Розділ 6. Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни
Систему обробітку ґрунту розробляють на рік освоєння сівозміни. При цьому враховують біологічні особливості культури, грунтово-кліматичні умови, попередники, видовий склад бур’янів, досягнення науки і виробництва.
Для створення оптимальних умов росту і розвиткувирощуваних у сівозміні культур застосовують диференційований обробіток грунту,правильно поєднуючи глибокий, мілкий і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоскорізних, дискових та інших грунтообробних знарядь.
Система обробітку грунту в полях сівозміни повинна сприяти збережинню та підвищенню його родючості. Для цього на відповідних грунтах передбачають заходи спрямовані на акультурення орного шару, зменшення або зовсім припинення негативної дії водної чи вітрової ерозії.
Систему обробітку грунту слід складати під кожну культуру сівозміни з відповідною системою заходів, які виконуються послідовно від збирання попередника до початку збирання відповідної культури, із зазначенням строків проведення, глибини та знарядь, яким виконується ця робота. Форма запису наводиться у таблиці 17.
Таблиця 17.
Система обробітку ґрунту в сівозміні
| № поля | Схема сівоз-міни | Обробіток ґрунту | ||||||||
| основний | передпосівний | післяпосівний | ||||||||
| строк | глибина, см | знард дя | строк | глибина, см | знард дя | строк | глибина, см | знард дя | ||
Розділ 7. Система захисту посівів сільськогосподарських
Культур від бур’янів
Ефективний захист посівів сільськогосподарських культур від бур’янів у сучасному землеробстві можливий за інтегрованої системи, яка включає запобіжні (профілактичні), знищувальні та спеціальні. Такий захист можливий при достатньо глибоких знаннях агробіологічних властивостей різних видів бур’янів, поширених у конкретних умовах. До головних з них належать особливості насіннєвої репродукції бур’янів (плодючість, період спокою насіння, його довговічність, умови проростання і появи сходів), здатність до вегетативного розмноження, поширення тощо. Цю інформацію, а також найбільш виразні морфологічні ознаки бур’янів, з практичних міркувань необхідно мати у новому вигляді. Ці дані необхідно подати у таблиці 18.
Таблиця 18.
забур’яненість полів польової сівозміни
| № поля | Питома вага біологічних груп бур’янів і переважаючі їх види, % | |||
| малорічні однодольні | малорічні дводольні | багаторічні кореневищні | багаторічні коренепаросткові | |
7.1. Система запобіжних заходів захисту від бур’янів.
У цьому підрозділі необхідно вказати роль запровадження правильних сівозмін, очищення посівного матеріалу, своєчасна сівба та збирання сільськогосподарських культур, правильне згодовування відходів рослинництва та грубих кормів тваринами, правильне зберігання, приготування та внесення гною, обкошування доріг, меж, лісосмуг, пустирів до обсіменіння бур’янів, застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур у захисті сільськогосподарських культур від бур’янів.
7.2. Система винищувальних заходів захисту від бур’янів
У цьому підрозділі необхідно вказати роль механічних, фізичних, хімічних та біологічних знищувальних заходів захисту посівів від бур’янів, підкресливши провідну роль агротехнічних заходів для досягнення успіху в захисті. Необхідно зробити аналіз розробленої у розділі 6 “Система обробітку грунту в полях нової сівозміни” з погляду її на протибур’янову ефективність (табл. 17). Ця система повинна бути узгоджена з даними про видовий склад бур’янів у полях сівозміни, одержаними в господарстві (табл. 18). У цьому ж підрозділі слід розробити систему застосування гербіцидів у відповідності з станом забур’яненості полів сівозміни.
Застосування гербіцидів можлива заміна окремих заходів обробітку грунту, основним завданням яких є контроль забур’яненості полів, або зменшити кількість їх до оптимальної. Отже, хімічні заходи зниження забур’яненості повинні доповнювати механічні. А тому систему хімічних заходів проти бур’янів і систему обробітку грунту складають одночасно і тісно пов’язують їх між собою.
Перед складанням системи хімічних заходів контролювання у полях освоєної сівозміни слід викласти наукову інформацію про ефективність застосування гербіцидів на посівах окремих культур, пріоритетні напрямки застосування цих засобів.
Розробку системи хімічних заходів захисту від бур’янів проводять на основі визначеного видового складу бур’янів у кожному полі.
При її розробці слід застосовувати кілька гербіцидів, які можливі у конкретному випадку, а також вказати дози, строки та способи їх внесення. Форма запису подається нижче (табл. 19).
Таблиця 19.
Система хімічних заходів захисту посівів від бур’янів у полях сівозміни
| № поля | Схема чергування культур | Переважаючі види бур’янів | Рекомендовані препарати | Технологія застосування гербіцидів | |
| норма, кг/га | строки внесення | ||||
У цьому ж підрозділі потрібно описати можливе застосування біологічних та фізичних заходів захисту сільськогосподарських культур від бур’янів.
7.3. Система спеціальних заходів захисту від бур’янів.
У цьому підрозділі розкрити роль спеціальних заходів захисту посівів від бур’янів – фітоценологічних, екологічних, організаційних тощо.
Розділ 8. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і нових, що запроектовані для освоєння
В цьому розділі потрібно дати економічну оцінку існуючої в господарстві конкретної польової сівозміни та нової, що запроектована для освоєння. Економічна оцінка сівозміни проводиться за такими основними показниками у розрахунку на гектар сівозмінної площі:
1/ виробництво зерна, т/га.
2/ Виробництво всієї продукції в кормових одиницях т/га.
3/ Вихід перетравного протеїну, т/га.
4/ Вихід продукції в зернових одиницях з 1 га умовної ріллі, т/га.
5/ Вихід продукції в грошовому виразі, грн./га.
Розраховуючи ці показники, слід скласти дві таблиці по порівнюваних сівозмінах і підсумкову таблицю, на основі яких зробити висновки про економічну ефективність сівозмін.
Для проведення розрахунків в додатках 6-9 наведена довідка про співвідношення основної і побічної продукції; в урожаї культур, вміст в них кормових одиниць і перетравного протеїну, порівняльні ціни за одиницю продукції, коефіцієнт переведення земельних угідь в умовну ріллю та переведення продукції землеробства в зернові одиниці. Продукція, що не має закупівельної ціни /кормові культури, зелені корми, солома/, переводяться в кормові одиниці та оцінюють за вартістю вівса. Наприклад, порівняльна ціна 1 ц вівса 40 грн., тобто 1 ц кормових одиниць коштує 40 грн.
В 1 ц соломи озимої пшениці міститься 0,2 ц кормових одиниць. Отже, порівняльна ціна 1 ц соломи в даному прикладі становить 8 грн. При визначенні вказаних показників економічної оцінки сівозмін спочатку розраховують валовий вихід продукції, виходячи з площі кожної культури і урожайності. Урожайність культур для старої сівозміни беруть середню за останні 3 роки, а для нової - планову урожайність на рік освоєння. Урожайність побічної продукції обчислюють, виходячи з величини урожайності основної продукції та співвідношення основної і побічної продукції.
Після визначення валових зборів урожаю розраховують валові збори кормових одиниць, перетравного протеїну, зернових одиниць та вартості валової продукції на кожній культурі і в цілому по сівозміні, використовуючи довідкові дані, наведені в додатках. Окремо підраховують валовий збір зерна.
Для визначення виробництва продукції на 1 га сівозмінної площі вказані валові збори треба поцілити на площу сівозміни. Валовий вихід зернових одиниць ділять на площу умовної ріллі в сівозміні,
Таблиця 20
Економічні показники польової сівозміни /старої та нової окремо/
| Сільськогосподарські культури | Площа | Урожайність, ц/га | Валовий збір продукції, ц/га | Валові виходи | ||||||||||||||
| кормових одиниць, ц | перетравного протеїну, ц | зернових одиниць, ц | в грошовому виразі, грн | |||||||||||||||
| га | % до сівозміни | Основної | побічної | Основної | побічної | Основної | побічної | всього | Основної | побічної | всього | Основної | побічної | всього | Основної | побічної | всього | |
Разом по сівозміні
Вихід продукції на 1 га сівозмінної площі зерна, т
кормових одиниць, т
перетравного протеїну, т
вартості продукції, грн.
зернових одиниць, т
Вихід продукції на 1 га умовної ріллі в сівозміні.
Таблиця 21
Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової польової сівозміни
| Показники | Сівозміни |
| існуюча | нова |
| абсолютні | в % до існуючої сівозміни |
1. Виробництво зерна, т/га
2. Вихід кормових одиниць, т/га
3. Вихід перетравного протеїну, т/га
4. Вартість валової продукції, грн/га
5. Вихід зернових одиниць на 1 га
умовної ріллі, т
висновки
Підводячи підсумки виконаної курсової роботи, в стислій пораді треба підкреслити ті позитивні зміни в економіці господарства, як і можуть мати місце при введену і освоєнні запроектованої системи сівозмін. При цьому звернути увагу на такі основні фактора цих змінні поліпшення попередників всіх сільськогосподарських культур, структури посівних площ з насиченням високоврожайними культурами відповідно до спеціалізації господарства, удосконалення системи захисту від бур’янів у зв’язку з раціональною системою обробітку ґрунту і застосуванням гербіцидів, зростання інтенсивності використання землі, підвищення загальної культури землеробства. Можна коротко зупинитися і на інших ланках системи землеробства в господарстві, на які впливає введення нової системи сівозмін.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
додатки
Додаток 1
Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра землеробства та гербології
Курсова робота
з загального землеробства
проектування ті агроекономічне обґрунтування системи сівозмін в господарстві
Колгосп /радгосп/ _____________________
___________________________ село
___________________________ район
___________________________ область
Факультет __________________________
___________ курс ______________ група
___________________________________
___________________________________
/прізвище, ім’я, та по-батькові студента/
Додаток 2
Кількість кормових одиниць, потрібно для виробництва тваринницької продукції
| Вид продукції | Потрібна кількість кормових одиниць, кг |
| Яловичина, на 1 кг живої ваги Баранина, на 1 кг живої ваги Свинина, на 1 кг живої ваги Птиця, на 1 кг живої ваги Інше м’ясо, на 1 кг живої ваги Молоко, на 1 кг Шерсть, на 1 кг Яйця, на 10 штук На утримання 1 гол. робочих коней | 11,2 9,2 8,2 4,0 8,5 1.2 120,0 5,2 3000,0 |
Додаток 3
Структура годівлі худоби і птиці, в % до кормового раціону
| Вид кормів | Молочне поголів’я | М’ясне поголів’я | Свині | Вівці | Птиця |
| І* Соковиті в т.ч. силос коренеплоди картопля 2. Грубі в т.ч. солома сіно та сінаж 3, Концентрати в т.ч. зернобобові 4. Зелені в т.ч. пасовища | - | - - | 4,0 - - - - | 13,0 13,0 - - 12,0 24,0 - 42,0 35,0 |
Додаток 4
Середні розрахункові норми висіву основних
сільськогосподарських культур, кг/га
| Культура | Норма висіву, кг/га | Культура | Норма висіву, кг/га |
| Озима пшениця Озиме жито Яра пшениця Ячмінь. Овес Кукурудза на зерно Кукурудза на силос Кукурудза на зелений корм Горох Вика Люпин Соя Конюшина Люцерна Еспарцет Просо Гречка Льон Соняшник Картопля Рис | 180-200 150-200 180-200 180-200 150-180 80-І00 120-400 80-100 180-200 150-180 15-20 15-20 100-110 25-30 80-100 120-150 10-12 120-170 |
Додаток 5
Орієнтовна структура посівних площ господарств різних виробничих типів в основних
природнокліматичних зонах України /в % від ріллі в господарстві/
| Виробничий тип господарства | Вид сівозмін | Структура посівних площ | |||||||
| зернових | Цукрових буряків | льону | картоплі | Чорного пару | технічних | кормових | В т.ч. б/ трав | ||
| 1. Зерно-картопляно-льоно- тваринницький 2. Картопляно-зерно-тварин- нницький 3. По виробництву яловичини 4. По виробництву молока 5. По виробництву молока і овочів 6. По вирощуванню нетелів 1. Зерно-буряково-тварин- ницький 2. Буряково-зерно-тварин- ницький в більш зволо- жених районах 3. По виробництву свинини, птиці 4. По виробництву яловичини 5. По виробництву молока 6. До вирощуванню нетелів | ПОЛІССЯ Зерно-картопляно- льонарська Зерно-картопляна Зерно-кормова Зерно-кормова Овоче-кормова Зерно-кормова ЛІСОСТЕП Зерно-бурякова Буряково-зернова Зерно-кормова Польово-кормова - - | 50-52 45-55 46-50 44-50 25-42 39-48 55-60 48-52 65-70 44-52 45-50 45-48 | - - - - - - 15-18 22-25 10-18 15-18 15-18 10-13 | 9-12 - 7-10 4-8 - 3-8 - - - - - - | 10-15 20-25 10-14 9-13 14-22 8-13 - - - - - - | - - - - - - - - - - - - | - - - - - - - - - - - - | 25-28 20-25 З0-34 33-40 46-60 38-45 21-25 18-25 15-20 32-36 30-38 32-44 | 10-15 6-12 20-18 9-22 20-32 16-24 10-12 10-12 8-12 12-18 12-20 14-23 |
| 1. Зерно-олійно-тваринниць- кий 2. По виробництву свинини, птиці 3. По виробництву яловичини 4. По виробництву молока 5. По виробництву нетелів | СТЕП Зерно-олійна Зерно-кормова Польово-кормова - - | 55-60 65-70 50-52 48-50 48-50 | - - - - - | - - - - - | - - - - - | 5-10 5-10 5-8 5-8 5-8 | 10-20 5-10 8-10 8-10 5-10 | 20-25 15-20 30-35 32-37 35-40 |
Додаток 6
Поживність кормів для тварин та співвідношення між основною
і побічною продукцією сільськогосподарських культур
| Культура | Основна і побічна продукція | Вміст в 1 ц корму | Відношення основної продукції до побічної | |
| ц, кормових одиниць | кг, протеїну | |||
| Пшениця озима Пшениця яра Жито Ячмінь Овес Вика Горох Люпин Соя Кукурудза Просо Льон Картопля Цукрові буряки Кормові буряки | Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Зерно Солома Насіння Солома Зерно Солома Зерно Солома Насіння Солома Бульби Бадилля Коренеплоди Гичка Коренеплоди | 1,19 0,20 1,18 0,22 1,1 0,22 1,13 0,33 1,0 0,31 1,2 0,22 1,17 0,30 1,1 0,32 1,3 0,32 1,32 0,38 1,15 0,40 1,66 0,31 0,12 0,24 0,16 0,12 0,10 | 0,5 0,5 1,3 8,5 1,7 22,0 2,4 19,5 3,5 2,3 2,3 7,8 1,4 8,0 2,3 17,4 - 1,6 1,4 1,9 1,9 1,0 1,8 | 1:2 1:1,6 1:2 1:4 1:1,5 1:1,5 1:1,5 1:1,5 1:1,5 1:2 1:1,8 1:7,0 1:1 1:0,4 1:0,3 |
| Соняшник Кукурудза на силос, м/в стані Однорічні трави на сіно Багаторічні трави злаково-бобові Гречка Вико-вівсяна суміш Люцерна Конюшина Еспарцет Суданська трава Вика Горох Горохо-вівсяна суміш Кукурудза з/корм Кукурудза на силос Вико-житня суміш Жито Озима пшениця Люпин Сараделла Соя | Насіння Макуха Стебла, кошики З/маса Сіно Сіно Насіння Солома 3/корм Солома Сіно З/корм Сіно З/корм Сіно З/корм Сіно З/корм Сіно З/корм Сіно З/корм Сіно З/корм Солома Сіно З/Маса З/маса Сіно З/корм Сіно З/корм З/корм З/корм З/корм | 1,47 1,09 0,11 0,24 0,51 0,46 0,89 0,29 0,18 0,28 0,45 0,21 0,47 0,24 0,52 0,22 0,54 0,22 0,57 0,17 0,46 0,16 0,49 0,18 0,27 0,55 0,19 0,20 0,46 0,17 0,51 0,18 0,12 0,15 0,21 | 12,1 3,9 2,6 1,2 7,2 6,5 8,4 2,6 4,1 2,9 6,6 4,8 11,0 4,2 8,2 3,1 10,1 2,8 6,7 2,3 12,3 2,8 12,8 2,8 2,2 8,6 1,4 1,4 8,7 2,2 6,8 1,5 2,1 2,7 3,5 | 1:0,3 1:10 1:2 |
| Соняшник Ріпак, суріпиця Природні пасовища Природні сіножаті Гарбузи Кабачки Морква | З/корм З/корм З/корм Сіно Плоди Плоди Коренеплоди | 0,16 0,16 0,24 0,42 0,12 0,07 0,14 | 1,4 3,0 2,1,1 4,8 1,0 0,7 0,8 |
Додаток 8
Коефіцієнти для переведення різних ґрунтів і сільськогосподарських
угідь в умовну ріллю
| Ґрунти, с.г. угіддя | Коефіцієнт |
| Темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, чорноземи неглибокі та глибокі малогумусні, чорноземи глибокі середньогумусні, чорноземи звичайні мало- і серед-ньогумусні, чорноземи південні Світло-сірі та сірі опідзолені, темно-каштанові в комплексі з солонцями /10%/, торф’яно-болотні Чорноземи і каштанові б комплексі з солонцями /до 20/, дерново- мало і середньоопідзолені Чорноземи на твердих безкарбонатних породах Перелоги на Поліссі Перелоги в Лісостепу. Сіножаті заливні Полісся Сіножаті заливні Лісостепу Сіножаті суходільні Полісся та Лісостепу Сіножаті заболочені Полісся та Лісостепу Вигони та пасовища Полісся Вигони та пасовища Лісостепу | 1,0 0,9 0,8 0,75 0,65 0,3 0,4 0,5 0,6 0,4 0,3 0,2 0,3 |
Додаток 9
Коефіцієнти для переведення 1 ц різних видів продукції
землеробства в зернові одиниці
| Культура | Коефіцієнт | Культура | Коефіцієнт |
| Пшениця Жито Кукурудза Горох та сочевиця Квасоля Нут Ячмінь ярий Ячмінь озимий Рис Овес Просо Гречка Вика на зерно Сорго на зерно Люпин кормовий Кормові боби Соя Насіння однорічних трав Насіння еспарцету Насіння люцерни, конюшини Насіння цукрових буряків Цукрові буряки Льон /волокно/ Льон /насіння/ Коноплі /волокно/ Коноплі /насіння/ Коноплі південні, волокно Коноплі південні ,насіння Махорка Соняшник Хміль Льон олійний Ріпак озимий Гірчиця Рицина | 1,0 0,9 1,0 1,4 2,0 1.6 0,8 0,9 2,5 0,7 0,9 1,4 1,2 1,2 1,4 1,4 1,8 2,0 2,5 10,0 6,0 0,26 10,0 4,0 6,0 4,5 1,5 6,0 1,0 2,0 15,0 8,0 2,0 2,5 10,0 | Коріандр М’ята Кмин Шавлія Мак /насіння/ Мак /коробочки/ Фацелія /насіння/ Цикорій Картопля пізня Картопля рання Овочі відкритого ґрунту, всі в середньому Овочі закритого ґрунту Баштанні продовольчі Фрукти Ягода; Виноград Горіхи Сіно однорічних трав Сіно багаторічних трав Сіно природних сіножатей Силос з кукурудзи з качанами Силос інших культур Кормові коренеплоди Баштанні кормові Зелена маса однорічних трав | 3,0 10,0 12,0 2,0 8,0 5,0 3,0 0,26 0,3 0,6 0,5 6,0 0,4 0,3 6,0 5,0 7,5 0,3 0,4 0,3 0,2 0,16 0,15 0,10 0,12 |