і методика фізичного виховання: підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту / за ред. Т. Ю. Круцевич. – К. : Олімпійська література, 2008. – Т. 2. – 366 с.

2. Селуянов В.Н. Технология оздоровительной физической культуры / В.Н. Селуянов. – 2-е изд. – М.: ТВТ Дивизион, 2009. – 192 с.

3. Фурманов А.Г. Оздоровительная физическая культура: Учеб. Для студентов вузов / А.Г. Фупманов, М.Б. Юспа. – Мн.: Тесей, 2003. – 528 с.

4. Основы теории и методики физической культуры: Учеб. для техн. физ. культ. /Под ред. А.А. Гужаловского. – М.: Физкультура и спорт, 1986. – 352 с.

5. Худолій О.М. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання: Навч. посібник. – 2-е вид., випр. – Харків: «ОВС», 2008. – 406 с.

6. Васильков А.А. Теория и методика физического воспитания: учебник /А.А. Васильков. – Ростов н/Д : Феникс, 2008. – 381 с.